јнал≥з використанн¤ м≥жбанк≥вського кредиту у формуванн≥ ресурс≥в банку



” сучасних умовах економ≥чного розвитку крањни, коли залученн¤ строкових депозит≥в ускладнюЇтьс¤ внасл≥док деф≥циту власних оборотних кошт≥в п≥дприЇмств та високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, зростаЇ значенн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в п≥д час формуванн¤ ресурсноњ бази банк≥в. ќсновною перевагою цього виду ресурс≥в Ї висока моб≥льн≥сть цих кошт≥в, головним недол≥ком - њх в≥дносно висока варт≥сть. ¬се це обумовлюЇ необх≥дн≥сть розробленн¤ методики анал≥зу цих операц≥й, ¤ка дала б змогу ефективн≥ше управл¤ти пасивними та активними операц≥¤ми з м≥жбанк≥вського кредитуванн¤.

–озр≥зн¤ють м≥жбанк≥вськ≥ активн≥ та пасивн≥ кредитн≥ операц≥њ: ринок м≥жбанк≥вських депозит≥в та ринок м≥жбанк≥вських кредит≥в. ћ≥жбанк≥вський кредит - це оперативне за способом залученн¤ кошт≥в, але дороге джерело ресурс≥в банку.

ћ≥жбанк≥вськ≥ кредити використовуютьс¤: дл¤ оперативного регулюванн¤ л≥кв≥дност≥ балансу банку; дл¤ наданн¤ кредит≥в виг≥дним позичальникам. ћ≥жбанк≥вський кредит маЇ так≥ форми:

м≥жбанк≥вськ≥ позики на основ≥ кредитного договору ≥ на основ≥ генеральноњ угоди та сп≥вроб≥тництва на ринку м≥жбанк≥вського кредиту;

залишки кошт≥в на кореспондентських рахунках, заброньован≥ на певний терм≥н п≥д узгоджений банк≥вський процент (оформл¤Їтьс¤ кредитною угодою); плат≥жний кредит у форм≥ овердрафта за кореспондентським рахунком (оформл¤Їтьс¤ договором про встановленн¤ кореспондентських в≥дносин, або спец≥альним договором про овердрафт);

централ≥зован≥ кредити, що надход¤ть дл¤ п≥дтриманн¤ певних галузей народного господарства через комерц≥йн≥ банки. ¬они найменш виг≥дн≥ дл¤ комерц≥йного банку, оск≥льки маржа за ними регулюЇтьс¤ ЌЅ”;

переобл≥к та перезастава ц≥нних папер≥в в ЌЅ”;

централ≥зован≥ кредити, що розпод≥л¤ютьс¤ на аукц≥онн≥й основ≥.

ћ≥жбанк≥вськ≥ позики анал≥зуютьс¤ за њх видами, строками погашенн¤, а також за типами кредитних установ, в≥д ¤ких вони були отриман≥.

јнал≥зуючи ступ≥нь залежност≥ комерц≥йного банку в≥д ћЅ , треба розрахувати в≥дносн≥ показники - коеф≥ц≥Їнти реф≥нансуванн¤. Ќеобх≥дно мати на уваз≥, що в≥дносно високий ступ≥нь залежност≥ комерц≥йних банк≥в в≥д позик, отриманих у ≥нших банк≥в, знижуЇ њх прибутков≥сть, оск≥льки депозити кл≥Їнт≥в дешевш≥ банк≥вських кредит≥в.

’арактеристика використанн¤ ћЅ  починаЇтьс¤ з анал≥зу зм≥ни питомоњ ваги ћЅ  у загальних зобов'¤занн¤х банку за певний пер≥од та в загальному обс¤з≥ балансу. ƒл¤ цього використовуютьс¤ так≥ коеф≥ц≥Їнти:

1. „астка ћЅ  в≥д загального обс¤гу зобов'¤зань банку:

 „астка ћЅ  в≥д загального обс¤гу зобов'¤зань банку

ќптимальне значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта маЇ бути 0,25-0,40.

÷ей коеф≥ц≥Їнт характеризуЇ ступ≥нь м≥н≥м≥зац≥њ ризику ст≥йкост≥ ресурсноњ бази або њњ витратност≥. «наченн¤ коеф≥ц≥Їнта 0,25 забезпечуЇ м≥н≥м≥зац≥ю витрат, значенн¤ коеф≥ц≥Їнта 0,40 - м≥н≥м≥зац≥ю ризику ст≥йкост≥.

2. „астка ћЅ , отриманих у валют≥ балансу, тобто в ус≥х джерелах:

 „астка ћЅ 

ќптимальне значенн¤ даного коеф≥ц≥Їнта маЇ бути 0,2-0,35.

ƒодатково може розраховуватись коеф≥ц≥Їнт в≥дношенн¤ ћЅ  до статутного фонду:

 ƒодатково може розраховуватись коеф≥ц≥Їнт в≥дношенн¤ ћЅ  до статутного фонду

«наченн¤ цього коеф≥ц≥Їнта не повинно бути вище 6 раз≥в, або 600 %.

¬исока питома вага ћЅ , отриманих у банк≥вських ресурсах, св≥дчить про те, що в банку ≥снують велик≥ резерви п≥двищенн¤ р≥вн¤ дох≥дност≥ банк≥вських операц≥й.  р≥м того, зростаюча залежн≥сть в≥д великих м≥жбанк≥вських кредит≥в не може бути охарактеризована позитивно, оск≥льки диверсиф≥кац≥¤ ресурс≥в, що залучаютьс¤, зм≥цнюЇ л≥кв≥дн≥сть банку, а м≥жбанк≥вський кредит не спри¤Ї диверсиф≥кац≥њ. –екомендований р≥вень частки ћЅ  у ресурсн≥й баз≥ банку - 20-25 %. јнал≥з показник≥в залежност≥ д≥¤льност≥ банку в≥д м≥жбанк≥вських позик зд≥йснюЇтьс¤ у динам≥ц≥. «а њх допомогою можливо визначити резерви п≥двищенн¤ дох≥дност≥ комерц≥йного банку.

„им вищ≥ вказан≥ показники, тим б≥льша залежн≥сть д≥¤льност≥ банк≥в в≥д м≥жбанк≥вських позик. якщо в структур≥ зобов'¤зань банку на частину м≥жбанк≥вського кредиту припадаЇ 50 % ≥ б≥льше, то њх структура вважаЇтьс¤ ризикованою.

ѕроте в сучасних умовах, коли залученн¤ строкових депозит≥в п≥дприЇмств ускладнено внасл≥док високих темп≥в зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ, багато банк≥в вимушен≥ зб≥льшувати частку цього виду ресурс≥в до 50 % ≥ б≥льше. јнал≥з м≥жбанк≥вських кредит≥в передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ обс¤г≥в пасивних операц≥й ≥з залученн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в та активних операц≥й щодо њх розм≥щенн¤. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ такий коеф≥ц≥Їнт:

 јнал≥з м≥жбанк≥вських кредит≥в

ѕ≥д час анал≥тичноњ ≥нтерпретац≥њ цього коеф≥ц≥Їнта необх≥дно враховувати, що перевищенн¤ обс¤гу кредит≥в наданих над кредитами отриманими вважаЇтьс¤ позитивним ¤вищем ≥ розц≥нюЇтьс¤ ¤к ефективне розм≥щенн¤ ресурс≥в. –≥вень наданн¤ та отриманн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в нин≥ не регулюЇтьс¤ з боку ЌЅ”. ѕроте коеф≥ц≥Їнти отриманих та наданих кредит≥в можуть ор≥Їнтовно використовуватись банками дл¤ оц≥нки р≥вн¤ та масштаб≥в м≥жбанк≥вського кредитуванн¤. ƒо них в≥днос¤ть:

 оеф≥ц≥Їнт отриманн¤ ћЅ  ( отр ћЅ ):

  оеф≥ц≥Їнт отриманн¤ ћЅ 

де ћЅ отр - загальна сума отриманих банком м≥жбанк≥вських позик, включаючи депозити;

÷  - загальна сума залучених централ≥зованих кошт≥в;

  - кап≥тал банку.

ќр≥Їнтовне значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта - 300 %.

 оеф≥ц≥Їнт наданн¤ м≥жбанк≥вських позик ( над):

  оеф≥ц≥Їнт наданн¤ м≥жбанк≥вських позик

де ћЅ надан≥ - загальна сума наданих комерц≥йним банком м≥жбанк≥вських позик.

ќр≥Їнтовне значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта - 200 %.м ƒл¤ оц≥нки обірунтованост≥ залученн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в важливо з≥ставити варт≥сть залучених кошт≥в на м≥жбанк≥вському ринку з варт≥стю розм≥щених (наданих) м≥жбанк≥вських кредит≥в. якщо кошти моб≥л≥зуютьс¤ за вищою ц≥ною, н≥ж витрачаютьс¤, то таке залученн¤ кошт≥в неефективне. јле ¤кщо ресурси реал≥зуютьс¤ за вищою ц≥ною та прискореними терм≥нами, то це забезпечуватиме банку певний прибуток.

—л≥д зазначити, що оц≥нка сп≥вв≥дношенн¤ отриманих та наданих м≥жбанк≥вських кредит≥в за обс¤гами та терм≥нами не зовс≥м коректна, оск≥льки залучен≥ м≥жбанк≥вськ≥ ресурси можуть використовуватись дл¤ кредитуванн¤ кл≥Їнт≥в, проведенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами, валютою тощо. ƒжерелом наданн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в можуть бути депозитн≥ та ≥нш≥ операц≥њ, а не т≥льки м≥жбанк≥вський кредит.

≈фективн≥сть залученн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в залежить ≥ в≥д форми отриманих м≥жбанк≥вських кредитних ресурс≥в, вартост≥ ресурс≥в ≥ терм≥н≥в. јнал≥з охоплюЇ також визначенн¤ вартост≥ окремих вид≥в залучених централ≥зованих кредит≥в, включаючи кредити з реф≥нансуванн¤ та ломбардн≥ кредити ЌЅ”, кредити, що розпод≥л¤ютьс¤ на аукц≥онн≥й основ≥.

 онтроль поверненн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою показника, що характеризуЇ частку прострочених м≥жбанк≥вських кредит≥в у загальн≥й њх сум≥ („простр.ћЅ ). ¬ окремих випадках цей коеф≥ц≥Їнт повинен включати також ≥ пролонгован≥ ћЅ . –озрахунок цього показника зд≥йснюЇтьс¤ за формулою:

 „простр.ћЅ 

≈фективн≥сть використанн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в можна оц≥нити за коеф≥ц≥Їнтом дох≥дност≥ наданих кредит≥в (ƒћЅ ) за певний пер≥од часу, ≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:

 ≈фективн≥сть використанн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в

«наченн¤ цього показника необх≥дно з≥ставити ≥з загальною дох≥дн≥стю активних операц≥й:

 загальна дох≥дн≥сть активних операц≥й

“аке з≥ставленн¤ буде коректним, ¤кщо сума наданих м≥жбанк≥вських кредит≥в буде меншою за суму залучених м≥жбанк≥вських кредит≥в. якщо дох≥дн≥сть м≥жбанк≥вських кредит≥в перевищуЇ загальну дох≥дн≥сть активних операц≥й банку, це вважаЇтьс¤ позитивним ¤вищем.

Ќайважлив≥шою проблемою зниженн¤ кредитного ризику на м≥жбанк≥вському ринку Ї проблема вибору над≥йного банку-партнера. —ьогодн≥ банки довол≥ неоднозначно п≥дход¤ть до оц≥нки кредитного ризику на м≥жбанк≥вському ринку.

Ћ≥м≥том кредитуванн¤ називаЇтьс¤ загальна сума кошт≥в, ¤ку банк може надати своЇму банку-партнеру у вигл¤д≥ кредиту без забезпеченн¤. ≈фективн≥сть л≥м≥туванн¤ м≥жбанк≥вського кредиту насамперед залежить в≥д обраноњ методики анал≥зу ф≥нансового стану банку-позичальника. ѕроблема дистанц≥йного ф≥нансового анал≥зу банк≥в пол¤гаЇ в обмеженост≥ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ, ¤ка обумовлена комерц≥йною таЇмницею, та у в≥дсутност≥ Їдиних п≥дход≥в до методики проведенн¤ такого анал≥зу.

–озрахунок л≥м≥ту кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на баз≥ узагальненоњ оц≥нки окремих показник≥в стаб≥льно працюючих ≥ноземних банк≥в, ¤к≥ також використовують у своЇму сп≥вроб≥тництв≥ з банками л≥м≥тну пол≥тику. «а основу розрахунку беруть величину, ¤ка дор≥внюЇ 10 % в≥д власного кап≥талу банку. Ѕагато украњнських банк≥в також застосовують такий п≥дх≥д до розрахунку обмежень стосовно банку-партнера. јле основною проблемою Ї визначенн¤ реальноњ величини кап≥талу банку, так званоњ "точки в≥дл≥ку". Ќа наш погл¤д, правильним Ї коригуванн¤ суми працюючого кап≥талу на коеф≥ц≥Їнт над≥йност≥ банку, ¤кий враховуЇ комплексну оц≥нку в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в. «аслуговуЇ уваги методика оц≥нки над≥йност≥ банку, розроблена групою експерт≥в п≥д кер≥вництвом ¬.  ромонова.

«астосуванн¤ запропонованоњ методики анал≥зу дасть змогу контролювати й оц≥нювати доц≥льн≥сть та ефективн≥сть формуванн¤ ресурсноњ бази банку, визначати ступ≥нь його залежност≥ в≥д м≥жбанк≥вських кредит≥в, зменшити ризик цих операц≥й та п≥двищити ефективн≥сть роботи банку.

ƒл¤ оц≥нки доц≥льност≥ залученн¤ м≥жбанк≥вських кредит≥в насамперед необх≥дно з≥ставити варт≥сть залучених м≥жбанк≥вських ресурс≥в ≥ варт≥сть кошт≥в на поточних та ≥нших рахунках, депозитних вкладах, кошт≥в у розрахунках, варт≥сть операц≥й з ц≥нними паперами.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz