јнтропогенна трансформац≥¤ дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в у межах –озточч¤ пов'¤зана з вирубуванн¤м л≥с≥в та освоЇнн¤м зв≥льнених в≥д л≥совоњ рослинност≥ територ≥й дл¤ вирощуванн¤ с≥льськогосподарських культур. ¬она розпочалас¤ в пер≥од виникненн¤ перших поселень, письмов≥ згадки про ¤к≥ стосуютьс¤ XV-XVI ст. [2]. «розум≥ло, що в цей пер≥од антропогенний вплив на ірунти був м≥н≥мальним, проте мав тенденц≥ю до зростанн¤. «начно зб≥льшивс¤ антропогенний вплив на досл≥джуван≥ ірунти в останнЇ стол≥тт¤, коли колгоспи й радгоспи мали максимальну к≥льк≥сть потужноњ техн≥ки та р≥зноман≥тних м≥неральних добрив ≥ х≥м≥кат≥в.

ѕриродний розвиток досл≥джуваних ірунт≥в в≥дбувавс¤ п≥д сосново-дубовими ≥ сосново-дубово-грабовими л≥сами з розвинутим трав'¤ним покривом за умов пер≥одичного поверхневого перезволоженн¤ ≥ промивного водного режиму. ћатеринськими породами Ї нижньоплейстоценов≥ флюв≥огл¤ц≥альн≥ п≥ски, п≥дстелен≥ глибше 1 м крейдовими породами. ¬ирубуванн¤ л≥с≥в та введенн¤ дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в у землеробство припинили розвиток п≥дзолистого процесу ірунтоутворенн¤, проте не припинили, а навпаки, п≥дсилили розвиток елюв≥альних процес≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ з пер≥одичним перезволоженн¤м ≥ п≥дсиленн¤м в≥дновних реакц≥й.

ƒерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти в межах ”крањнського –озточч¤ займають близько 30% територ≥њ. ¬ сучасних умовах вони наполовину розоран≥ й перебувають на р≥зних ступен¤х антропогенноњ трансформац≥њ, що пов'¤зано з умовами њхнього використанн¤. „астина з них (близько 20%) зазнала ероз≥йноњ деградац≥њ, пов'¤заноњ з розвитком в≥тровоњ ероз≥њ ≥ пог≥ршила своњ властивост≥ та с≥льськогосподарську продуктивн≥сть. ѕереважна б≥льш≥сть розораних дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в пол≥пшили своњ властивост≥ та с≥льськогосподарську продуктивн≥сть, тобто њхн¤ антропогенна трансформац≥¤ в≥дбулас¤ в напр¤м≥ окультуренн¤, ≥ виникла потреба розд≥лити њх за ступенем окультуреност≥.

™диноњ думки щодо под≥лу дерново-п≥дзолистих ірунт≥в за ступенем окультуреност≥ та критер≥њв такого под≥лу немаЇ.  ласиф≥куючи окультурен≥ дерново-п≥дзолист≥ ірунти, ¬.ј.  овда [3] вид≥л¤Ї слабо-, середньо- та сильноокультурен≥; ¬.¬. ™горов, ¬.ћ. ‘р≥д-ланд, ≈.ћ. ≤ванова та ≥н. [1] - освоЇн≥ та окультурен≥.

ќб'Їктами досл≥джень Ї дерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти –озточч¤, що останн≥ 100 рок≥в розвивалис¤ п≥д природною л≥совою рослинн≥стю, п≥д с≥льськогосподарськими культурами у польових с≥возм≥нах та на присадибних д≥л¤нках. ѕредмет досл≥джень - морфолог≥чн≥ ознаки ≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ цих ірунт≥в та њхн≥ зм≥ни в умовах р≥зного використанн¤ у с≥льськогосподарському виробництв≥.

ƒерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти п≥д л≥совою рослинн≥стю в тепер≥шньому запов≥днику "–озточч¤" Ї антропогенно незм≥неними, тобто еталонними, а т≥, що п≥д с≥льськогосподарськими культурами в польових с≥возм≥нах та на присадибних д≥л¤нках - антропогенно трансформован≥, тобто окультурен≥. ƒл¤ характеристики властивостей досл≥джуваних ірунт≥в та њхн≥х зм≥н у процес≥ антропогенноњ трансформац≥њ використано матер≥али детальних обстежень ірунт≥в, проведених у 1997-2000 рр. у явор≥вському район≥ Ћьв≥вськоњ обл. сп≥вроб≥тниками ЌƒЋ-50 Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ вибрано по дес¤ть анал≥зованих розр≥з≥в, закладених у л≥с≥ запов≥дника "–озточч¤", на р≥лл≥ польових с≥возм≥н в околиц¤х населених пункт≥в ≤вано-‘ранкове, Ћозина, Ћелех≥вка, ¬ерещиц¤, —традч та на р≥лл≥ присадибних д≥л¤нок тих же населених пункт≥в.

—татистично опрацьовано ш≥сть показник≥в з восьми-дес¤ти. ¬≥рог≥дн≥сть р≥зниць двох середн≥х оц≥нено на п≥дстав≥ з≥ставленн¤ фактичних нормативних в≥дхилень з табличними значенн¤ми критер≥ю t —тьюдента [4].

–озвиток дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в прот¤гом останн≥х 100, а, можливо, й б≥льше, рок≥в п≥д лист¤но-хвойними л≥сами з трав'¤нистою рослинн≥стю або п≥д с≥льськогосподарськими культурами зумовив значн≥ в≥дм≥нност≥ в њхн≥х морфолог≥чних та ф≥зико-х≥м≥чних властивост¤х. јнтропогенна трансформац≥¤, ¤ка в≥дбувалас¤ в напр¤м≥ окультуренн¤ ірунт≥в унасл≥док вирубуванн¤ л≥с≥в, розорюванн¤, внесенн¤ органо-м≥неральних добрив, мел≥орант≥в, отрутох≥м≥кат≥в, а також пос≥в≥в одно- ≥ багатор≥чних трав та ≥нших с≥льськогосподарських культур не т≥льки припинила розвиток п≥дзолистого процесу, а й спричинила ≥нтенсивн≥ший розвиток дернового процесу. ÷е ви¤вилос¤ в зб≥льшенн≥ потужност≥ гумусованих горизонт≥в ≥ вм≥сту гумусу в них, зменшенн≥ г≥дрол≥тичноњ кислотност≥, зростанн≥ величини рЌ ≥ суми ув≥браних основ та насиченост≥ ними вбирного комплексу (табл. 1).

“аблиц¤ 1

ћорфолог≥чн≥ ознаки ≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в за умов р≥зного використанн¤

ѕрим≥тка. ” чисельнику - коливанн¤, у знаменнику - середнЇ значенн¤ величин.

ћаксимально зм≥нилис¤ дерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти на присадибних д≥л¤нках, використанн¤ ¤ких завжди було рац≥ональним, без впливу ероз≥йних процес≥в ≥ надм≥рного техногенного навантаженн¤ з внесенн¤м золи та достатньоњ к≥лькост≥ орган≥чних добрив, а останн≥м часом ≥ м≥неральних та х≥м≥чних мел≥орант≥в. –езультати статистичного опрацюванн¤ (табл. 2) засв≥дчують, що ви¤влен≥

зм≥ни морфолог≥чних ознак ≥ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей у досл≥джуваних ірунтах, що розвиваютьс¤ на присадибних д≥л¤нках, Ї суттЇвими не т≥льки в гумусово-елюв≥альному горизонт≥ (Ќе), а й у перех≥дному до материнськоњ породи слабогумусованому елюв≥альному горизонт≥ (–е(h)). ÷е даЇ п≥дстави зачислювати дерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти присадибних д≥л¤нок до окультурених.

“аблиц¤ 2

«м≥ни морфолог≥чних ознак ≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зноп≥щаних ірунт≥в за умов р≥зного с≥льськогосподарського використанн¤

«м≥ни морфолог≥чних ≥ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей досл≥джуваних ірунт≥в, що розвиваютьс¤ в умовах польових с≥возм≥н, Ї дещо меншими. ÷е пов'¤зано з тим, що в польових с≥возм≥нах процеси антропогенноњ трансформац≥њ, ¤к≥ в ц≥лому в≥дбувалис¤ в напр¤м≥ окультуренн¤, були дещо гальмован≥ деградац≥йними процесами, що њх спричинювали порушенн¤ науковообірунтованоњ системи с≥возм≥н, оброб≥тку ірунту, внесенн¤ добрив, а також пер≥одичними про¤вами в≥тровоњ ероз≥њ.

–езультати статистичного опрацюванн¤ зм≥н засв≥дчують, що вони Ї суттЇв≥ за вс≥ма наведеними показниками т≥льки в гумусово-елюв≥альному горизонт≥ (Ќе). ” перех≥дному ж до материнськоњ породи слабогумусованому елюв≥альному горизонт≥ (–е(h)) зм≥ни г≥дрол≥тичноњ кислотност≥ та суми ув≥браних основ незначн≥, tф < t 0,05 (див. табл. 2), що Ї ознакою недостатньо ст≥йких зм≥н, ¤к≥ не дають змоги ототожнювати њх з описаними вище. јнтропогенна трансформац≥¤ дерново-слабоп≥дзолистих зв'¤зно-п≥щаних ірунт≥в, що розвиваютьс¤ в польових с≥возм≥нах, ви¤вилас¤ в меншому њхньому окультуренн≥ пор≥вн¤но з тими, що розвиваютьс¤ на присадибних д≥л¤нках, а тому перш≥ треба зачислювати до слабоокультурених, а друг≥ - до окультурених.

ќтже, дерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти –озточч¤, ¤к≥ розвиваютьс¤ останн≥ 100 рок≥в п≥д природною л≥совою рослинн≥стю, п≥д с≥льськогосподарськими

культурами в польових с≥возм≥нах та п≥д с≥льськогосподарськими культурами на присадибних д≥л¤нках, значно в≥др≥зн¤ютьс¤ морфолог≥чними ознаками та ф≥зико-х≥м≥чними властивост¤ми. ” процес≥ с≥льськогосподарського використанн¤ досл≥джуван≥ ірунти зазнали антропогенноњ трансформац≥њ в напр¤м≥ деградац≥њ, пов'¤заноњ з в≥тровою ероз≥Їю, та в напр¤м≥ окультуренн¤, що визначена на п≥дстав≥ морфолог≥чних ознак ≥ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей у верхн≥й частин≥ ірунтового проф≥лю (Ќе та –е(h)).

”насл≥док антропогенноњ трансформац≥њ, ¤ка в≥дбувалас¤ в напр¤м≥ окультуренн¤, дерново-слабоп≥дзолист≥ зв'¤зноп≥щан≥ ірунти в умовах польових с≥возм≥н ставали слабоокультуреними, а в умовах присадибних д≥л¤нок - окультуреними.

Ћ≥тература

≈горов ¬.ј., ‘ридланд ¬.ћ., »ванова ≈.Ќ. и др.  лассификци¤ и диагностика почв ———–. - ћ.:  олос, 1977. - 222 с.

»стори¤ городов и сел ”краинской ——–. Ћьвовска¤ область. -  иев: »зд-во јЌ ”——–, 1978. - —. 794.

 овда ¬.ј. ќсновы учени¤ о почвах.  нига 2. - ћ.: Ќаука, 1973. - 467 с.

ѕолитова ».ƒ., —ергеев —.—., «инченко ј.ѕ. и др. ѕрактикум по общей теории статистики и сельскохоз¤йственной статистики. - ћ.: —татистика, 1980. - 303 с.

ѕочвоведение. “ипы почв, их географи¤ и использование / ѕод ред. ¬.ј. овды, Ѕ.√.–озанова. - ћ.: ¬ысша¤ школа, 1988. - 367 с.