—≥льський зелений туризм на Ћьв≥вщин≥ ( соц≥альний б≥знес-проект "—тарий млин")



«ћ≤—“

¬—“”ѕ

–озд≥л 1 “”–»«ћ “ј “”–»—“»„Ќј ≤Ќƒ”—“–≤я

1.1.“уризм та продукт його д≥¤льност≥

1.1.1.ѕон¤тт¤ про туризм

1.1.2.“уристичний продукт ¤к послуга

1.1.3.¬иди ≥ форми туризму

1.2.ћ≥сце ≥ роль ≥ндустр≥њ туризму в сучасн≥й економ≥ц≥ та пол≥тиц≥

1.2.1.“уризм ¤к найдинам≥чн≥ше галузь св≥товоњ економ≥ки

1.2.2.ћ≥жнародний туризм, ¤к самост≥йний вид м≥жнародних зв'¤зк≥в.

1.2.3.Ќайперспективн≥ш≥ туристичн≥ напр¤мки XXIстор≥чч¤

–озд≥л 2 ѕ≈–—ѕ≈ “»¬» –ќ«¬»“ ” ” –јѓЌ—№ ќ√ќ “”–»«ћ”.

–озд≥л 3 ѕ≈–—ѕ≈ “»¬» –ќ«¬»“ ” —≤Ћ№—№ ќ√ќ “”–»«ћ” ѕ–» ј–ѕј““≤

–озд≥л 4 Ѕ≤«Ќ≈—-ѕ–ќ≈ “ —“¬ќ–≈ЌЌя ћќЋќƒ≤∆Ќќ√ќ ≈“Ќќ“”–»—“»„Ќќ√ќ ¬≤ƒѕќ„»Ќ ќ¬ќ√ќ  ќћѕЋ≈ —” "—“ј–»… ћЋ»Ќ" ” —≈Ћ≤ ƒќ¬√≈ ƒ–ќ√ќЅ»÷№ ќ√ќ –ј…ќЌ” Ћ№¬≤¬—№ ќѓ ќЅЋј—“≤

4.1.ѕриродн≥ умови околиць села ƒовге

4.2.ѕерспективи розвитку "неперспективного" села

4.3.Ѕ≥знес-проект "—тарий млин"

4.4.ќсновн≥ переваги етнотуризму та екотуризму на Ѕойк≥вщин≥ та њх виховний аспект у молод≥жному середовищ≥

¬»—Ќќ¬ »

¬—“”ѕ

«а покривалом с≥рого туману в≥дкриваЇтьс¤ таЇмничий краЇвид зелених  арпат. ѕодих захоплюЇ задушливий та р≥зкий запах св≥жоњ зелен≥. Ќавколо зачаровуЇ все: шум лист¤, безкраЇ синЇ небо, вершини г≥р, що п≥дпирають л≥нив≥ хмари ≥ сльози рос на н≥жних пелюстках кв≥т≥в. ’очетьс¤ проб≥гтис¤ босими ногами, стр¤саючи кришталев≥ краплини на сонну землю. ѕ'¤нить солодкий запах св≥жо покошеноњ трави та парного молока. јромати сад≥в розлит≥ в сон¤чному пром≥нн≥. “ишу та спок≥й прор≥зуЇ куванн¤ зозул≥. «даЇтьс¤ , що просидиш тут усе своЇ житт¤. “а м≥й св≥т -- це метушливе м≥сто, задушливе вл≥тку ≥ с≥ре зимою. я "продукт" тотальноњ урбан≥зац≥њ 20 стол≥тт¤. ”же третЇ покол≥нн¤ моЇњ с≥м'њ живе у м≥ст≥ ≥ в≥дпочити в сел≥ на вих≥дн≥, кан≥кули чи св¤та, ¤к≥ втратили св≥й нац≥ональний колорит в м≥ст≥, ¤ не маю можливост≥.

Ќаше невеличке м≥стечко ƒрогобич розкинулось б≥л¤ п≥дн≥жж¤  арпат, за п≥вгодини њзди в≥д всесв≥тньо в≥домого “рускавц¤ та недалеко в≥д мальовничого курорту —х≥дниц¤. “ис¤ч≥ в≥дпочиваючих щороку в≥дв≥дують наш район, що прискореними темпами розвиваЇ свою рекреац≥йну ≥нфраструктуру та перетворюЇтьс¤ у престижний ≥ дорогий бальнеолог≥чний та туристичний рег≥он. «розум≥ло, що далеко не кожному середньостатистичному нашому город¤нину, а тим б≥льше молод≥й людин≥ чи студенту, такий в≥дпочинок Ї ф≥нансово реальний. ѕроживанн¤ в готел≥ (баз≥) середнього класу у м≥ст≥ “рускавець об≥йдетьс¤ в≥дпочиваючому десь близько 60 - 100 грн, а у готел≥ (баз≥) високого класу 160 - 350 грн. ѕриблизно так≥ ж ц≥ни ≥ у —х≥дниц≥, —лавсько чи —коле. “ому 37% опитаних ÷ентром ≥м. –азумкова не њзд¤ть н≥куди в≥дпочивати, а провод¤ть вих≥дн≥ вдома. “а вих≥д Ї -- у конкуруючому ≥з традиц≥йними базами в≥дпочинку та готельними комплексами с≥льському туризм≥.

јграрн≥ осел≥ посилено покращують р≥вень послуг, пропонуючи триразове харчуванн¤. “а попри швидке зростанн¤ пропозиц≥њ у нашому рег≥он≥ , попит на цьому ринку усе ж переважаЇ. “≥льки тор≥к, з≥ сл≥в начальника управл≥нн¤ туризму та курорт≥в јндр≥¤ Ћоди, внутр≥шн≥й туризм на Ћьв≥вщин≥ зб≥льшивс¤ на 40% пор≥вн¤но ≥з попередн≥м роком. Ќин≥ в област≥ нараховують 500 власник≥в агроосель, а ухвалений «акон " ѕро особисте сел¤нське господарство", ¤кий тлумачить зелений туризм ¤к п≥дсобне господарство, а не п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, а отже, не зобов'¤зуЇ власник≥в сплачувати численн≥ податки та ст¤гненн¤, спри¤тиме њх подальшому зростанню.

«рештою, у будь-¤кому прикарпатському сел≥ Ї ус≥ умови дл¤ розвитку зеленого туризму. ѕро це св≥дчить усп≥шна реал≥зац≥¤ проект≥в с≥мейного зеленого туризму у селах —тарий та Ќовий  ропивник, –ибник, що розташован≥ у верх≥в'¤х р≥чки —трий.

“а наш проект "—тарий млин" поЇднуЇ в соб≥ ≥ актуальн≥сть , ≥ ориг≥нальн≥сть задуму, ≥ реальну можлив≥сть заробити св≥й перший кап≥тал одночасно. …ого можна вважати ≥ соц≥альним проектом, так ¤к його реал≥зац≥¤ маЇ на мет≥ орган≥зац≥ю дозв≥лл¤ молод≥ у поЇднан≥ ≥з реальним зароб≥тком та працевлаштуванн¤м, що Ї вир≥шенн¤м актуальних проблем молод≥ м≥ст ƒрогобича, Ѕорислава, —тебника. ≤ разом з тим , його можна в≥днести ≥ до б≥знес-проекту, адже , ¤кщо ц¤ ≥де¤ зац≥кавить потенц≥йних ≥нвестор≥в, то реал≥зац≥¤ проекту об≥ц¤Ї бути усп≥шною ≥ прибутковою. Ѕ≥льше того, ≥де¤ використанн¤ еколог≥чно чистого , природного буд≥вельного матер≥алу у поЇднанн≥ ≥з традиц≥йними технолог≥¤ми у буд≥вництв≥ та дизайн≥ створюЇ не лише можлив≥сть провести час в умовах максимально наближених до природн≥х, а й виховати у молод≥ нове еколог≥чне св≥тобаченн¤ та п≥дн¤ти нац≥ональну св≥дом≥сть новоњ украњнськоњ генерац≥њ! ћетою нашого проекту Ї орган≥зац≥¤ молод≥жного в≥дпочинку у рамках зеленого с≥льського туризму. “а будь ¤кий проект потребуЇ детального наукового вивченн¤ ≥ проблеми ≥ шл¤х≥в њњ вир≥шенн¤. “ому моњм першим кроком до реал≥зац≥њ цього проекту стала ц¤ науково-досл≥дна робота. ¬ ¤к≥й ¤ постаралась детально вивчити ≥ проанал≥зувати перспективи розвитку зеленого туризму та етнотуризму у нашому рег≥он≥, а також представила св≥й проект "—тарий млин". ¬ робот≥ ¤ використовувала ,л≥тературу, та консультувалас¤ ≥з ведучим спец≥ал≥стом -------- ќксаною —оломчак , зав≥дувачем справами ƒрогобицького району ќлександрою Ћуц≥в та менеджером в≥дпочинкового комплексу у м. —лавсько "—мерекова хата" ќлегом  ончевичем. ќсобливу под¤ку хочу висловити доценту ƒрогобицького ƒержавного педагог≥чного ун≥верситету ќксан≥ ѕроцишин за допомогу у написанн≥ ц≥Їњ роботи.

ћинулого року м≥й проект брав участь у ¬сеукрањнському молод≥жному конкурс≥ "ћолодь ”крањни -- XXI стол≥тт¤", п≥сл¤ чого наша ≥де¤ зац≥кавила м≥сцевого приватного п≥дприЇмц¤, ¤кий ви¤вив бажанн¤ п≥сл¤ де¤ких зм≥н виступити у рол≥ ≥нвестора створенн¤ в≥дпочинкового комплексу "—тарий млин" .

1“”–»«ћ “ј “”–»—“»„Ќј ≤Ќƒ”—“–≤я

1.1.“уризм та продукт його д≥¤льност≥

1.1.1.ѕон¤тт¤ про туризм

як напр¤м економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ географ≥њ, що нин≥ в≥дроджуЇтьс¤ на сучасн≥й теоретичн≥й ≥ методолог≥чн≥й основ≥, географ≥¤ туризму спираЇтьс¤ на здобутки сусп≥льноњ географ≥њ, культуролог≥њ, медичноњ географ≥њ та валеолог≥њ, ≥стор≥њ, етнограф≥њ, економ≥ки та ≥нших сум≥жних наук.

ќсновн≥ пон¤тт¤ географ≥њ туризму - в≥льний час, в≥дпочинок, рекреац≥¤, туризм. “уризм -- це особливий вид рекреац≥њ, один ≥з вид≥в активного в≥дпочинку. ѕотреба у активному в≥дпочинку викликана посиленою урбан≥зац≥Їю та науково-техн≥чною революц≥Їю. ћасового характеру туризм набираЇ завд¤ки загальному п≥двищенню життЇвого р≥вн¤ населенн¤, особливо так званого середнього класу. ƒл¤ сучасного туриста важливим Ї активний в≥дпочинок, п≥д час ¤кого можна в≥дновити працездатн≥сть в поЇднанн≥ з п≥знавальною д≥¤льн≥стю.

” закон≥ " ѕро туризм" зазначено, що туризм -- це тимчасовий вињзд ос≥б з пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ з п≥знавальною, оздоровчою, профес≥йно-д≥ловою, спортивною та ≥ншою метою на терм≥н в≥д 24 годин до одного року посп≥ль, без зайн¤тт¤ оплачуваною д≥¤льн≥стю в м≥сц≥ тимчасового перебуванн¤.

1.1.2.“уристичний продукт ¤к послуга

“уризм, ¤к галузь економ≥ки, маЇ свою специф≥ку у продукт≥ прац≥, ¤кий ≥ вир≥зн¤Ї його з пом≥ж ≥нших галузей господарства.

“ак званий туристичний продукт -- це будь-¤ка послуга, що задовольн¤Ї т≥ або ≥нш≥ потреби турист≥в ≥ п≥дл¤гаЇ оплат≥ з њхнього боку. ÷е готельн≥, транспортн≥, екскурс≥йн≥, перекладацьк≥, побутов≥, комунальн≥, посередницьк≥ й ≥нш≥ послуги. ќсновним туристичним продуктом Ї комплексне обслуговуванн¤, тобто стандартний наб≥р послуг, що продаЇтьс¤ туристам в одному "пакет≥". ≤ вир≥зн¤Їтьс¤ ц¤ послуга тим, що турист готовий, ¤к н≥ один ≥нший покупець, тратити багато грошей, хоча попит на туристичн≥ послуги Ї еластичним. јле думка про витрачену велику суму грошей п≥д час в≥дпочинку проходить дуже скоро, а прикр≥сть про невдалий в≥дпочинок залишаЇтьс¤ надовго. “ому, щоби туризм приносив грош≥, потр≥бно створити в≥дпов≥дний високоњ ¤кост≥ серв≥с, продумавши все до др≥бниць.

“уристичний продукт маЇ бути хорошим придбанн¤м ≥ обов'¤зково ор≥Їнтуватис¤ на споживача та його потреби ≥ можливост≥. —аме це п≥дштовхнуло мене до вивченн¤ теми туризму ≥ створенн¤ б≥знес-проекту "—тарий млин", де специф≥ка ор≥Їнтовних споживач≥в диктуЇ про особлив≥сть туристичного продукту. јдже молодь ≥ студентство зокрема, вир≥зн¤ютьс¤ бажанн¤м активного в≥дпочинку за невисокими ц≥нами та потребують не ст≥льки комфорту, ск≥льки особливих вражень.

1.1.3.¬иди ≥ форми туризму

“уризм можна класиф≥кувати за найр≥зноман≥тн≥шими показниками: за метою, засобами пересуванн¤, характером, терм≥нами ≥ тривал≥стю подорож≥, засобами розм≥щенн¤ тощо. ” класиф≥кац≥њ туристських подорожей ≥ розпод≥л≥ њх на види вир≥шальне значенн¤ маЇ њхн¤ мета. ўоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. ¬т≥м, залежно в≥д ≥ндив≥дуальних потреб туриста, одна з них переважаЇ.

‘орми ≥ види туризму р≥зноман≥тн≥. ¬они залежать в≥д низки чинник≥в:

o на¤вност≥ й тривалост≥ в≥льного часу;

o в≥ку, стат≥, стану здоров'¤, р≥вн¤ духовного розвитку,

особистих смак≥в людей ≥ њхнього матер≥ального добробуту;

o розмањтост≥ природних умов ≥ сезонност≥;

o на¤вност≥ певних засоб≥в пересуванн¤.

«≥ огл¤ду на мету та умови можна виокремити так≥ форми ≥ види

туризму.

«алежно в≥д виду, туризм под≥л¤ють на:

o внутр≥шн≥й або нац≥ональний - подорож≥ у межах своЇњ

крањни;

o ≥ноземний або м≥жнародний - подорож≥ поза межами

крањни.

” «акон≥ ”крањни "ѕро туризм" подаЇтьс¤ ≥нший под≥л.

¬казано, що туризм Ї ≥ноземний, внутр≥шн≥й та заруб≥жний.

«а характером орган≥зац≥њ туризм под≥л¤ють на:

o плановий (орган≥зований);

o самод≥¤льний (неорган≥зований).

«а к≥льк≥стю учасник≥в виокремлюють:

o ≥ндив≥дуальний туризм;

o груповий туризм.

ѕодорож окремоњ с≥м'њ або одн≥Їњ людини за власним планом

- це ≥ндив≥дуальний туризм, подорож групи людей - груповий.

’оча де¤к≥ теоретики вид≥л¤ють подорож окремоњ с≥м'њ ¤к

с≥мейний туризм.

«а терм≥нами ≥ тривал≥стю подорожей туризм под≥л¤Їтьс¤ на:

o короткочасний (туризм "вих≥дного дн¤");

o тривалий.

«а ≥нтенсивн≥стю туризм под≥л¤ють на:

o пост≥йний;

o сезонний:

o односезонний;

o двосезонний.

«а територ≥альною ознакою внутр≥шн≥й туризм под≥л¤ють на:

o м≥сцевий;

o дальн≥й.

«алежно в≥д мети подорож≥ туризм под≥л¤ють на:

o п≥знавальний (екскурс≥йний)

o оздоровлювально-п≥знавальний

o курортно-л≥кувальний

o спортивний

o вих≥дного дн¤

o д≥ловий

o рел≥г≥йний

o зелений

o аматорський

“уризм також под≥л¤ють на активний ≥ пасивний. —уть такого под≥лу - визначенн¤ вид≥в пересуванн¤ й ≥нтенсивноњ д≥¤льност≥ людини у процес≥ туризму.

ѕасивн≥ види туризму ор≥Їнтован≥ на спок≥йн≥шу ≥ менш напружену, щодо ф≥зичних навантажень, програму туру або туристськоњ подорож≥. ¬они розрахован≥ на ос≥б, схильних до розм≥реного в≥дпочинку, п≥знавальних тур≥в, що потребують

менш напруженого циклу перем≥щень ≥ ф≥зичних навантажень. ÷е в≥дпочинок на морських, г≥рських, водол≥кувальних курортах, оздоровлювальн≥ тури. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ тур≥в дл¤ с≥мей з д≥тьми, турист≥в похилого в≥ку ≥ пенс≥онер≥в.

јктивн≥ види туризму передбачають види в≥дпочинку ≥ подорожей, розваг, спорту (скелелаз≥нн¤, спортивн≥ ≥гри, плаванн¤ на плотах по бурхливих р≥ках, п≥дводний туризм тощо),що потребують значного ф≥зичного навантаженн¤ ≥ доступн≥ не вс≥м категор≥¤м турист≥в. «ате дл¤ молод≥, це саме той туристичний продукт, ¤кий вона потребуЇ.

1.2.ћ≥сце ≥ роль ≥ндустр≥њ туризму в сучасн≥й економ≥ц≥ та пол≥тиц≥

1.2.1.“уризм ¤к найдинам≥чн≥ше галузь св≥товоњ економ≥ки

” наш час туризм стаЇ масовим ¤вищем ≥ маЇ традиц≥йно не т≥льки важливе п≥знавальне ≥ спортивно-оздоровче, а й значно ширше значенн¤. «араз це не просто вид рекреац≥њ, пов'¤заний ≥з вињздом за меж≥ пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ з п≥знавальною, оздоровлювальною, спортивною, рел≥г≥йною та ≥ншою метою, без зайн¤тт¤ оплачуваною д≥¤льн≥стю на м≥сц≥ тимчасового перебуванн¤. —учасний туризм -- це особливий вид споживанн¤ матер≥альних та духовних благ, послуг, товар≥в, що виокремлюЇтьс¤ в самост≥йну галузь господарства, що Ї ефективним засобом спри¤нн¤ соц≥ально-економ≥чного зростанн¤ крањни.

–озвиток туризму у св≥т≥ стаЇ все актуальн≥шим. ¬≥н розвиваЇтьс¤ в ус≥х крањнах св≥ту. јдже туризм -- це Їдина виробнича галузь, про ¤ку майже вс≥ згадують ≥з задоволенн¤м, тому що це слово асоц≥юЇтьс¤ у людей з тим м≥сцем, де вдалос¤ побувати в минулому ≥ ¤ке хочетьс¤ в≥дв≥дати в майбутньому.

“уризм -- це одна з найб≥льших ≥ динам≥чн≥ших галузей св≥товоњ економ≥ки, на ¤ку припадаЇ майже 6% св≥тового валового нац≥онального продукту, 7% св≥тових ≥нвестиц≥й ≥ 5% ус≥х податкових надходжень.*

” багатьох крањнах туризм перетворивс¤ в одну з пров≥дних галузей економ≥ки, став над≥йним джерелом поповненн¤ бюджету. ” державах, що активно розвивають цю галузь, туризм даЇ змогу розв'¤зувати багато соц≥ально-економ≥чних проблем. ѕрибутки цих крањн в≥д туризму обраховуютьс¤ м≥ль¤рдами долар≥в —Ўј ( —Ўј -- 72,3млрд. $, ≤спан≥¤ -- 32,9 млрд. $). јвстр≥ю, населенн¤ ¤коњ становить 8,6 млн. жител≥в, щор≥чно в≥дв≥дують 18,2 млн. мандр≥вник≥в, а надходженн¤ до бюджету перевищують 12 млрд. $ на р≥к.*

“уристичний б≥знес перетворивс¤ в один з найприбутков≥ших. ўор≥чн≥ прибутки в≥д туризму становл¤ть майже три трильйони долар≥в.

” багатьох крањнах св≥ту експорт послуг сьогодн≥ Ї найдинам≥чн≥шою статтею зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥, та становить 40% усього товарного експорту. ≈ксперти вважають, що м≥жнародний туризм стане двигуном св≥товоњ економ≥ки.

—фера туризму п≥дтримуЇ майже 50 сум≥жних галузей та створюЇ додатков≥ робоч≥ м≥сц¤. ќдин турист даЇ роботу 10 особам. —творенн¤ одного робочого м≥сц¤ в туризм≥ в 20 раз≥в дешевше, ан≥ж у промисловост≥. ≤тал≥¤, ≤спан≥¤, ‘ранц≥¤, √рец≥¤,  ≥пр, а також ѕольща, ¤ка вже в1996 роц≥ вв≥йшла в дес¤тку крањн св≥ту за р≥внем розвитку туризму, завд¤ки розвитков≥ туризму зум≥ли за досить короткий час подолати економ≥чну кризу.

Ќа жаль доходи в бюджет в≥д туристичноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ становл¤ть трохи б≥льше 1% валового внутр≥шнього продукту держави. «а цим показником ”крањна перебуваЇ в списку на к≥нц≥ п'¤того дес¤тку. “а вибраний ”крањною напр¤мок до ≥нтеграц≥њ з ™вросоюзом та визнанн¤ ”крањни ¤к держави з ринковою економ≥кою, змушують ”крањну шукати свого м≥сц¤ у св≥тов≥й туристичн≥й ≥ндустр≥њ.

1.2.2.ћ≥жнародний туризм, ¤к самост≥йний вид м≥жнародних зв'¤зк≥в.

ўе одне важливе значенн¤ сучасного туризму -- формуванн¤ активноњ ≥ невимушеноњ форми сп≥лкуванн¤ людей. –озширенн¤ ≥ поглибленн¤ туристичних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами -- важлива проблема сучасних м≥жнародних в≥дносин. ѕроблеми розвитку туризму, його пол≥тичний, економ≥чний ≥ культурний впливи на св≥тове господарство та м≥жнародн≥ зв'¤зки активно обговорюютьс¤ в пол≥тичних, д≥лових та наукових колах.

ћ≥жнародний туризм ≥ туризм взагал≥ в≥д≥граЇ велику роль у зм≥цненн≥ миру в усьому св≥т≥, пол≥пшенн≥ порозум≥нн¤ ≥ дружби м≥ж народами, розширенн≥ торгового, наукового та культурного сп≥вроб≥тництва, встановленн≥ добрих в≥дносин м≥ж державами.

ќзнайомленн¤ з≥ звича¤ми, побутом, культурою народу ≥ншоњ крањни, з њњ ≥стор≥Їю та ≥сторичними пам'¤тками спонукаЇ до глибокого п≥знанн¤ довк≥лл¤. ѕоЇднанн¤ сл≥в "в≥дпочинок оздоровленн¤ + п≥знанн¤, враженн¤" що найкраще передаЇ сучасний напр¤м у розвитку ¤к м≥жнародного, так ≥ внутр≥шнього туризму.

“уризм даЇ люд¤м змогу не т≥льки ознайомитис¤ з житт¤м один одного, а й пор≥вн¤ти р≥зн≥ економ≥чн≥ системи. ѕор¤д ≥з зростанн¤м туристських поток≥в до найрозвинут≥ших район≥в туризму, п≥двищуЇтьс¤ ≥нтерес до нових ≥ ще малоосвоЇних район≥в, незважаючи на висок≥ транспортн≥ витрати ≥ дещо обмежен≥ можливост≥ туристського серв≥су. “уризм пос≥даЇ ч≥льне м≥сце в м≥жнародних зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках. ¬≥н Ї важливим стимулом розвитку св≥товоњ торг≥вл≥, що спри¤Ї розширенню й актив≥зац≥њ м≥жнародного торгового обм≥ну. ¬одночас туризм сл≥д розгл¤дати ≥ ¤к самост≥йний вид м≥жнародних зв'¤зк≥в. ј створенн¤ 2 с≥чн¤ 1975 року ¬сесв≥тньоњ туристичноњ орган≥зац≥њ Ї фактом загального визнанн¤ не т≥льки економ≥чного, соц≥ального, культурного, а й пол≥тичного значенн¤ туризму в ц≥лому.

1.2.3.Ќайперспективн≥ш≥ туристичн≥ напр¤мки наступного стор≥чч¤

Ћюдина не може не прогнозувати майбутнЇ. –обл¤ть своњ прогнози ≥ фах≥вц≥ в галуз≥ туризму. ¬они вважають, що туристи XXI стор≥чч¤ будуть багат≥ на грош≥, але б≥дн≥ на час. “ому вони потребуватимуть такого туристичного продукту, ¤кий би за короткий терм≥н давав би максимум задоволенн¤.

я думаю, попул¤рними стануть коротк≥ в≥дпустки ≥ поњздки на вих≥дн≥. ѕроцес урбан≥зац≥њ все б≥льше в≥ддал¤Ї людину в≥д природи, а у розвинених крањнах, де характерна урбан≥зац≥¤, с≥льське житт¤ ≥з його неповторним колоритом стаЇ взагал≥ не доступним. «елений туризм ≥з елементами етнотуризму та екотуризму саме той туристичний продукт, ¤кий зможе зац≥кавити ≥ задовольнити вибагливого туриста з майбутнього.

¬се б≥льший антропогенний вплив, в≥дчувають на соб≥ традиц≥йн≥ зони в≥дпочинку, тому дл¤ розвитку туризму потр≥бн≥ нов≥ рег≥они. √оловною ознакою ¤ких, маЇ стати стан природного довк≥лл¤ та ефективн≥ природоохоронн≥ заходи. ” зв'¤зку з цим, особливий ≥нтерес викликають  арпати ≥ ”крањнськ≥  арпати зокрема.

Ќайперспективн≥шими туристськими напр¤мами цього стор≥чч¤, проголошеними в Ћ≥сабон≥ на конференц≥њ ¬“ќ "Tourism: 2020 Vision" будуть --пригодницький туризм, круњзи, екотуризм, зелений туризм, культурно-п≥знавальний туризм, етнотуризму.

2. ѕерспективи розвитку украњнського туризму

¬ основних напр¤мах розвитку туризму в ”крањн≥ до 2010р. висв≥тлено стан ≥ перспективи туристичноњ ≥ндустр≥њ, мету, головн≥ завданн¤, стратег≥ю, ф≥нансове забезпеченн¤, оч≥куван≥ результати.

ѕередбачено, що основу державноњ пол≥тики в галуз≥ туризму повинн≥ утворювати так≥ складов≥:

створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку активних вид≥в туризму ( оздоровчо-спортивного, економ≥чного);

буд≥вництво нових, реконструкц≥¤ та модерн≥зац≥¤ д≥ючих об'Їкт≥в туризму;

орган≥зац≥¤ виробництва еколог≥чно чистоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ дл¤ забезпеченн¤ потреб турист≥в ≥ в≥дпочиваючих у високо¤к≥сних продуктах харчуванн¤;

забезпеченн¤ внутр≥шньоњ конвертованост≥ туристичних послуг шл¤хом п≥двищенн¤ њх ¤кост≥ та розширенн¤ асортименту, пол≥пшенн¤ умов обслуговуванн¤ турист≥в;

залученн¤ кошт≥в п≥дприЇмницьких структур, суб'Їкт≥в туристичноњ д≥¤льност≥ дл¤ розвитку ≥нфраструктури;

проведенн¤ науково-досл≥дних, проектних ≥ наукових роб≥т з актуальних проблем розвитку реакц≥йно-туристичних господарств, використанн¤ природного та ≥сторико-культурного потенц≥алу ”крањни формуванн¤ гео≥нформац≥йноњ системи "“уризм в ”крањн≥".

ѕередбачаютьс¤ ф≥нансов≥ вкладенн¤ в обс¤з≥ 11,1 м≥ль¤рда гривень. ѕричому 32% -- власн≥ кошти туристичних п≥дприЇмств, 4,5% -- державний бюджет, 5,5% -- ц≥льов≥ кредити, 58% -- ≥нвестиц≥њ. «аплановано створенн¤ нових 6-8 тис¤ч туристичних п≥дприЇмств переважно в с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

ѕро туризм в ”крањн≥ серйозно заговорили, проголосивши його пр≥оритетним напр¤мом украњнськоњ економ≥ки. ќтже Ї можлив≥сть дл¤ розвитку перспективних вид≥в туризму, особливо в  арпатах.

 арпати з давн≥х-давен славл¤тьс¤ своњми рекреац≥йними ресурсами: великою к≥льк≥стю ц≥нних м≥неральних вод, мальовничими г≥рсько-долинними ландшафтами, численними дерев'¤ними пам'¤тками сакрального мистецтва, життЇрад≥сними украњнськими п≥сн¤ми й танц¤ми, у ¤ких так багато поез≥њ ≥ краси.

¬зимку ≥ вл≥тку прињжджають до  арпат тис¤ч≥ в≥дпочивальник≥в, ¤к≥ потребують ¤к≥сних ур≥зноман≥тненних туристичних послуг.

3. «елений туризм ¤к перспективний напр¤мок м≥сцевого внутр≥шнього туризму в ”крањнських  арпатах

–озвитков≥ внутр≥шнього туризму не у вс≥х крањнах прид≥л¤Їтьс¤ достатн¤ увага, проте щороку його економ≥чне значенн¤ зростаЇ. ’оча внутр≥шн≥й туризм ≥ не забезпечуЇ притоку ≥ноземноњ валюти, але в≥н пожвавлюЇ економ≥чну кон'юнктуру, спри¤ючи розвитков≥ туристського господарства. ќстанн≥ми роками в ”крањн≥ активно розвиваЇтьс¤ с≥льський зелений туризм. ÷ей вид туризму, спри¤ючи розвитков≥ малого б≥знесу в аграрних рег≥онах, даЇ змогу м≥ським мешканц¤м ц≥каво та зм≥стовно в≥дпочити у с≥льських м≥сцевост¤х.

 ороткочасний туризм передбачаЇ перебуванн¤ людей у туристичн≥й подорож≥ не б≥льше трьох д≥б. ¬≥н Ї масовою формою, тому що в нього вт¤гнут≥ широк≥ прошарки населенн¤. «ростаЇ значенн¤ короткочасного туризму, особливо серед молод≥. ” цих умовах короткочасний, але багаторазовий в≥дпочинок наприк≥нц≥ тижн¤ в туристичних подорожах буде конкурувати з тривалим, але одноразовим в≥дпочинком. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ ≥з загального р≥чного бюджету часу на в≥дпочинок, майже половина припадаЇ на вих≥дн≥ дн≥ ≥ т≥льки 15-20% - на в≥дпустки або кан≥кули. ≤нша частина в≥льного часу припадаЇ на щоденний в≥дпочинок п≥сл¤ робочого дн¤. ћ≥ське населенн¤ усе б≥льше прагне до в≥дпочинку на лон≥ природи. « огл¤ду на важливе значенн¤ орган≥зац≥њ короткочасного в≥дпочинку, сл≥д звернути особливу увагу на створенн¤ зон не м≥ського короткочасного в≥дпочинку, ¤к внутр≥шнього м≥сцевого туризму. ћ≥сцевий туризм передбачаЇ орган≥зац≥ю туристичних подорожей у межах р≥дного краю та зелений с≥льський туризм.

” сел≥ туристи мають змогу ознайомитись з украњнською народною культурою - п≥сн¤ми, танц¤ми, кухнею, звича¤ми та обр¤дами. ÷≥ традиц≥њ збереглис¤. ’арактерно те, що серед охочих в≥дпочити у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, Ї не т≥льки м≥ськ≥ мешканц≥ з невеликими статками, а й заможн≥ люди. ÷е по¤снюЇтьс¤ не лише тим, що такий в≥дпочинок дешевший, а й бажанн¤м побути дал≥ в≥д м≥ського гаму ≥ суЇти, позбутис¤ стрес≥в, спричинених бурхливою урбан≥зац≥Їю. «авд¤ки зеленому туризмов≥, з одного боку, мешканц≥ м≥ст отримують здоровий в≥дпочинок за ц≥лком доступними ц≥нами, а з ≥ншого сел¤ни мають змогу виг≥дно реал≥зувати безпосередньо на м≥сц≥ частину виробленоњ продукц≥њ, розвивати власний б≥знес.

 р≥м того, з урахуванн¤м реал≥й сучасноњ складноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥, розвиток с≥льського зеленого туризму не потребуЇ значних кап≥таловкладень, оск≥льки передбачаЇ використанн¤ чинноњ ≥нфраструктури с≥льських населених пункт≥в, помешкань с≥льських господар≥в.

¬≥дпочинок у сел≥ ц≥кавий, ¤кщо до нього долучаютьс¤ екскурс≥йн≥ маршрути, ¤к≥ розкривають джерела народноњ культури та мистецтва, л≥тератури, украњнськоњ духовност≥. ÷е ознайомленн¤ з численними центрами народних художн≥х промисл≥в, ткацтва, вишивки, гончарства, мал¤рства, р≥зьбленн¤ по дереву, лозоплет≥нн¤

ƒосв≥д розвинених держав, де зелений туризм усп≥шно функц≥онуЇ вже дес¤тки рок≥в, св≥дчить про те, що дл¤ його розвитку потр≥бно створити належну нормативно-правову базу, ¤ка б спри¤ла залученню до цього процесу п≥дприЇмливих людей. “акий п≥дх≥д дасть змогу ви¤вити м≥льйони ум≥льц≥в, спонукатиме њх до гараздовитого господарюванн¤ на своњх садибах, створенн¤ затишку та належного р≥вн¤ послуг.

—≥льський зелений туризм в ”крањнських  арпатах багатий на осв≥тньо-п≥знавальн≥ туристичн≥ маршрути, може також запоб≥гти безроб≥ттю на сел≥. ј с≥льський господар, отримавши певний прибуток у ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥, щоб забезпечити приваблив≥сть своЇњ садиби, вкладе кошти у п≥двищенн¤ р≥вн¤ комунальних та побутових умов проживанн¤. «годом певну частку прибутк≥в сел¤нин сплачуватиме до м≥сцевого бюджету саме дл¤ ц≥льового використанн¤ на впор¤дкуванн¤, роботу транспорту, зв'¤зку тощо.

¬раховуючи ≥ноземний досв≥д розвитку с≥льського зеленого туризму, в ”крањн≥ потр≥бно глибоко вивчити ≥ науково обірунтувати сучасний етап ≥ перспективи розвитку ц≥Їњ молодоњ г≥лки туризму ≥ на ц≥й п≥дстав≥ ви¤вити територ≥њ дл¤ розвитку с≥льського зеленого туризму, розробити в≥дпов≥дн≥ рекомендац≥њ ¤к дл¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, так ≥ дл¤ громад¤н, ¤к≥ зац≥кавлен≥ у ц≥й д≥¤льност≥.

—истемний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ цього нового виду украњнського туризму може ≥ мусить спри¤ти розвитков≥ не лише внутр≥шнього, а й в'њзного туризму. ўоб ус≥, хто в≥дв≥дував украњнську землю, змогли ознайомитись з њњ минулим, чудовою природою, пам'¤тками арх≥тектури та культури, а головне -- познайомитись з людьми, щирими, гостинними, доброзичливими, без ¤ких усе розмањтт¤ туристичних об'Їкт≥в залишилось би мовчазним тлом дл¤ турист≥в.

4. Ѕ≤«Ќ≈—-ѕ–ќ≈ “ —“¬ќ–≈ЌЌя ћќЋќƒ≤∆Ќќ√ќ ≈“Ќќ“”–»—“»„Ќќ√ќ ¬≤ƒѕќ„»Ќ ќ¬ќ√ќ  ќћѕЋ≈ —” "—“ј–»… ћЋ»Ќ" ” —≈Ћ≤ ƒќ¬√≈ ƒ–ќ√ќЅ»÷№ ќ√ќ –ј…ќЌ” Ћ№¬≤¬—№ ќѓ ќЅЋј—“≤

4.1.ѕриродн≥ умови околиць села ƒовге

—ело ƒовге знаходитьс¤ на висот≥ 700 метр≥в над р≥внем мор¤. ¬ершини, ¤к≥ оточують природну улоговину створену р≥кою —трий, с¤гають 823 метр≥в. «има тут м'¤ка, часто бувають в≥длиги. Ћ≥то тепле, з чергуванн¤м ¤сноњ сон¤чноњ погоди з хмарною. ѕерес≥чна температура с≥чн¤...-3,4, липн¤....+19,1 . ќпад≥в 700-800 мм на р≥к, переважно навесн≥ ≥ вл≥тку.

Ќа п≥вдень в≥д села розкинулись сосново-буков≥ л≥си Ќац≥онально природного парку "—кол≥вськ≥ Ѕескиди". Ћ≥си багат≥ на флору та фауну, а традиц≥йний спос≥б веденн¤ господарства в високог≥р'њ , майже не зачепив њх природну структуру. ћ≥сцева народна ф≥тотерап≥¤ допомагаЇ при багатьох уролог≥чних, нервових, шлунково-кишкових захворювань.

Ќеподал≥к села знаменитий бальнеолог≥чний курорт —х≥дниц¤, а м≥сцев≥ джерела чекають часу, коли науковц≥ вивчать ≥ проанал≥зують ≥ њх л≥кувальн≥ властивост≥.

«апов≥тне урочище —кел≥ ƒовбуша представл¤ють ≥нтерес ¤к геолог≥чна пам'¤тка ≥ ¤к м≥сце дл¤ любител≥в пригодницького та спортивного (скелелаз≥нн¤) туризму.

4.2.ѕерспективи розвитку "неперспективного" села

ƒл¤ реал≥зац≥њ цього задуму ми вибрали еколог≥чно чисту територ≥ю села ƒовге в 40 хвилинах њзди в≥д ƒрогобича ( у в≥с≥мдес¤тих роках село п≥дл¤гало затопленню при буд≥вництв≥ водосховища на р≥чц≥ —трий ≥ оф≥ц≥йно було л≥кв≥доване ¤к населений пункт). „астина жител≥в ще тод≥ були в≥дселен≥, а њхн≥ будинки залишилис¤ без нагл¤ду, недалеко в≥д села безгоспним пустуЇ старий дерев'¤ний млин, саме в≥н став основою нашого задуму. ƒонедавна ƒовге немало статусу села, лише цього року його збираютьс¤ повернути , а разом з тим повернути можлив≥сть куп≥вл≥ та продажу земельних д≥л¤нок у межах села.

„ерез в≥ддален≥сть в≥д дорожньоњ траси та на¤вност≥ т≥льки п≥шого п≥дв≥сного мосту через р≥чку , а також тривала не перспективн≥сть села вплинула на низьк≥ ц≥ни на землю та зберегло недоторканим природн≥й ландшафт. ÷е саме те, що ми шукали, дл¤ створенн¤ недорогого молод≥жного в≥дпочинкового комплексу в етностил≥ "—тарий млин". ј на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ студент≥в в даному рег≥он≥, Ї св≥дченн¤м того, що проект не лише актуальний, а й повною м≥рою реал≥стичний.

4.3.Ѕ≥знес-проект "—тарий млин"

ћи намагалис¤ проект довершити, але у ход≥ роботи над ним по¤вл¤лис¤ нов≥ думки, ≥дењ, тому дана робота може братис¤ за основу.

Ќа перших етапах реал≥зац≥њ проекту необх≥дно обрати м≥сце дл¤ куп≥вл≥ п≥д подальшу ≥ндив≥дуальну забудову. јвторами арх≥тектурного та дизайнерського проекту, а в подальш≥й робот≥ ≥ консультантами виступатимуть власники земл≥ та в≥дпочинкового комплексу, моњ батьки -- профес≥йн≥ арх≥тектори ≥з великим досв≥дом роботи  ончевич ≤ванна та ќлег. ћожна залучити ≥ курсов≥ та дипломн≥ роботи студент≥в Ћьв≥вськоњ академ≥њ мистецтв.

ѕ≥дготовку юридичних документ≥в та подальш≥ консультац≥њ покласти на одну ≥з юридичних ф≥рм м≥ста ƒрогобича. ¬арто заручитис¤ п≥дтримкою ≥нвестора, а на перших етапах використовувати с≥мейн≥ ф≥нансов≥ ресурси та кредити одного ≥з ≥потечних банк≥в (закласти квартиру).

ќрган≥зац≥ю студентських загон≥в дл¤ буд≥вництва, оформленн¤, пошук ≥ зб≥р старовинних предмет≥в побуту проводити паралельно ≥з збором необх≥дних буд≥вельних матер≥ал≥в. ѕеревагу варто надати каменю та дереву.

Ќа баз≥ неповноњ середньоњ школи с. ƒовгого ≥снуЇ гуртожиток ≥ њдальн¤ дл¤ д≥тей, ¤к≥ проживають у в≥ддалених селах . Ћ≥том ц≥ корпуси пустують, а отже можуть бути винайн¤т≥ дл¤ студентських загон≥в. ѕрац¤ студент≥в ≥з в≥дпочинком стане корисним поЇднанн¤м. ” майбутньому вони зможуть стати потенц≥йними кл≥Їнтами та зробл¤ть прекрасну рекламу своњми спогадами про цю мальовничу м≥сцев≥сть.

¬есь в≥дпочинковий комплекс буде складатис¤ ≥з трьох частин. ѕерша -- сто¤нка дл¤ автомашин ( ¤комога дальше в≥д самого в≥дпочинкового комплексу); друга -- будинок ≥з господарською частиною та чотирма двом≥сними, двома трьохм≥сними та двома чотирьохм≥сними к≥мнатами; трет¤ -- сад, луг, невеличкий аквапарк ≥з старим працюючим млином та остр≥вком ≥з альтанкою та п≥дсв≥ченн¤м ≥з сон¤чних ламп.

¬нутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й ≥нтер'Їр буде виконаний у нац≥ональному стил≥ ≥з використанн¤м вироб≥в м≥сцевих майстр≥в. —таровинн≥ побутов≥ реч≥ , нац≥ональна кухн¤, карпатський стиль буде поЇднуватис¤ ≥з сучасними побутовими зручност¤ми.

ѕрезентац≥¤ та в≥дкритт¤ комплексу "—тарий ћлин" буде приурочена до найдивовижн≥шого пер≥оду –≥здв¤них кан≥кул ≥ розпочнетьс¤ "Ќовор≥чна н≥ч серед карпатських з≥рок" 31 грудн¤.

Ћ≥тн≥й в≥дпочинок можна поЇднувати ≥з активним та екстремальним туризмом, де ≥нструкторами були б так≥ ж студенти Ћьв≥вського державного ≥нституту ф≥зичноњ культури або ƒƒѕ” факультету ф≥звихованн¤.

–еал≥зац≥¤ проекту маЇ багато позитивного: налагодженн¤ с≥мейного б≥знесу, зд≥йсненн¤ моЇњ мр≥њ -- мати будиночок за м≥стом, забезпеченн¤ в≥дновленн¤ життЇвих сил молод≥ у поЇднанн≥ ≥з рац≥ональним використанн¤м в≥льного часу та вихованн¤ активноњ ≥ св≥домоњ молод≥ закоханоњ у св≥й край.

4.4.ќсновн≥ переваги етнотуризму та екотуризму на Ѕойк≥вщин≥ та њх виховний аспект у молод≥жному середовищ≥

як зберегти ≥ передати нащадкам ус≥ т≥ кращ≥ надбанн¤ нац≥ональноњ культури, що були виплекан≥ прот¤гом стол≥ть украњнським народом? ўо треба зробити сьогодн≥, аби й завтра лунала народна п≥сн¤, не всихало життЇдайне джерело народноњ мудрост≥ й творчост≥? як≥ зусилл¤ докласти, щоб молодь не цуралас¤ нац≥онального спадку, щоб не шукала на «аход≥ своњ ≥деали? ѕрикро, коли народ забуваЇ своњ духовн≥ традиц≥њ, народн≥ звичањ, моральн≥ засади. ƒраматичн≥сть цього ¤вища пол¤гаЇ не ст≥льки у зб≥дненн≥ ритуал≥зованоњ сфери життЇд≥¤льност≥, зокрема дозв≥лл¤, ск≥льки в тому, що воно зач≥паЇ головне -- систему м≥ж покол≥нних зв'¤зк≥в, котра Ї основою нац≥њ та всього нац≥онального житт¤. Ќажаль сучасна молодь , що виросла в м≥ст≥ втратила можлив≥сть переймати етнокультурну ≥нформац≥ю у старших покол≥нь, хоча пот¤г до нењ ще залишивс¤. јдже звертанн¤ до традиц≥й зовс≥м не означаЇ нехтуванн¤ сьогоденн¤м.

≈тнотуризм, це можлив≥сть ближче ознайомитись ≥з побутом, культурою народу, що засел¤Ї певну територ≥ю, в≥дчути маг≥ю сили народних звичањв, обр¤д≥в, вз¤вши безпосередньо в них участь. ѕеребуванн¤ у с≥м'¤х с≥льських трудар≥в даЇ змогу особисто долучитись до народних св¤т, ознайомитись з етнограф≥чними особливост¤ми окремих рег≥он≥в. —п≥льно з господинею можна спробувати подоњти корову, п≥д кер≥вництвом господар¤ - п≥дкувати кон¤, а вс≥Їю с≥м'Їю вз¤ти участь у веселих м≥сцевих св¤тах чи у збиранн≥ врожаю.

¬з¤вши до уваги традиц≥йний од¤г, житло, предмети побуту та кухню на Ѕойк≥вщин≥ можна см≥ливо поЇднувати з етнотуризмом ≥ еколог≥чн≥ аспекти п≥знавальницького туризму. јдже бойки традиц≥йно використовують лише еколог≥чно чист≥ природн≥ матер≥али ≥ сировину дл¤ свого побуту. ƒл¤ житла використовують в основному дерево ≥ кам≥нь, на ¤к≥ багата ц¤ м≥сцев≥сть. ” селах збер≥гс¤ р≥зьб¤рськ≥й промисел, тому в декор≥ часто використовують елементи р≥зьби. Ѕойк≥вська чорно-червона вишивка, ¤ка народжуЇтьс¤ довгими зимовими вечорами Ї справжн≥м витвором мистецтва ≥ незам≥нним елементом побуту.

¬ ≥нтер'Їр≥ житла особливу роль в≥д≥граЇ джерело тепла ≥ св≥тла -- вогнище. ’арактерним Ї в≥дкрит≥сть цього джерела, що робить незабутн≥ми години проведен≥ б≥л¤ потр≥скуючи пол≥н ≥з запахом живиц≥.

ѕриродн≥ умови високог≥р'¤ накладають ≥ на формуванн¤ подв≥р'¤. “ут в основному займаютьс¤ тваринництвом ≥ тому зам≥сть типових дл¤ р≥внини город≥в тут характерн≥ кв≥тники, садочки та вигони.

” селах воду використовують ≥з криниць, а њњ х≥м≥чний анал≥з доводить не лише про њњ перевагу над хлорованою м≥ською водою, а й покращенними смаковими властивост¤ми, а подекуди ≥ л≥кувальними.

ѓжа у сел¤нських осел¤х проста ≥ еколог≥чно чиста. ј кул≥нарна премудр≥сть господинь робить њњ не лише смачною, а й дешевою.

—п≥лкуванн¤ з природою, час проведений у сел≥ та активний в≥дпочинок пересмакований в день допомогою на господарц≥, прогул¤нками л≥сом чи купанн¤м в чист≥й г≥рськ≥й р≥чц≥ зак≥нчуЇтьс¤ тихими веч≥рн≥ми розмовами, або гучними народними св¤тковими гул¤нн¤ми. ’≥ба це не реклама традиц≥йно-побутовоњ культури Ѕойк≥вщин≥, х≥ба це не можлив≥сть в≥дродити серед молод≥ традиц≥йну етнокультурну. ÷ю ≥дею ¤ широко розвинула у вище наведеному проект≥ ≥ вважаю, що такий туристичний продукт буде г≥дно оц≥нений певною категор≥Їю споживач≥в (молоддю) ≥ буде мати попит.

¬исновки

≈тнотуризм маЇ великий виховний потенц≥ал. “≥льки осмисливши минуле, п≥знавши витоки своЇњ культури та ≥стор≥њ, можна й ч≥тк≥ше зрозум≥ти сьогоденн¤, ≥ у¤вити майбутнЇ.

ќриг≥нальн≥сть задуму пол¤гаЇ в поЇднанн≥ реальних б≥знесових завдань спр¤мованих на вир≥шенн¤ соц≥альних проблем з метою поширенн¤ та розвитку нац≥онального та еколог≥чного вихованн¤ серед молод≥. ѕри залучен≥ власних кошт≥в та кредитуванн¤ чи ≥нвестуванн¤ проекту реально створити в с. ƒовге молод≥жно- в≥дпочинковий комплекс "—тарий млин" в етностил≥ на баз≥ приватноњ садиби та земельноњ д≥л¤нки с≥мњ  ончевич. ƒо реал≥зац≥њ проекту будуть залучен≥ студентськ≥ загони. ѕри буд≥вництв≥ плануЇтьс¤ використовувати лише еколог≥чно чист≥ природн≥ буд≥вельн≥ матер≥али (кам≥нь, дерево ≥ т. п. ) та традиц≥йн≥ технолог≥њ .

—творити недалеко за м≥стом, на еколог≥чно-чист≥й територ≥њ, молод≥жний в≥дпочинковий комплекс в етностил≥, ≥з використанн¤м еколог≥чно-чистих буд≥вельних матер≥ал≥в та технолог≥й.

—творити умови дл¤ реал≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ активност≥ молод≥, можливост≥ реал≥зувати своњ знанн¤ та вм≥нн¤ (студентам ≥нженерних спец≥альностей та педспец≥альностей), творчий потенц≥ал, заробл¤ючи при цьому грош≥.

ќрган≥зувати молод≥жний в≥дпочинок (студентськ≥ загони).

≤де¤: ѕоЇднанн¤ корисноњ прац≥ ≥з приЇмним в≥дпочинком.

“ой, хто може в≥дпочити, перевершуЇ того, хто може завоювати м≥ста. Ѕенджам≥н ‘ранкл≥н.

ѕроблема:

–озвиток зеленого туризму у неперспективних карпатських селах.

ѕропаганда нац≥ональноњ культури, в≥дродженн¤ ≥ п≥дтримка украњнських традиц≥й у св¤ткуванн≥ ≥ в≥дпочинку молод≥.

¬ихованн¤ еколог≥чного св≥тогл¤ду молод≥.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz