ѕрилуки в пер≥од незалежност≥ ”крањни (1991 - 2001 роки)



1.«добутт¤ ”крањною незалежност≥.

ќстанн≥й тиждень серпн¤ 19991року можна безпомилково назвати ц≥лою епохою в ≥стор≥њ крањни. јдже ст≥льки в≥дбулос¤ под≥й, що њх би вистачило на дес¤тил≥тт¤. “ри серпнев≥ дн≥ сколихнули не т≥льки крањну, а весь св≥т. як вразила ус≥х зв≥стка про державний переворот у ћоскв≥, блокуванн¤ √орбачова у ‘орос≥, боротьба рос≥йського парламенту ≥ його захисник≥в на барикадах, перемога демократичних сил. ћабуть мало хто спод≥вавс¤, що п≥сл¤ поразки реакц≥њ так швидко розвиватимутьс¤ демократичн≥ процеси.

24 серпн¤ 1991 року позачергова сес≥¤ ¬ерховноњ –ади ”–—– проголосила ”крањну незалежною демократичною державою.

” м. ѕрилуки не можна було не в≥дчути в≥дгом≥н тих под≥й. 24 серпн¤ 1991 року в центр≥ м≥ста в≥дбувс¤ несанкц≥онований м≥тинг м≥ськоњ орган≥зац≥њ –уху ≥ осередку ”крањнськоњ республ≥канськоњ парт≥њ п≥д гаслом "ѕеремога демократ≥њ над реакц≥йними силами ≥ подальша дол¤ ”крањни". ќдн≥Їю з вимог прийн¤тоњ резолюц≥њ була вимога проведенн¤ позачерговоњ сес≥њ м≥ськоњ –ади народних депутат≥в. «а р≥шенн¤м м≥тингу на прим≥щенн≥ м≥ськоњ –ади народних депутат≥в було встановлено синьо-жовтий прапор. 26 серпн¤ виконком м≥ськоњ –ади у в≥дпов≥дност≥ з ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни прийн¤в р≥шенн¤ про вз¤тт¤ п≥д охорону прим≥щенн¤ та майна м≥ськкому парт≥њ. “ого ж дн¤ голова м≥ськоњ ради народних депутат≥в Ўамрай ј.¬. пров≥в нараду депутат≥в, на ¤к≥й розпов≥в про под≥њ, що в≥дбулись, висловив позиц≥ю виконкому ≥ попросив висловитис¤ з приводу соц≥ально-пол≥тичноњ обстановки, ¤ка склалас¤ в м≥ст≥ ≥ необх≥дност≥ скликанн¤ у зв'¤зку з цим позачерговоњ сес≥њ м≥ськоњ –ади. ѕов≥домив, що вс≥ зусилл¤ виконкому були спр¤мован≥ на стаб≥л≥зац≥ю обстановки, безпереб≥йну роботу ус≥х п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ≥ забезпеченн¤ потреб населенн¤.

30 серпн¤ газета "ѕравда ѕрилуччини" надрукувала јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни та постанову ¬ерховноњ –ади ”–—– "ѕро проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни". 31 серпн¤ було надруковано «верненн¤ позачерговоњ сес≥њ м≥ськоњ –ади народних депутат≥в до жител≥в м. ѕрилуки, в ¤кому –ада засудила "спробу неконституц≥йного перевороту", схвалила прийн¤тий ¬ерховною –адою республ≥ки јкт ≥ закликала вс≥х прилучан приЇднати св≥й голос на п≥дтримку доленосних р≥шень: "√оловн≥ зусилл¤ сьогодн≥ повинн≥ бути спр¤мован≥ на утвердженн¤ демократ≥њ, суверен≥тету крањни." —еред нев≥дкладних завдань першочерговими м≥ська рада визнала недопущенн¤ спаду виробництва, всеб≥чну допомогу селу у збиранн≥ врожаю, забезпеченн≥ населенн¤ продовольством ≥ товарами народного споживанн¤. «верненн¤ зак≥нчувалось словами: "“≥льки в згод≥ ≥ прац≥ ми зум≥Їмо подолати труднощ≥, побудувати правову демократичну державу."

1 грудн¤ 1991 року в≥дбулас¤ под≥¤ ≥сторичноњ ваги - ¬сеукрањнський референдум. Ќа питанн¤ в бюлетен≥ дл¤ голосуванн¤ на референдум≥ "„и п≥дтверджуЇте ви јкт проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни?" 90,32% виборц≥в в≥дпов≥ли "“ак, п≥дтверджую". “ого ж дн¤ було обрано ѕрезидента ”крањни. Ќим став Ћ. равчук, за ¤кого проголосувало 61,6% виборц≥в.

¬ м≥ст≥ ѕрилуки з середини жовтн¤ 1991 року почалас¤ п≥дготовка до вибор≥в ѕрезидента ”крањни та ¬сеукрањнського референдуму. ¬ м≥сцев≥й газет≥ друкувались передвиборн≥ програми кандидат≥в у ѕрезиденти:  равчука, Ћук'¤ненка, „орновола. 1 грудн¤ на виборч≥ д≥льниц≥ з'¤вились 84,6% виборц≥в м≥ста, з них за незалежн≥сть ”крањни проголосувало 93,7%, а за Ћ. равчука - 72,9% (за „орновола - 13,8%, за Ћук'¤ненка - 5,8%, по ”крањн≥ в≥дпов≥дно - 23,3%, 4,49%).

2 грудн¤ незалежн≥сть ”крањни визнали  анада, ѕольща, 3 грудн¤ - ”горська –еспубл≥ка, 4-го - Ћатв≥йська, Ћитовська республ≥ки, 5-го - јргентина, Ѕолгар≥¤, Ѕол≥в≥¤, –ос≥¤, ’орват≥¤.

ѕроголошенн¤ незалежност≥ стало своЇр≥дною точкою в≥дл≥ку нового етапу ≥стор≥њ ”крањни, поклало початок перех≥дному пер≥оду, суть ¤кого заключаЇтьс¤ у переход≥ на ¤к≥сно вищий р≥вень сусп≥льного розвитку: у пол≥тичн≥й сфер≥ - в≥д тотал≥таризму до демократ≥њ, в економ≥чн≥й - в≥д командноњ - до ринковоњ економ≥ки, у соц≥альн≥й в≥д людини -"гвинтика" - до активного творц¤ власноњ дол≥, в гуман≥тарн≥й - в≥д класових - до загальнолюдських ц≥нностей, у м≥жнародн≥й - в≥д об'Їкта - до суб'Їкта геопол≥тики. јле украњнське сусп≥льство було недостатньо п≥дготовлене до державотворчого процесу, а внасл≥док цього - тривалий "урочистий марш на м≥сц≥" на роздор≥жж≥ реформ. —усп≥льн≥ перетворенн¤ в ”крањн≥ почалис¤ за вкрай низького р≥вн¤ пол≥тичноњ та економ≥чноњ культури мисленн¤. ” сусп≥льн≥й св≥домост≥ дом≥нуючими були настроњ невдоволенн¤, викликан≥ насл≥дками брежнЇвського пер≥оду ≥ невдачами перебудови. Ќа час проголошенн¤ республ≥кою незалежност≥ у сусп≥льн≥й св≥домост≥ ще не встигло сформуватис¤ ≥ закр≥питис¤ усв≥домленн¤ масштабу нових завдань, б≥льш≥сть населенн¤ не визначила ч≥тко свого м≥сц¤ у процес≥ державотворенн¤.

” справ≥ побудови суверенноњ ≥ незалежноњ держави за минул≥ роки зроблено чимало. ”крањна благополучно, хоч ≥ не без втрат, пройшла етап розчленуванн¤ Їдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу; крањна позбулас¤ ¤дерного потенц≥алу; з –ос≥Їю ≥ –умун≥Їю укладен≥ договори, в ¤ких визнаютьс¤ ≥снуюч≥ кордони. ќргани влади ≥ пол≥тичноњ структури в своњй д≥¤льност≥ керуютьс¤ прийн¤тою ¬ерховною –адою ”крањни  онституц≥Їю. ћожна перераховувати й ≥нш≥ здобутки на шл¤ху побудови незалежноњ держави. ѕроцес державотворенн¤ не був безхмарним, але головн≥ перешкоди подолан≥.

2.≈коном≥чний розвиток.

«начно менш≥ усп≥хи спостер≥гаютьс¤ у трансформац≥њ директивноњ економ≥ки в ринкову. «а останн≥ роки нам довелос¤ познайомитис¤ з г≥пер≥нфл¤ц≥Їю, безроб≥тт¤м, затримки у виплат≥ зарплати ≥ пенс≥й, пад≥нн¤м виробництва. ≈коном≥чна криза початку 90-х рок≥в негативно вплинула на р≥вень житт¤ та соц≥альну структуру сусп≥льства. ѕ≥сл¤ л≥берал≥зац≥њ ц≥н 1992 року основна маса населенн¤ опинилас¤ за межею б≥дност≥. якщо 1990 року частка зароб≥тноњ плати у валовому нац≥ональному доход≥ становила майже 60%, то 1993 року вона знизилась до 39%, а 1994 року становила лише 25-30%. ¬≥дбулос¤ повне знец≥ненн¤ такоњ важливоњ державноњ гарант≥њ оплати прац≥, ¤к м≥н≥мальна зароб≥тна плата. –≥зко впала куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤: прот¤гом 1991-1994 рок≥в вона знизилась у 5 раз≥в.

«а цих обставин ѕрезидент ”крањни Ћ. учма у жовтн≥ 1994 року проголосив нову соц≥ально-економ≥чну стратег≥ю. ѕринципова новизна у трансформац≥њ економ≥ки пол¤гала у в≥дмов≥ в≥д концептуальноњ тези "попередн¤ стаб≥л≥зац≥¤ ≥ лише згодом реформуванн¤" та перех≥д до формули "прискорене реформуванн¤ ¤к Їдина умова ≥ основний зас≥б виходу з кризи та економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ". «а 4 роки п≥сл¤ проголошенн¤ нового реформац≥йного курсу в економ≥чн≥й сфер≥ в≥дбулис¤ певн≥ зрушенн¤, зародилась низка позитивних тенденц≥й та процес≥в, часткова ф≥нансова ≥ ц≥нова стаб≥л≥зац≥¤, певне структурне зрушенн¤. «рушенн¤, спричинен≥ њхньою д≥Їю, - це лише прориви в окремих економ≥чних сферах. —итуац≥¤ залишилась складною, про що засв≥дчують економ≥чн≥ показники першоњ половини 1998 року. ¬ цей час збитково працювали б≥льша частина п≥дприЇмств (51%), що на 6% перевищило аналог≥чн≥ показники попереднього року. ¬же восени 1998 року п≥д впливом руйн≥вних процес≥в на ф≥нансових ринках –ос≥њ та ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, ¤к≥ актив≥зували негативн≥ тенденц≥њ в економ≥ц≥, знову розпочавс¤ спад промислового виробництва, що у вересн≥ с¤гнув 2,6 %. «агостренн¤ проблем реформуванн¤ економ≥ки, зумовлен≥ недостатн≥м ступенем обірунтованост≥ економ≥чних реформ, пов≥льним формуванн¤м правовоњ бази реформуванн¤, протисто¤нн¤м м≥ж г≥лками влади, опором реформ з боку опозиц≥йних сил.

–озвиток м≥ста ѕрилуки не Ї виключенн¤м загальнодержавного розвитку. “ак, показники 1992 року в пор≥вн¤нн≥ з 1991 роком сам≥ говор¤ть про себе ≥ не потребують коментар≥в: виробництвом товар≥в народного споживанн¤ в м≥ст≥ займалось 20 промислових п≥дприЇмств. “овар≥в народного споживанн¤ вироблено на 7,9 % менше, н≥ж у 1991 роц≥. Ќезадов≥льний стан склавс¤ з виробництвом продовольчих товар≥в. ѓх обс¤г у 1991 р. зменшивс¤ на 43,8 %, на 45,4 % зменшилось виробництво м'¤са. ¬иробництво промисловоњ продукц≥њ скоротилось на 10,6 %. Ќаступн≥ роки мали аналог≥чну тенденц≥ю: в 1995 роц≥ при передбаченому програмою економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку м≥ста рост≥ на 1,1 % обс¤г≥в промислового виробництва в≥дбулос¤ зниженн¤ на 11,4 %, у 1996 роц≥ обс¤г виробництва знизивс¤ на 5,6 %, у 1997 роц≥ - на 10,7 %.

Ќаступн≥ роки характеризувались певними зрушенн¤ми на краще: пожвавилась робота основних галузей господарчого комплексу м≥ста, в≥дбувалось нарощенн¤ обс¤г≥в виробництва промисловоњ продукц≥њ, товар≥в народного споживанн¤, реал≥зац≥њ платних послуг. ѕор≥внюючи показники 2000 року з 1999 роком сл≥д зазначити, що обс¤г виробництва зр≥с на 48,3 %. ѕриросту обс¤г≥в виробництва дос¤гли: ¬ј“ "Ѕудмаш" - на 52,7 %, п≥дприЇмство виховноњ колон≥њ - у 2,9 рази, ¬ј“ "ѕрилуктваринмаш" - на 38,8 %, «ј“ "ѕрилуцька швейна фабрика" - у 2,7 р., «ј“ "ѕри лучанка" - у 2,5 р., ¬ј“ "ѕрилуцька панч≥шна фабрика" - на 98,7 %, ¬ј“ "ѕрилуцька взуттЇва фабрика" - на 60 %, ¬ј“ "«авод продтовар≥в" - на 40 %, «ј“ "Ќафтогазсерв≥с" - на 28,9 %, тощо. ¬иробництво товар≥в народного споживанн¤ зб≥льшилось у 2,2 рази. ѕодальшого розвитку набував малий б≥знес: за 10 м≥с¤ц≥в 2000 року зареЇстровано 322 суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. —ферою д≥¤льност≥ б≥льшост≥ п≥дприЇмств малого б≥знесу ¤вл¤ютьс¤ торг≥вл¤, громадське харчуванн¤, послуги, посередницька д≥¤льн≥сть. ƒещо пожвавивс¤ розвиток малого б≥знесу в сфер≥ буд≥вництва.

22 с≥чн¤ 1999 року в≥дзначали 110 р≥чницю заснуванн¤ найстар≥шоњ тютюновоњ фабрики в ”крањн≥ - нин≥шньоњ тютюновоњ компан≥њ "¬ј“ ѕрилуки". ѕочаток 90-х рок≥в став дл¤ колективу поворотним у його розвитку: в≥н вз¤в у держави майно п≥дприЇмства в оренду ≥ утворив колектив орендатор≥в "ѕрилуцька тютюнова фабрика". „ерез 2 роки колективом орендар≥в викуплено у держави майно фабрики ≥ утворено колективне п≥дприЇмство "ѕрилуцька тютюнова фабрика", ¤ке вже було засноване на недержавн≥й форм≥ власност≥. «наменним дл¤ п≥дприЇмства став 1993 р≥к, бо колективним п≥дприЇмством разом з ф≥рмою "¬ј“ ≤ндастр≥з" було засноване сп≥льне п≥дприЇмство "јкц≥онерне товариство тютюновоњ компан≥њ "¬ј“- ѕрилуки". Ќа той час це перше сп≥льне п≥дприЇмство у тютюнов≥й промисловост≥ незалежноњ ”крањни. Ќа сучасному етап≥ основне завданн¤ компан≥њ - об'Їднанн¤ вс≥х людей в Їдину команду дл¤ створенн¤ прибуткового та ефективного п≥дприЇмства, заснованого на дов≥р≥, в≥дпов≥дальност≥, гордост≥, бажанн≥ вигравати.

≤ншим прикладом гордост≥ прилучан Ї робота ¬ј“ "ѕластмас -ѕрилуки". Ќоменклатура вироб≥в цього п≥дприЇмства широка - 100 найменувань. —пец≥ал≥зуЇтьс¤ на випуску кабельного пластикату, пл≥вки, пластикату дл¤ взутт¤, техн≥чних вироб≥в, тари, а також товар≥в народного споживанн¤. Ќа п≥дприЇмств≥ не було р≥зкого спаду виробництва ≥ масових скорочень робочих м≥сць. ¬ умовах жорстокоњ конкуренц≥њ, долаючи труднощ≥, п≥дприЇмство йде дорогою росту ≥ розвитку виробництва.

ѕрилуцька швейна фабрика - одне з п≥дприЇмств, що пережило дуже важк≥ часи. јле незважаючи на ф≥нансов≥ труднощ≥, застар≥л≥сть обладнанн¤ та прим≥щень, колектив робить усе можливе дл¤ того, щоб випускати продукц≥ю т≥льки високо¤к≥сною. ј водночас в≥дбуваютьс¤ пошуки ≥ нових партнер≥в. ¬едутьс¤ напрацюванн¤ з в≥тчизн¤ними партнерами по розм≥щенню на фабриц≥ замовлень на р≥зн≥ види продукц≥њ. ѕартнером-замовником у 1999 роц≥ стала американська ф≥рма "Ћоу-лев≥", ¤ка займаЇтьс¤ розм≥щенн¤м замовлень на од¤г у р≥зних крањнах св≥ту з наступним продажем його в —Ўј. Ќа догов≥рних умовах ф≥рма повн≥стю забезпечила фабрику сировиною дл¤ виготовленн¤ 33 тис. ж≥ночих курток. ”кладенн¤ цього договору стало першим кроком на шл¤ху подоланн¤ кризового становища.

«вичайно, дос¤гнут≥ результати ще не св≥дчать про тенденц≥ю сталого економ≥чного зростанн¤. ’тось ≥з древн≥х мудрих сказав: " оли настають важк≥ часи, немаЇ ≥ншого вибору, ¤к вз¤ти себе в руки, продовжувати жити дал≥ ≥ робити все ¤комога краще". “ому зрозум≥ло, що треба покладатис¤ на власн≥ сили ≥ перейти в≥д стратег≥њ виживанн¤ до стратег≥њ розвитку, б≥льш масштабних завдань економ≥чного розвитку м≥ста.

3. —оц≥альний розвиток м≥ста:

а) захист населенн¤ в≥д безроб≥тт¤.

ѕр¤мим насл≥дком р≥вн¤ економ≥чного розвитку Ї р≥вень соц≥ального розвитку. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в в умовах обмеженого ф≥нансуванн¤ працювали заклади осв≥ти, культури, медичн≥ установи. « великими труднощами вир≥шувались питанн¤ соц≥ального захисту населенн¤.  ризов≥ ¤вища в економ≥ц≥ призвели до по¤ви ц≥лоњ арм≥њ безроб≥тних у м≥ст≥, ¤к ≥ в ц≥лому по вс≥й держав≥. ” м≥ст≥ функц≥онуЇ ÷ентр зайн¤тост≥, д≥¤льн≥сть ¤кого стаЇ все б≥льш в≥дчутною. “ак, у 1997 роц≥ у ÷ентр≥ було зареЇстровано 4660 безроб≥тних, у 2000 роц≥ - 4288. ÷ентр зайн¤тост≥ допомагаЇ безроб≥тним знайти роботу, направл¤Ї незайн¤тих та безроб≥тних на перенавчанн¤. ’оча показники д≥¤льност≥ ÷ентру непоган≥, але цього недостатньо. —ерйозною проблемою залишаЇтьс¤ працевлаштуванн¤ випускник≥в навчальних заклад≥в, в≥йськовослужбовц≥в, що зв≥льнились в запас та ≥нших категор≥й молодих людей.

б) медичне обслуговуванн¤.

” м≥ст≥ прид≥л¤Їтьс¤ велика увага закладам охорони здоров'¤, хоча вони хрон≥чно працюють в умовах недостатнього ф≥нансуванн¤. Ќезважаючи на ф≥нансов≥ труднощ≥, в ц≥лому л≥кувально-проф≥лактичн≥ заклади забезпечують наданн¤ своЇчасноњ квал≥ф≥кованоњ та спец≥ал≥зованоњ медичноњ допомоги населенню. ¬ певному обс¤з≥, безкоштовно надаЇтьс¤ швидка медична допомога. «авд¤ки спонсорськ≥й п≥дтримц≥ ÷ћЋ та дит¤ч≥й л≥карн≥ вдалос¤ придбати найнов≥ше найсучасн≥ше медичне обладнанн¤. ÷е суттЇво полегшуЇ та покращуЇ д≥агностуванн¤ та л≥куванн¤ хворих. ¬ обласному центр≥ лапароскоп≥чноњ х≥рург≥њ на баз≥ х≥рург≥чного в≥дд≥ленн¤ ÷ћЋ, ¤кий д≥Ї з 29 жовтн¤ 1998 року, виконано б≥льше 250 лапароскоп≥чних операц≥й. ќднак кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥, р≥ст ц≥н, пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤, незбалансоване харчуванн¤, складна еколог≥чна ситуац≥¤ та ≥нш≥ фактори негативно впливають на стан здоров'¤ населенн¤. ѕог≥ршуЇтьс¤ демограф≥чна ситуац≥¤. јнал≥з д≥аграми демограф≥чного розвитку в м≥ст≥ дуже занепокоюЇ кожного: починаючи з 1983 року крива р≥зко йде на спад. ¬ 1990 роц≥ народилос¤ 907 д≥тей, у 1991 роц≥ - 835, у 1993 - 788, у 1994 - 743, у1995 -640, у 1997 - 586, у 1998 - 536, у 1999 - 467. Ќароджуван≥сть р≥зко падаЇ, в той час, коли смертн≥сть зростаЇ ≥ перевищуЇ народжуван≥сть в останн≥ роки в 2,2 рази. “ак, у 1995 роц≥ померло 1042 чол., у 1999 -1029. « метою покращенн¤ роботи по охорон≥ материнства ≥ дитинства, зм≥цненн¤ с≥м'њ, пол≥пшенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ в м≥ст≥ д≥Ї затверджена виконкомом м≥ськоњ –ади програма плануванн¤ с≥м'њ, гуртк≥в с≥мейного спр¤муванн¤, каб≥нету при ж≥ноч≥й консультац≥њ.

в) осв≥та

” друг≥й половин≥ 80-х рок≥в ’’ ст.. постала гостра проблема кардинальних зм≥н у сфер≥ осв≥ти, що зумовило по¤ву у 1988 роц≥ "ќсновних напр¤м≥в реформи загальноосв≥тньоњ та профес≥йноњ школи". ѕо¤ва на пол≥тичн≥й карт≥ св≥ту незалежноњ ”крањни, розбудова власноњ держави вимагали новоњ модел≥ осв≥ти, ¤ка б в≥дпов≥дала реал≥¤м посттотал≥тарного сусп≥льства, будучи нац≥онально зор≥Їнтованою, орган≥чно вписувалась у загальносв≥тов≥ реформац≥йн≥ процеси. ” листопад≥ 1993 року  аб≥нет м≥н≥стр≥в затвердив програму "ќсв≥та" (”крањна ’’≤ стол≥тт¤"), ¤ка передбачала кардинальну реконструкц≥ю вс≥Їњ системи осв≥ти, починаючи з дошк≥льного вихованн¤ ≥ зак≥нчуючи п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥њ дипломованих спец≥ал≥ст≥в. —уть новоњ модел≥ осв≥ти пол¤гала в докор≥нних зрушенн¤х у педагог≥чному процес≥: децентрал≥зац≥њ та демократизац≥њ управл≥нн¤ осв≥тою; диференц≥ац≥њ, гуман≥зац≥њ, ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчально-виховного процесу; безперервност≥ осв≥ти та вар≥ативност≥ сфери осв≥ти на пр≥оритетний розвиток особистост≥ та створенн¤ дл¤ цього в≥дпов≥дних умов у сусп≥льств≥.

”же перш≥ реформац≥йн≥ кроки започаткували у сфер≥ осв≥ти к≥лька позитивних тенденц≥й, але оч≥куваних кардинальних зм≥н у систем≥ осв≥ти не в≥дбулос¤. Ѕ≥льше того, ¤к ≥ все сусп≥льство, вона потрапила у зону глибокоњ кризи, про що засв≥дчуЇ: залишковий принцип ф≥нансуванн¤, нев≥дпов≥дн≥сть матер≥альноњ бази осв≥ти оптимальним нормативам ≥ потребам сусп≥льства, пад≥нн¤ соц≥ального престижу педагог≥чноњ д≥¤льност≥; р≥зке загостренн¤ кадровоњ проблеми. ¬с≥ ц≥ проблеми викликали потребу ще раз розгл¤нути питанн¤ осв≥ти на державному р≥вн≥. Ќове реформуванн¤ загальноњ середньоњ осв≥ти передбачаЇ реал≥зац≥ю принципу гуман≥зац≥њ осв≥ти, методолог≥чну переор≥Їнтац≥ю процесу навчанн¤ з ≥нформативноњ форми на розвиток особистост≥ людини, ≥ндив≥дуально-диференц≥йований, особист≥сно-ор≥Їнтований п≥дх≥д до навчанн¤, та в≥дпов≥дно, оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень кожного учн¤. ¬ умовах реформуванн¤ осв≥ти, зм≥ни пр≥оритет≥в навчанн¤ нагальним Ї перех≥д до новоњ системи оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в, що ірунтуЇтьс¤ на введенн≥ 12-бальноњ системи.  р≥м того, передбачаЇтьс¤ зм≥на терм≥ну навчанн¤: починаючи з 1 вересн¤ 2001 року - 12 рок≥в.

¬ м≥ст≥ ѕрилуки ц≥леспр¤мовано ≥ посл≥довно впроваджуЇтьс¤ державна пол≥тика в галуз≥ осв≥ти. ¬ своњй робот≥ м≥ський в≥дд≥л осв≥ти, навчально-виховн≥ заклади керуютьс¤ «аконами ”крањни "ѕро загальну середню осв≥ту", "ѕро позашк≥льну осв≥ту". ѕрид≥л¤Їтьс¤ увага оптим≥зац≥њ мереж≥ установ осв≥ти. ¬ м≥ст≥ на 2000 р≥к функц≥онувало 37 осв≥тн≥х установ, з них 14 середн≥х загальноосв≥тн≥х шк≥л, 20 дошк≥льних заклад≥в, 3 позашк≥льн≥ установи.

¬супереч труднощам, педагог≥чн≥ колективи установ осв≥ти м≥ста провод¤ть значну роботу по п≥двищенню р≥вн¤ навчально-виховного процесу, вживають д≥Їв≥ заходи по забезпеченню м≥цних знань та сталих ум≥нь, навичок учн≥в. ѕоказники роботи шк≥л досить висок≥: 1999/2000 навчальний р≥к: на "добре" ≥ "в≥дм≥нно" зак≥нчили 3923 учн≥, що становить 45,2%. ≤з 720 випускник≥в 11-х клас≥в вступили до вищих навчальних заклад≥в 292 випускники (41%), 137 - до середн≥х спец≥альних заклад≥в (19%). ”чн≥вська команда м≥ста традиц≥йно добре виступаЇ на ≤≤≤ тур≥ ¬сеукрањнських предметних ол≥мп≥ад. ”чн≥ м≥ста стали учасниками ћ≥жнародноњ —орос≥вськоњ програми осв≥ти в галуз≥ точних наук. ”чн≥ р≥зних шк≥л брали активну участь у ¬сеукрањнському конкурс≥ "—л≥дами ≥стор≥њ".

” м≥ст≥ нам≥тились позитивн≥ зрушенн¤ в формуванн≥ мереж≥ заклад≥в осв≥ти р≥зних проф≥льних напр¤мк≥в ≥ спр¤мувань. « 1993 року середн¤ школа є5 отримала статус г≥мназ≥њ, а в 2000 роц≥ укладена угода про входженн¤ њњ до навчально-науково-виробничого комплексу —умський ƒержавний ”н≥верситет.

« 1997 року —«Ў ≤-≤≤≤ ступен≥в є1 сп≥впрацюЇ з факультетом до вуз≥вськоњ п≥дготовки Ќ“”” " ѕ”". ћ≥ж цими навчальними закладами укладена угода, ¤ка спр¤мована на орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤ системи сп≥льних заход≥в по зд≥йсненню ранньоњ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ учн≥вськоњ молод≥ та ви¤вленню зд≥бностей та обдарувань кожного з них.

¬ липн≥ 2000 року м≥ж ≥нститутом украњнознавства ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни, ”крањнським гуман≥тарним л≥цеЇм Ќац≥онального ”н≥верситету ≥м. Ўевченка та —«Ў ≤-≤≤≤ ступен≥в є6 була укладена тристоронн¤ угода про сп≥впрацю та створенн¤ школи нового типу, в ¤к≥й украњнознавство буде методолог≥чною основою вивченн¤ вс≥х навчальних предмет≥в в школ≥.

—«Ў ≤-≤≤≤ ступен≥в є9 сп≥впрацюЇ з н≥мецьким культурним центром "√ете-≥нститут", ¤кий забезпечуЇ науково-методолог≥чну п≥дтримку у викладанн≥ н≥мецькоњ мови та надаЇ допомогу в придбанн≥ п≥дручник≥в дл¤ њњ вивченн¤.

ѕочинаючи з 1998 року в м≥ст≥ створен≥ ≥ функц≥онують заклади нового типу: центр ¬.ќ.—ухомлинського (д/зє18), центр —.‘.–усовоњ (д/зє28), ≥нтелектуально-оздоровчого спр¤муванн¤ (д/з є3, 27).

—таном на 2000 р≥к в м≥ст≥ 1256 педагог≥чних прац≥вник≥в. ѕол≥пшенню фаховоњ майстерност≥ прац≥вник≥в осв≥ти спри¤Ї курсова переп≥дготовка, робота в пост≥йно д≥ючих методичних об'Їднанн¤х шк≥л, м≥ста, участь в д≥¤льност≥ творчих груп. ” м≥ст≥ щор≥чно провод¤тьс¤ конкурси "¬читель року", " ласний кер≥вник року", педагог≥чн≥ ¤рмарки, ¤к≥ також спри¤ють профес≥йному удосконаленню вчител≥в.

ѕр≥оритетними напр¤мками роботи осв≥тньоњ системи м≥ста Ї: подальше удосконаленн¤ мереж≥ та тип≥в навчальних заклад≥в, впровадженн¤ в навчально-виховний процес ≥нформац≥йних технолог≥й, створенн¤ умов дл¤ навчанн¤ д≥тей шестир≥чного в≥ку, запровадженн¤ ≥нновац≥йних технолог≥й.

г) соц≥альна допомога, меценатство.

ѕост≥йна увага в м≥ст≥ прид≥л¤Їтьс¤ соц≥альному захисту населенн¤. јдже в≥дома ≥стина, що про цив≥л≥зован≥сть держави можна судити не по р≥вню розвитку виробництва та виробництва продукц≥њ на душу населенн¤. ≤ нав≥ть не потому, наск≥льки чисто та св≥тло на вулиц¤х м≥ст. √оловне - в≥дношенн¤ до слабих та незахищених. ”правл≥нн¤ соц≥ального захисту населенн¤ обслуговуЇ близько 19 тис. одержувач≥в пенс≥й та б≥льше 2 тис¤ч одержувач≥в допомог. «авд¤ки продуман≥й д≥¤льност≥ кер≥вництва м≥ста прот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ пенс≥њ та допомоги виплачувались вчасно. ўор≥чно призначаютьс¤ нов≥ пенс≥њ, допомоги с≥м'¤м з д≥тьми, надаютьс¤ субсид≥њ на оплату житлово-комунальних послуг. ѕроводитьс¤ робота по ви¤вленню одиноких престар≥лих громад¤н та ≥нвал≥д≥в, ¤к≥ потребують надомного чи стац≥онарного обслуговуванн¤. ќдиноким люд¤м надаютьс¤ медичн≥ послуги, послуги по ремонту од¤гу та взутт¤, послуги перукар¤, електрика, сантехн≥ка. ¬ведено новий вид послуг - ремонт квартир. ЌадаЇтьс¤ допомога в оформленн≥ одиноких непрацездатних громад¤н до будинк≥в-≥нтернат≥в. ћожна продовжити список зробленого, але звичайно, цього мало. јдже на сьогодн≥шн≥й день нужденних людей дуже багато ≥ вс≥ вони потребують допомоги.

ƒуже добре, що з в≥дродженн¤м незалежност≥ держави в нашому житт≥ в≥дроджуЇтьс¤ ≥ меценатство. ќдним ≥з приклад≥в такоњ доброњ благод≥йноњ справи Ї д≥¤льн≥сть Ўпига ‘.≤., ¤кий у березн≥ 1998 року став народним депутатом ”крањни по ѕрилуцькому виборчому округу є210. ¬ 1998 роц≥ ‘.Ўпиг став "ћеценатом року" в м≥ст≥ ѕрилуки. Ѕагато добрих справ на рахунку депутата. «а 3 роки в≥н надав п≥дприЇмствам п≥льгових кредит≥в на загальну суму 3 млн. 810 тис. гривень, створив м≥жрайонну ћ“—. «агальна сума наданоњ допомоги мешканц¤м виборчого округу та бюджетним установам перевищила 1млн. 100 тис. гривень, в тому числ≥ мешканц≥ м≥ста пр¤мо чи опосередковано отримали допомогу в розм≥р≥ близько 200 тис. гривень. ¬елику увагу прид≥л¤Ї Ўпиг ‘. допомоз≥ д≥т¤м, адже добре розум≥Ї що в них майбутнЇ ”крањни. “ак, за його участю на початку 2001 року придбано 2 комп'ютерн≥ класи, ран≥ше - подаровано вантажний м≥кроавтобус "√азель" комб≥нату дит¤чого харчуванн¤ "Ўк≥льний" тощо.

ƒуже добре, що з кожним днем розширюютьс¤ р¤ди меценат≥в нашого м≥ста, а це св≥дчить про те, що добро, люд¤н≥сть, милосерд¤ - невмирущ≥. —еред благод≥йник≥в м≥ста сл≥д в≥дзначити ƒуб≥л¤ ¬.,  озика ќ., –апортиренка ћ., –адалова ј. ј., також п≥дприЇмства "Ѕ≥лкозин", Ќ√¬” "„ерн≥г≥внафтогаз", тютюнова компан≥¤ тощо.

–ел≥г≥йне житт¤.

÷ерква - це найвищий духовний храм, де вчать поважати людину любити Ѕога ≥ виконувати запов≥ти св¤тих отц≥в, чого нам так не вистачаЇ сьогодн≥. ѕрот¤гом багатьох стол≥ть церква ≥ народ жили одним житт¤м. ¬ ус≥х добрих справах поводарем була православна церква. јле ’’ стол≥тт¤ було сповнене траг≥чними стор≥нками ¤к дл¤ церкви, так ≥ дл¤ в≥руючих. јле св¤т≥сть невмируща...

Ќаприк≥нц≥ 80-х на початку 90-х рок≥в в ”крањн≥ розпочавс¤ своЇр≥дний "рел≥г≥йний ренесанс", ви¤вами ¤кого стали в≥дродженн¤ рел≥г≥йного житт¤, виникненн¤ значноњ к≥лькост≥ рел≥г≥йних общин, реставрац≥¤ та в≥дновленн¤ функц≥онуванн¤ давн≥х храм≥в, побудова нових культових споруд. «акр≥пленн¤  онституц≥Їю нев≥д'Їмного дл¤ вс≥х громад¤н права на свободу св≥тогл¤ду та в≥роспов≥данн¤, насиченн¤ його реальним зм≥стом спри¤ли актив≥зац≥њ рел≥г≥йного житт¤ нашого сусп≥льства. „исленн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ св≥дчать про пом≥тне зростанн¤ рел≥г≥йного фактора в сусп≥льному житт≥, посиленн¤ рел≥г≥йност≥ населенн¤ (нин≥ понад 1/3 громад¤н ”крањни вважають себе в≥руючими). –ел≥г≥йна ситуац≥¤ в ”крањн≥ в останн≥ роки ’’ стол≥тт¤ характеризуЇтьс¤ зростанн¤м к≥лькост≥ рел≥г≥йних общин, р≥зким розширенн¤м спектра конфес≥й, напр¤м≥в, тлумачень. “ак, ¤кщо у "доперебудовч≥" часи в ”крањн≥ ≥снувало 5,5 тис. рел≥г≥йних общин, 18 р≥зних конфес≥й та напр¤м≥в, то на початку 1995 року в ”крањн≥ д≥¤ло вже майже 16,5 тис. общин, 67 конфес≥й, напр¤м≥в ≥ тлумачень. ¬одночас у духовн≥й сфер≥ ≥снуЇ низка серйозних проблем: глибокий розкол у православ'њ, пол≥тизац≥¤ рел≥г≥йноњ сфери, м≥жцерковн≥ конфл≥кти.

Ќа територ≥њ м≥ста ѕрилуки розташован≥ —пасо-ѕреображенський собор, ÷ерква –≥здва ≤оанна ѕредтеч≥, ћиколањвська церква, ѕантелеймон≥вська церква, —ретенський собор, “рьохсв¤тительська церква. „отири з вищеназваних арх≥тектурних шедевр≥в нин≥ Ї д≥ючими церквами.

ƒуже ц≥кава ≥стор≥¤ ÷еркви –≥здва ≤оанна ѕредтеч≥. ” район≥  вашенц≥в ще у 1709 роц≥ була збудована перша дерев'¤на церква у пам'¤ть гетьмана ”крањни ≤вана ћазепи та ƒмитра √орленка. ¬она була осв¤чена на честь небесних та св¤тих покровител≥в —в¤того ѕророка ≥ ѕредтеч≥ ≤оанна та св¤того ƒмитр≥¤ —олунського „удотворц¤. Ќа жаль, храм терп≥в р≥зн≥ б≥ди ≥ напаст≥. ќсобливо у 30-≥ роки, коли у дзв≥ниц≥ з≥рвали дзвони, а 5 купол≥в церкви зруйнували до основи. ” пер≥од з 1960 по 1993 р≥к ≤ван≥вська церква також переживала випробуванн¤. ѕ≥сл¤ закритт¤ вона переходила з одних рук в ≥нш≥. √осподарювали в н≥й ≥ пожежники, ≥ торговельники. ”же доведена до крайнього зубож≥нн¤ вона була передана в≥руючим. «а оц≥нкою спец≥альноњ ком≥с≥њ сама споруда зруйнована на 51%, дах - на 80%. ќднак, з 1993 року церква при п≥дтримц≥ ≥ участ≥ м≥ськоњ –ади, великих ≥ малих п≥дприЇмств почала своЇ в≥дродженн¤.

Ќе т≥льки церкви переживають своЇ в≥дродженн¤, а й людськ≥ душ≥, в≥ра в св¤т≥сть перероджуютьс¤ разом з ними.

4. –озвиток культури.

≤сторичний досв≥д засв≥дчуЇ, що у переломн≥ моменти можна дос¤гти сусп≥льноњ гармон≥њ лише тод≥, коли паралельно з радикальними перетворенн¤ми у пол≥тиц≥, економ≥ц≥, соц≥альн≥й сфер≥ в≥дбуваютьс¤ адекватн≥ зрушенн¤ в культур≥. ѕитанн¤ про державну п≥дтримку розвитку культури, про використанн¤ культурноњ пол≥тики ¤к ефективного ≥нструменту оновленн¤ сусп≥льства надзвичайно гостро постало в ”крањн≥ п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥. јдже саме з цього моменту дедал≥ б≥льшоњ сили ≥ розмаху в духовно-культурному житт≥ набули три складн≥, суперечлив≥ та неоднозначн≥ процеси: перегл¤д, переосмисленн¤ та переоц≥нка донедавна пан≥вних погл¤д≥в, ор≥Їнтир≥в, настанов повед≥нки; поверненн¤ традиц≥йних ц≥нностей нац≥ональноњ культури, в≥дтворенн¤ рел≥г≥йних та нац≥ональних форм св≥тосприйн¤тт¤; проникненн¤ та адаптац≥¤ на нац≥ональному грунт≥ новоњ системи ц≥нностей, ¤к≥ характерн≥ дл¤ духовно-культурного житт¤ зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ.

Ќезважаючи на вс≥ суперечлив≥ процеси, що склались у держав≥, на незадов≥льне ф≥нансуванн¤ галуз≥ культури, м≥сцева влада прот¤гом вс≥х останн≥х рок≥в прид≥л¤Ї велику увагу культурному розвитку населенн¤ ѕрилук.

¬≥дд≥л культури м≥ськоњ ради пост≥йно працюЇ в т≥сному контакт≥ з закладами культури м≥ста. ¬ школах естетичного вихованн¤ навчаЇтьс¤ близько 800 учн≥в, з ¤кими працюють 80 майстр≥в своЇњ справи - викладач≥в музики, хореограф≥њ, образотворчого мистецтва. ¬елику роль в житт≥ м≥ста в≥д≥граЇ м≥ський будинок культури, в ¤кому працюЇ 15 гуртк≥в художньоњ самод≥¤льност≥. ѕрилучани будуть дов≥чно шанувати пам'¤ть бувшого директора ћЅ , нин≥ пок≥йного  ом≥сарчука, ¤кий ц≥ною величезних зусиль зум≥в в≥дбудувати, привести до сучасних стандарт≥в цей культурний заклад.

ўор≥чно м≥ськ≥ заклади культури беруть активну участь у св¤ткуванн≥ ƒержавних св¤т та масових заходах м≥сцевого р≥вн¤. Ўироко та р≥зноб≥чно в≥дзначаЇтьс¤ р≥чниц¤ виведенн¤ в≥йськ ≥з јфган≥стану, р≥чниц¤ „орнобильськоњ катастрофи, р≥чниц¤ ѕеремоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥, р≥чниц¤ незалежност≥ ”крањни, р≥чниц¤ зв≥льненн¤ ѕрилук в≥д фашизму, новор≥чн≥ св¤та тощо. “радиц≥йними в м≥ст≥ стали зв≥ти художн≥х колектив≥в шк≥л навчальних заклад≥в "ѕ≥сн≥ над ”даЇм".

¬елику роль у культурному житт≥ м≥ста в≥д≥грають б≥бл≥отеки. ўор≥чно прац≥вники б≥бл≥отек обслуговують близько 20 тис. читач≥в. ¬еликою под≥Їю у житт≥ любител≥в книг стало в≥дкритт¤ у 2000 роц≥ новоњ м≥ськоњ б≥бл≥отеки.

«начним культурним осередком м≥ста Ї краЇзнавчий музей, ¤кий був заснований у 1919 роц≥. ѕрац≥вники музею беруть активну участь у житт≥ м≥ста. ѕершими серед музењв ”крањни вони почали видавати газету "—карбниц¤", ¤ку з задоволенн¤м читають не т≥льки в нашому м≥ст≥, а й далеко за його межами. « 1992 року музей друкував " алендар знаменних ≥ пам'¤тних дат". ƒо 50 р≥чч¤ ¬еликоњ ѕеремоги п≥дготували ≥ видали (першими серед музењв ”крањни) книгу ѕам'¤т≥, ¤ка розпов≥даЇ про прилучан, ¤к≥ загинули в роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. √отуЇтьс¤ до друку книга —лави, ¤ка розпов≥сть про тих, кому вдалос¤ живими повернутис¤ з в≥йни, зм≥нивши ратн≥ подвиги на трудов≥. ” музењ в≥дкрито експозиц≥ю в≥дд≥лу природи, ¤ка користуЇтьс¤ великою увагою, особливо серед д≥тей. ” виставочному зал≥ музею пост≥йно експонуютьс¤ виставки м≥сцевих художник≥в: ≤.“ринчук-«адорожного, ¬. арас¤, –адченка,  очубе¤.  артини цих живописц≥в в≥др≥зн¤ютьс¤ високим р≥внем художньоњ майстерност≥, любов'ю до р≥дного краю. ¬ музењ в≥дкрито виставку, присв¤чену 2000 р≥ччю –≥здва ’ристового. “радиц≥йним стало проведенн¤ в≥кторин серед школ¤р≥в м≥ста "Ћюби ≥ знай св≥й р≥дний край", "–≥дна природа".

¬еликим попитом у прилучан користуЇтьс¤ пер≥одична преса, ¤ка видаЇтьс¤ безпосередньо в м≥ст≥: "ѕравда ѕрилуччини", "¬ двух словах", "ј»–", "јвеста", "—карбниц¤", "—в≥танок над ”даЇм". 1 березн¤ 1991 року став днем народженн¤ новоњ газети - "—в≥танок над ”даЇм", редактор ¤коњ - ¬≥ктор Ћабазов - став Ћауреатом м≥жнародноњ прем≥њ журнал≥ст≥в ≥м. ¬.—туса за 2000 р≥к. 12 лютого 1999 року своЇ 80-р≥чч¤ св¤ткувала "ѕравда ѕрилуччини", ¤ка прот¤гом усього свого ≥снуванн¤ намагалась в≥дстоювати принципи справедливост≥, добра, чест≥. ≤ в нин≥шн≥й непростий час на своњх стор≥нках газета розпов≥даЇ про багатогранне житт¤ м≥ста ≥ району; пристрасним словом допомагаЇ люд¤м витримати випробуванн¤ труднощами, запалити в њх серц¤х ≥скорку в≥ри ≥ над≥њ.

“¤жк≥ часи переживаЇ зараз ”крањна. јле кожен з нас добре пам'¤таЇ ≥ розум≥Ї актуальн≥сть ≥стини: "“≥льки в Їдност≥ - сила". « метою об'Їднанн¤, згуртуванн¤ людей, наданн¤ њм хоча б моральноњ п≥дтримки, поради в 90 -≥ роки у м≥ст≥ було створено велику к≥льк≥сть клуб≥в, орган≥зац≥й, ¤к≥ залучали до себе людей р≥зних в≥кових груп, р≥зних погл¤д≥в, смак≥в. —еред них - молод≥жний клуб "’ороший настр≥й", створений у 1993 роц≥, сп≥лка ж≥нок (1996р.), "Ќадвеч≥р'¤" тощо.

¬елика увага в м≥ст≥ прид≥л¤Їтьс¤ збереженню та використанню пам'¤ток ≥стор≥њ та культури. Ќа 2000 р≥к на м≥ському обл≥ку знаходилась 71 пам'¤тка ≥стор≥њ, культури, археолог≥њ, з них. ≤сторичн≥ пам'¤тки м≥ста закр≥плен≥ за п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, учбовими закладами, ф≥зичними особами м≥ста.

”часть м≥ста у пол≥тичному житт≥ крањни.

ќдним з головних елемент≥в пол≥тичноњ системи Ї багатопарт≥йн≥сть, адже саме пол≥тичн≥ парт≥њ Ї зв'¤зуючою ланкою м≥ж ур¤дом ≥ народом. ѕроцес розвитку багатопарт≥йност≥ в≥дкрив прост≥р дл¤ парт≥й досить р≥знобарвного пол≥тичного спектра, але вс≥ вони фактично належать до трьох класичних пол≥тичних напр¤м≥в - л≥вого, правого та центристського. ” м≥ст≥ ѕрилуки в пер≥од з 1993 по 2000 р≥к зареЇстровано 16 пол≥тичних парт≥й та рух≥в. —еред них: ћ≥жрайонна орган≥зац≥¤ парт≥њ Ќародного –уху ”крањни (заснована в 1993 роц≥),  ѕ” (1994 р.), ”–ѕ (1996р.), Ћѕ” (1996 р.), —ƒѕ” (1997 р.), —ѕ” (1998 р.), ƒѕ” (1999 р.), —ƒ— (1999 р.), "ƒемсоюз" (1999 р.), —ƒѕ”(о) (1999 р.), Ћѕ” (1999 р.), м≥ська орган≥зац≥¤ парт≥њ малого ≥ середнього б≥знесу (1999 р.), ”Ќ– (2000 р.), Ќƒѕ” (2000 р.), м≥ська орган≥зац≥¤ ¬сеукрањнського об'Їднанн¤ "Ѕатьк≥вщина". ѕроцес формуванн¤ багатопарт≥йноњ системи в м≥ст≥, ¤к ≥ в ц≥лому по крањн≥, триваЇ, актив≥зуЇтьс¤ пошук парт≥¤ми свого пол≥тичного обличч¤ та визначенн¤ м≥сц¤ в сусп≥льств≥.

ќстанн≥ роки ’’ стол≥тт¤ були сповнен≥ багатьма пол≥тичними под≥¤ми: вибори депутат≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни у березн≥ 1998 року, вибори ѕрезидента ”крањни у жовтн≥ 1999 року, проведенн¤ ¬сеукрањнського референдуму у 2000 роц≥. ѕрилучани вз¤ли активну участь в пол≥тичному житт≥ держави.

29 березн¤ 1998 року депутатом ¬ерховноњ –ади ”крањни по ѕрилуцькому виборчому округу є21 було обрано Ўпига ‘. ¬ибори ѕрезидента ”крањни у 1999 роц≥ проходили в 2 тури. ѕ≥сл¤ першого туру залишилось 2 конкуренти на найвищу державну посаду: ѕ.—имоненко, Ћ. учма. ≤ лише 14 листопада п≥сл¤ проведенн¤ ≤≤ туру вибор≥в ѕрезидентом ”крањни став Ћ. учма. ¬ м≥ст≥ у голосуванн≥ вз¤ли участь 35238 виборц≥в. «а  учму в≥ддали своњ голоси 12049, за —имоненка - 21397.

≤де¤ проведенн¤ референдуму неодноразово виникала в р≥зних пол≥тичних колах ”крањни. ќднак лише в 2000 роц≥ вона була переведена в практичну площину. ѕроведенн¤ референдуму - це звичайна практика демократичних держав. –еферендум, що пройшов 16 кв≥тн¤ 2000 року тримавс¤ на 3 китах: по-перше, це  онституц≥¤ ”крањни, по-друге, це закон про референдум, по-третЇ, це закон про ÷ентральну виборчу ком≥с≥ю. Ќа референдум було винесено 4 питанн¤: 1) про дострокове припиненн¤ повноважень ¬–” в раз≥, ¤кщо парламент прот¤гом 1 м≥с¤ц¤ не зможе сформувати пост≥йно д≥ючу парламентську б≥льш≥сть, або, ¤кщо прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в не затвердить поданий у встановленому пор¤дку ƒержавний бюджет ”крањни; 2) про обмеженн¤ депутатськоњ недоторканост≥ народних депутат≥в; 3) про зменшенн¤ чисельност≥ депутат≥в з 450 до 300; 4) стосовно двопалатноњ структури парламенту. ѕри п≥дготовц≥ до референдуму ¬иконавчий ком≥тет м≥ськоњ ради звернувс¤ ≥з зверненн¤м до жител≥в м≥ста: "„ас не залишаЇ нам можливост≥ дл¤ звол≥кань. ѕотр≥бн≥ активн≥сть, компетентн≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть, узгоджен≥сть ≥ скоординован≥сть зусиль задл¤ економ≥чного зростанн¤ ”крањни та проведенн¤ адм≥н≥стративноњ реформи. «акликаЇмо жител≥в м≥ста використати своЇ конституц≥йне право ≥ вз¤ти участь у референдум≥ 16 кв≥тн¤. «роб≥ть св≥й виб≥р дл¤ консол≥дац≥њ сусп≥льства, на користь народу ”крањни".

” референдум≥ вз¤ли участь 50,6% прилучан, занесених до списк≥в на голосуванн¤. ќдержан≥ позитивн≥ в≥дпов≥д≥ на вс≥ запитанн¤, включен≥ до бюлетен≥в: ≤ - 70,2%, ≤≤ - 75,3%, ≤≤≤ - 75,5%, ≤V - 61,2%.

3 вересн¤ 2000 року прилучани ще раз скористались своњм конституц≥йним правом голосу. ¬ цей день в≥дбулись позачергов≥ вибори голови виконавчого ком≥тету м≥ськоњ ради. ћером м≥ста став ћ.Ѕаб≥й, за ¤кого проголосували 55,8% виборц≥в.

ћ≥сто ѕрилуки маЇ давню ≥стор≥ю. ѕро нього знають не т≥льки на ”крањн≥, а й далеко за њњ межами. Ќа сьогодн≥шн≥й день м≥сто зд≥йснюЇ експортно-≥мпортн≥ операц≥њ з 29 крањнами св≥ту. Ќайб≥льший обс¤г експорту припадаЇ на крањни —Ќƒ та Ѕалт≥њ, ≥мпорту - на крањни дальнього заруб≥жж¤. ≈коном≥чн≥ ≥ торг≥вельн≥ зв'¤зки встановлено з —Ўј, ≤тал≥Їю, Ќ≥меччиною,  итаЇм, јвстр≥Їю, ≤спан≥Їю, јнгл≥Їю, Ќ≥дерландами, Ўвейцар≥Їю.

"ѕрилуки" - така назва красуЇтьс¤ на одному з ракетних катер≥в в≥йськово-морських сил ”крањни, ¤кий плаваЇ у водах „орного мор¤ з м≥сцем дислокац≥њ на одн≥й з баз в м≥ст≥ ™впатор≥њ. ’ороша давн¤ традиц≥¤ - дружба трудових колектив≥в м≥ста з мор¤ками - набираЇ зараз нового зм≥сту. “рудов≥ колективи ѕрилуччини у 1992 роц≥ вз¤ли шефство над катером.

Ќевпинно лине час. ≤ вже ми стоњмо напередодн≥ нових под≥й, зрушень - вибор≥в новоњ ¬ерховоњ –ади, вибор≥в мера м≥ста. ≤ в≥д того, на ск≥льки в≥рно ми зробимо св≥й виб≥р залежатиме наше майбутнЇ, майбутнЇ р≥дноњ ”крањни. ћи - ѕатр≥оти... „ас не залишаЇ нам можливостей дл¤ звол≥кань...

Ћ≥тература

Ѕойко ќ. ≤стор≥¤ ”крањни.  ињв - 1999.

“урчанко ‘. Ќов≥тн¤ ≥стор≥¤ ”крањни. 1945-1998..  ињв -2000.

≤нформац≥йний бюлетень. ѕрилуцька м≥ська рада. ѕрилуки - 2000.

≤нформац≥йний бюлетень. „ерн≥г≥вська обласна державна адм≥н≥страц≥¤. „ерн≥г≥в -2000.

√азета "√олос ”крањни" за 2000-2001 роки.

√азета "ѕравда ѕрилуччини" за 1991-2001 роки.

√азета "—карбниц¤".

√азета "—в≥танок над ”даЇм".

ћатер≥али арх≥ву ѕрилуцького м≥ськвно 1995-2000 роки.




На головну


Hosted by uCoz