¬иди анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥



” економ≥чн≥й л≥тератур≥ анал≥з класиф≥куЇтьс¤ за р≥зними ознаками. ÷≥ ознаки доц≥льно використовувати ≥ п≥д час класиф≥кац≥њ вид≥в анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥. « огл¤ду на пер≥одичн≥сть проведенн¤ анал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ може класиф≥куватис¤ так: щоденний; щотижневий; м≥с¤чний; квартальний; р≥чний.

«алежно в≥д спектра досл≥джуваних питань анал≥з банк≥вськоњ д≥¤льност≥ под≥л¤Їтьс¤ на два види: 1) повний, коли вивчаютьс¤ вс≥ аспекти д≥¤льност≥ банку, тобто зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ його зв'¤зки; 2) тематичний, коли розгл¤даЇтьс¤ т≥льки вузьке коло питань, що даЇ змогу ви¤вити можливост≥ пол≥пшенн¤ окремих напр¤м≥в д≥¤льност≥ комерц≥йного банку.

«а суб'Їктами (користувачами) розр≥зн¤ють анал≥з: внутр≥шн≥й, тобто дл¤ внутр≥шнього користуванн¤ (результати анал≥зу ¤вл¤ють собою комерц≥йну ≥ банк≥вську таЇмницю) ≥ зовн≥шн≥й, що проводитьс¤ на п≥дстав≥ ф≥нансовоњ ≥ статистичноњ зв≥тност≥ органами державного нагл¤ду, акц≥онерами, ≥нвесторами, аудиторами.

«а охопленн¤м об'Їкт≥в, що досл≥джуютьс¤, розр≥зн¤ють так≥ види анал≥зу: 1) суц≥льний, коли досл≥джуютьс¤ вс≥ об'Їкти дл¤ визначенн¤ всеб≥чного ф≥нансового стану банку; 2) виб≥рковий, коли вибираЇтьс¤ один або к≥лька об'Їкт≥в досл≥дженн¤ дл¤ њх подальшого глибокого анал≥зу.

«алежно в≥д мети ≥ характеру анал≥зу розр≥зн¤ють так≥ його види:

1. ѕопередн≥й - проводитьс¤ до зд≥йсненн¤ ¤коњсь операц≥њ дл¤ обірунтуванн¤ управл≥нських р≥шень ≥ планових завдань, прогнозуванн¤ й оц≥нки оч≥куваного виконанн¤ плану, попередженн¤ небажаних результат≥в, а також дл¤ оц≥нки стану рахунк≥в з метою ви¤вленн¤ можливост≥ зд≥йсненн¤ комерц≥йним банком нових ф≥нансових операц≥й.

2. ќперативний - проводитьс¤ в≥дразу п≥сл¤ певноњ операц≥њ або у випадку зм≥ни ситуац≥њ за короткий пром≥жок часу (добу, декаду тощо); зд≥йснюЇтьс¤ у процес≥ поточноњ роботи банку дл¤ оц≥нки дотриманн¤ норматив≥в л≥кв≥дност≥, норми обов'¤зкового резервуванн¤ й ≥нших показник≥в.

3. ѕ≥дсумковий (заключний) - проводитьс¤ за певний зв≥тний пер≥од часу (м≥с¤ць, квартал, п≥вр≥чч¤, р≥к). …ого ц≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що д≥¤льн≥сть банку вивчаЇтьс¤ комплексно ≥ всеб≥чно за зв≥тними даними в≥дпов≥дного пер≥оду; цей вид анал≥зу застосовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку за зв≥тний пер≥од, оц≥нки його ф≥нансового стану, а також ви¤вленн¤ резерв≥в п≥двищенн¤ прибутковост≥.

4. ѕерспективний - застосовуЇтьс¤ дл¤ прогнозуванн¤ основних ф≥нансових показник≥в (кап≥талу, валюти балансу, обс¤гу кредитно-≥нвестиц≥йного портфел¤ тощо) ≥ результат≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

«алежно в≥д об'Їкта досл≥дженн¤ анал≥з банк≥вськоњ д≥¤льност≥ под≥л¤Їтьс¤ на так≥ види:

1. ‘ункц≥ональний - даЇ змогу ви¤вити спец≥ал≥зац≥ю д≥¤льност≥ комерц≥йного банку, його м≥сце в систем≥ розпод≥лу банк≥вських послуг, форми ≥ перспективи взаЇмод≥њ з ≥ншими контрагентами системи, а також оц≥нити ефективн≥сть ≥ доц≥льн≥сть функц≥й, виконуваних банком. ” результат≥ такого анал≥зу ви¤вл¤ютьс¤ можливост≥ п≥двищенн¤ прибутковост≥ ≥ л≥кв≥дност≥ банк≥вських операц≥й завд¤ки виключенню неефективних (одночасно з'¤совуЇтьс¤ ступ≥нь над≥йност≥ ≥ конкурентоспроможност≥ банку).

2. —труктурний - проводитьс¤ за видами банк≥вських операц≥й ≥ даЇ змогу визначити склад ≥ питому вагу економ≥чних контрагент≥в за активними ≥ пасивними операц≥¤ми, а також структуру доход≥в, витрат ≥ прибутку банку.

3. ќперац≥йно-варт≥сний - завд¤ки цьому анал≥зу розширюЇтьс¤ у¤вленн¤ про прибутков≥сть банку, варт≥сть ≥ рентабельн≥сть (або збитков≥сть) конкретних операц≥й. ¬≥н даЇ змогу оц≥нити значенн¤ кожного виду операц≥й у формуванн≥ прибутку банку ≥ розробити основн≥ напр¤ми депозитно-кредитноњ пол≥тики за кожним контрагентом з метою максим≥зац≥њ прибутку.

ћакроеконом≥чний анал≥з банку ¤к одного з учасник≥в ф≥нансового ринку даЇ змогу визначити масштабн≥сть активно-пасивних операц≥й ≥ банк≥вського прибутку конкретного банку в загальному обс¤з≥ банк≥вськоњ системи крањни, а також р≥вень участ≥ комерц≥йного банку або групи банк≥в у формуванн≥ грошовоњ маси, розпод≥л≥ банк≥вських послуг, рег≥ональному розпод≥л≥ кредитних ресурс≥в. јнал≥з масштабност≥ активно-пасивних операц≥й зд≥йснюЇтьс¤ через пор≥вн¤нн¤ масштаб≥в конкретних вид≥в операц≥й ≥з середн≥ми або абсолютними (максимальними ≥ м≥н≥мальними) значенн¤ми аналог≥чних показник≥в по банк≥вськ≥й систем≥ в ц≥лому.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz