ќрган≥зац≥¤ анал≥тичноњ роботи в банках



јнал≥тичне досл≥дженн¤, його результати та њх використанн¤ в банк≥вському менеджмент≥ мають в≥дпов≥дати певним принципам (вимогам), ¤к≥ накладають св≥й в≥дбиток на це досл≥дженн¤ ≥ ¤ких повинн≥ обов'¤зково дотримуватис¤ у процес≥ орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥. –озгл¤немо основн≥ з цих принцип≥в:

1. ”рахуванн¤ специф≥ки т≥Їњ крањни, де функц≥онуЇ банк, зокрема, њњ законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напр¤м≥в грошово-кредитноњ пол≥тики ур¤ду.

2. Ќауковий характер, тобто анал≥з маЇ базуватис¤ на комплексному науковому п≥дход≥ (використанн¤ передового досв≥ду, нов≥тн≥х метод≥в досл≥джень та ≥н.).

3.  омплексн≥сть, тобто анал≥з повинен охоплювати вс≥ сторони д≥¤льност≥ банку, щоб з'¤сувати його ф≥нансовий стан ≥ виробити необх≥дн≥ заходи дл¤ пол≥пшенн¤ його функц≥онуванн¤.

4. «абезпеченн¤ системного п≥дходу до анал≥зу. ѕри цьому кожний досл≥джуваний об'Їкт розгл¤даЇтьс¤ ¤к складна динам≥чна система елемент≥в, певним способом пов'¤заних м≥ж собою ≥ з зовн≥шн≥м середовищем.  ожний об'Їкт необх≥дно вивчати з урахуванн¤м ус≥х внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в, взаЇмозалежност≥ ≥ взаЇмоп≥дпор¤дкованост≥ його окремих елемент≥в. Ќаприклад, анал≥з ¤кост≥ актив≥в супроводжуЇтьс¤ вивченн¤м р≥зних ризик≥в (кредитних, процентних та ≥н.), що, у свою чергу, також Ї об'Їктом анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

5. ќб'Їктивн≥сть, конкретн≥сть, точн≥сть, ¤к≥ означають, що анал≥з маЇ ірунтуватис¤ на достов≥рн≥й ≥нформац≥њ, а висновки ≥ рекомендац≥њ супроводжуватис¤ точними анал≥тичними розрахунками. ” зв'¤зку з цим необх≥дно пост≥йно удосконалювати орган≥зац≥ю обл≥ку, внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього ":

6. ƒ≥Їв≥сть, тобто анал≥з повинен ефективно впливати на д≥¤льн≥сть банку; з його допомогою кер≥вництво може вчасно ви¤вл¤ти недол≥ки, а також попереджати виникненн¤ њх у майбутньому. –езультати анал≥зу мають служити дл¤ кер≥вництва банку ≥нформац≥йною базою дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень з оптим≥зац≥њ функц≥онуванн¤ банку.

7. ѕроведенн¤ анал≥зу за планом ≥ систематично. ƒл¤ цього необх≥дно орган≥зувати в банку окремий п≥дрозд≥л (департамент), що безпосередньо зд≥йснюЇ анал≥з його д≥¤льност≥, з ч≥тким розпод≥лом обов'¤зк≥в серед сп≥вроб≥тник≥в.

8. ќперативн≥сть. Ўвидке ≥ своЇчасне проведенн¤ анал≥зу даЇ змогу кер≥вництву банку приймати правильн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤, що в≥дпов≥дають поточн≥й кон'юнктур≥ ф≥нансового ринку ≥ пр≥оритетам розвитку банку.

9. ƒемократизм. ”часть в анал≥з≥ широкого кола сп≥вроб≥тник≥в банку забезпечуЇ ≥стотне п≥двищенн¤ його ефективност≥, що не т≥льки позитивно впливаЇ на ф≥нансов≥ показники, а й створюЇ необх≥дн≥ умови дл¤ згуртованост≥ колективу.

ќтже, проведенн¤ комплексного анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ перел≥чених принцип≥в спри¤Ї п≥двищенню його ефективност≥ ≥ пол≥пшенню результат≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

ƒл¤ одержанн¤ об'Їктивних результат≥в, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ функц≥онуванн¤ банку, у комплексному анал≥з≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ доц≥льно вид≥лити так≥ етапи його проведенн¤:

1) уточнюютьс¤ об'Їкти, мета ≥ завданн¤ анал≥зу, складаЇтьс¤ план анал≥тичноњ роботи;

2) розробл¤Їтьс¤ система р≥зних показник≥в, за допомогою ¤ких характеризуЇтьс¤ об'Їкт анал≥зу;

3) збираЇтьс¤ ≥ п≥дготовлюЇтьс¤ до анал≥зу необх≥дна ≥нформац≥¤ (перев≥р¤Їтьс¤ њњ точн≥сть, приводитьс¤ до пор≥вн¤нного вигл¤ду та ≥н.);

4) фактичн≥ результати пор≥внюютьс¤ з показниками плану зв≥тного пер≥оду, фактичними даними минулих рок≥в (пер≥од≥в), основними показниками банк≥в-конкурент≥в тощо;

5) з≥брана ≥нформац≥¤ детально анал≥зуЇтьс¤ р≥зними методами економ≥чного анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥;

6) ви¤вл¤ютьс¤ в≥дхиленн¤ фактично отриманих результат≥в в≥д планових або нормативних, а також причини цих в≥дхилень ≥ можливост≥ њх усуненн¤;

7) на п≥дстав≥ результат≥в анал≥зу пропонуютьс¤ рекомендац≥њ щодо вдосконаленн¤ управл≥нн¤ активно-пасивними операц≥¤ми (зм≥на структури актив≥в ≥ пасив≥в ≥з м≥н≥мальним р≥внем р≥зних банк≥вських ризик≥в).

ƒл¤ проведенн¤ комплексного анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ необх≥дно мати анал≥тичн≥ матер≥али, що дають змогу одержати достов≥рну, повну ≥ всеб≥чну ≥нформац≥ю про банк (його ф≥нансовий стан ≥ результати д≥¤льност≥). ƒо такоњ ≥нформац≥њ в≥днос¤ть насамперед баланс банку ≥ зв≥т про прибутки ≥ збитки.

Ѕаланс комерц≥йного банку - це бухгалтерський баланс, у ¤кому в≥дбиваЇтьс¤ стан власних, залучених ≥ позичених кошт≥в банку, њх розм≥щенн¤ в кредитн≥ й ≥нш≥ активн≥ операц≥њ. «а даними балансу зд≥йснюЇтьс¤ контроль за формуванн¤м ≥ розм≥щенн¤м грошових ресурс≥в, станом кредитних, розрахункових, касових та ≥нших банк≥вських операц≥й, включаючи операц≥њ з ц≥нними паперами.

Ѕаланси комерц≥йних банк≥в Ї головною частиною њх зв≥тност≥. јнал≥з баланс≥в даЇ змогу контролювати л≥кв≥дн≥сть банк≥в, зд≥йснювати управл≥нн¤ ф≥нансовою ст≥йк≥стю.  ер≥вництво банку, використовуючи зв≥ти ≥нших банк≥в, знайомитьс¤ з≥ станом њхн≥х справ п≥д час установленн¤ кореспондентських в≥дносин, наданн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в та ≥н. Ѕаланси банк≥в будуютьс¤ за ун≥ф≥кованою формою. —туп≥нь детал≥зац≥њ операц≥й обмежена комерц≥йною таЇмницею, характерною дл¤ практики комерц≥йних банк≥в, що функц≥онують в умовах конкуренц≥њ. «вичайно, в балансах не вид≥л¤ютьс¤ сумн≥вн≥ та збитков≥ операц≥њ, а також страхов≥ резерви, використовуван≥ дл¤ њх покритт¤. ќдночасно мають бути забезпечен≥ достов≥рн≥сть ≥ наочн≥сть балансу, щоб не п≥д≥рвати конкурентоспроможност≥ банк≥в ≥ зберегти дов≥ру до них.

Ѕанк≥вськ≥ баланси Ї комерц≥йною ≥нформац≥Їю ≥ в≥дпов≥дають њњ основним вимогам: оперативност≥, конкретност≥, вагомост≥. ќперативн≥сть банк≥вського балансу ви¤вл¤Їтьс¤ в його щоденному впор¤дкуванн≥. Ѕанк≥вський баланс Ї джерелом конкретноњ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть кошт≥в ≥ платоспроможн≥сть кл≥Їнт≥в банку, про кредитн≥ ресурси та њх розм≥щенн¤, над≥йн≥сть ≥ ст≥йк≥сть самого банку. ” процес≥ побудови банк≥вських баланс≥в використовують принципи групуванн¤ операц≥й за економ≥чно однор≥дними ознаками, за л≥кв≥дн≥стю статей, що знижуЇтьс¤, за активом ≥ ступенем запитанн¤ кошт≥в, за пасивом, що зменшуЇтьс¤.

–ахунки номенклатури балансу банк≥в под≥л¤ютьс¤ на балансов≥ ≥ позабалансов≥. Ѕалансов≥ рахунки бувають пасивними й активними.  ошти на пасивних рахунках Ї ресурсами банку дл¤ кредитуванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ ≥нших банк≥вських операц≥й. «аборгован≥сть на активних рахунках показуЇ використанн¤ (напр¤мок) цих ресурс≥в. ” пасивних рахунках в≥дбиваютьс¤ фонди банку, кошти п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ ф≥зичних ос≥б, доходи державного бюджету, депозити, кошти в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгован≥сть, ≥нш≥ пасиви ≥ залучен≥ кошти, включаючи суми реф≥нансуванн¤, отриман≥ в≥д ≥нших банк≥в. ¬ активних рахунках ураховуютьс¤ гот≥вка в касах банку, коротко- ≥ довгостроков≥ кредити, витрати державного бюджету, витрати на кап≥тальн≥ вкладенн¤, деб≥торська заборгован≥сть, а також ≥нш≥ активн≥ й в≥двернен≥ кошти.

Ќа позабалансових рахунках в≥дбиваЇтьс¤ рух ц≥нностей ≥ документ≥в, що надход¤ть в установи банк≥в на збер≥ганн¤, ≥нкасо або ком≥с≥ю. —юди в≥днос¤ть також знаки оплати державного збору, бланки сувороњ зв≥тност≥, бланки акц≥й, акц≥њ за дорученн¤м ≥ на збер≥ганн¤, а також ≥нш≥ документи ≥ ц≥нност≥.

¬≥дм≥тними рисами баланс≥в комерц≥йних банк≥в Ї в≥дносно невелика питома вага власних кошт≥в ≥ переважанн¤ в пасив≥ короткострокових ресурс≥в. «аконодавством ≥ нормативними документами передбачаЇтьс¤ певне сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ залучених ресурс≥в, тому комерц≥йн≥ банки, ¤к правило, п≥дтримують власн≥ кошти на м≥н≥мально допустимому р≥вн≥. ѕри цьому основним джерелом покритт¤ активних операц≥й Ї короткостроков≥ ресурси.

ѕ≥д час групуванн¤ статей балансу, беручи до уваги ступ≥нь л≥кв≥дност≥, вид≥л¤ють так≥ активи:

а) касов≥ (гот≥вка, кореспондентський рахунок у ЌЅ”), кошти на рахунках в ≥нших комерц≥йних банках; статт≥ даного розд≥лу в≥дбивають "первинн≥ резерви" з погл¤ду л≥кв≥дност≥;

б) вкладенн¤ кошт≥в у ц≥нн≥ папери, комерц≥йн≥ вексел≥, довгостроков≥ ц≥нн≥ папери ур¤дових орган≥зац≥й, м≥сцевих орган≥в влади тощо; частина цих актив≥в може бути оперативно обернена в грошов≥ кошти з невеликим ризиком втрат ≥ ¤вл¤Ї собою "вторинн≥ резерви". ƒо таких актив≥в в≥днос¤ть виписан≥ першокласними кредитоспроможними позичальниками короткостроков≥ комерц≥йн≥ вексел≥, що реал≥зуютьс¤ на грошовому ринку, ≥ короткостроков≥ державн≥ ц≥нн≥ папери;

в) кредити, видан≥ п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м, ≥ндив≥дуальним позичальникам (орендар¤м, сел¤нським господарствам та ≥н.), ≥ншим комерц≥йним банкам; ц≥ активи балансу належать до малол≥кв≥дних вкладень, оск≥льки дл¤ банк≥в ≥снуЇ ризик можливого несвоЇчасного погашенн¤ ≥ неперетворенн¤ в першокласн≥ л≥кв≥дн≥ засоби;

г) кап≥таловкладенн¤ - ≥нвестуванн¤ кошт≥в у рухоме ≥ нерухоме майно, створенн¤ ф≥л≥й, сп≥льних п≥дприЇмств тощо.

« погл¤ду економ≥чноњ сутност≥ банк≥вських операц≥й статт≥ балансу групуютьс¤ в такий спос≥б:

а) операц≥њ з кл≥Їнтурою, у тому числ≥ ус≥ види операц≥й з наданн¤ позичок ≥ залученн¤ ресурс≥в;

б) м≥жбанк≥вськ≥ операц≥њ, ¤к≥ в актив≥ й пасив≥ охоплюють ус≥ операц≥њ з банками, у тому числ≥ коротко- ≥ довгостроков≥. ¬ актив≥ серед них переважають л≥кв≥дн≥ статт≥;

в) ≥нш≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, куди вход¤ть в основному вкладенн¤ кошт≥в у ц≥нн≥ папери, у тому числ≥ в короткостроков≥ л≥кв≥дн≥ папери.

Ѕаланси комерц≥йних банк≥в використовують дл¤ анал≥зу й управл≥нн¤ њхньою д≥¤льн≥стю, визначенн¤ показник≥в њх л≥кв≥дност≥, управл≥нн¤ банк≥вськими ресурсами, анал≥зу банк≥вського прибутку. ” ринкових умовах баланс комерц≥йного банку Ї засобом не т≥льки бухгалтерськоњ зв≥тност≥, а й комерц≥йноњ ≥нформац≥њ банк≥вського менеджменту, а також своЇр≥дною рекламою дл¤ потенц≥йних кл≥Їнт≥в, що прагнуть на профес≥йному р≥вн≥ роз≥братис¤ в д≥¤льност≥ банку.

–езультати д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, ус≥ зд≥йснен≥ витрати й отриман≥ доходи в минулому зв≥тному пер≥од≥ враховуютьс¤ у зв≥т≥ про прибутки ≥ збитки, що в≥дбиваЇ р≥зн≥ види доход≥в ≥ витрат за операц≥¤ми банку. ” дох≥дн≥й частин≥ зв≥ту вид≥л¤ютьс¤: а) проценти, отриман≥ за кредитами, наданими юридичним ≥ ф≥зичним особам, ур¤довим ≥нституц≥¤м; за м≥жбанк≥вськими кредитами; за дисконтними ≥ заставними операц≥¤ми ≥з вексел¤ми;

б) доходи ≥ ком≥с≥¤ в≥д послуг, наданих кл≥Їнтам ≥ банкам на основ≥ кореспондентських в≥дносин;

в) доходи в≥д операц≥й ≥з ц≥нними паперами, у тому числ≥: в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в; за па¤ми й акц≥¤ми банку;

г) доходи в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й (у тому числ≥ в≥д операц≥й на м≥жбанк≥вському валютному ринку);

д) ≥нш≥.

—еред ≥нших доход≥в, що мають невелику питому вагу в загальн≥й сум≥ доход≥в банку, в≥дзначимо в≥дшкодуванн¤ кл≥Їнтами поштових, телеграфних та ≥нших витрат банку; доходи за ≥нкасац≥ю грошового виторгу; пен≥; отриман≥ штрафи.

ƒо витрат вход¤ть:

а) проценти, сплачен≥ за поточними й ≥ншими рахунками кл≥Їнт≥в; депозитами п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й; внесками ф≥зичних ос≥б; кредитами, отриманими в≥д ЌЅ”; м≥жбанк≥вськими кредитами;

б) ком≥с≥¤, сплачена банкам за кореспондентськими в≥дносинами;

в) витрати за операц≥¤ми з ц≥нними паперами;

г) витрати на утриманн¤ апарату управл≥нн¤: виплати основноњ ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати; в≥драхуванн¤ в державн≥ фонди;

д) ≥нш≥.

—еред ≥нших в≥дзначимо витрати на проведенн¤ маркетингових досл≥джень ≥ рекламу, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, витрати на охорону, утриманн¤ й обслуговуванн¤ комп'ютерних центр≥в ≥ устаткуванн¤.

ѕ≥сл¤ статей доход≥в ≥ витрат показуЇтьс¤ ф≥нансовий результат д≥¤льност≥ банку - балансовий прибуток, ¤кий п≥сл¤ певного коригуванн¤ (наприклад, на суму доход≥в, що не п≥дл¤гають оподатковуванню) "перетворюЇтьс¤" в оподатковуваний податками прибуток. ѕ≥сл¤ в≥драхуванн¤ податку з прибутку залишаЇтьс¤ прибуток до розпод≥лу (чистий прибуток), розм≥ри ¤кого показують ф≥нансовий результат роботи банку за зв≥тний пер≥од. —аме чистий прибуток п≥дл¤гаЇ розпод≥лу в р≥зн≥ фонди, ¤кий вир≥шуЇтьс¤ зборами акц≥онер≥в банку.

ƒл¤ анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ важливим джерелом ≥нформац≥њ Ї також дан≥ рахунк≥в анал≥тичного обл≥ку, кредитних справ, що дають змогу детал≥зувати (розшифрувати) певн≥ балансов≥ рахунки (наприклад, визначаючи показники л≥кв≥дност≥, детально анал≥зують кредитний портфель банку з погл¤ду ¤кост≥ виданих позичок).



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz