’≥м≥чний склад атмосферних опад≥в, незважаючи на нестаб≥льн≥сть, у ц≥лому в≥дображаЇ характерн≥ риси м≥сцевост≥ ≥ тип њњ ландшафту. ћ≥нерал≥зац≥¤ атмосферних опад≥в, ¤к звичайно, нижча, н≥ж м≥нерал≥зац≥¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод. «агалом на територ≥њ ”крањни щор≥чно з атмосферними опадами випадаЇ 7,3 млн т розчинених м≥неральних речовин, у тому числ≥ в  арпатах - 0,62 млн т.  ≥льк≥сть надходженн¤ розчинених м≥неральних речовин у розрахунку на 1 км2 (модуль надходженн¤ розчинених м≥неральних речовин) становить 12,1 т, у тому числ≥ в  арпатах - 29,9 т [2].

ƒжерелом небезпечних х≥м≥чних компонент≥в в атмосферних опадах Ї аерозол≥ атмосфери, або, ¤к њх ≥накше називають, - ¤дра конденсац≥њ. јерозол≥ - це пилопод≥бн≥ м≥неральн≥ частинки кори зв≥трюванн¤, частинки диму, орган≥чн≥ речовини р≥зного складу, найдр≥бн≥ш≥ орган≥зми та њхн≥ залишки (спори, пилок рослин, м≥кроби), а також р≥зноман≥тн≥ техногенн≥ тверд≥ забруднювач≥ атмосфери. ¬ раз≥ поЇднанн¤ з практично дистильованою атмосферною вологою тверд≥ частки мають здатн≥сть передавати своњ х≥м≥чн≥ властивост≥ вод≥ або вступати в х≥м≥чну реакц≥ю з вологою. Ќаприклад, у випадку конденсуванн¤ атмосферноњ вологи на частках NO, NO2, SO2 утворюютьс¤ розчини азотноњ, азотистоњ та с≥рчаноњ кислот, в≥дпов≥дно. ¬ипад≥нн¤ таких опад≥в називають кислотними дощами.

Ќескладний розрахунок засв≥дчуЇ, що одна дощова крапл¤, ¤ка падаЇ з висоти 1 км, ,,промиваЇ" близько 15 л пов≥тр¤, а 1 л дощовоњ води може концентрувати в соб≥ дом≥шки, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ приблизно в 300 м3 атмосферного пов≥тр¤ [3].

√≥дрох≥м≥чн≥ досл≥дженн¤ атмосферних опад≥в у район≥ гори √оверли почав проводити  арпатський нац≥ональний природний парк ( Ќѕѕ) 1998 р. ќпади, вимиваючи забруднювальн≥ речовини з атмосфери, сам≥ по соб≥ починають в≥д≥гравати роль чинника еколог≥чного ризику. Ќайв≥дом≥шим про¤вом цього процесу Ї випаданн¤

кислотних дощ≥в. ≤мов≥рн≥сть надходженн¤ њх у район г. √оверли оц≥нювали за кислотн≥стю (рЌ) опад≥в.

ѕоказник рЌ атмосферних опад≥в завжди нижчий, н≥ж 7, найчаст≥ше в≥н маЇ значенн¤ в межах 5-6, а ≥нод≥ й нижче - до 4,6. «наченн¤ рЌ у межах 5-6 можна по¤снити, оск≥льки в раз≥ рЌ=5,7 —ќ2 дистильованоњ води перебуваЇ у р≥вноваз≥ з —ќ2 атмосфери. «ниженню рЌ до 5 ≥ менше спри¤Ї на¤вн≥сть в атмосфер≥ NO2 ≥ Sќ2 [1].

” випадку значенн¤ рЌ<5,6 опади вважають кислими. «а пер≥од з 1998 по 2001 рр. поблизу г. √оверли прац≥вники  Ќѕѕ в≥д≥брали ≥ досл≥дили 32 проби дощу та сн≥гу [1-3]. «наченн¤ рЌ було в межах 4,0-6,9 одиниць, 56% проб - кисл≥. ’оча на територ≥њ найвищоњ вершини ”крањнських  арпат опади формуютьс¤ у пор≥вн¤но чистих умовах, однак заф≥ксоване пом≥тне п≥двищенн¤ њхньоњ кислотност≥. “еоретично джерелами п≥двищеноњ кислотност≥ опад≥в можуть бути ¤к природн≥, так ≥ антропогенн≥ чинники, хоча переважають антропогенн≥. «наченн¤ рЌ Ї ≥ндикатором щораз б≥льшого впливу викид≥в продукт≥в техногенезу.

«апов≥дна територ≥¤ досл≥джень передбачаЇ в≥дсутн≥сть промислових п≥дприЇмств, ≥, ¤к насл≥док, стац≥онарних джерел викид≥в забруднювальних речовин в атмосферне пов≥тр¤. ќднак не треба забувати, що розширенн¤ туристичноњ ≥нфраструктури автоматично зб≥льшуЇ к≥льк≥сть техногенних полютант≥в у пов≥тр≥. √оловним постачальником њх сьогодн≥ Ї автомоб≥льний транспорт, ¤кий доставл¤Ї турист≥в в≥д контрольно-пропускного пункту ( ѕѕ) до навчально-спортивноњ бази "«аросл¤к" б≥л¤ п≥дн≥жж¤ г. √оверли, а також котельн¤ спортивноњ бази.

–озрахунок викид≥в шк≥дливих речовин в атмосферне пов≥тр¤ в≥д транспортних засоб≥в, що перетнули  ѕѕ в червн≥-липн≥ 2002 р., наведений у табл. 1.

“аблиц¤ 1

¬икиди небезпечних полютант≥в автотранспортом, кг

ќтже, за два л≥тн≥ м≥с¤ц≥, ¤к≥ наближено характеризують п≥к туристичного сезону, на досл≥джуван≥й д≥л¤нц≥ дороги автотранспортом викинуто в атмосферне пов≥тр¤ б≥льше тонни забруднювальних речовин, а саме - чадного газу, оксид≥в азоту та вуглеводн≥в. “обто за р≥к ор≥Їнтовно ц¤ к≥льк≥сть становитиме 3,0-4,5 т. ÷≥ розрахунки виконано за ,,ћетодикою розрахунку викид≥в шк≥дливих речовин в атмосферу автомоб≥льним транспортом" (ћ≥некоресурси ”крањни, 1995 р.).

ѕор≥вн¤нн¤ норматив≥в питомих викид≥в забруднювальних речовин на 1 км проб≥гу одним транспортним засобом в ”крањн≥ та ™вроп≥ дало змогу ви¤вити таке:

за викидами окисл≥в азоту Ївропейськ≥ нормативи Ї жорстк≥шими; наприклад, дл¤ легкових автомоб≥л≥в - 0,2 г/км (норматив 1997 р.), що менше в≥д украњнського нормативу в 10 раз≥в (2,0-2,1 г/км); щодо автобус≥в нормативи в≥др≥зн¤ютьс¤ на 20-50% (5,03 проти 6,4-7,5 г/км);

за викидами окису вуглецю (—ќ) розб≥жн≥сть норматив≥в набагато б≥льша; щодо автомоб≥л≥в та автобус≥в нормативи, наприклад, ¬еликобритан≥њ перевищують нормативи ”крањни в 30 раз≥в (0,68 проти 15,6 г/км дл¤ легкового транспорту);

за викидами неметанових летких орган≥чних сполук (—Ќ) розб≥жн≥сть норматив≥в теж значна; щодо автомоб≥л≥в Ївропейськ≥ нормативи перевищують нормативи ”крањни в 30 раз≥в (0,048 проти 1,5-1,6 г/км дл¤ легкового транспорту); щодо автобус≥в - у 10 раз≥в (0,94 проти 7,4-9,6 г/км).

«розум≥ло, що зм≥нити нормативи нав≥ть у межах окремо вз¤тоњ запов≥дноњ територ≥њ сьогодн≥ не можливо. ’оча в перспектив≥ умовою вступу ”крањни до ™— обов'¤зковим буде ухваленн¤ вс≥х Ївропейських еколог≥чних стандарт≥в. « огл¤ду на це можна запропонувати так≥ природоохоронн≥ заходи:

на  ѕѕ з≥ вс≥х проњжджих машин, кр≥м службового транспорту бази "«аросл¤к", брати платню за забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤;

встановити пост еколог≥чноњ пол≥ц≥њ ≥ не пропускати через  ѕѕ машини, р≥вень викиду забруднювальних речовин в≥д ¤ких перевищуЇ нормативи;

пол≥пшити поверхневе покритт¤ дороги в≥д  ѕѕ до спортбази "«аросл¤к" - це зб≥льшить швидк≥сть автотранспорту ≥, в≥дпов≥дно, зменшить к≥льк≥сть викид≥в в атмосферу.

«≥ стац≥онарних джерел забруднень атмосферного пов≥тр¤ на досл≥джуван≥й територ≥њ Ї лише котельн¤, що належить спортивн≥й баз≥ "«аросл¤к". ѓњ призначенн¤ - об≥гр≥ванн¤ прим≥щень бази п≥д час опалювального сезону. ƒо пересувних джерел забруднень належить службовий автотранспорт, ¤кий переважно не реЇструють у раз≥ перетину контрольно-пропускного пункту. «атверджен≥ л≥м≥ти викид≥в та фактичн≥ обс¤ги викид≥в навчально-спортивноњ бази (Ќ—Ѕ) "«аросл¤к" наведен≥ в табл. 2.

“аблиц¤ 2

¬икиди шк≥дливих речовин Ќ—Ѕ "«аросл¤к" у 2001 р.

ќтже, викиди котельн≥ на пор¤док перевищують викиди автотранспорту. «вичайно, в перспективному план≥ рекреац≥йного розвитку територ≥њ  Ќѕѕ необх≥дно передбачити отриманн¤ електроенерг≥њ спортивною базою в≥д нетрадиц≥йних еколог≥чно чистих джерел.

ѕостаЇ запитанн¤: наск≥льки дек≥лька дес¤тк≥в тонн забруднювальних речовин за р≥к пог≥ршують ¤к≥сть атмосферного пов≥тр¤ досл≥джуваноњ територ≥њ? јнал≥зи проб атмосферного пов≥тр¤, виконан≥ в рамках п≥лотного проекту ,,ќц≥нка вплив≥в

антропогенного навантаженн¤ на гору √оверлу" (EIA demonstration Mt.Goverla) наведен≥ в табл. 3.

“аблиц¤ 3

ѕоказов≥ результати анал≥з≥в проб атмосферного пов≥тр¤

ѕор≥вн¤нн¤ значень концентрац≥й елемент≥в, що отриман≥ в результат≥ анал≥з≥в проб п≥д час виконанн¤ проекту, ≥з значенн¤ми √ƒ  шк≥дливих речовин, що прийн¤т≥ в ”крањн≥, дало змогу ви¤вити, що перевищень нема в жодн≥й проб≥ по жодн≥й речовин≥. “обто за украњнськими стандартами ¤кост≥ пов≥тр¤ в межах досл≥джуваноњ територ≥њ чисте.

—тосовно стандарт≥в з забрудненн¤ пов≥тр¤ ¬еликобритан≥њ та ”крањни потр≥бно зазначити, що британськ≥ стандарти дл¤ досл≥джуваних елемент≥в жорстк≥ш≥ щодо озону та д≥оксиду с≥рки. ќднак за д≥оксидом азоту у ¬еликобритан≥њ значенн¤ √ƒ  у 3 рази перевищуЇ украњнський норматив:

озон (100 мкг/м3 < 160 мг/м3);

д≥оксид азоту (287 мкг/м3> 85 мкг/м3);

д≥оксид с≥рки (266 мкг/м3 < 500 мкг/м3).

 р≥м того, нормативн≥ показники щодо д≥оксиду азоту у ¬еликобритан≥њ планують перегл¤нути ≥ прийн¤ти значенн¤ 40 мкг/м3 до 31.12.2005 р.

як бачимо, ≥ за украњнськими стандартами ¤кост≥, ≥ за Ївропейськими стандартами забрудненн¤, пов≥тр¤ в межах досл≥джуваноњ територ≥њ гори √оверли чисте, ≥ в жодному випадку не заф≥ксовано перевищенн¤ стандарт≥в. ѕроблема Ї лише в п≥двищен≥й кислотност≥ опад≥в.

√ора √оверла, ¤к в≥домо, Ї найвищою вершиною ”крањнських  арпат, ≥, в≥дпов≥дно, головною перешкодою на шл¤ху вологих пов≥тр¤них мас ≥з «ах≥дноњ ™вропи. ќск≥льки досл≥джувана територ≥¤ запов≥дна, то небезпечн≥ полютанти над нею практично не утворюютьс¤ (про що йшлос¤ вище), тобто б≥льш≥сть з них привнос¤ть переважн≥ на ц≥й територ≥њ п≥вденно-зах≥дн≥ пов≥тр¤н≥ маси. ÷е п≥дтверджено досл≥дженн¤ми та програмою сп≥вроб≥тництва з мон≥торингу та оц≥нки довготривалих перенесень забруднювач≥в пов≥тр¤ у ™вроп≥" (див. рисунок).

ќтже, на нашу думку, головний внесок у п≥двищенн¤ кислотност≥ атмосферних опад≥в √оверл¤нського масиву забезпечують Ївропейськ≥ транскордонн≥ перенесенн¤. Ќа жаль, в≥дсутн≥сть режимних спостережень за кислотн≥стю опад≥в не даЇ змоги визначити в≥дсоток кислотних дощ≥в. ќск≥льки територ≥¤ гори √оверли щодо цього показника не вивчена, то можна рекомендувати мон≥торинг атмосферних опад≥в, ¤кий допоможе вивчити динам≥ку накопиченн¤ полютант≥в в екосистемах  арпат ≥ зробити однозначний висновок про на¤вн≥сть транскордонних перенесень.

Ћ≥тература

Ћ≥топис природи.  н. 16 - яремче, 2002. - —. 35-85.

Ћ≥топис природи.  н. 15 - яремче, 2001. - —. 35-85.

Ћ≥топис природи.  н. 12,13,14 - яремче,1998, 1999, 2000.

ѕрирода  арпатського нац≥онального парку. -  ињв: Ќаук. думка, 1993. - 213 с.