–изики у сфер≥ карткового б≥знесу



« часу виникненн¤ перших банк≥вських карток у —Ўј минуло понад п≥встол≥тт¤, але картковий б≥знес у всьому св≥т≥ вже показав свою ефективн≥сть. ¬ипуск плат≥жних карток Ї найважлив≥шою тенденц≥Їю розвитку технолог≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥. ѕереваги масштабност≥ використанн¤ банк≥вських карток ¤к засобу розрахунк≥в очевидн≥. ƒл¤ кл≥Їнт≥в, це, насамперед, - зручн≥сть, над≥йн≥сть, практичн≥сть та економ≥¤ часу, дл¤ банк≥в - п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ та престижу, на¤вн≥сть гарант≥й платежу, оптим≥зац≥¤ витрат, що пов'¤зан≥ з оборотом гот≥вки та обробленн¤м паперово-грошовоњ маси тощо. ¬одночас практика багатьох крањн показуЇ, що випуск карток пов'¤заний з високим р≥внем ризику збитк≥в банку. ”с≥ випадки виникненн¤ втрат банку можна розпод≥лити на три категор≥њ:

¬трати у результат≥ шахрайських д≥й поза системою банку:

o овердрафт за рахунком кл≥Їнта, що виник у результат≥ шахрайських д≥й кл≥Їнта при масових операц≥¤х у торговельн≥й мереж≥ за карткою нижче авторизац≥йних л≥м≥т≥в торгових точок;

o списанн¤ кошт≥в за рахунком кл≥Їнта за п≥дробленими картками;

o списанн¤ кошт≥в за рахунком кл≥Їнта за втраченими картками. ¬трати у результат≥ шахрайських д≥й у систем≥ банку:

¶ несанкц≥оноване установленн¤ авторизац≥йного л≥м≥ту, що даЇ змогу зб≥льшити розм≥р доступноњ суми за картковим рахунком;

¶ випуск паралельних карток на одного кл≥Їнта;

¶ несанкц≥онований випуск нових карток (наприклад, з нульовим балансом).

¬трати у результат≥ технолог≥чних збоњв та помилок:

- недотриманн¤ вимог плат≥жноњ системи стосовно оформленн¤ платеж≥в; - недотриманн¤ вимог плат≥жноњ системи стосовно переданн¤ ≥нформац≥њ; ќц≥нка ризику при використанн≥ банками плат≥жних карток. ƒл¤ покритт¤ збитк≥в в≥д шахрайських операц≥й ≥з плат≥жними картками банки-ем≥тенти зазвичай формують страхов≥ фонди за рахунок власних кошт≥в або кошт≥в кл≥Їнт≥в. як ми уже згадували, покритт¤ ризику за кредитними картками зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ р≥зних форм застави, гарант≥й тощо. «а дебетними картками найчаст≥ше використовуЇтьс¤ процедура незнижувального залишку за картковим рахунком. —уму дл¤ формуванн¤ страхового депозиту, ¤к правило, визначають експерти виход¤чи ≥з власного баченн¤ ризику та р≥вн¤ конкуренц≥њ на ринку.

–озгл¤немо де¤к≥ методи, за допомогою ¤ких можливо оц≥нити ризик банк≥вських установ при впровадженн≥ карткових проект≥в та в≥дпов≥дно визначити оптимальний розм≥р страхового фонду.

ќц≥нка втрат. ѕ≥д час анал≥зу ризик≥в часто використовують не ц≥ни актив≥в або њх зм≥ни, а втрати в≥д використанн¤ цих актив≥в за певний пер≥од. ѕ≥д

коеф≥ц≥Їнтом втрат, будемо вважати в≥дношенн¤:

R = W1 - W0 / W1

де W1 - оч≥куваний базовий дох≥д в≥д ем≥с≥њ плат≥жних карток (в≥дпов≥дно, тариф≥в за випуск та обслуговуванн¤ карток); WQ - фактичний дох≥д в≥д ем≥с≥њ плат≥жних карток (в≥дпов≥дно тариф≥в за випуск та обслуговуванн¤ карток за м≥нусом кредитних втрат) на к≥нець пер≥оду.

Ѕезумовно, банки повинн≥ мати за мету зменшенн¤ показника г через зниженн¤ фактичних кредитних втрат та втрат, пов'¤заних з операц≥йними витратами або ≥з зб≥льшенн¤м тариф≥в.

ќск≥льки W\ ≥ Wo на початковому етап≥ не в≥дом≥, то г Ї випадковою величиною, характеристики ¤коњ можна визначити статистичними методами виход¤чи ≥з досв≥ду роботи на ринку. ѕеревагами цього методу Ї простота розрахунк≥в та наочн≥сть у оц≥нц≥ ризику дл¤ д≥йсного проекту. Ќедол≥ком Ї неможлив≥сть диверсиф≥кац≥њ цього ризику за типами карток ≥ необх≥дн≥сть використанн¤ великого статистичного матер≥алу за проектом за минулий пер≥од. ÷ей метод не можна використовувати дл¤ впровадженн¤ нового проекту, дл¤ ¤кого нев≥домий стан на к≥нець пер≥оду. —тандартне в≥дхиленн¤ ¤к вим≥р ризику. ¬ипадков≥ величини мають так≥ характеристики: математичн≥ оч≥куванн¤, дисперс≥њ тощо. ћатематичне оч≥куванн¤ дох≥дност≥ найчаст≥ше ≥нтерпретуЇтьс¤ ¤к вим≥р потенц≥йноњ в≥ддач≥ в≥д упровадженн¤ проекту, дисперс≥¤ - ¤к вим≥р ризику.

ѕри цьому, дисперс≥ю легко вирахувати, але вона не д≥литьс¤ на позитивну ≥ негативну - у б≥к зб≥льшенн¤ дох≥дност≥ та у б≥к њњ зменшенн¤.

«а граф≥чного зображенн¤ ризик≥в упровадженн¤ карткових проект≥в можна використати граф≥ки у систем≥ координат "дох≥дн≥сть-ризик".

ќц≥нка VaR. ќстанн≥м часом велику попул¤рн≥сть маЇ методика оц≥нки ризику Value-at-Risk, ¤ка даЇ змогу розрахувати найг≥ршу дох≥дн≥сть в≥д упровадженн¤ проекту при заданих р≥вн¤х значимост≥.

ƒох≥дн≥сть буде менша в≥д "найг≥ршого" значенн¤ з ≥мов≥рн≥стю р ≥ б≥льша - з ≥мов≥рн≥стю 1 -р. Ќеобх≥дно в≥докремити в≥дхиленн¤ у дох≥дност≥ в "кращий" та "г≥рший" б≥к й оц≥нити њх з ≥мов≥рноњ точки зору. «наченн¤ Rp називають оц≥нкою Var.

Ќайчаст≥ше за р беруть 0,05, що в≥дпов≥даЇ 95 % р≥вн¤ значимост≥ оц≥нки Var.

ќск≥льки фактор≥в, що впливають на прибутков≥сть упровадженн¤ карткового проекту, можна вид≥лити багато ≥ ц≥ фактори мало взаЇмозалежн≥, то випадкову величину доходу можна характеризувати за допомогою нормального розпод≥лу з параметрами т ≥ s.

“од≥, квантиль р≥вн¤ 0,05 (або "найг≥рша" дох≥дн≥сть з≥ значенн¤м 95 %) визначаЇтьс¤ так: ќтже, ¤кщо дох≥дн≥сть маЇ нормальну функц≥ю розпод≥лу, то оц≥нка Var л≥н≥йно визначаЇтьс¤ через класичну характеристику ризику - дисперс≥ю.

«алежн≥сть оц≥нки ризику в≥д терм≥ну д≥њ проекту. як впливаЇ на ризикован≥сть проекту терм≥н його д≥њ? ¬≥домо, що чим б≥льший терм≥н мають вкладен≥ ≥нвестиц≥њ, тим б≥льший ризик њх втрат. ўо стосуЇтьс¤ банк≥вських плат≥жних карток, то це не зовс≥м так. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ картки њњ перевипуском не несе н≥¤ких додаткових ризик≥в. ” кл≥Їнта вже склалас¤ кредитна ≥стор≥¤.

–озгл¤немо анал≥тику.

Ќехай “- терм≥н д≥њ картки (або карткового проекту). Ѕудемо вважати, що дох≥д, отриманий у пер≥од часу “ д≥њ проекту, б≥льш незалежна випадкова величина з математичним оч≥куванн¤м m ≥ стандартним в≥дхиленн¤м s. якщо терм≥н д≥њ проекту “, то характеристика дох≥дност≥ ≥ ризику визначаЇтьс¤ параметрами m ≥ s. ” раз≥ зб≥льшенн¤ терм≥ну д≥њ проекту на число к“ оч≥куване значенн¤ дох≥дност≥ зросте л≥н≥йно до кпг, а стандартне в≥дхиленн¤ зросте нел≥н≥йно й буде визначатис¤ величиною 4ks . “ому й в≥дношенн¤ потенц≥йного доходу до ризику буде зростати.

ѕор≥вн¤Їмо тепер оц≥нки VaR дл¤ р≥зних часових горизонт≥в. ќц≥нка VaR дл¤ проекту з часовим горизонтом, що дор≥внюЇ “, в≥дпов≥даЇ m- 1,65s, а оц≥нка VaR, в≥дпов≥дна горизонту к“, в≥дпов≥даЇ km - l,65y ks . “аким чином, оц≥нка VaR найг≥ршого доходу зростатиме.

«алежн≥сть оц≥нки ризику в≥д в≥дношенн¤ кер≥вного складу банку до ризику (концепц≥¤ теор≥њ корисност≥).  орисн≥сть - терм≥н, ¤кий використовують економ≥сти, щоб надати характеристику р≥внев≥ задоволеност≥ ≥ндив≥да в≥д користуванн¤ визначеними благами.

ќпишемо корисн≥сть за допомогою функц≥њ корисност≥, що маЇ так≥ властивост≥: o незалежно в≥д к≥лькост≥ благ, ¤кими волод≥Ї ≥ндив≥д, в≥н бажаЇ мати њх ще б≥льше; o при отриманн≥ кожного наступного блага корисн≥сть в≥д його використанн¤ зменшуЇтьс¤ (закон зменшенн¤ граничноњ корисност≥);

o у м≥ру накопиченн¤ певних благ воно приносить менше корист≥, н≥ж ≥нш≥ блага (закон взаЇмозам≥ни). ƒл¤ оц≥нки ризику при впровадженн≥ карткових проект≥в можна скористатис¤ кривими байдужост≥ у систем≥ координат "дох≥дн≥сть - ризик", при цьому аргументом функц≥њ буде стандартне в≥дхиленн¤ дох≥дност≥.

” раз≥ меншоњ схильност≥ кер≥вництва банку до ризику може використовуватись функц≥¤ корисност≥ виду:

U(x) = \og(x + b), x>0 або a-be-cx, b>0, x?0.

«а умов середньоњ схильност≥ кер≥вництва до ризику використовуЇтьс¤ функц≥¤ корисност≥ виду:

U(x) = a + bx, b>0.

¬ар≥ац≥йно-ковар≥ац≥йний метод (VCV). ƒл¤ б≥льш точноњ оц≥нки ризику п≥д час впровадженн¤ плат≥жних карток необх≥дно розр≥зн¤ти ризики дл¤ р≥зних тип≥в карток. “ак, наприклад, використовуючи терм≥нолог≥ю плат≥жноњ системи Visa, ризики за картками типу ELECTRON суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ризик≥в за картками GOLD або PLATINUM.

Ѕудемо вважати, що дох≥дн≥сть проекту (г\, ..., г") маЇ багатом≥рне нормальне розпод≥ленн¤ ≥ нам в≥дом≥ середнЇ значенн¤ /и,, дисперс≥¤ Si ≥ корел¤ц≥¤ –у дох≥дност≥ окремих тип≥в карт. ÷≥ дан≥ можна отримати в≥домими статистичними методами виход¤чи з ≥сторичноњ бази карткових продукт≥в банку. —ередн¤ дох≥дн≥сть проекту в ц≥лому тод≥ визначаЇтьс¤ так:

а дисперс≥¤ дор≥внюЇ:

¬икористовуючи цей метод, можна безпосередньо оц≥нити вплив дох≥дност≥ ≥ ризик≥в окремих тип≥в карт на картковий проект у ц≥лому. Ќедол≥ком методу Ї великий обс¤г розрахунк≥в ≥ необх≥дн≥сть мати ≥сторичну базу даних у розр≥з≥ вс≥х елемент≥в проекту.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz