√ромад¤нська осв≥та: проблеми ≥ перспективи запровадженн¤



∆ити в сусп≥льств≥ ≥ бути в≥льним в≥д його впливу неможливо. ÷¤ окс≥ома в≥дома дуже давно ≥ вона завжди залишитьс¤ актуальною. “им б≥льше в часи, коли ”крањна переживаЇ пер≥од в≥дтворенн¤ демократичних традиц≥й. —усп≥льство, хоча ≥ пов≥льно, але рухаЇтс¤ в напр¤мку до громад¤нського сусп≥льства. ћожливо не так щвидко, ¤к хот≥лос¤, але все ж такиЕ

÷¤ пов≥льн≥сть обумовлена, ¤к ≥сторичним спадком, так ≥ незнанн¤м того , ¤к пришвидчити цей процес. Ќ≥хто не заперечуватиме, що украњнське сусп≥льство дуже довго залишалось на засадах авторитарних, недемократичних форм житт¤ , сп≥в≥снуванн¤. “ому зрозум≥ло, що ≥ не зможемо ми њхати в автомоб≥л≥ демократ≥њ до громад¤нського сусп≥льства, не знаючи, ¤к керувати цим авто. ўо необх≥дно? ¬читис¤, вчитис¤ правилам руху, тобто демократ≥њ.

якщо з'¤совано питанн¤ "„ому вчитис¤?", то постаЇ ≥нше "’то буде вчитис¤ ≥ ¤к?".

ƒл¤ побудови демократичного сусп≥льства потр≥бн≥ нов≥ ≥дењ, нов≥ поштовхи, нав≥ть, новий св≥тогл¤д. “реба перевчити людей, ¤к≥ прагнуть до демократ≥њ, але потр≥бно ≥ навчити демократ≥њ покол≥нн¤, ¤ке не знало тотал≥тарного впливу ≥ Ї майбутн≥м ”крањни. який пос≥бник може у цьому допомогти? Ќайкращим на сьогодн≥ Ї " √ромад¤нська осв≥та ".

Ќе дивл¤чись на те, що проблемами впровадженн¤ "громад¤нськоњ осв≥ти" зац≥кавлен≥ в ”крањн≥ з середини 90-х рок≥в, але т≥льки в червн≥ 2000 року з'¤вивс¤ ѕроект концепц≥њ громад¤нського вихованн¤, розроблений јѕЌ. ÷е д≥йсно дуже великий, ¤к за обс¤гом, так ≥ за значенн¤м документ. ¬с≥ прагнен¤ до нового погл¤ду на осв≥ту в≥дбилис¤ в ньому.

«розум≥ло, що в ѕроект≥ нема конкретних рекомендац≥й по запровадженню "громад¤нскоњ осв≥ти". јле цього ≥ не потр≥бно. ÷е з'¤витьс¤ демократичним шл¤хом в процес≥ зосередженн¤ зусиль зац≥кавлених стор≥н на створенн¤ конкретних програм, методичних пос≥бник≥в, п≥дручник≥в.

ѕроект концепц≥њ визначаЇ зм≥ст громад¤нськоњ осв≥ти окреслюючи коло њњ складових. ” ньому зазначено, що "громад¤нська осв≥та"- це сукупн≥сть знань про права ≥ обов'¤зки громад¤н. ÷≥ знанн¤ охоплюють сферу правових знань, що зрозум≥ло, а також пол≥тичних та економ≥чних знань, ¤к≥ базуютьс¤ на п≥дходах:

≥сторичному, коли необх≥дно з'¤сувати виникненн¤ ≥ формуванн¤ громад¤нськост≥;

особист≥сно - д≥¤льному, коли т≥льки особиста участь в отриманн≥ необх≥дних знань приносить користь.

якщо говорити за мету громад¤нськоњ осв≥ти, то це побудова демократичного громад¤нського сусп≥льства. ≤ в цьому контекст≥ зрозум≥лим стаЇ значенн¤ практичних навичок ≥ вм≥нь. “ому програма громад¤нськоњ осв≥ти повинна ор≥Їнтуватись не т≥льки на репродукц≥ю набутих знань, а ≥ на запровадженн¤ цих знань у повс¤кденнному житт≥. ј ≥сторичний п≥дх≥д допоможе з'¤сувати тенденц≥њ розвитку сусп≥льства за тис¤ч≥ рок≥в. ћожливо саме на чужих помилках побудови демократичних сусп≥льств ми ≥ будемо вчитись.

Ќавчанн¤ - процес дуже тривалий, а "громад¤нська осв≥та" повинна починатись ще в дит¤чому садку. ѕобудувати громад¤нське сусп≥льство на прнципах авторитарного, командно - адм≥н≥стративного, ¤кщо так можна сказати, вихованн¤, неможливо. якщо у цьому сусп≥льств≥ будуть жити громад¤ни, що притримуютьс¤ принцип≥в демократ≥њ, то готувати њх до цього треба змалечку. —аме тут зароджуютьс¤ основи належност≥ до р≥дноњ земл≥, особистоњ свободи ≥ громад¤нського обов'¤зку, повага до ≥нших людей, њхнього св≥тогл¤ду.

јле найважлив≥шим етапом громад¤нськоњ осв≥ти Ї школа. —аме тут закладаютьс¤ основи громад¤нського сусп≥льства, саме в школ≥ учень стаЇ громад¤нином. ћи живемо на початковому етап≥ громад¤нського сусп≥льства, тому "громад¤нська осв≥та" не може остаточно базуватись на дос¤гненн¤х ≥нститут≥в демократ≥њ ( њх не так багато ). Ѕ≥льше значенн¤ мають моральн≥ принципи виховного процесу в поЇднанн≥ з правовими знанн¤ми учн≥в. —аме на цих засадах ми ≥ можемо виховати нац≥онально св≥домого, в≥дкритого до демократ≥њ, соц≥ально активного, критично думаючого громад¤нина, що толерантно ставитьс¤ до ≥ншого св≥тогл¤ду ≥ протистоњть будь-¤ким формам насильства.

” зм≥ст≥ громад¤нськоњ осв≥ти розгл¤даютьс¤ вс≥ сторони сусп≥льного житт¤. ¬се, що стосуЇтьс¤ людини входить в орб≥ту "громад¤нськоњ осв≥ти". “ому в першу чергу питанн¤ми громад¤нськоњ осв≥ти повинн≥ оп≥куватись вчител≥ сусп≥льствознавчого циклу шк≥льних предмет≥в.

ѕостаЇ питанн¤ про ≥дентиф≥кац≥ю "громад¤нськоњ осв≥ти" з ≥ншим шк≥льними предметами цього циклу: ≥стор≥Їю, основами правознавства, сусп≥льствознавством. ƒискус≥¤ про те, чи повинна "громад¤нська осв≥та" бути окремим предметом, що точились з 1998 року мабуть зак≥нчились з позитивною в≥дпов≥ддю. “ак, це буде окремий предмет. “од≥ потр≥бно з'¤сувати теми, програму ц≥Їњ осв≥ти. ѕитанн¤ складне, але в прннцип≥ вир≥шуване. ѕробний п≥дручник ≥ методичний пос≥бник "ќснови громад¤нськоњ осв≥ти" дл¤ 8 - 9 клас≥в, що був надрукований за спри¤нн¤ фонду "MATRA" це п≥дтверджуЇ. јле цей п≥дручник "хвор≥d" на загальнов≥дому вс≥м хворобу - теор≥ю в≥д≥рвану в≥д практики ( в даному випадку "хвороба" не прогресуюча ≥ ще вил≥ковна ). ” цьому план≥ методичний пос≥бник до цього п≥дручника був набагато здоров≥ший, тобто досконал≥ший. “ому у наступних методичних пос≥бниках дл¤ вчител≥в ≥ п≥дручниках дл¤ учн≥в необх≥дно було поЇднати науков≥сть ≥ доступн≥сть, теоретичн≥ статт≥ з практичними завданн¤ми дл¤ кожного уроку.

ƒуже актуальною Ї проблема зм≥сту цих програм. ѕрограма, викладена автором цих р¤дк≥в представл¤Ї лише особистий погл¤д автора без претенз≥й на ≥стину. ÷е лише пропозиц≥¤, м≥ркуванн¤ викладен≥ на папер≥.

якщо питанн¤ програмного забезпеченн¤ з часом узгоджуютьс¤, то наступним буде питанн¤ "як викладати курс "√ромад¤нська осв≥та" в школ≥?".

 оли серед учител≥в „ерн≥г≥вськоњ област≥ проводилось анкетуванн¤ по тем≥ запровадженн¤ нов≥тн≥х методик викладнн¤ ≥стор≥њ, то 82% вчител≥в в≥дпов≥ли, що пост≥йно провод¤ть уроки в комб≥нованому вигл¤д≥ по схем≥ "опитуванн¤ - пов≥домленн¤ нового матер≥алу - закр≥пленн¤ ". јле ефективнф≥сть таких урок≥в вже не задовольн¤Ї вчител≥в. Ћише 4% педагог≥в залишають задоволеними результатами своЇњ прац≥.

Ќайефективн≥шими Ї використанн¤ активних форм викладанн¤, таких ¤к рольова гра, дискус≥њ, "мозков≥ атаки" тощо. “обто т≥ форми роботи в ¤ких учень вчитьс¤ самост≥йно знаходити знанн¤ ≥ в≥дпов≥д≥ на поставлен≥ запитанн¤.

“ак, наприклад, при розгл¤д≥ головних засад курсу учн¤м можна запропонувати виконати так≥ тестов≥ завданн¤.

1. ¬изнач≥ть, ¤к≥ з перел≥чених нижче рис характеру властив≥ люд¤м, що поважають права людини, а ¤к≥ тим хто схильний њх порушувати:

- справедлив≥сть; -егоњзм;

-заздр≥сть; -чесн≥сть;

-правдив≥сть; -драт≥влив≥сть;

-доброта; -бо¤гузтво;

-жорстк≥сть; -скромн≥сть;

-хитр≥сть; -жад≥бн≥сть;

-щир≥сть; -≥нтел≥гентн≥сть.

ѕ≥сл¤ цього обговорити виб≥р учн≥в разом з ними, акцентуючи увагу на значенн≥ дотриманн¤ прав людини у демократичному сусп≥льств≥.

2. ƒл¤ обговоренн¤ одн≥Їњ з тем "≤сторичний аспект розвитку громад¤нського сусп≥льства" можна попрацювати над таким завданн¤м.

¬ибрати пер≥од у 2 стор≥чч¤, пров≥вши л≥н≥ю часу на дошц≥ ≥ визначивши початок ≥ к≥нець пер≥оду.–озд≥ливши клас на групи поставити перед ус≥ма групами завданн¤: "Ќа умовн≥й л≥н≥њ часу зверху написати крањну ≥, ¤кщо потр≥бно р≥к, вказавши (усно) про здобутки у ц≥й крањн≥ щодо розбудови громад¤нського сусп≥льства. ѕ≥д л≥н≥Їю часу вказати крањну ≥ час, прокоментувавши, що заважало розбудов≥ громад¤нського сусп≥льства або ¤к≥ заходи проходили у ц≥й крањн≥, що не спри¤ли розбудов≥ громад¤нського сусп≥льства". “е ж завданн¤ виконуЇтьс¤ на хронолог≥чн≥й л≥н≥њ ”крањни.

3. –озгл¤даючи теми, що стосуютьс¤ прав людини в ”крањн≥ учн¤м можна запропонувати пор≥вн¤ти  онституц≥ю ”крањни ≥ "«агальну декларац≥ю прав людини".

÷≥кавим буде ≥ завданн¤, коли учн≥ будуть в≥дпов≥дати на запитанн¤, що стосуютьс¤ меншин суп≥льства.

- ¬ ¤ких ситуац≥¤х учн≥ в≥дчувають себе такими, що належать до б≥льшост≥, а коли до меншини? ўо вони можуть про це сказати.

- —клад≥ть свою концепц≥ю прав меншин. “аким, наприклад, може бути домашнЇ завданн¤.

4. Ќа зан¤тт¤х присв¤чених застосуванню знань про права людини, коли учн≥ отримують можлив≥сть набут≥ теоретичн≥ знанн¤ перев≥рити на практиц≥, значний ≥нтерес серед учн≥в викличуть так≥ питанн¤:

- ѕо¤сн≥ть, ¤к≥ права людини були порушен≥ у таких ситуац≥¤х:

добиваючись з≥знанн¤ сл≥дчий вдарив п≥дозрюваного;

прибиральниц¤, миючи п≥длогу, облила перехожого;

м≥л≥ц≥онер не пустив в храм в≥руючого.

«апропонуйте 2 -3 приклади порушень прав людини ≥ по¤сн≥ть у чому суть цих порушень.

- як бути, коли ¬и хочете орган≥зувати веч≥рку вдома, а голосна музика заважаЇ сус≥дам? як вир≥шити питанн¤, коли одне право протир≥чить ≥ншому.

- ”¤в≥ть, що у ¬ашу поштову скриньку поклали листа не з ¬ашою адресою. як ви д≥¤темете:

не читаючи викинете його;

прочитаЇте листа з ц≥кавост≥ ≥ викинете;

прочитаЇте листа ≥ в≥дправите його за адресою;

не читаючи в≥дправите листа за адресою.

4. ѕри розгл¤д≥ теми пол≥тичноњ культури перед учн¤ми також можна поставити так≥ запитанн¤, обговоривши з ними в≥дпов≥д≥ на них.

- ƒайте оц≥нку своЇму р≥вню пол≥тичноњ культури за такою шкалою:

дуже високий;

високий;

вище середнього;

середн≥й;

низький.

- ѕрокоментуйте твердженн¤: " –≥вень пол≥тичноњ культури учн≥в, на наш погл¤д, пол¤гаЇ у наступному: по-перше, в бажанн≥ ≥ вм≥нн≥ учн≥в старших клас≥в самост≥йно осмислювати пол≥тичну ≥нформац≥ю, у тому числ≥ про д≥¤льн≥сть ур¤ду; по-друге, у здатност≥ ≥ готовност≥ учн≥в до пол≥тичного д≥алогу; по-третЇ, у моральному переконан≥ ≥ громад¤нськ≥й позиц≥њ".

- —учасн≥ пол≥тологи рекомендують починати формуванн¤ пол≥тичноњ культури:

а) з вивченн¤ пол≥тичних погл¤д≥в ≥ ≥дей;

б) з вихованн¤ поваги до символ≥в крањни;

в) з засвоЇнн¤ основ законодавства крањни, д≥ючих норм права, правового статусу громад¤нина;

г) з п≥знанн¤ притаманних т≥й або ≥нш≥й крањн≥ в≥дносин м≥ж ≥нститутами пол≥тичноњ системи;

д) з ознайомленн¤ з≥ стуктурою ≥ зм≥стом громад¤нського сусп≥льсва, з пол≥тичними парт≥¤ми ≥ рухами;

е) з≥ знайомства з м≥жнародним жит¤м ≥ зовн≥шньою пол≥тикою ур¤ду.

–озставте по значенню вищенаведен≥ тези ≥ продовж≥ть цей перел≥к.

- „и погоджуЇтесь ¬и з твердженн¤м ф≥лософа ≤. ≤льњна, що без належного р≥вн¤ пол≥тичноњ культури люди стають черню, об'Їктом ман≥пул¤ц≥й пол≥тик≥в?

5. –озгл¤даючи систему пол≥тичних парт≥й ефективним буде зан¤тт¤, наприклад, у вигл¤д≥ пресконференц≥њ дек≥лькох парт≥й, коли одна група учн≥в готуЇ питанн¤ пол≥тичним д≥¤чам, а ≥нша, що представл¤Ї цих д≥¤ч≥в готуЇтьс¤ дати на ц≥ запитанн¤ в≥дпов≥д≥.

6. ќсь такою може бути тема дл¤ обговоренн¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ: "—учасн≥ «ћ≤ скор≥ше заважають формуванню пол≥тичноњ культури, н≥ж спри¤ють цьому".

- „и погоджуЇтесь ¬и з цим твердженн¤м?

- „и завжди допустимий "пр¤мий еф≥р" при проведенн≥ телепередач? ѕо¤сн≥ть чому.

÷≥ прийоми, що ведуть до зац≥кавленност≥ в отриманн≥ знань учн¤ми ≥ сл≥д викориотовувати в "громад¤нськ≥й осв≥т≥". Ќовий зм≥ст вимагаЇ нових форм.

ƒуже важливим Ї ≥ питанн¤ "„ому вчител≥ не впровваджують нов≥тн≥ методики викладанн¤?". ¬≥дпов≥д≥ на нього вчител≥в дають право стверджувати, що головною причиною Ї незнанн¤ цих методик, в≥дсутн≥сть техн≥чного ≥ матер≥ального забезпеченн¤ ≥ Е небажанн¤ самих вчител≥в вт≥лювати ц≥ методики на своњх уроках через р¤д причин. јле, мабуть, першопричиною Ї ≥снуванн¤ стереотип≥в авторитарноњ системи навчанн¤.

« ¤кого класу вводити цей курс? як навчальний предмет можливо його впровадженн¤ сл≥д почати в школ≥ ≤≤≤ ступенн¤. ÷е обумовлено, ¤к ≥ на¤вн≥стю правових знань, отриманих ран≥ше, в 9 клас≥, так ≥ збагаченн¤м власного життЇвого досв≥ду, наближенн¤м учн≥в до самост≥йного житт¤ у сусп≥льств≥. јле це не значть, що елементи громад¤нського вихованн¤ не повинн≥ застосовуватись до цього пер≥оду. ¬ ус≥х класах, починаючи з першого "громад¤нська осв≥та" повинна бути присутн¤, ¤к на уроках, так ≥ в позаурочних закладах, ≤ це не повинно стати "добров≥льно-примусовим" запровадженн¤м.

“ому, щоб не перевести громад¤нську осв≥ту, не займатись њњ профанац≥Їю необх≥дно зм≥нити ≥ педагог≥чний кл≥мат у шк≥льному колектив≥. Ќе можна вчити демократ≥њ антидемократичними методами.

—тосунки м≥ж вчител¤ми та учн¤ми повинн≥ базуватись на взаЇмоповаз≥, доброзичливост≥, в≥двертост≥, дов≥р≥, толерантност≥. ƒл¤ цього життЇво важливою Ї р≥вновага м≥ж пор¤дком ≥ дисципл≥ною, дотриманн¤м правил ≥ дружньою атмосферою, сп≥лкуванн¤м на уроц≥. ¬читель повинен заохочувати учн≥в до висловлювань, нав≥ть, навчанню через помилки. јле учн≥ в клас≥ не повинн≥ в≥дчувати себе дискомфортно, не бо¤тись говорити ≥ не заважати це робити ≥ншим. ”читель не повинен обт¤жувати учн≥в власними погл¤дами, а ≥нтегрувати досв≥д учн≥в у навчальний процес. Ќе уникаючи суперечливих питань намагатись запоб≥гати непорозум≥нн¤м, але без спрощенн¤ складних питань.

ќсь ¤к може вигл¤дати на практиц≥ створенн¤ демократичноњ атмосфери у клас≥. 1. ”читель зменшуЇ вживанн¤ екстремально авторитарних вираз≥в--> ”читель розвиваЇ використанн¤ д≥алог у--> ¬заЇморозум≥нн¤ м≥ж учнем ≥ вчителем

”читель по¤снюЇ навчальн≥ ц≥л≥ та методи--> ”читель показуЇ альтернативн≥ навчальн≥ ц≥л≥ та методи--> —п≥льний виб≥р з учн¤ми ц≥лей та метод≥в навчанн¤

”читель мотивуЇ свою оц≥нку усп≥шност≥ учн¤--> ”читель по¤снюЇ проблеми оц≥нюванн¤--> —амооц≥нюванн¤ учн≥в

”читель по¤снюЇ принципи орган≥зац≥њ роботи в клас≥--> ƒл¤ орган≥зац≥њ роботи в клас≥ враховуютьс¤ пропозиц≥њ учн≥в --> ”чн≥ беруть участь в прийн¤тт≥ р≥шень дл¤ орган≥зац≥њ роботи в клас≥

—тиль роботи вчител¤ при цьому також зм≥нюЇтьс¤ з авторитарного на демократичний. ÷е можна зобразити в так≥й таблиц≥.

јвторитарний вчитель  ер≥вник ∆орсткий голос Ќаказ ¬лада “иск ¬имога до виконанн¤ ѕостановка завдань ƒом≥нанта критики, покаранн¤ "я тоб≥ кажу" "я вир≥шив - ти п≥дкор¤Їшьс¤" —амост≥йна в≥дпов≥дальн≥сть

ƒемократичний вчитель Ћ≥дер ƒружн≥й голос «апрошенн¤, проханн¤ ¬плив ѕропозиц≥¤ «апрошенн¤ до сп≥вроб≥тництва ѕропонуванн¤ ≥дењ «аохочуванн¤, п≥дтримка, допомога "ƒавай обговоримо" "я зробив пропозиц≥ю ≥ допоможу тоб≥" –озпод≥л в≥дпов≥дальност≥

"√ромад¤нська осв≥та" може бути загальною нормою нашого суп≥льства, а в шк≥льн≥й практиц≥ тим св≥жим пов≥тр¤м, що надихаЇ на активну, творчу ≥н≥ц≥ативу, що принесе рад≥сть творенн¤ ≥ зробить наше житт¤ кращим. ќсобисто ¤ в це в≥рю.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму




Hosted by uCoz