јктуальн≥сть питанн¤ оц≥нки ¤кост≥ поверхневих вод сьогодн≥ Ї актуальним не лише дл¤ еколог≥в, а й дл¤ широкого кола споживач≥в води у великих м≥стах та жител≥в с≥льських рег≥он≥в  арпат.  р≥м того, проблема забрудненн¤ водного середовища часто ускладнена в раз≥ вир≥шенн¤ м≥ждержавних в≥дносин, зокрема це важливо в тепер≥шн≥й геопол≥тичн≥й спр¤мованост≥ ”крањни до ≥нтеграц≥њ в ™вропейський —оюз. —ьогодн≥ водогосподарська д≥¤льн≥сть призвела до того, що практично вс≥ велик≥ р≥чки ”крањни Ї ≥нтегрованими в Їдину г≥дролог≥чну систему, ¤ка функц≥онуЇ ¤к у наш≥й крањн≥, так ≥ за њњ межами. Ќаприклад, з р≥чки ƒн≥стер частково забезпечене водопостачанн¤ м. „ерн≥вц≥ (басейн ƒунаю), а водн≥ ресурси р. —трий використовують дл¤ водопостачанн¤ м. Ћьвова, ст≥чн≥ води ¤кого надход¤ть до басейну «ах≥дного Ѕугу ≥ дал≥ за меж≥ ”крањни [1]. —аме тому проблема оптим≥зац≥њ системи комплексного контролю та спостереженн¤ за станом поверхневих вод ≥ р≥внем њхнього забрудненн¤ особливо важлива на шл¤ху до сталого розвитку сусп≥льства. ¬она потребуЇ реорган≥зац≥њ на засадах еколог≥чноњ та конструктивноњ географ≥њ.

—ьогодн≥ ц≥й проблем≥ присв¤чено чимало наукових праць, зокрема: ¬.≤. ¬иш-невського [1], ¬.…. ћельника [6], —.≤. —н≥жка [8], ¬.≤. ќсадчого [7], ј.≤. Ўерешевського [9], Ћ.Ќ.  оваленка [9], ≤.ѕ.  овальчука [4] та ≥н.

«г≥дно з "ѕоложенн¤м про державний мон≥торинг навколишнього середовища" (1993) ≥ "¬одним кодексом ”крањни" (1995), державний мон≥торинг вод - це г≥дрометеоролог≥чна складова у комплексн≥й державн≥й систем≥ мон≥торингу навколишнього середовища. ¬≥н Ї системою спостережень, збиранн¤, анал≥зу, збереженн¤ та синтезу ≥нформац≥њ про стан водних об'Їкт≥в, прогнозуванн¤ його зм≥н та розробки науково обірунтованих рекомендац≥й дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних

управл≥нських р≥шень у галуз≥ використанн¤ й охорони вод ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в [6].

Ѕазою дл¤ створенн¤ служби спостереженн¤ ≥ контролю за забрудненн¤м поверхневих вод суш≥ стала, передус≥м, г≥дролог≥чна мережа ƒержавного ком≥тету з г≥дрометеоролог≥њ ”крањни (в 1972 р. створена загальнодержавна служба спостереженн¤ ≥ контролю за р≥внем забрудненн¤ навколишнього середовища) та ≥нших в≥домств.  р≥м того, г≥дроеколог≥чний мон≥торинг ¤кост≥ поверхневих вод в ”крањн≥ провад¤ть: ћ≥н≥стерство еколог≥њ, ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤, ћ≥н≥стерство аграрноњ пол≥тики, ƒержавне водне господарство, ƒержавне буд≥вництво, п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, д≥¤льн≥сть ¤ких призводить чи може призвести до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ вод, незалежн≥ еколог≥чн≥ орган≥зац≥њ, незалежн≥ досл≥дники, науковц≥, окрем≥ громад¤ни тощо. « середини 90-х рок≥в ’’ ст. збиранн¤м та узагальненн¤м первинноњ ≥нформац≥њ про джерела забрудненн¤, об'Їми забруднювальних речовин, ¤к≥ скидають у поверхнев≥ води, займаютьс¤ в≥дд≥л обл≥ку вод ƒн≥стерського басейнового управл≥нн¤ та ƒержавного ком≥тету водного господарства ”крањни.

—уть г≥дроеколог≥чного мон≥торингу ¤кост≥ поверхневих вод пол¤гаЇ у такому:

спостереженн≥ за р≥внем забрудненн¤ та зм≥ною ф≥зичних, х≥м≥чних та г≥дроб≥олог≥чних показник≥в;

вивченн≥ динам≥ки забруднювальних речовин ≥ ви¤вленн≥ умов, за ¤ких в≥дбуваютьс¤ суттЇв≥ коливанн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ водних об'Їкт≥в;

п≥знанн≥ законом≥рностей процес≥в самоочищенн¤ поверхневих вод та акумул¤ц≥њњ забруднювальних речовин у донних в≥дкладах;

розкритт≥ механ≥зм≥в винесенн¤ речовин через гирлов≥ й поперечн≥ перер≥зи р≥чок дл¤ визначенн¤ балансу цих речовин [3].

ћон≥торинг поверхневих вод басейнових систем верхньоњ частини ƒн≥стра провад¤ть упродовж 50 рок≥в, контролю п≥дл¤гають ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥ й г≥дроб≥олог≥чн≥ характеристики води. ¬ивчають особливост≥ г≥дролог≥чного режиму р≥чок, законом≥рност≥ процес≥в самоочищенн¤ водних екосистем, особливост≥ нагромадженн¤ забруднювальних речовин у донних в≥дкладах тощо. —клад ≥ обс¤г г≥дрох≥м≥чних ≥ г≥дроб≥олог≥чних роб≥т (виб≥р об'Їкт≥в та показник≥в стеженн¤, пер≥одичн≥сть спостережень) залежить в≥д р≥зновид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ характеру вих≥дноњ ≥нформац≥њ. ѕункти стац≥онарноњ мереж≥ спостережень отримують ≥нформац≥ю про забрудненн¤ з огл¤ду на потреби споживач≥в води. ” таблиц≥ наведено параметри, за ¤кими ведуть спостереженн¤ в межах басейну ¬ерхнього ƒн≥стра. —истема спостережень ≥ контролю зазнаЇ пост≥йних ¤к≥сних та к≥льк≥сних зм≥н, що обумовлено ≥сторично (сусп≥льно-пол≥тичними под≥¤ми), техн≥чно (впровадженн¤ нов≥тнього техн≥чного забезпеченн¤), а також зм≥нами внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥ людини (вимога створенн¤ нових пункт≥в спостереженн¤ на територ≥¤х ≥нтенсивного господарського впливу).

Ѕ≥льш≥сть пункт≥в спостереженн¤, що визначали х≥м≥чний склад води, д≥¤ла лише до 1968-1977 рр. ’’ ст. —ьогодн≥ ≥з близько 50 пункт≥в спостереженн¤ в межах басейну ¬ерхнього ƒн≥стра, ¤к≥ обслуговуЇ ƒержавний ком≥тет з г≥дрометеоролог≥њ, лише 17 ведуть спостереженн¤ за г≥дрох≥м≥чними показниками води (у межах Ћьв≥вськоњ област≥). Ѕ≥льш≥сть з них д≥Ї на великих допливах ƒн≥стра, це р≥чки п'¤того, шостого ≥ сьомого пор¤дк≥в (розрахунки пор¤дку р≥чок виконано на карт≥ масштабу 1:200 000).

Ѕасейнове управл≥нн¤ обслуговуЇ близько 25 пункт≥в спостереженн¤ в межах басейнових систем ¬ерхнього ƒн≥стра, спектр характеристик, за ¤кими ведуть спостереженн¤, значно ширший н≥ж на г≥дрометеопостах (див. таблицю), ≥ охоплюЇ службу рад≥олог≥чного контролю ¤ка самост≥йно визначаЇ цез≥й-137, стронц≥й-90 та вм≥ст рад≥онукл≥д≥в. Ќедол≥ком Ї те, що 32% проб води беруть лише раз у р≥к, 68% проб - посезонно, ≥ лише 4% (це два пункти спостереженн¤) - щом≥с¤чно.

ѕараметри ¤кост≥ води, за ¤кими ведуть спостереженн¤

ѕрим≥тка. ќдиниц≥ вим≥рюванн¤ - м≥л≥грам на дециметр куб≥чний, ¤кщо не зазначено ≥нше.

™ потреба оптим≥зац≥њ спостережень, модиф≥кац≥њ та стандартизац≥њ ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних характеристик. Ѕ≥льш≥сть прилад≥в ≥ обладнанн¤, ¤кими оснащена мережа, розроблена 20-30 рок≥в тому [2], що позначаЇтьс¤ на ¤кост≥ отримуваноњ в процес≥ спостережень, оперативност≥ ≥ призводить до скороченн¤ програми ≥нструментальних спостережень унасл≥док амортизац≥њ. ѕол≥пшенн¤ функц≥онуванн¤ системи г≥дроеколог≥чного мон≥торингу потребуЇ вир≥шенн¤ низки економ≥чних та орган≥зац≥йних проблем. ћодиф≥кац≥¤ мереж≥ спостережних пост≥в ≥ станц≥й передбачаЇ таке:

впровадженн¤ централ≥зованоњ комп'ютерноњ мереж≥, ¤ка б охоплювала принаймн≥ вузлов≥ пункти спостереженн¤;

зб≥льшенн¤ оперативност≥ передаванн¤ даних спостережень по каналу зв'¤зку до центрального комп'ютера, дл¤ створенн¤ бази даних та њњ опрацюванн¤ з метою максимально оперативноњ оц≥нки ≥ прогнозуванн¤ зм≥н ситуац≥й (особливо тих, що Ї критичними - перевищенн¤ граничнодопустимих концентрац≥й, викид≥в шк≥дливих речовин тощо);

впровадженн¤ нових техн≥чних ресурс≥в, пол≥пшенн¤ бази г≥дролог≥чних прилад≥в, прилад≥в дл¤ в≥дбиранн¤ проб на забрудненн¤ тощо;

реформуванн¤ системи передаванн¤ проб на анал≥з, п≥двищенн¤ њњ оперативност≥ та достов≥рност≥ даних анал≥зу;

зб≥льшенн¤ пункт≥в спостережень особливо в басейнах малих р≥чок, що дасть змогу б≥льш точно визначати еколог≥чн≥ нормативи ¤кост≥ води;

зб≥льшенн¤ спектра показник≥в, ¤к≥ анал≥зують, особливо тих, що безпосередньо впливають на життЇд≥¤льн≥ть орган≥зм≥в (визначенн¤ важких метал≥в, пестицид≥в тощо);

забезпеченн¤ доступност≥ даних г≥дроеколог≥чного мон≥торингу дл¤ широкого кола споживач≥в по ≥нформованост≥ про стан водних ресурс≥в, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ оформленн¤ готовоњ г≥дроеколог≥чноњ продукц≥њ (виданн¤ зб≥рник≥в, г≥дролог≥чних щор≥чник≥в, бюлетен≥в ¤кост≥ вод тощо);

одн≥Їю з найважлив≥ших умов ефективноњ роботи мереж≥ спостережень Ї пол≥пшенн¤ умов прац≥ (реконструкц≥¤ прим≥щень, техн≥чного забезпеченн¤) та њњ оплати.

ќтже, мон≥торингов≥ досл≥дженн¤ ¤кост≥ поверхневих вод Ї п≥дсистемою г≥дроеколог≥чного мон≥торингу, що функц≥онуЇ на баз≥ державних служб спостереженн¤. ѕараметри, за ¤кими ведуть спостереженн¤, не дають повноњ ≥нформац≥њ про ¤к≥сний стан водних об'Їкт≥в ≥ потребують зб≥льшенн¤ спектра досл≥джуваних показник≥в.  р≥м того, необх≥дними Ї додатков≥ досл≥дженн¤ пов'¤зан≥ з питанн¤м оптим≥зац≥њ розм≥щенн¤ пункт≥в спотережень за г≥дрох≥м≥чними показниками в межах басейну ¬ерхнього ƒн≥стра з метою визначенн¤ еколог≥чних норматив≥в ¤кост≥ води. —творенн¤ ≥ забезпеченн¤ д≥¤льност≥ системи мон≥торингу ¤кост≥ поверхневих вод дасть змогу:

ц≥л≥сно анал≥зувати ситуац≥ю щодо стану та функц≥онуванн¤ ландшафтно-г≥дролог≥чних систем;

оперативно визначати масштаби та динам≥ку забруднювальних речовин з метою знешкодженн¤ та прогнозуванн¤ забруднень;

прогнозувати та попереджувати еколог≥чн≥ загрози ≥ катастрофи, особливо т≥, що Ї критичними;

оперативно отримувати всеб≥чну ≥нформац≥ю дл¤ обірунтуванн¤ рекомендац≥й щодо управл≥нн¤ водними ресурсами;

забезпечувати населенн¤ та органи державноњ влади даними про стан водних об'Їкт≥в, а також вир≥шувати науково-досл≥дн≥ завданн¤.

Ћ≥тература

¬ишневський ¬.≤. ѕро водогосподарський напр¤м у г≥дролог≥њ // Ќаук. прац≥ укр. наук.-досл. г≥дромет. ≥н-ту. - 2001. - ¬ип. 249. - —. 121-137.

¬ишневський ¬.≤, “окар Ќ.‘. ћережа спостережень - основа функц≥онуванн¤ галуз≥ // Ќаук. прац≥ укр. наук.-досл. г≥дромет. ≥н-ту. - 1998. - ¬ип. 246.- —. 5-19.

»зраэль ё.ј. ќсуществление в ———– системы мониторингы загр¤знени¤ природной среды - Ћ.: √идрометеоиздат, 1978. - 111 с.

 овальчук ≤.ѕ. –ег≥ональний еколого-геоморфолог≥чний анал≥з - Ћьв≥в: ≤н-т украњнознавства, 1997. - 440 с.

ћельник ј. . ќснови рег≥онального еколого-ландшафтознавчого анал≥зу. - Ћьв≥в: Ћ≥топис, 1997. - 229 с.

ћельник ¬.…. ƒо методики визначенн¤ еколог≥чних норматив≥в ¤кост≥ р≥чкових вод (на приклад≥ р≥к –≥вненськоњ област≥) // ”кр. геогр. журн. - 2001. - є1. - —. 37-45.

ќсадчий ¬.≤. ќсновн≥ тенденц≥њ формуванн¤ х≥м≥чного складу поверхневих вод ”крањни у 1995-1999 рр. // Ќаук. прац≥ укр. наук.-досл. г≥дромет. ≥н-ту. - 2000. - ¬ип. 248. - —. 138-153.

—н≥жко —.≤. ќц≥нка сучасного г≥дрох≥м≥чного режиму та ¤кост≥ води р≥чок ∆итомирського ѕол≥сс¤ // ”кр. геогр. журн. - 2001. - є2. - —. 65-71.

Ўершевский ј.».,  оваленко Ћ.Ќ. ќ рационализации наблюдений за стоком воды на реках ”краины // Ќаук. прац≥ укр. наук.-досл. г≥дромет. ≥н-ту. - 2000. - ¬ип. 248. - —. 116-121.