ќц≥нка ефективност≥ д≥¤льност≥



ќц≥нка ефективност≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ Ї одним ≥з найважлив≥ших завдань економ≥чного анал≥зу, вир≥шенн¤ ¤кого ірунтуЇтьс¤ на застосуванн≥ методу коеф≥ц≥Їнт≥в. —утн≥сть методу коеф≥ц≥Їнт≥в пол¤гаЇ у побудов≥ системи взаЇмозв'¤заних показник≥в, ¤к≥ всеб≥чно характеризують стан ≥ динам≥ку об'Їкта досл≥дженн¤. –озрахован≥ коеф≥ц≥Їнти дають змогу ф≥нансовому анал≥тику поглибити висновки про ф≥нансовий стан банку, оск≥льки абсолютн≥ значенн¤ дають повну картину лише у вин¤ткових випадках.

ѕоказники ефективност≥ розраховують за результатами д≥¤льност≥ банку за р≥к. ѕри розрахунках за квартал чи п≥вр≥чч¤ показники необх≥дно приводити до р≥чного р≥вн¤.

ќсновними показниками, ¤к≥ характеризують прибутков≥сть банку, Ї так≥:

> норма прибутку на кап≥тал (рентабельн≥сть кап≥талу);

> рентабельн≥сть (прибутков≥сть) актив≥в;

> рентабельн≥сть витрат;

> чистий спред;

> чиста процентна маржа;

> р≥вень ≥ншого операц≥йного доходу.

÷≥ показники та розгл¤нут≥ вище коеф≥ц≥Їнти загальноњ дох≥дност≥ актив≥в та дох≥дност≥ процентних актив≥в дають змогу досить повно охарактеризувати д≥¤льн≥сть банку з погл¤ду њњ ефективност≥.

Ќорма прибутку на кап≥тал (RK) характеризуЇ ефективн≥сть використанн¤ кап≥талу ≥ розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ чистого прибутку („ѕ) до балансового кап≥талу ( ). ƒаний коеф≥ц≥Їнт показуЇ, ск≥льки чистого прибутку припадаЇ на 1 грн кап≥талу банку ≥ характеризуЇ економ≥чну в≥ддачу кап≥талу. ” св≥тов≥й практиц≥ норма прибутку на кап≥тал (ROE) Ї основним показником ефективност≥ д≥¤льност≥ банку. Ќорма прибутку на кап≥тал розраховуЇтьс¤ за формулою:

R = („ѕ /  )100%.

Ѕанк працюЇ ефективно в тому раз≥, коли значенн¤ показника не менше 15 %. –ентабельн≥сть актив≥в∞(/?а) визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м чистого прибутку до сукупних актив≥в банку, тобто до ресурс≥в, що управл¤ютьс¤. ƒаний показник в≥дображаЇ внутр≥шню пол≥тику банку, профес≥онал≥зм його менеджер≥в, ¤к≥ п≥дтримують оптимальну структуру актив≥в ≥ пасив≥в з погл¤ду доход≥в ≥ витрат. “ому у св≥тов≥й практиц≥ багато спец≥ал≥ст≥в вважають даний показник (ROA) найкращим показником дл¤ оц≥нюванн¤ ефективност≥ роботи менеджер≥в банку. R =(„ѕ / ј) * 100%

Ѕанк ефективно використовуЇ на¤вн≥ ресурси в тому випадку, коли значенн¤ показника не менше 1 %.

√рупа часткових показник≥в (за типами кл≥Їнт≥в, видами операц≥й тощо) в≥дношенн¤ прибутку до середньоњ суми актив≥в чи прибутку до середньоњ суми дох≥дних актив≥в ¤вл¤Ї собою значну ≥нформац≥йну ц≥нн≥сть в оц≥нц≥ результативност≥ виробництва ≥ реал≥зац≥њ окремих послуг ≥ д≥¤льност≥ банку в ц≥лому. “енденц≥¤ зростанн¤ даних показник≥в забезпечуЇтьс¤ високою ¤к≥стю менеджменту, зб≥льшенн¤м операц≥йних ризик≥в (економ≥чно виправданих чи н≥).

–ентабельн≥сть витрат (RB) визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ прибутку до витрат. ÷ей показник характеризуЇ р≥вень в≥ддач≥ витрат банку й оц≥нюЇ суму прибутку, що припадаЇ на одиницю витрат.

R = („ѕ/¬)*100%.

„истий спред („—) характеризуЇ р≥вень узгодженост≥ процентноњ пол≥тики банку за кредитними ≥ депозитними операц≥¤ми. јнал≥з чистого спреду пов'¤заний ≥з процентною пол≥тикою банку, ¤ка в≥дображаЇтьс¤ у динам≥ц≥ процентних ставок за активними ≥ пасивними операц≥¤ми. „истий спред - це р≥зниц¤ м≥ж середн≥ми процентними ставками, отриманими ≥ сплаченими. «а його допомогою визначаЇтьс¤ необх≥дна м≥н≥мальна р≥зниц¤ м≥ж ставками за активними ≥ пасивними операц≥¤ми, ¤ка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (м≥н≥мальне значенн¤ показника 0). ќптимальне значенн¤ показника не менше 1,25 %.

 ќптимальне значенн¤ показника

де ѕƒ - процентн≥ доходи за кредитними операц≥¤ми;  ѕ - кредитний портфель; ѕ¬ - процентн≥ витрати за депозитами; ѕ« - п≥дпроцентн≥ зобов'¤занн¤.

„иста процентна маржа („ѕћ) даЇ змогу оц≥нити здатн≥сть банку утворювати чистий процентний дох≥д, використовуючи загальн≥ активи. ƒо де¤коњ м≥ри можна вважати, що цей показник характеризуЇ ефективн≥сть структури актив≥в банку. „иста про-й центна маржа обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ чистого процентного | доходу („ѕƒ) до загальних актив≥в банку (ј):

чпм = (ѕƒ - ѕ¬) / ј * 100%,

де ѕƒ - процентний дох≥д;

ѕ¬ - процентн≥ витрати.

јнал≥зуючи чисту процентну маржу, сл≥д брати до уваги њњ призначенн¤: маржа слугуЇ дл¤ покритт¤ витрат банку ≥ ризик≥в, у тому числ≥ й ≥нфл¤ц≥йного, створенн¤ прибутку, покритт¤ догов≥рних угод. ќптимальним значенн¤м показника Ї 4,5 %. «меншенн¤ процентноњ марж≥ сигнал≥зуЇ про загрозу банкрутства. ќсновними причинами зменшенн¤ процентноњ марж≥ Ї: зниженн¤ процентних ставок за кредитами; подорожчанн¤ ресурс≥в; скороченн¤ питомоњ ваги дох≥дних актив≥в у загальному њх обс¤з≥; хибна процентна пол≥тика. –≥вень ≥ншого операц≥йного доходу (ёƒ) в≥дносно загальних актив≥в (ј) характеризуЇ ступ≥нь залежност≥ ф≥нансового стану банку в≥д "нетрадиц≥йних" доход≥в. «б≥льшенн¤ цього показника може св≥дчити про здорову диверсиф≥кац≥ю платних послуг або про хибне т¤ж≥нн¤ до спекул¤тивних прибутк≥в дл¤ покритт¤ деф≥циту основного процентного доходу банку. –≥од = (≤ќƒ / ј) *100%

«а своњм складом наведен≥ коеф≥ц≥Їнти поЇднують пер≥одичн≥ показники, тобто показники, обчислен≥ за в≥дпов≥дний пер≥од (дох≥д, витрати, прибуток), ≥ моментн≥ показники, абсолютний розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ на в≥дпов≥дний момент часу зг≥дно з балансом (активи, кап≥тал). ƒл¤ поЇднанн¤ таких показник≥в застосовують два алгоритми. ѕерший, б≥льш точний, передбачаЇ обчисленн¤ на основ≥ динам≥чного р¤ду моментних показник≥в середньоњ хронолог≥чноњ, за ¤кою, власне, ≥ визначаютьс¤ середн≥ моментн≥ показники. “акий п≥дх≥д вимагаЇ залученн¤ пром≥жноњ ≥нформац≥њ дл¤ побудови динам≥чного р¤ду. якщо ж анал≥тик не маЇ змоги залучити в≥дпов≥дн≥ дан≥, застосовують другий алгоритм розрахунку, зг≥дно з ¤ким моментн≥ показники визначаютьс¤ на к≥нець пер≥оду, прот¤гом ¤кого обчислено пер≥одичн≥ показники.

 р≥м розгл¤нутих показник≥в, дл¤ характеристики ефективност≥ д≥¤льност≥ банку можна залучати коеф≥ц≥Їнти, що визначають ефективн≥сть д≥¤льност≥ прац≥вник≥в банку. ƒо таких коеф≥ц≥Їнт≥в належать продуктивн≥сть прац≥ та рентабельн≥сть витрат на персонал.

ќск≥льки оплата прац≥ Ї найголовн≥шою складовою непроцентних витрат банку, то продуктивн≥сть прац≥ сп≥вроб≥тник≥в банку, ¤ку вим≥рюють з урахуванн¤м чисельност≥ штату ≥ витрат на його утриманн¤, може св≥дчити про ефективн≥сть роботи самоњ установи. ќднак продуктивн≥сть роботи сл≥д оц≥нювати, зважаючи на той факт, що у поточний пер≥од часу економ≥¤ на зарплат≥ (за рахунок њњ значного зниженн¤ або скороченн¤ чисельност≥ працюючих) може призвести до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ та послабленн¤ мотивац≥њ до роботи, а з часом ≥ до зниженн¤ ефективност≥ роботи банку.

ѕродуктивн≥сть прац≥ (ѕ≤ ≥) показуЇ, ск≥льки чистого прибутку („ѕ), отримано у досл≥джуваному пер≥од≥ у розрахунку на одного прац≥вника (ѕ): ѕѕ = „ѕ / ѕ

–ентабельн≥сть витрат па персонал (RB.n) вим≥рюЇ окупн≥сть витрат на утриманн¤ прац≥вник≥в, демонструЇ чистий ефект в≥д р≥шень щодо мотивац≥њ прац≥ сп≥вроб≥тник≥в незалежно в≥д того, спр¤мован≥ ц≥ р≥шенн¤ на низьку квал≥ф≥кац≥ю та низьку зароб≥тну плату чи на висок≥ видатки дл¤ висококвал≥ф≥кованих прац≥вник≥в. ¬≥н визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м чистого прибутку („ѕ) до витрат на персонал (¬ѕ):

R = „ѕ /¬ѕ

¬ анал≥з≥ наведених коеф≥ц≥Їнт≥в передбачаютьс¤ так≥ етапи:

1) побудова системи коеф≥ц≥Їнт≥в ефективност≥ д≥¤льност≥ банку;

2) обчисленн¤ зв≥тного ≥ базисного показник≥в за кожним коеф≥ц≥Їнтом, що ув≥йшов до створеноњ системи показник≥в;

3) визначенн¤ абсолютноњ ≥ в≥дносноњ зм≥н коеф≥ц≥Їнт≥в у зв≥тному роц≥; 4) оц≥нюванн¤ зм≥ни показник≥в ефективност≥ д≥¤льност≥ банку у зв≥тному пер≥од≥;

5) загальна оц≥нка ефективност≥ д≥¤льност≥ банку за сукупн≥стю показник≥в. јнал≥з зд≥йснюЇтьс¤ аналог≥чно анал≥зу дох≥дност≥ актив≥в, приклад ¤кого наведено в попередньому розд≥л≥.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz