Факторний аналіз кредитного ризику за видами класифікованих кредитів



Вихідними даними для оцінювання кредитного ризику є:

рівень ризику (г,), який диференціюється в розподілі за ступенем ризику; обсяги кредитів у цьому розподілі - КР,.

На основі цих показників розраховуються обсяги класифікованих кредитів або кредитів з урахуванням ступеня ризику (КРКЛ)

 обсяги класифікованих кредитів

Таблиця 1

РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ КЛАСИФІКОВАНИХ КРЕДИТІВ ПО УСТАНОВІ  РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ КЛАСИФІКОВАНИХ КРЕДИТІВ ПО УСТАНОВІ

Розрахунок обсягу класифікованих кредитів (КРКЛ) та рівня ризику (г) по установі банку наведений у табл. 13.5. Згідно з даними таблиці по установі "А" КРКЛ = 1369 o 0,02 + 293 o 0,05 + 117- 0,20 + + 99 o 0,50 +78 o 1,0 = 192 тис. грн;

F = 192/1956 = 9,8%.

За даними про рівень ризику г будується ранжирований ряд цих значень, а для наочності - гістограма (рис. 1).

Чим більше значення г, тим більш ризикованою є кредитна діяльність.

Вище наведені дані про ризики кредитних операцій за один період. Одночасно банк мусить знайти тенденції ризику, для чого здійснюється моніторинг відповідного динамічного ряду. Зокрема, при цьому велике значення має аналіз впливу динаміки ризику по окремих установах банку на відповідний показник у середньому по банку. Для цього використовуються індекси рівня ризику змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

де го, r - рівні ризику кредитних операцій по установах банку відповідно в базовому і звітному періодах;

do, d - питома вага обсягів кредитів у цих установах відповідно в загальному обсязі за сукупністю установ.

Індекс показав, що в середньому по банку рівень ризику зменшився на 12,5 %, або на 1,98 процентного пункту, за рахунок усіх факторів.

Індекс ризику фіксованого складу визначається за формулою:

 Індекс ризику фіксованого складу

Аналіз свідчить про позитивний результат роботи банку, спрямованої на зменшення рівня кредитного ризику.

Були використані обидва основні напрями: зменшення рівня ризику в окремих установах банку, про що свідчить індекс фіксованого складу менший одиниці, і поліпшення розподілу установ банку за обсягом кредитів, а саме - зниження частки установ з більшим рівнем ризику (індекс структурних зрушень також менший одиниці).

Факторами, які формують динаміку обсягу класифікованих кредитів, а звідси і резервів на покриття ризику, є загальний обсяг кредитів та середній рівень ризику. Абсолютний розмір зміни класифікованих кредитів за рахунок динаміки обсягу кредитів розраховується за формулою:

або в цілому по установах банку КР = (6630 -5918) o 0,1593 = 113,42 тис. гр.

Внутрішньобанківські нормативи та ліміти. Обмеження загального обсягу кредитного портфеля відносно робочих активів. Рекомендоване граничне значення - не більше 50 % (розмір більше 50 % свідчить про агресивний характер кредитної політики банку).

Обмеження за концентрацією структури кредитного портфеля в розрізі бізнесів (корпоративний, індивідуальний, міжбанківський).

Обмеження за концентрацією кредитів у розрізі галузей, секторів економіки напрямів діяльності, регіонів, видів забезпечення тощо.

Обмеження непокритого кредитного ризику (відповідно до стандартів, прийнятих при оцінці кредитного ризику провідними світовими аудиторськими фірмами):

Г, o 0,02 + V2 o 0,05 + Vi o 0,2 + VA o 0,5 + V5 - ФСР < 0,2K , де Vi - обсяги кредитів, що належать до відповідних груп ризику; ФСР - сформований резерв за кредитними ризиками; К - капітал банку. Процентна (цінова) політика. Одним із найважливіших інструментів управління кредитним ризиком є цінова політика банку. Очевидно, що процентна ставка за безризикованим і ризикованим кредитами не може бути на одному рівні. За надання кредиту з вищим ризиком банк повинен брати з клієнта премію за ризик. Ця премія є компенсацією банку за можливі майбутні збитки від кредитування та служить одним із джерел формування резерву. Крім того, при визначенні реальної процентної ставки треба враховувати темпи інфляції, норму обов'язкового резервування кредитних ресурсів на коррахунку в НБУ, рівень накладних витрат за надання та супроводження кредиту та необхідність забезпечення встановленого рівня рентабельності кредитного бізнесу. Граничний рівень реальних ставок встановлюється Комітетом з управління активами та пасивами (або кредитним комітетом) як обов'язковий по системі банку.

Формування страхових резервів, пов'язаних, кредитними ризиками. Одним із головних інструментів управління кредитним ризиком та компенсації можливих фінансових втрат від неповернення кредитів є формування страхових резервів за кредитними операціями.

Формування резерву на покриття можливих збитків за кредитами проводиться відповідно до Положення НБУ № 279 від 06.07.2000 p., згідно з яким банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісячно в повному обсязі (незалежно від розміру їхніх доходів) за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу. Нижче наведена рекомендована структура заборгованості за кредитами (табл. 3).

Таблиця 3



На головну



Світ географії та туризму



Hosted by uCoz