јнал≥з ресурсноњ бази та актив≥в банку з позиц≥њ л≥кв≥дност≥



—тан л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку залежить в≥д структури ≥ стаб≥льност≥ ресурсноњ бази та структури ≥ ¤кост≥ портфел¤ актив≥в. Ќа зм≥ни в обс¤гах, структур≥ та стаб≥льност≥ ресурсноњ бази банку впливаЇ комплекс чинник≥в загальноеконом≥чного характеру, ¤к≥ необх≥дно враховувати у процес≥ прогнозуванн¤. ѕ≥д впливом цих чинник≥в формуютьс¤ не лише ресурси, а й активи банку, зокрема попит на кредити. јнал≥з проводитьс¤ за допомогою статистичних метод≥в на баз≥ ретроспективноњ ≥нформац≥њ. ¬плив под≥бних чинник≥в вивчають, розпод≥ливши њх за групами:

трендов≥;

цикл≥чн≥;

структурн≥;

сезонн≥;

випадков≥ та надзвичайн≥.

 р≥м чинник≥в, ¤к≥ формують л≥кв≥дн≥сть банк≥в на макрор≥вн≥, можна вид≥лити так≥, ¤к≥ безпосередньо впливають на л≥кв≥дн≥сть балансу банку.

Ћ≥кв≥дн≥сть банку залежить, насамперед, в≥д стаб≥льност≥ ресурсноњ бази. “ому пост≥йний анал≥з ресурсноњ бази банку з погл¤ду стаб≥льност≥ та ймов≥рност≥ зн¤тт¤ кошт≥в з≥ своњх рахунк≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к необх≥дний етап процесу управл≥нн¤ банк≥вською л≥кв≥дн≥стю. ƒл¤ оц≥нюванн¤ р≥вн¤ стаб≥льност≥ ресурсноњ бази окремого банку використовують показники, ¤к≥ розгл¤далис¤ в тем≥ 3.

јнал≥з цих показник≥в проводитьс¤ в динам≥ц≥ та за кожним рахунком або видом зобов'¤зань банку. ÷е даЇ змогу ви¤вити загальн≥ тенденц≥њ зм≥ни стаб≥льност≥ ресурсноњ бази банку та точн≥ше прогнозувати потребу в л≥кв≥дних коштах.

—тан л≥кв≥дност≥ банку значною м≥рою залежить в≥д ¤кост≥ актив≥в та р≥вн¤ ризику, ¤кий пов'¤зуЇтьс¤ з кожним конкретним видом актив≥в. ” процес≥ анал≥зу визначаЇтьс¤ ймов≥рн≥сть вчасного поверненн¤ кошт≥в банку. –езультати такого анал≥зу дають змогу оц≥нити безпереб≥йн≥сть автоматичного перетворенн¤ актив≥в у л≥кв≥дну форму у зв'¤зку з настанн¤м строк≥в погашенн¤ кредит≥в чи ц≥нних папер≥в, сплати в≥дсотк≥в за наданими кредитами, поверненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, отриманн¤ див≥денд≥в в≥д пайовоњ участ≥ в ≥нших п≥дприЇмствах тощо.

ѕ≥д л≥кв≥дн≥стю актив≥в розум≥ють њх здатн≥сть швидко та без ≥стотноњ втрати вартост≥ перетворюватись у грошову форму. јнал≥з структури актив≥в, згрупованих за ступенем л≥кв≥дност≥ (високол≥кв≥дн≥, л≥кв≥дн≥, низькол≥кв≥дн≥), даЇ змогу банку оц≥нити на¤вн≥ л≥кв≥дн≥ кошти та ви¤вити резерви л≥кв≥дних актив≥в, ¤к≥ можуть бути у раз≥ потреби трансформован≥ в грош≥.

« погл¤ду строк≥в залученн¤ ≥ розм≥щенн¤ банк≥вських кошт≥в рахунки активу ≥ пасиву класиф≥куютьс¤ так:

 залученн¤ ≥ розм≥щенн¤ банк≥вських кошт≥в рахунки активу ≥ пасиву

–озгл¤немо короткий зм≥ст кожноњ з наведених груп:

поточн≥ або до запитанн¤ активи й пасиви - це кошти, ¤к≥ повертаютьс¤ на першу вимогу кредитора;

строков≥ кошти. ¬они можуть бути короткостроковими, середньостроковими, довгостроковими. ƒо них в≥днос¤ть кошти, що акумулюютьс¤ на певний строк; кваз≥строков≥ - це кошти, ¤к≥ не мають визначеного строку поверненн¤ ≥ ¤к≥ не можуть бути повернен≥ на першу вимогу. ¬они повертаютьс¤ т≥льки за на¤вност≥ певних умов. Ќаприклад, кошти, заброньован≥ на окремих рахунках дл¤ розрахунк≥в акредитивами, повертаютьс¤ т≥льки за умови пред'¤вленн¤ товарно-транспортних накладних, що п≥дтверджують в≥двантаженн¤ товар≥в; кошти, заброньован≥ дл¤ розрахунк≥в л≥м≥тованими чековими книжками, - т≥льки за умови отриманн¤ банком розрахункового чека та ≥н.

«агалом у процес≥ анал≥зу л≥кв≥дност≥ актив≥в банк маЇ спиратис¤ на принцип консерватизму й обережно п≥дходити до визначенн¤ њх реальноњ вартост≥.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz