ѕрактика трансформац≥йних процес≥в потребуЇ наукових досл≥джень, ¤к≥ б адекватно в≥дображали всю складн≥сть перетворень, що в≥дбуваютьс¤ у сусп≥льств≥. ѕерех≥д ”крањни в≥д командно-адм≥н≥стративноњ економ≥ки до ринково-ор≥Їнтованого господарюванн¤ супроводжуЇтьс¤ посиленн¤м диференц≥ац≥њ розвитку реі≥он≥в. ÷е створюЇ нов≥ можливост≥ й проблеми сусп≥льно-географ≥чних досл≥джень, зокрема, таких тематичних напр¤м≥в, ¤к галузево-територ≥альн≥ пропорц≥њ економ≥ки та реі≥ональний розвиток.

ƒосл≥дженн¤ трансформац≥њ економ≥ки б≥льше властиве представникам економ≥чноњ науки, н≥ж географ≥чноњ. «начний внесок у розробку ц≥Їњ проблеми в ”крањн≥ зробили ћ. ƒанько, ћ. ƒол≥шн≥й, ≤. Ћук≥нов та ≥н. ¬одночас багатоаспектний анал≥з структурних пропорц≥й господарства неможливий без сусп≥льноњ географ≥њ, про що св≥дчать прац≥ √. Ѕалабанова, ‘ «аставного, ћ. ѕаламарчука, ћ. ѕ≥стуна, ¬. ѕоповк≥на, ќ. “опч≥Їва, ќ. Ўабл≥¤ та ≥н.

” науковому доробку економ≥ст≥в - низка праць ≥ щодо проблем розвитку явор≥вського району Ћьв≥вськоњ област≥. –озгл¤дали особливост≥ використанн¤ природно-ресурсного потенц≥алу явор≥вського району в умовах спец≥альноњ економ≥чноњ зони, визначали перспективн≥ напр¤ми економ≥чного розвитку (на баз≥ застосуванн¤ теор≥њ конкурентних переваг ћ. ѕортера) [3]. ™ спроби розробленн¤ сусп≥льно-географ≥чноњ концепц≥њ розвитку цього району [6].

¬провадженн¤ режиму спец≥альноњ економ≥чноњ зони спричинило по¤ву низки публ≥кац≥й, проте головна увага прид≥лена анал≥зу п≥льгового режиму економ≥чноњ д≥¤льност≥ та оц≥нц≥ потенц≥йних перспектив його функц≥онуванн¤ [2]; найважлив≥шим результатам ≥ проблемам функц≥онуванн¤, пов'¤заним ≥з законодавчими зм≥нами й пол≥вар≥антн≥стю њхнього трактуванн¤ та перспективам лег≥тимного подоланн¤ [4].

Ќезважаючи на на¤вн≥сть наукових публ≥кац≥й щодо трансформац≥њ економ≥ки ”крањни та њњ реі≥он≥в, ще не досл≥джено питанн¤ про¤ву трансформац≥йних процес≥в та ринковоњ адаптац≥њ на р≥вн≥ адм≥н≥стративного району. ѕриклад явор≥вського району даЇ змогу простежити вплив внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х чинник≥в, зокрема режиму спец≥альноњ економ≥чноњ зони, на реі≥ональний розвиток за умов трансформац≥њ економ≥ки.

ƒл¤ характеристики сусп≥льно-географ≥чних аспект≥в трансформац≥њ економ≥ки явор≥вського району потр≥бно таке: висв≥тлити динам≥ку окремих складових трансформац≥њ економ≥ки (≥нституц≥йноњ, секторноњ та галузевоњ, просторовоњ); в≥добразити м≥сце суб'Їкт≥в спец≥альноњ економ≥чноњ зони (—≈«) "явор≥в" у зм≥нах, що Ї в реі≥он≥.

“ерм≥н трансформац≥¤ економ≥ки означаЇ перех≥д в≥д одного типу орган≥зац≥њ господарського житт¤ сусп≥льства до ≥ншого, зм≥ну (зам≥ну) форм економ≥чноњ системи в≥дпов≥дно до модерн≥зац≥њ або радикального перетворенн¤ елемент≥в, що њњ утворюють [1]. јналог≥чне трактуванн¤ терм≥на наводить ≥ √.¬. Ѕалабанов [5. —. 21].

–озр≥зн¤ють внутр≥шньосистемну трансформац≥ю - перетворенн¤, що не виход¤ть за меж≥ економ≥чноњ системи ≥ спр¤мован≥ на модерн≥зац≥ю та вдосконаленн¤ господарських в≥дносин ≥ форм, та м≥жсистемну - перетворенн¤, ¤к≥ привод¤ть до становленн¤ господарського устрою сусп≥льства на ¤к≥сно нов≥й основ≥, що пов'¤зано ≥з радикальною зам≥ною основоположних елемент≥в системи - прав власност≥ та коорди-нац≥йного механ≥зму [1]. ” першому випадку, що Ї в розвинених крањнах, трансформац≥¤ економ≥ки виражаЇтьс¤ у секторних зм≥нах, диверсиф≥кац≥њ структури господарства та просторових зрушенн¤х [7]. ƒл¤ ”крањни, ¤к ≥ дл¤ ≥нших пост-рад¤нських держав з вираженою м≥жсистемною трансформац≥Їю, пор¤д з галузевим, функц≥ональним та просторовим аспектами, додатковим напр¤мом цього процесу Ї ≥нституц≥йний (зм≥на власност≥, розвиток малого та середнього п≥дприЇмництва) [5. —. 21].

«м≥ни секторноњ структури господарства пол¤гають у в≥дносному послабленн≥ рол≥ промислового виробництва та зростанн≥ обслуговувальноњ д≥¤льност≥. ¬они ¤скрав≥ше виражен≥ у л≥пше розвинених економ≥чно крањнах, у м≥стах пор≥вн¤но з с≥льськими реі≥онами, ≥ Ї ознакою "достиганн¤" економ≥ки. «м≥ни у секторн≥й структур≥ взаЇмозалежн≥: в≥дбуваЇтьс¤ згортанн¤ виробництв одного сектора та зростанн¤ ≥нших.

Ќа¤вн≥сть секторних зм≥н можна п≥дтвердити структурою зайн¤тост≥ (рис. 1, 2).

–ис. 1. —труктура зайн¤тост≥ населенн¤ явор≥вського району за 1991 р.

–ис. 2. —труктура зайн¤тост≥ населенн¤ явор≥вського району за 2001 р.

Ќауково-технолог≥чний парк ¤к складова —≈« "явор≥в" привн≥с нову, не притаманну ран≥ше функц≥ю району. ѕарк Ї одн≥Їю з перших в ”крањн≥ реі≥ональних досл≥дницьких орган≥зац≥й. ¬≥н створений дл¤ ≥нтенсивного розвитку та впровадженн¤ передових технолог≥й. ≤нновац≥йна та ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть його ірунтуЇтьс¤ на науковому ≥ технолог≥чному потенц≥ал≥ «ах≥дноњ ”крањни, тому треба оч≥кувати зростанн¤ третинного сектора в район≥.

ѕро секторну структуру господарства св≥дчать так≥ дан≥: варт≥сть продукц≥њ, виробленоњ у промисловост≥, - 186,9 млн грн., у с≥льському господарств≥ - 124,4 млн грн., обс¤г наданих платних послуг - 20,1 млн грн., послуг громадського харчуванн¤ - 5,1 млн грн., товарооб≥г роздр≥бноњ торг≥вл≥ - 81,6 млн грн. “обто сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж промислов≥стю, с≥льським господарством та сферою послуг у 2002 р. було 45:30:25.

«м≥нилас¤ та диверсиф≥кувалас¤ галузева структура промисловост≥ (табл. 1). якщо до 1999 р. переважала г≥рничо-х≥м≥чна добувна галузь, то 2002 р. њњ частка становила 8,2%; 88% припадаЇ на обробна промислов≥сть (х≥м≥чна та нафтох≥м≥чна - 40%, обробка металу - 26%, машинобудуванн¤ - 5%).

√оловним чинником диверсиф≥кац≥њ промисловост≥ Ї функц≥онуванн¤ новостворених суб'Їкт≥в —≈« "явор≥в". ”насл≥док реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в розвиваютьс¤ нов≥ дл¤ району галуз≥: машинобудуванн¤, приладобудуванн¤, пол≥граф≥¤, х≥м≥чна, легка та харчова промислов≥сть, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в.

—уб'Їкти —≈« реал≥зують ≥нвестиц≥йн≥ проекти загальною кошторисною варт≥стю понад 230 млн долар≥в —Ўј (рис. 3), з ¤ких 34 млн дол. - в енергозбережн≥ технолог≥њ, 35 - у х≥м≥чне виробництво, 45 - у виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в, 25 - у с≥льське господарство ≥ переробну промислов≥сть, 106 млн дол. - у розвиток транспортноњ та прикордонноњ ≥нфраструктури (з них уже реально освоЇно понад 30 млн долар≥в —Ўј).

” 2002 р. ≥нтенсивн≥сть роздержавленн¤ майна та зм≥н форм власност≥ в економ≥ц≥ явор≥вського району зменшилас¤: приватизовано 11 об'Їкт≥в з комунальноњ власност≥, тод≥ ¤к 1998 р. - 15. —труктура приватизованих об'Їкт≥в за пер≥од приватизац≥њ така: 50,1% - п≥дприЇмства громадського харчуванн¤ та торг≥вл≥, 40,0 - побутового обслуговуванн¤, 2,6 - промисловост≥, 0,8 - с≥льського господарства, 6,5% - ≥нших галузей. ” промисловост≥ частка приватизованих основних фонд≥в становить 84%, а в с≥льському господарств≥ та буд≥вництв≥ - 100%.

“аблиц¤ 1

√алузева структура промисловост≥ у явор≥вському район≥, %

ѕрим≥тка. —кладено за матер≥алами в≥дд≥лу економ≥ки явор≥вськоњ райдерж-адм≥н≥страц≥њ.

¬иразними показниками зм≥н форм власност≥ п≥дприЇ«мств у 1998-2002 рр. Ї динам≥ка структури економ≥чного виробництва. як бачимо з рис. 4, у промисловост≥ (без урахуванн¤ малих п≥дприЇмств, ¤к≥ перебувають на баланс≥ непромислових орган≥зац≥й) з'¤вилис¤ п≥дприЇмства приватноњ власност≥ (2,3% вартост≥ виробленоњ продукц≥њ), а також власност≥ ≥нших держав (12,5% за рахунок суб'Їкт≥в —≈« "явор≥в"). „астка державних п≥дприЇмств зменшилас¤ на 20,4%. ” с≥льському господарств≥ державних п≥дприЇмств немаЇ.

–ис. 4. —труктура промислового виробництва за формами власност≥ п≥дприЇмств.

–оки: 1 - 1998; 2 - 2002.

–ис. 5. —труктура с≥льськогосподарського виробництва за формами власност≥ п≥дприЇмств. –оки: 1 - 1998; 2 - 2002.

–ис. 6. —труктура товарооб≥гу за формами власност≥ п≥дприЇмств. –оки: 1 - 1998; 2 - 2002.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж приватними та колективними п≥дприЇмствами зм≥нилос¤ до протилежного (рис. 5), що зумовлено реал≥зац≥Їю реформ зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискореного реформуванн¤ аграрного сектора економ≥ки" в≥д 3 грудн¤ 1999 р. ўодо товарооб≥гу п≥дприЇмств громадського харчуванн¤ ≥ торг≥вл≥ (рис. 6), то тенденц≥њ так≥ ж, ¤к у промисловост≥: зменшенн¤ частки державних, незначне зростанн¤ колективних та ≥нтенсивне - приватних п≥дприЇмств. « наведеного вище випливаЇ, що приватизац≥йн≥ процеси у район≥ перебувають на завершальному етап≥.

—кладовою частиною трансформац≥йних процес≥в економ≥ки Ї мале п≥дприЇмництво. ÷е вагомий соц≥ально-економ≥чний ≥нститут, що впливаЇ на розвиток

передус≥м м≥сцевоњ економ≥ки ≥ набуваЇ щораз б≥льшого значенн¤. Ќе використовуючи ≥ноземних чи державних ≥нвестиц≥й, в≥н забезпечуЇ значну частину виробництва товар≥в ≥ послуг, Ї джерелом поповненн¤ державного та м≥сцевого бюджет≥в, створенн¤ нових робочих м≥сць ≥, ¤к насл≥док, зменшенн¤ соц≥альноњ напруженост≥. ѕростежуЇтьс¤ тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ п≥дприЇмницьких структур малого б≥знесу на явор≥вщин≥ (табл. 2).

“аблиц¤ 2

ƒинам≥ка д≥¤льност≥ малих п≥дприЇмств у явор≥вському район≥

ѕрим≥тка. —кладено за матер≥алами в≥дд≥лу економ≥ки явор≥вськоњ райдержадм≥н≥страц≥њ.

” район≥ зареЇстровано 753 малих п≥дприЇмства та 1856 п≥дприЇмц≥в (ф≥зичних ос≥б) (2003 р.). Ќайб≥льша частка п≥дприЇмств малого б≥знесу зосереджена у галуз≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤ ≥ промисловост≥. —ередньообл≥кова к≥льк≥сть прац≥вник≥в малих п≥дприЇмств становить понад 4 тис. ос≥б, що в≥д загальноњ к≥лькост≥ зайн¤тих у галуз¤х економ≥ки становить 17% (по ”крањн≥ цей показник - 9%). ” середньому одне мале п≥дприЇмство нал≥чуЇ 12 ос≥б. Ќайб≥льше прац≥вник≥в зайн¤то в промисловост≥ - 31,8% в≥д ус≥х прац≥вник≥в малого б≥знесу, у торг≥вл≥ - 25,0, у с≥льському господарств≥ - 11,5%. —ередньом≥с¤чна зароб≥тна платн¤ одного прац≥вника в малому б≥знес≥ становила 160 грн., що на 40 грн. б≥льше, н≥ж у попередньому роц≥.

ќбс¤г виробництва продукц≥њ, виконаних роб≥т ≥ послуг у фактичних ц≥нах 2002 р. у малому б≥знес≥ дор≥внював 43,6 млн грн., що становило 16% в≥д загального обс¤гу виробництва по району, ≥ це на 29% б≥льше, н≥ж у попередньому роц≥. Ќа одного прац≥вника вироблено 10,8 тис. грн. ” торг≥вл≥ виручено в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ 12,7 млн грн. (15,6% в≥д обс¤гу товарооб≥гу).

√еопросторова орган≥зац≥¤ Ї най≥нерц≥йн≥шою складовою сусп≥льно-географ≥чноњ системи реі≥ону. «м≥ни њњ ¤к складовоњ трансформац≥њ економ≥ки виразн≥ш≥ у м≥стах, н≥ж в адм≥н≥стративних районах. ѕросторов≥ зрушенн¤ Ї насл≥дком секторних та галузевих зм≥н, розвитку нових вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥. –озм≥щенн¤ суб'Їкт≥в (точкових - промислов≥ п≥дприЇмства, л≥н≥йних - транспорту, ареальних - с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства) визначають функц≥ю ц≥Їњ частини простору.

ќзнаки трансформац≥њ геопросторовоњ орган≥зац≥њ у явор≥вському район≥ так≥:

зм≥на загосподарюванн¤ земель яƒ√’ѕ "—≥рка": на територ≥њ п≥дприЇмства розм≥щено 14 суб'Їкт≥в —≈« "явор≥в", реал≥зовують проект рекультивац≥њ колишнього с≥рковидобувного кар'Їру;

зб≥льшенн¤ територ≥њ у п≥дпор¤дкуванн≥ м≥сцевих орган≥в влади (зменшенн¤ площ≥ в≥йськового пол≥гону на 7 тис. га, переданих у користуванн¤ новоствореного явор≥вського нац≥онального природного парку);

розвиток рекреац≥йних зон у сх≥дн≥й прильв≥вськ≥й частин≥ району;

формуванн¤ прикордонноњ ≥нфраструктури (транспортно-транзитна ≥ складська д≥¤льн≥сть автопорту " раковець", що займаЇ 75 га);

розширенн¤ мереж≥ послуг першого пор¤дку (найнеобх≥дн≥ших, щоденного попиту); заклади, що забезпечують послуги вищого пор¤дку, ≥ надал≥ сконцентрован≥ у б≥льших поселенн¤х.

” перспектив≥ виникне осередок науково-досл≥дницькоњ д≥¤льност≥ технопарку —≈« "явор≥в", а також нова смуга сусп≥льно-економ≥чного розвитку вздовж автобану (концес≥йноњ автотраси  раковець-Ћьв≥в ¤к складовоњ “ретього  ритського коридору).

«м≥ни стосуютьс¤ функц≥онального зонуванн¤: в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д в≥д зон з ч≥тко визначеною функц≥Їю (житлова, промислова, торгова, обслуговувальна, рекреац≥йна) до пол≥функц≥ональних. ÷е стаЇ можливим унасл≥док тенденц≥њ розм≥щенн¤ п≥дприЇмств соц≥альноњ сфери близько до м≥сць проживанн¤ населенн¤ - споживача послуг; впровадженн¤ нових нешк≥дливих дл¤ довк≥лл¤ та житт¤ людини технолог≥й виробництва.

ќтже, трансформац≥¤ економ≥ки виражаЇтьс¤ у секторних зм≥нах, диверсиф≥кац≥њ структури промисловост≥, зм≥н≥ форм власност≥, розвитку малого ≥ середнього п≥дприЇмництва та просторових зрушенн¤х.

” явор≥вському район≥, що мав промислово-аграрну спец≥ал≥зац≥ю, секторн≥ зм≥ни ви¤вилис¤ через де≥ндустр≥ал≥зац≥ю, розвиток аграрного сектору на приватних засадах та сфери послуг першоњ потреби, зокрема, роздр≥бноњ торг≥вл≥. ƒиверсиф≥кац≥¤ промисловост≥ в≥дбуваЇтьс¤ завд¤ки функц≥онуванню —≈« "явор≥в". ѕров≥дне м≥сце пос≥дають галуз≥ обробноњ промисловост≥ (х≥м≥чна, буд≥вельних матер≥ал≥в), а не видобувноњ. «м≥ни форм власност≥ у явор≥вському район≥ практично завершено. якщо реструктуризац≥њ господарства спри¤Ї залученн¤ зовн≥шн≥х ресурс≥в у рамках —≈«, то розвиток малого та середнього п≥дприЇмництва визначений використанн¤м власного потенц≥алу (≥ матер≥ального, ≥ людського). √еопросторов≥ зрушенн¤ в≥дображають галузев≥ зм≥ни господарства реі≥ону, тенденц≥ю формуванн¤ пол≥функц≥ональних зон.

√еограф≥чн≥ про¤ви трансформац≥њ економ≥ки явор≥вського району вид≥лено нами переважно з використанн¤м доступних ≥ на¤вних у районн≥й статистиц≥ економ≥чних показник≥в вартост≥ виробленоњ продукц≥њ, зайн¤тост≥ населенн¤ тощо. ћетою ж трансформац≥њ економ≥ки на р≥вн≥ району Ї п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤. “ому подальш≥ розв≥дки будуть спр¤мован≥ на вивченн¤ соц≥ально-географ≥чних аспект≥в такоњ трансформац≥њ (динам≥ка прибутк≥в населенн¤ та м≥сцевих бюджет≥в, забезпеченн¤ соц≥ально-культурних потреб жител≥в, зм≥ни еколог≥чного середовища проживанн¤).

Ћ≥тература

Ѕодров ¬.√. “ранзитолог≥¤ ¤к наука про перех≥дн≥ процеси сусп≥льного розвитку // –инкова трансформац≥¤ економ≥ки ”крањни: теор≥¤, практика, перспективи: ћатер≥али м≥жнар. наук.-практ. конф. Ћьв≥в, 24 - 25 жовтн¤ 2003 р. - Ћьв≥в, 2003. - —. 35-36.

 оцан Ќ.Ќ. —усп≥льно-географ≥чна оц≥нка спец≥альноњ економ≥чноњ зони "явор≥в" та њњ п≥льговий митно-правовий статус // ≈кон. ≥ соц. географ≥¤. - 2001. - ¬ип. 51. - —. 136-144.

Ћукашик —.≤. –озвиток природно-ресурсного потенц≥алу прикордонного рег≥ону в умовах —≈«. - Ћьв≥в: ≤–ƒ ЌјЌ”, 1998. - 40 с.

ћ≥кула Ќ. „и потр≥бн≥ нам спец≥альн≥ економ≥чн≥ зони? // «овн≥шньоекон. кур'Їр. - 2002. - є 7-8. - —. 6-13.

“рансформац≥¤ структури господарства ”крањни: рег≥ональний аспект / «а ред. √.¬. Ѕалабанова, ¬.ѕ. Ќаг≥рноњ, ќ.ћ. Ќижник. -  .: ћ≥лен≥ум, 2003. - 404 с.

Ўабл≥й ќ.≤. ƒо концепц≥њ перспективного розвитку прикордонного явор≥вського району Ћьв≥вськоњ област≥ // ≈коном≥ко-, соц≥ально- ≥ еколого-географ≥чн≥ проблеми зах≥дноукрањнського прикордонн¤. - Ћьв≥в: –ед.-вид. в≥дд≥л Ћьв≥в. ун-ту, 1997. - —. 165-173.

Domanski R. Recombinacja czynnikow gospodarczych i rozwoj regionalny / Gospodarka i polityka regionalna okresu transformacji. - Torun, 2001. - S. 7-26.