ѕоказники оц≥нки л≥кв≥дност≥, що використовуютьс¤ банками ”крањни
ћехан≥змом забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в Ї встановлен≥ державою вимоги до л≥кв≥дност≥, платоспроможност≥, структури кап≥талу. ожен показник окремо не достатн≥й дл¤ того, щоб однозначно стверджувати, що стан конкретного банку л≥кв≥дний.
« метою захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в та забезпеченн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ банк≥в Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни встановлюЇ дл¤ вс≥х комерц≥йних банк≥в економ≥чн≥ нормативи. —еред них Ї ≥ нормативи л≥кв≥дност≥, виконанн¤ ¤ких покликане забезпечити достатню л≥кв≥дн≥сть комерц≥йних банк≥в, допомагаЇ проанал≥зувати здатн≥сть комерц≥йного банку виконувати своњ зобов'¤занн¤, а в динам≥ц≥ - ще й оц≥нити тенденц≥њ зм≥н л≥кв≥дност≥ банку, знанн¤ ¤ких Ї необх≥дною передумовою ¤к≥сного управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю, а отже, й доброго ф≥нансового стану банку, стаб≥льност≥ вс≥Їњ банк≥вськоњ системи. ≤нш≥ обов'¤зков≥ нормативи - ризику, кап≥талу, валютних позиц≥й - безпосередньо не пов'¤зан≥ з л≥кв≥дн≥стю, але допомагають банку бути л≥кв≥дним, застер≥гаючи в≥д надто ризикованих операц≥й, пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану.
« метою контролю за станом л≥кв≥дност≥ банк≥в ЌЅ” установлюЇ так≥ нормативи л≥кв≥дност≥: миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ (Ќ4), поточноњ л≥кв≥дност≥ (Ќ5) та короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ (Ќ6).
Ќорматив миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ (Ќ4) встановлюЇтьс¤ дл¤ контролю за здатн≥стю банку забезпечити своЇчасне виконанн¤ своњх грошових зобов'¤зань за рахунок високол≥кв≥дних актив≥в (кошт≥в у кас≥ та на кореспондентських рахунках). ¬≥н визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ суми кошт≥в у кас≥ та на кореспондентських рахунках до зобов'¤зань банку, що обл≥ковуютьс¤ за поточними рахунками:
Ќормативне значенн¤ нормативу Ќ4 маЇ бути не меншим н≥ж 20 %. Ќорматив поточноњ л≥кв≥дност≥ встановлюЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ збалансованост≥ строк≥в ≥ сум л≥кв≥дних актив≥в та зобов'¤зань банку.
ƒл¤ розрахунку нормативу поточноњ л≥кв≥дност≥ враховуютьс¤ вимоги ≥ зобов'¤занн¤ банку з к≥нцевим строком погашенн¤ до 30 дн≥в (включно). ÷ей норматив визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ актив≥в первинноњ та вторинноњ л≥кв≥дност≥ до зобов'¤зань банку з в≥дпов≥дними строками виконанн¤:
ƒо актив≥в первинноњ та вторинноњ л≥кв≥дност≥ в розрахунку нормативу поточноњ л≥кв≥дност≥ належать: гот≥вков≥ кошти; банк≥вськ≥ метали; кошти на кореспондентських рахунках, в≥дкрит≥ в Ќац≥ональному банку та ≥нших банках; строков≥ депозити, розм≥щен≥ в Ќац≥ональному банку та ≥нших банках; боргов≥ ц≥нн≥ папери, що реф≥нансуютьс¤ та ем≥тован≥ Ќац≥ональним банком, у портфел≥ банку на продаж та на ≥нвестиц≥њ; боргов≥ ц≥нн≥ папери в портфел≥ банку на продаж та на ≥нвестиц≥њ; надан≥ кредити.
ƒо зобов'¤зань належать: кошти до запитанн¤; короткостроков≥ та довгостроков≥ кредити, ¤к≥ одержан≥ в≥д Ќац≥онального банку та ≥нших банк≥в; кошти бюджету ”крањни; строков≥ депозити ≥нших банк≥в та кл≥Їнт≥в; ц≥нн≥ папери власного боргу, ем≥тован≥ банком; субординований борг банку;
зобов'¤занн¤ ≥ вимоги за вс≥ма видами гарант≥й, порук, авал≥в; зобов'¤занн¤ з кредитуванн¤, що надан≥ кл≥Їнтам ≥ банкам.
Ќормативне значенн¤ нормативу Ќ5 маЇ бути не менше н≥ж 30 %, з 01.07.2002 р. - 35 %, з 01.01.2003 р. - 40 %.
Ќорматив короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ встановлюЇтьс¤ дл¤ контролю за здатн≥стю банку виконувати прийн¤т≥ ним короткостроков≥ зобов'¤занн¤ за рахунок л≥кв≥дних актив≥в.
Ќорматив короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ л≥кв≥дних актив≥в до короткострокових зобов'¤зань.
ƒо розрахунку нормативу короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ включаютьс¤ л≥кв≥дн≥ активи та короткостроков≥ зобов'¤занн¤ з початковим строком погашенн¤ до одного року:
ƒо л≥кв≥дних актив≥в у розрахунку нормативу короткостроковоњ л≥кв≥дност≥ включаютьс¤: гот≥вков≥ кошти; банк≥вськ≥ метали; кошти на кореспондентських рахунках, в≥дкрит≥ в Ќац≥ональному банку та ≥нших банках; короткостроков≥ депозити, розм≥щен≥ в Ќац≥ональному банку та ≥нших банках; короткостроков≥ кредити, надан≥ ≥ншим банкам.
ƒо короткострокових зобов'¤зань належать: кошти до запитанн¤; кошти бюджету ”крањни; короткостроков≥ кредити, одержан≥ в≥д Ќац≥онального банку та ≥нших банк≥в; короткостроков≥ депозити ≥нших банк≥в ≥ кл≥Їнт≥в;
короткостроков≥ ц≥нн≥ папери власного боргу, ем≥тован≥ банком; зобов'¤занн¤ ≥ вимоги за вс≥ма видами гарант≥й, порук, авал≥в; зобов'¤занн¤ з кредитуванн¤, ¤к≥ надан≥ банкам ≥ кл≥Їнтам.
Ќормативне значенн¤ нормативу Ќ6 маЇ бути не менше н≥ж 20 %. Ќормативи л≥кв≥дност≥ розраховуютьс¤ комерц≥йними банками на п≥дстав≥ щоденних баланс≥в (за формою є ≤ƒ- Ѕ "Ѕаланс комерц≥йного банку"). онтроль за дотриманн¤м обов'¤зкових економ≥чних норматив≥в комерц≥йних банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ ЌЅ” щоденно та щом≥с¤чно. “акий контроль даЇ змогу обмежити ризикован≥ активн≥ операц≥њ банк≥в, п≥дтримувати њх л≥кв≥дн≥сть на достатньому р≥вн≥, допомогти банкам в управл≥нн≥ л≥кв≥дн≥стю встановленн¤м певних ор≥Їнтир≥в (норматив≥в), ¤ких банки зобов'¤зан≥ дотримуватис¤. Ќа п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ спр¤моване також обов'¤зкове резервуванн¤ залучених кошт≥в (15 % залучених кошт≥в повинн≥ збер≥гатис¤ на кореспондентському рахунку в ЌЅ”), за допомогою ¤кого створюЇтьс¤ м≥н≥мально необх≥дний запас л≥кв≥дност≥. ќбмеженн¤м Ї те, що кошти обов'¤зкових резерв≥в можуть бути витрачен≥ практично т≥льки на поверненн¤ депозит≥в, а не на кредитуванн¤ чи ≥нш≥ витрати, хоча ≥снуЇ можлив≥сть маневруванн¤ в невеликих межах (зв≥тним пер≥одом з резервуванн¤ Ї 10 д≥б, резерви розраховуютьс¤ ¤к середн¤ арифметична, тому на певний день може ≥снувати недорезервуванн¤, але воно маЇ бути перекрито перерезервуванн¤м в наступн≥ дн≥). ƒотриманн¤ норм обов'¤зкового резервуванн¤, проте, не гарантуЇ л≥кв≥дност≥ банку (обов'¤зкове резервуванн¤ не враховуЇ структури та ¤кост≥ пасив≥в, ¤к≥ р≥зн≥ в ус≥х банк≥в), тому банк повинен самост≥йно створювати необх≥дн≥ резерви л≥кв≥дних кошт≥в, не допускаючи при цьому зниженн¤ прибутковост≥. ћехан≥чне дотриманн¤ норматив≥в без прогнозуванн¤, без стратег≥њ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю зменшуЇ прибутков≥сть банку та не гарантуЇ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку в майбутньому. ƒодатково дл¤ оц≥нюванн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку доц≥льно використовувати так≥ допом≥жн≥ показники:
оеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ ( з.л). –озраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ загальних актив≥в (ј) до загальних зобов'¤зань («) за формулою:
з.л =ј / « o 100 %,
де ј - активи банку, ¤к≥ включають гот≥вков≥ кошти банку, банк≥вськ≥ метали; кошти в ЌЅ”, в ≥нших банках; деб≥торську заборгован≥сть; надан≥ кредити (пролонгован≥ множатьс¤ на коеф≥ц≥Їнт 0,7); кошти бюджет≥в ”крањни до розпод≥лу, кредити за рахунок бюджетних кошт≥в; ц≥нн≥ папери; товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥; вкладенн¤, основн≥ засоби, нематер≥альн≥ активи; ≥нш≥ активи;
« - зобов'¤занн¤ банку, ¤к≥ включають кошти ≥нших банк≥в (у тому числ≥ ЌЅ”), кошти бюджету та фонд≥в, кошти кл≥Їнт≥в; ц≥нн≥ папери власного боргу;
транзитн≥ рахунки; кредиторську заборгован≥сть, гарант≥њ, акцепти; ≥нш≥ пасиви. ќптимальне значенн¤ - не менше 100 %, тобто вс≥ зобов'¤занн¤ банку повинн≥ повн≥стю покриватис¤ на¤вними активами (включаючи низькол≥кв≥дн≥).
оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в до робочих актив≥в банку ( вл.а/р.а). ’арактеризуЇ питому вагу високол≥кв≥дних актив≥в (јвл) у робочих активах (јр) ≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
вл.а/р.а = јвл / јр ? 100 %,
де јвл - високол≥кв≥дн≥ активи, ¤к≥ включають гот≥вков≥ кошти, кошти в ≥нших банках, банк≥вськ≥ метали, боргов≥ ц≥нн≥ папери, що реф≥нансуютьс¤ ЌЅ” (за вирахуванн¤м резерв≥в п≥д знец≥ненн¤ таких ц≥нних папер≥в);
јр - робоч≥ активи, ¤к≥ включають високол≥кв≥дн≥ активи; деб≥торську заборгован≥сть; надан≥ кредити (за вирахуванн¤м резерв≥в п≥д надан≥ кредити); ц≥нн≥ папери; вкладенн¤ в асоц≥йован≥, доч≥рн≥ компан≥њ; основн≥ засоби; кап≥тальн≥ вкладенн¤, помножен≥ на коеф≥ц≥Їнт 0,5. ќптимальне значенн¤ - не менше 20 %.
÷ей показник даЇ змогу оц≥нити частку високол≥кв≥дноњ частини актив≥в, чим в≥н б≥льший - тим б≥льший запас л≥кв≥дност≥ банку, але, з ≥ншого боку, високол≥кв≥дн≥ активи майже не принос¤ть доходу, тому п≥дтриманн¤ високого значенн¤ вл.а/р.а неодм≥нно позначаЇтьс¤ на прибутковост≥ банку. ƒоц≥льним Ї п≥дтриманн¤ цього показника на р≥вн≥ 20-25 %, щоб, п≥дтримуючи достатню л≥кв≥дн≥сть, не знижувати прибутковост≥.
јле, розгл¤даючи нормативи л≥кв≥дност≥ з погл¤ду керованост≥ та безпеки, можна зробити висновок, що п≥дх≥д ЌЅ” маЇ певн≥ недол≥ки.
ѕо-перше, обчисленн¤ показник≥в базуЇтьс¤ на формальному групуванн≥ рахунк≥в, тод≥ ¤к нав≥ть однор≥дн≥ ф≥нансов≥ активи можуть мати р≥зну л≥кв≥дн≥сть.
ѕо-друге, нормативи встановлен≥ дл¤ середньостатистичного банку, ¤кого фактично не ≥снуЇ. Ќасправд≥ залежно в≥д типу банку нормативн≥ вимоги до л≥кв≥дност≥ будуть р≥зними. “ак, банк з великою мережею ф≥л≥й, ¤кий маЇ велику к≥льк≥сть кл≥Їнт≥в, значн≥ залишки в касах ф≥л≥й та на коррахунках, залишки кошт≥в, що обслуговують кл≥Їнтськ≥ потоки, та ≥нвестиц≥йний банк, ¤кий зд≥йснюЇ еп≥зодичн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ, повинн≥ мати р≥зн≥ п≥дходи до оц≥нки своЇњ л≥кв≥дност≥.
ѕо-третЇ, нормативи не дають змоги зд≥йснювати прогноз л≥кв≥дност≥. «а своњм зм≥стом вони Ї ретроспективними ≥ швидко застар≥вають.
ќтже, у зв'¤зку з тим, що нормативи л≥кв≥дност≥ не дають повноњ ≥ точноњ оц≥нки л≥кв≥дност≥, кожному банку сл≥д мати власну методику ¤к щодо визначенн¤ граничних та оптимальних показник≥в, так ≥ щодо розробленн¤ плану п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ в банку, особливо в раз≥ виникненн¤ кризових ситуац≥й. р≥м установлених ЌЅ” норматив≥в л≥кв≥дност≥, дл¤ анал≥зу використовують так≥ коеф≥ц≥Їнти, що характеризують л≥кв≥дн≥сть банку та чинники, ¤к≥ на нењ впливають.
оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ актив≥в ≥ зобов'¤зань банку з однаковими строками погашенн¤ (розраховуЇтьс¤ в кожному з пер≥од≥в, на ¤к≥ под≥лено часовий горизонт). як правило, цей коеф≥ц≥Їнт анал≥зують у д≥апазон≥ до одного м≥с¤ц¤ (поточна л≥кв≥дн≥сть) та до трьох м≥с¤ц≥в. ÷е означаЇ, що банк дотримуЇтьс¤ принципу в≥дпов≥дност≥ м≥ж строками залученн¤ пасив≥в та розм≥щенн¤ актив≥в. оеф≥ц≥Їнт довгостроковоњ л≥кв≥дност≥ обчислюЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ довгострокових вкладень ≥ довгострокових зобов'¤зань у довгостроков≥ активи (¤к≥ Ї б≥льш дох≥дними, н≥ж короткостроков≥); значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта часто перевищуЇ одиницю. ѕрийн¤тним вважаЇтьс¤ значенн¤ коеф≥ц≥Їнта 120 %. оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ л≥кв≥дних та загальних актив≥в. ” стаб≥льних економ≥ках значенн¤ цього показника становить 20-30 %. ” пер≥од ф≥нансових криз значенн¤ коеф≥ц≥Їнта може зб≥льшуватис¤, що пов'¤зано з п≥двищенн¤м норм обов'¤зкового резервуванн¤ центрального банку та намаганн¤м банк≥в п≥дтримати свою л≥кв≥дн≥сть за рахунок накопиченн¤ актив≥в.
оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ позик ≥ депозит≥в визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ вс≥х актив≥в з нормальним ризиком до основних депозит≥в. ÷ей коеф≥ц≥Їнт характеризуЇ здатн≥сть банку залучати депозити дл¤ ф≥нансуванн¤ основних активних операц≥й. ѕрийн¤тним вважаЇтьс¤ значенн¤ 70-80 %, що вказуЇ на пом≥рне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж л≥кв≥дн≥стю та дох≥дн≥стю.
оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ таких актив≥в, ¤к гот≥вка в кас≥ ≥ прир≥вн¤них до нењ кошт≥в, та сальдо м≥жбанк≥вських позик, - наданих ≥ державних. ¬ище значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта вважаЇтьс¤ б≥льш прийн¤тним з погл¤ду оц≥нюванн¤ л≥кв≥дност≥ банку.
оеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ ц≥нних папер≥в - це в≥дношенн¤ ц≥нних папер≥в ур¤ду крањни, ¤к≥ перебувають у портфел≥ банку, до сукупних актив≥в. ¬ище значенн¤ коеф≥ц≥Їнта вказуЇ на б≥льш л≥кв≥дну позиц≥ю банку.
ѕоказник структурного сп≥вв≥дношенн¤ вклад≥в обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ кошт≥в до запитанн¤ до строкових депозит≥в та характеризуЇ р≥вень стаб≥льност≥ ресурс≥в банку. «ниженн¤ цього показника вказуЇ на п≥двищенн¤ стаб≥льност≥ депозитноњ бази ≥ зменшенн¤ потреби в л≥кв≥дних коштах.
Ќорматив платоспроможност≥ банку Ќ2 (адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу) обчислюЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ власного кап≥талу банку та актив≥в, зважених за ризиком. Ќормативне значенн¤ цього показника не може бути нижчим н≥ж 8 %.
ѕоказник сп≥вв≥дношенн¤ резерву на покритт¤ кредитних ризик≥в банку та обс¤гу кредитного портфел¤, ¤кий характеризуЇ ¤к≥сть актив≥в банку.
оеф≥ц≥Їнти, ¤к≥ характеризують л≥кв≥дн≥сть, анал≥зуютьс¤ в динам≥ц≥, що даЇ змогу ви¤вити загальн≥ тенденц≥њ в зм≥н≥ л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи та окремого банку. « метою зд≥йсненн¤ контролю за л≥кв≥дн≥стю банку коеф≥ц≥Їнти з≥ставл¤ють з нормативним значенн¤м. ” процес≥ анал≥зу коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥ можуть пор≥внюватис¤ з аналог≥чними показниками ≥нших банк≥в, середньогалузевими показниками або з р≥внем, ¤кий визначений банками на баз≥ практичного досв≥ду.