«агальний п≥дх≥д до анал≥зу доход≥в
якими важливими дл¤ банку не були б ц≥л≥ та пр≥оритети, реал≥зован≥ у процесах комплексного управл≥нн¤ активами ≥ пасивами, банк Ї п≥дприЇмницькою структурою, тому його головна мета - отриманн¤ доходу та прибутков≥сть д≥¤льност≥.
ƒоходи комерц≥йного банку - це зростанн¤ економ≥чних виг≥д прот¤гом пер≥оду, що анал≥зуЇтьс¤, в результат≥ реал≥зац≥њ банк≥вського продукту та ≥ншоњ д≥¤льност≥ банку у вигл¤д≥ зб≥льшенн¤ актив≥в або зменшенн¤ зобов'¤зань. «д≥йснюючи анал≥з доход≥в, необх≥дно:
- вивчити динам≥ку ≥ структуру доход≥в за напр¤мами та постатейно;
- оц≥нити виконанн¤ ф≥нансового плану за доходами;
- оц≥нити р≥вень доход≥в на одну гривню, розм≥щених в активи кошт≥в;
- зд≥йснити факторний анал≥з та ви¤вити резерви зб≥льшенн¤ дох≥дност≥ банку;
- забезпечити ефективне управл≥нн¤ доходом з метою зростанн¤ прибутковост≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
Ѕанк≥вськ≥ доходи можуть бути диверсиф≥кованими за такими ознаками: o за пор¤дком отриманн¤ (процентн≥, непроцентн≥ тощо);
o за джерелами отриманн¤ (п≥дприЇмницьк≥ структури, населенн¤, б≥рж≥);
o за частотою отриманн¤ (стандартн≥, невизначен≥);
o за гарант≥Їю отриманн¤ (гот≥вка, рахунки, ц≥нн≥ папери, матер≥альн≥ об'Їкти);
o за строками отриманн¤ (≥нвестиц≥йний часовий ефект). ѕроцентн≥ доходи (под≥лен≥ на процентн≥ доходи за гривневими кредитами та процентн≥ доходи за валютними кредитами або на проценти за позичками, за депозитами у банках, за л≥зингом кл≥Їнтам, за портфелем боргових ц≥нних папер≥в) можуть бути оптим≥зован≥ в межах конкурентних, ресурсних, соц≥альних та ≥нших зовн≥шн≥х обмежень, а також обмежень щодо ¤кост≥ (частка прострочених кредит≥в не може перевищувати 2-5 % у структур≥ доход≥в банку).
Ќепроцентн≥ доходи в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (див≥денди за пайовими ц≥нними паперами та доходи в≥д сп≥льноњ д≥¤льност≥) в окремих випадках можуть бути значно п≥двищен≥, бо њх дох≥дн≥сть лише ¤к вин¤ток Ї Їдиною метою ≥нвестиц≥й. «начно част≥ше передбачаЇтьс¤ узгодженн¤ з ≥ншою метою, що обумовлюЇ де¤ке зниженн¤ дох≥дност≥ в≥дносно витрат на управл≥нн¤, ≥нформац≥ю, диверсиф≥кац≥ю тощо.
Ќепроцентн≥ ком≥с≥йн≥ доходи (оплата за в≥дкритт¤ та веденн¤ рахунк≥в, ком≥с≥њ за л≥зингом, факторингом, агентськ≥ доходи за трастами тощо) Ї за сутн≥стю в≥дшкодувальними, тобто повинн≥ в≥дпов≥дати затратам та ¤кост≥ операц≥њ, а њх надм≥рне зростанн¤ означаЇ втрату ¤кост≥ банк≥вського управл≥нн¤ та ≥м≥джу банку.
Ќепроцентн≥ торговельн≥ доходи (куп≥вл¤-продаж валюти, ц≥нних папер≥в та ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в - ф'ючерс≥в, опц≥он≥в, валютний дил≥нг та арб≥траж), сформован≥ короткостроковими коливанн¤ми котирувань актив≥в, Ї насл≥дком не традиц≥йних банк≥вських операц≥й, а банк≥вських угод, не дуже характерних та занадто ризикованих дл¤ банк≥в. “ому питома вага таких доход≥в у структур≥ доход≥в банку р≥зко обмежена внасл≥док њх нестаб≥льност≥. ¬≥дпов≥дно њх максим≥зац≥¤ не передбачаЇтьс¤.
Ќепроцентн≥ "≥нтелектуальн≥" доходи в≥д оплати послуг (консультац≥њ, посередницьк≥ послуги, гарант≥њ, поруки) та доходи в≥д сплати або оренди нематер≥альних актив≥в (методики та методичн≥ розробки, ноу-хау, програмне забезпеченн¤ тощо), розроблених або придбаних банком, вир≥зн¤ютьс¤ найвищою ¤к≥стю, характеризують банк≥вський менеджмент ¤к високопрофес≥йний та компетентний. ” раз≥ одиничних ≥нвестиц≥й та в≥дносно незначних операц≥йних витрат ц≥ доходи можуть бути стаб≥льними та гарантованими. “≥льки в поодиноких випадках ц≥льова функц≥¤ управл≥нн¤ дох≥дн≥стю передбачаЇ можливу максим≥зац≥ю таких доход≥в.
Ќавпаки, доходи, отриман≥ банком в≥д ф≥нансових санкц≥й (штрафи, пен≥ тощо), застосован≥ до проблемних позичальник≥в та порушник≥в умов угод з погл¤ду управл≥нн¤ доходами банку, вкрай негативн≥ ≥ повинн≥ бути м≥н≥м≥зован≥. ¬они т≥льки пог≥ршують складний ф≥нансовий стан проблемних позичальник≥в, ускладнюючи виконанн¤ ними своњх зобов'¤зань, тому лише частково в≥дшкодовують збитки банк≥в, часто спри¤ють зростанню збитк≥в, оск≥льки знижують ≥м≥дж банку ≥ порушують партнерськ≥ в≥дносини.
≤нш≥ доходи, наприклад поверненн¤ втраченого кредиту у раз≥ санац≥њ проблемного позичальника та "очищенн¤" його борг≥в ≥ зобов'¤зань дл¤ в≥дновленн¤ ≥м≥джу, Ї лише частковим в≥дшкодуванн¤м збитк≥в банку ≥ мають бути м≥н≥м≥зован≥.
ќтже, ц≥льова установка на максимальне зб≥льшенн¤ доход≥в банку шк≥длива при переход≥ до випадкових доход≥в, в≥д стандартних до невизначених, в≥д матер≥альних об'Їкт≥в до гот≥вки.
Ќезважаючи на важлив≥сть приросту к≥льк≥сних показник≥в, дл¤ управл≥нн¤ дох≥дн≥стю комерц≥йного банку велике значенн¤ мають ¤к≥сн≥ параметри доход≥в, що обов'¤зково маЇ бути враховано п≥д час напрацюванн¤ пр≥оритет≥в управл≥нських р≥шень щодо прибутковост≥ банку. « погл¤ду њх ¤кост≥ доходи под≥л¤ють на:
o адекватн≥ - найвищ≥ за ¤к≥стю, що њх отримують в≥д основних вид≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (бувають процентн≥ та непроце-нтн≥, позичков≥, ком≥с≥йно-посередницьк≥ та торговельн≥; ресурсо та ≥нтелектуалом≥стк≥ тощо); o випадков≥ - нижч≥ за ¤к≥стю, з-пом≥ж ¤ких вир≥зн¤ють надзвичайн≥ доходи (поверненн¤ "поганого", втраченого кредиту), спекул¤тивн≥ доходи в≥д валютного арб≥тражу ≥ короткострокових операц≥й з ц≥нними паперами, нарахован≥ штрафи, пен≥ та ≥нш≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ, реал≥зац≥¤ майна (помешканн¤, активи);
o авантюрн≥ - низьк≥ за ¤к≥стю або практично не¤к≥сн≥ доходи, отриман≥ банком у випадку порушенн¤ догов≥рних паритет≥в, неадекватноњ системи оплати ком≥с≥йних витрат (у в≥дсотках в≥д суми платежу) порушенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ "ризик - класиф≥кац≥¤ - резерви" тощо. ѕоЇднанн¤ к≥льк≥сних та ¤к≥сних характеристик доход≥в - одна з ц≥лей управл≥нн¤ ними.