ƒосить р≥зноман≥тним Ї вплив буд≥вництва та експлуатац≥њ маг≥стральних трубопровод≥в на г≥рськ≥ ландшафти. «м≥нюютьс¤ умови поверхневого стоку, водного режиму, ст≥йкост≥ в присхилових масивах, що призводить до перебудови механ≥зму схилових процес≥в. «а умов значноњ к≥лькост≥ атмосферних опад≥в актив≥зуютьс¤ грав≥тац≥йн≥ схилов≥ процеси - зсуви, осипища, ероз≥¤, перерозпод≥л поверхневого та п≥дземного стоку.

—ьогодн≥ в≥домо дек≥лька напр¤м≥в, у ¤ких ведуть спец≥альн≥ досл≥дженн¤ з ц≥Їњ проблематики, а саме:

теор≥¤ ≥ практика конструктивноњ над≥йност≥ та безпеки трубопровод≥в [1, 5, 8];

функц≥онуванн¤ трубопровод≥в у складних ≥нженерно-геолог≥чних умовах [7];

взаЇмод≥¤ трубопровод≥в з ірунтовим середовищем [6, 10];

охорона навколишнього середовища в раз≥ буд≥вництва та експлуатац≥њ [2, 5, 9];

ландшафтн≥ досл≥дженн¤ трас трубопров≥дних систем [3, 4].

ќб'Їктом нашого досл≥дженн¤ Ї √органськ≥ ландшафтн≥ структури в зонах трас маг≥стральних трубопровод≥в. ѕредмет досл≥дженн¤ - модиф≥кац≥¤ природних комплекс≥в п≥д впливом трубопровод≥в; на¤вн≥сть, ≥нтенсивн≥сть розвитку та особливост≥ локал≥зац≥њ геоморфолог≥чних процес≥в.

” основу публ≥кац≥њ вз¤то власн≥ польов≥ та камеральн≥ ландшафтн≥ досл≥дженн¤, проведен≥ прот¤гом 1993-2004 рр., завданн¤ ¤ких пол¤гали у ви¤вленн≥, опис≥ й картуванн≥ тих природно-територ≥альних комплекс≥в (ѕ“ ) у ¤ких формуютьс¤ геоморфолог≥чн≥ процеси, розробц≥ вих≥дних наукових засад запоб≥ганн¤ шк≥длив≥й д≥њ природно-географ≥чних процес≥в, складанн≥ ландшафтних карт поширенн¤ ≥ прогнозуванн¤ природно-географ≥чних процес≥в у зонах трас маг≥стральних трубопровод≥в.

ѕроцес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в ѕ“ , Ї дуже багато ≥ кожен з них у р≥зних ситуац≥¤х може стати визначальним або другор¤дним. ќтже, ми не мали на мет≥ ландшафтний анал≥з ус≥х геоморфолог≥чних процес≥в, а св≥домо обмежили завданн¤ анал≥зом лише тих шк≥дливих процес≥в, ¤к≥ Ї найнебезпечн≥шими дл¤ функц≥онуванн¤ ¤к ѕ“  в зонах трас, так ≥ самих маг≥стральних трубопровод≥в (осипища, обвали, зсуви, ероз≥¤, заболочуванн¤). Ћандшафтн≥ досл≥дженн¤ ≥ картографуванн¤ засв≥дчили, що дл¤ кожного виду карпатських ландшафт≥в характерн≥ своњ особливост≥ в розвитку цих геоморфолог≥чних процес≥в, в≥дпов≥дно до будови ≥ р≥вн¤ стаб≥льност≥ ѕ“ , що њх складають.

Ќайскладн≥ш≥ ≥нженерно-геолог≥чн≥ умови маЇ —кибова зона ”крањнських  арпат, де широко розвинута мережа р≥зних тектон≥чних порушень, тут контрастн≥ший рельЇф, активн≥ше ви¤вл¤ютьс¤ екзогенн≥ схилов≥ процеси.

≈талонну д≥л¤нку закладено в межир≥чч≥ р≥к —в≥ч≥ та „ечви на стику двох √органських ландшафт≥в. ÷е „ечвинський ландшафт, що Ї п≥вденною межею Ѕерегових низьког≥рно-скибових √орган≥в, та ≤лемський ландшафт - п≥вденна окрањна середньог≥рно-скибових «овн≥шн≥х √орган≥в. —кладн≥сть ландшафтноњ структури ц≥Їњ д≥л¤нки досл≥дженн¤ зумовлена њњ л≥тогенними властивост¤ми - л≥толог≥Їю пор≥д, характером зал¤ганн¤ та рельЇфом (див. рисунок). Ћандшафт „ечвинського низьког≥р'¤ в≥дд≥ливс¤ ¤к частина ќр≥вськоњ скиби. ѕереважанн¤ в л≥тогенн≥й основ≥ ландшафту в≥дклад≥в лоп'¤нецькоњ та нижньомен≥л≥товоњ св≥т, а також ероз≥йно-акумул¤тивна д≥¤льн≥сть р≥к —в≥ч≥ ≥ „ичви та њхн≥х приток зумовило сильну розчленован≥сть у поперечному ≥ поздовжньому напр¤мах низьког≥рних коротких хребт≥в, абсолютн≥ висоти ¤ких становл¤ть 500-800 м н.р.м.

ћорфолог≥чна структура цього ландшафту представлена двома висотними м≥сцевост¤ми. ÷е висотна м≥сцев≥сть крутосхилого сильно розчленованого ероз≥йно-денудац≥йного л≥систого низьког≥р'¤ та висотна м≥сцев≥сть розширених терасованих днищ м≥жг≥рських р≥чкових долин ≥ улоговин. ƒом≥нуЇ по площ≥ висотна м≥сцев≥сть ероз≥йно-денудац≥йного л≥систого низьког≥р'¤. –≥зноман≥тн≥сть њњ л≥толог≥њ зумовила формуванн¤ двох стр≥й, що приурочен≥ до в≥дклад≥в лоп'¤нецькоњ та нижньомен≥л≥товоњ св≥т. ≤лемський ландшафт розташований у межах двох скиб: —кол≥вськоњ та ѕарашки. –ельЇф визначений л≥толог≥чними особливост¤ми верхньомен≥л≥товоњ, бистрицькоњ, вигодськоњ, ¤мненськоњ та стрийськоњ св≥т. —хили хребт≥в розчленован≥ р≥чками басейну „ечви, вершини плоск≥ або куполопод≥бн≥. ћорфолог≥чна структура ландшафту в межах досл≥джуваноњ д≥л¤нки представлена двома висотними м≥сцевост¤ми. ÷е висотна м≥сцев≥сть крутосхилого ероз≥йно-денудац≥йного л≥систого середньог≥р'¤ та висотна м≥сцев≥сть терасованих днищ м≥жг≥рських долин ≥ улоговин. ƒом≥нуЇ по площ≥ висотна м≥сцев≥сть ероз≥йно-денудац≥йного середньог≥р'¤, що складена стр≥¤ми, ¤к≥ приурочен≥ до згаданих вище св≥т.

ƒосл≥джуван≥ ѕ“  зазнали суттЇвих антропогенних зм≥н унасл≥док прокладанн¤ та експлуатац≥њ маг≥стрального газопроводу ”ренгой-ѕомари-”жгород. ” порушених ѕ“  р≥зко актив≥зувалис¤ стар≥ та утворилис¤ нов≥ геоморфолог≥чн≥ процеси. Ќай-небезпечн≥ш≥ з них зсуви. ѕерша зсувна д≥л¤нка розташована на п≥вн≥чно-зах≥дному схил≥ гори  ичерки (578,5 м) до долини р≥чки ≤лемки. ѕричиною виникненн¤ зсув≥в стала п≥др≥зка трасою газопроводу майже посередин≥ давнього зсуву, ¤кий дос¤г базису сповзанн¤ прот¤жн≥стю до 200 м. «суви виникли зверху над полицею газопроводу в результат≥ п≥др≥зки старого зсуву схилом до 9 м. Ќовоутворен≥ зсуви циркопод≥бного типу, ширина першого з них (по ходу газопроводу) - 26 м, довжина -18 м. “≥ло зсуву розбите трьома системами тр≥щин. ¬ерхн¤ з них, що утворюЇ ст≥нку в≥дриву, маЇ висоту до 1,2 м, ширину розкритт¤ до 2,1 м, прот¤жн≥сть близько 25 м. «а 4,5 м в≥д нењ нижче по схилу утворилас¤ друга система тр≥щин висотою 1,0-1,2 м, шириною до 1 м, такоњ ж прот¤жност≥. «а 2 м нижче виникла трет¤ система тр≥щин висотою 0,6-0,8 м ≥ шириною розкритт¤ до 0,6-0,7 м. ѕоверхн¤ нижнього блоку зсуву, що обмежена трьома системами тр≥щин, розбита густою мережею менших за розм≥рами тр≥щин, по ¤ких на полицю газопроводу сповзають др≥бн≥ крайов≥ блоки. •рунти, що сповзають, перекрили трасу газопроводу товщиною до 2 м. ” нижн≥х крайових частинах зсуву в≥дбуваЇтьс¤ розс≥¤не розвантаженн¤ ірунтових вод, унасл≥док чого виникаЇ заболоченн¤ ірунт≥в на трас≥ газопроводу. –озвантаженн¤ п≥дземних вод б≥л¤ зах≥дного краю зсуву дало початок невеличкому пот≥чку, ¤кий ст≥каЇ по жолобку на трасу газопроводу.

«ах≥дн≥ше в≥д першого зсуву через борт м≥лкоњ улоговини примикаЇ другий зсув, що маЇ також циркопод≥бну форму, ширина зсуву - 29 м, довжина - 17 м. ” головн≥й частин≥ зсув обмежений системою сколових тр≥щин прот¤жн≥стю близько 28 м, висотою 0,4-0,7 м, шириною 0,6-1,0 м. «а 6 м нижче по схилу утворилась друга система тр≥щин висотою до 0,5 м, шириною розкритт¤ 0,3-0,4 м. «а 7 м ще нижче виникла трет¤ система тр≥щин висотою до 1,0-1,5 м, шириною розкритт¤ 1,0-1,4 м; вона прост¤глас¤ на довжину 37 м, захопивши сх≥дний борт пологоњ улоговини, ¤ка обмежуЇ зсув ≥з заходу. ¬ нижньому блоц≥, обмеженому третьою системою тр≥щин, поверхн¤ розбита густою мережею сколових тр≥щин, по ¤ких на трасу газопроводу сповзають др≥бн≥ блоки.

” головн≥й частин≥ зсуву передбачають утворенн¤ системи нових др≥бних тр≥щин в≥дриву. «сув зростаЇ у головн≥й частин≥. ¬ ст≥нках тр≥щин оголюютьс¤ св≥тло-бур≥ суглинки з др≥бним щебенем п≥сковик≥в та арг≥л≥т≥в. ¬ище описан≥ зсуви розташован≥ в п≥дурочищ≥ слабоспадистого (6-9∞) схилу п≥вн≥чноњ експозиц≥њ, складеного темно-с≥рими карбонатними арг≥л≥тами, мергел¤ми та п≥сковиками лоп'¤нецькоњ св≥ти з п≥сл¤л≥совою рослинн≥стю на прихованооп≥дзолених бурих г≥рсько-л≥сових ірунтах (урочище 36).

ўе одна небезпечна д≥л¤нка розташована на приводод≥льн≥й поверхн≥, що прост¤гаЇтьс¤ з п≥вн≥чного сходу на п≥вденний зах≥д в≥д вершини  лЇва з абсолютною висотою 680,9 м до гори Ќегрий з абсолютною висотою 1185,3 м. “раса газопроводу перетинаЇ п≥дурочище 36 лоп'¤нецькоњ св≥ти. ¬ цьому п≥дурочищ≥ сповзають насипн≥ ірунти, що утворюють нижн≥й край полиц≥ газопроводу. ¬здовж краю полиц≥ Ї система сколових дугопод≥бних тр≥щин висотою до 0,2 м, прот¤жн≥стю 10 м. ” раз≥ п≥дн≥манн¤ траси вверх по схилу простежуЇтьс¤ утворенн¤ двох вимоњн, що пот≥м п≥д пр¤мим кутом перетинають њњ нижн≥й край. √либина першоњ вимоњни в≥д 1 до 2 м, ширина - в≥д 1,0 до 2,5 м. ƒруга промоњна розташована за 10 м в≥д першоњ, њњ ширина 1,5 м, глибина 1,2-1,5 м. ” ст≥нках вимоњни оголен≥ жовт≥ делюв≥альн≥ суглинки з уламками арг≥л≥т≥в.

Ќа п≥вденний сх≥д в≥д гори Ѕабич з абсолютною висотою 680,4 м н.р.м. траса газопроводу перетинаЇ п≥дурочища, що належать до стр≥й, складених тонкоритм≥чним с≥ро-зеленим фл≥шем бистрицькоњ св≥ти та тонкоритм≥чним п≥щано-глинистим фл≥шем нижньомен≥л≥товоњ св≥ти. ¬ цих п≥дурочищах простежуЇтьс¤ система вимоњн уздовж траси з обох бок≥в, що м≥сц¤ми оголюЇ сам трубопров≥д. Ўирина вимоњн у нижн≥х частинах схил≥в дос¤гаЇ 2,5 м. ƒовжина цих м≥кроканьйон≥в до 50 м, вони починаютьс¤ на вершин≥ схилу ≥ т¤гнутьс¤ аж до п≥дн≥жж¤. ¬ де¤ких м≥сц¤х труба оголена уздовж 2-3 м. Ќа оголен≥й д≥л¤нц≥ знищена ≥зол¤ц≥¤. ” результат≥ негативний вплив траси трубопроводу на функц≥онуванн¤ ѕ“  призв≥в до того, що небезпека загрожуЇ ≥снуванню самого трубопроводу.

ќтже, в ѕ“ , порушених буд≥вництвом та експлуатац≥Їю маг≥стрального газопроводу ”ренгой-ѕомари-”жгород, в≥дбуваЇтьс¤ ¤вна актив≥зац≥¤ шк≥дливих природно-географ≥чних процес≥в. Ћ≥тогенн≥ законом≥рност≥ в≥д≥грають у цьому пров≥дну роль. Ќаприклад, простежуЇтьс¤ ч≥тка приурочен≥сть цих процес≥в до л≥тогенетичних стр≥й. «окрема, дл¤ стр≥й, складених тонкоритм≥чним фл≥шем лоп'¤нецькоњ, нижньомен≥л≥товоњ та бистрицькоњ св≥т, характерна актив≥зац≥¤ зсувних та ероз≥йних процес≥в; дл¤ стр≥й, складених грубошаруватим фл≥шем с≥рих п≥сковик≥в ¤мненськоњ та вигодськоњ св≥т, - зсуванн¤ окремих блок≥в та кам'¤них розсип≥в.

Ћ≥тература

јйнбиндер ј.Ѕ. –асчет магистральных и промышленных трубопроводов на прочность и устойчивость. - ћ.: Ќедра, 1991. - 286 с.

Ѕ≥ланюк ¬.≤. ¬плив буд≥вництва маг≥стральних трубопровод≥в на ѕ“  ”крањнських  арпат // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - 1997. - ¬ип.20. - —. 56-59.

Ѕ≥ланюк ¬.≤. ≈колого-ландшафтн≥ п≥дходи до оптим≥зац≥њ територ≥й порушених маг≥стральними трубопроводами // ”крањнське ѕол≥сс¤: вчора, сьогодн≥, завтра: «б. наук. праць. - Ћуцьк: Ќадстир'¤, 1998. - —. 181-182.

Ѕ≥ланюк ¬.≤. Ћандшафти ”крањнських  арпат в зонах трас маг≥стральних трубопровод≥в. - Ћьв≥в: ћеркатор, 1998. - 102 с.

Ѕородавкин ѕ.ѕ.,  им Ѕ.». ќхрана окружающей среды при строительстве и эксплуатации магистральных трубопроводов. - ћ.: Ќедра, 1981. - 160 с.

ƒубинина ћ.ћ.,  раковицкий Ѕ.ј. “еплообмен и механика взаимодействи¤ трубопроводов и скважин с грунтами. - Ќовосибирск: Ќаука, 1983. - 173 с.

 оршунов ¬.ј., ћуравенко ƒ.√., √абела¤ –.ƒ., –удавец ».ћ. —троительство газопровода диаметром 1420 мм в горных услови¤х // —троительство трубопроводов. - 1973. - є8. - —. 12-15.

ћазур ».»., »ванцов ќ.ћ., ћолдаванов ќ.».  онструктивна¤ надежность и экологическа¤ безопасность трубопроводов. - ћ.: Ќедра, 1990. - 264 с.

ќхрана окружающей среды при сооружении и эксплуатации газонефтепроводов / Ћ.√. “елегин, Ѕ.».  им, ¬.». «оненко. - ћ.: Ќедра, 1988. - 187 с.

“елегуз ќ.√. ¬ластивост≥ порушенн¤ ірунт≥в траси нафтопроводу ќдеса-Ѕроди // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - 1998. - ¬ип. 23. - —. 265-271.