–оль анал≥зу в управл≥нн≥ комерц≥йним банком
¬ивченн¤ ¤вищ природи ≥ громадського житт¤ неможливе без анал≥зу. “ерм≥н "анал≥з" походить в≥д грецького слова "analyzis", що в переклад≥ означаЇ "розд≥л¤ю", "розчленовую". ќтже, анал≥з у вузькому розум≥нн≥ ¤вл¤Ї собою розчленовуванн¤ ¤вища або предмета на складов≥ дл¤ вивченн¤ њх ¤к частин ц≥лого. “аке розчленовуванн¤ даЇ змогу "загл¤нути усередину" досл≥джуваного предмета, ¤вища, процесу, зрозум≥ти його внутр≥шню сутн≥сть, визначити роль кожного елемента в досл≥джуваному предмет≥ або ¤вищ≥. Ќаприклад, щоб зрозум≥ти сутн≥сть вартост≥ банк≥вських ресурс≥в, ¤к≥ залучаютьс¤, необх≥дно знати не т≥льки складов≥ ц≥Їњ вартост≥, а й залежн≥сть њњ в≥д кон'юнктури ринку, виду банк≥вських ресурс≥в, суми ≥ терм≥н≥в, на ¤к≥ останн≥ залучаютьс¤. „им детальн≥ше буде розкладений на складов≥ досл≥джуваний предмет (або ¤вище), тим б≥льше матимемо ≥нформац≥њ дл¤ виробленн¤ виваженоњ пол≥тики повед≥нки банку на ф≥нансовому ринку. ¬одночас в≥дзначимо, що ¤вища ≥ процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в навколишньому середовищ≥, неможливо осмислити т≥льки за допомогою анал≥зу. ƒосить часто виникаЇ потреба у використанн≥ ≥нших метод≥в, наприклад синтезу, ¤кий ви¤вл¤Ї зв'¤зки ≥ залежност≥ м≥ж окремими частинами досл≥джуваного предмета. —учасна д≥алектика виходить ≥з Їдност≥ анал≥зу й синтезу ¤к наукових метод≥в вивченн¤ реальност≥. “≥льки анал≥з ≥ синтез у Їдност≥ забезпечують наукове вивченн¤ ¤вищ у њх усеб≥чному д≥алектичному взаЇмозв'¤зку. ќтже, анал≥з у широкому розум≥нн≥ - це спос≥б п≥знанн¤ предмет≥в ≥ ¤вищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванн≥ ц≥лого на складов≥ та вивченн≥ њх у всьому розмањтт≥ зв'¤зк≥в ≥ залежностей.
” зв'¤зку з суттЇвими зм≥нами на ф≥нансовому ринку ”крањни зростаЇ роль ≥ значенн¤ анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ ¤к дл¤ самого банку, так ≥ дл¤ його д≥лових партнер≥в, кл≥Їнт≥в, акц≥онер≥в банку ≥ держави в ц≥лому. –егул¤рне проведенн¤ банком анал≥зу своЇњ д≥¤льност≥ даЇ змогу йому ефективно управл¤ти активними й пасивними операц≥¤ми дл¤ максим≥зац≥њ прибутку ≥ забезпеченн¤ стаб≥льного ф≥нансового стану. ÷е особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилос¤ суперництво банк≥в ≥ небанк≥вських ф≥нансово-кредитних установ, ¤к≥ виконують р≥зн≥ операц≥њ щодо залученн¤ в≥льних грошових ресурс≥в п≥дприЇмств ≥ населенн¤. “ак≥ установи усп≥шно конкурують ≥з банками, зд≥йснюючи суто банк≥вськ≥ операц≥њ, а також операц≥њ, ¤к≥ банки не мають права виконувати в≥дпов≥дно до законодавства (страхуванн¤, операц≥њ з нерухом≥стю та ≥н.) ” в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ поки що немаЇ Їдиного п≥дходу до анал≥зу банк≥вськоњ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку. ЌемаЇ нав≥ть сталоњ думки щодо зм≥сту ц≥Їњ д≥¤льност≥. ” ц≥й ситуац≥њ особливоњ актуальност≥ набувають досл≥дженн¤ ф≥нансового стану банку. онструктивна роль таких досл≥джень пол¤гаЇ у њх спр¤муванн≥ на розробленн¤ ц≥л≥сного п≥дходу до оптим≥зац≥њ управл≥нн¤ банком.