ћ≥крополе терм≥на мовна пол≥тика



—оц≥ол≥нгв≥стична терм≥нолог≥¤ на матер≥ал≥ украњнськоњ мови ще мало вивчена: в≥дсутн≥ досл≥дженн¤, присв¤чен≥ њњ упор¤дкуванню, системн≥й, функц≥ональн≥й та когн≥тивн≥й характеристиц≥ терм≥н≥в, немаЇ словник≥в. Ќа приклад≥ парадигматичних ≥ синтагматичних зв'¤зк≥в терм≥на мовна пол≥тика розгл¤немо системно-структурну орган≥зац≥ю соц≥ол≥нгв≥стичних назв у синхронному зр≥з≥, тому що матер≥алом дл¤ досл≥дженн¤ Ї виокремлен≥ ≥з сучасних мовознавчих текст≥в [1; 7; 8; 10; 11; 18; 21] ном≥нативн≥ одиниц≥, тематично пов'¤зан≥ з≥ зм≥стом пон¤тт¤ мовна пол≥тика.

Ћексична парадигматика маЇ складну орган≥зац≥ю: одна ≥ та ж лексема з р≥зними семами часто входить до р≥зних парадигматичних угруповань, в ¤ких може розвивати парадигматичн≥, синтагматичн≥ та деривац≥йн≥ в≥дношенн¤ [17, с. 91-92]. “ерм≥н, ¤к одиниц¤ терм≥носистеми, в ≥деал≥ маЇ однозначне сп≥вв≥днесенн¤: одне пон¤тт¤ - один терм≥н (хоча ¤к одиниц¤ загальновживаного словника, терм≥н зазнаЇ впливу лексико семантичних процес≥в, характерних дл¤ мови в ц≥лому [19, с. 26]). “ерм≥н реал≥зуЇ тенденц≥ю до однозначност≥ та в≥дсутност≥ омон≥м≥њ. ѕри цьому потр≥бно розр≥зн¤ти багатозначн≥сть ¤к л≥нгв≥стичне ¤вище, що в≥дображаЇ концептуальну неоднор≥дн≥сть значенн¤ терм≥на, ≥ авторську багатозначн≥сть, спричинену р≥зними характеристиками певного ¤вища в авторських дискурсах. —п≥вв≥дношенн¤ форми ≥ зм≥сту в терм≥на теж б≥льш регламентоване, н≥ж у звичайного слова. ѕрагненн¤ до симетричноњ в≥дпов≥дност≥ впливаЇ на лексичну сполучуван≥сть з ≥ншими словами [16, с. 104 ].

¬≥домо, що слова поЇднуютьс¤ в парадигми за семантичною ознакою, парадигматика терм≥на в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д парадигматики звичайного слова: пон¤т≥йн≥ в≥дношенн¤ в терм≥носистемах переважають над ≥ншими, власне мовн≥ зв'¤зки обмежен≥, а словотв≥рн≥ достатньо вузьк≥. ѕарадигматичн≥ зв'¤зки в терм≥нолог≥чних системах реал≥зуютьс¤ за тим же принципом, що ≥ в семантичному пол≥, ¤ке об'ЇднуЇ лексеми за ¤дерною ≥нтегральною ознакою, ≥ в рол≥ п≥дсистем ¤кого постають лексико-семантичн≥ групи, утворен≥ на предметно-пон¤т≥йн≥й основ≥. ”же доведено (на матер≥ал≥ терм≥н≥в б≥олог≥њ), що терм≥нолог≥чне поле виникаЇ на п≥дстав≥ лог≥ко-пон¤т≥йних в≥дношень. ” межах терм≥нопол≥в за допомогою семантичних ознак терм≥ни ≥ дал≥ об'Їднуютьс¤, але вже в менш≥ групи. “ерм≥нолог≥чним полем дл¤ терм≥на виступаЇ терм≥нолог≥¤ його галуз≥, в межах ¤коњ в≥н реал≥зуЇ своњ властивост≥. ” межах пол¤ терм≥н реал≥зуЇ ус≥ характерн≥ дл¤ нього ознаки, одна з ¤ких - екстрал≥нгв≥стична спр¤мован≥сть, щодо нењ ≥ формуютьс¤ ус≥ мовн≥ засоби вираженн¤ наукових пон¤ть певноњ галуз≥ [ƒив: 22, с. 629-630; 19, с. 16-18; 16, с. 108; 20, с. 110-112].

” межах лексико-семантичних груп ≥снують ще менш≥ угрупуванн¤, поЇднан≥ в≥дношенн¤ми синон≥м≥њ, антон≥м≥њ, конверс≥њ, г≥пон≥м≥њ. ÷≥ ж корел¤ц≥њ забезпечують ≥ Їдн≥сть семантичноњ орган≥зац≥њ терм≥нолог≥чноњ лексики в межах пол¤. ƒл¤ характеристики терм≥н≥в новоњ п≥дсистеми л≥нгв≥стичного знанн¤, соц≥ол≥нгв≥стичноњ, релевантними визнаЇмо пон¤тт¤ "терм≥нолог≥чне макрополе" ≥ "терм≥нолог≥чне м≥крополе", кожне з ¤ких сформоване за принципом лексико-семантичних груп ≥ входить у ширше утворенн¤ - терм≥нолог≥чне поле, що дор≥внюЇ окрем≥й терм≥носистем≥ [2, с. 244-246; 22, с. 283; 15, с. 179-180]. ќкреслен≥ категор≥њ, на нашу думку, перспективн≥ дл¤ опису соц≥ол≥нгв≥стичноњ терм≥нолог≥њ, ¤ка щойно зазнаЇ кодиф≥кац≥њ. ѕод≥бна систематизац≥¤ матер≥алу допоможе зрозум≥ти орган≥зац≥ю новоњ терм≥носистеми ≥ визначить м≥сце кожного терм≥на в њњ межах.

« огл¤ду на сказане, терм≥н мовна пол≥тика Ї елементом терм≥нолог≥чного пол¤ "соц≥ол≥нгв≥стика". ћ≥крополе терм≥на мовна пол≥тика визначають його парадигматичн≥ зв'¤зки. ядро пол¤ виокремлюЇмо за допомогою синон≥м≥чних, антон≥м≥чних, г≥пон≥м≥чних в≥дношень цього терм≥на.

ѕон¤тт¤ мовна пол≥тика позначаЇ "сукупн≥сть ≥деолог≥чних постулат≥в ≥ практичних д≥й, спр¤мованих на регулюванн¤ мовних в≥дносин у крањн≥ або на розвиток мовноњ системи у певному напр¤м≥" [22, с. 328]. «м≥ст пон¤тт¤ охоплюЇ багато ознак: мовна пол≥тика у багатонац≥ональних державах - складник нац≥ональноњ пол≥тики, в≥ддзеркалюЇ њњ принципи, в≥дпов≥даЇ пан≥вн≥й ≥деолог≥њ; на форми впровадженн¤ мовноњ пол≥тики впливають: сусп≥льно-пол≥тичний лад, режим правл≥нн¤, м≥жетн≥чн≥ в≥дносини в економ≥ц≥, культур≥, рел≥г≥њ тощо; мовна пол≥тика здатна або закр≥плювати прив≥лењ пан≥вноњ мови, або ж спри¤ти зн¤ттю нац≥ональних конфл≥кт≥в шл¤хом п≥дтримки мов нац≥ональних меншин. ƒехто з мовознавц≥в п≥д мовною пол≥тикою розум≥Ї "д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в етнопол≥тики (держави, етносп≥льнот, пол≥тичних парт≥й та ≥н.), спр¤мовану на вир≥шенн¤ нац≥онально-мовних ≥нтерес≥в, гармон≥зац≥њ нац≥ональних в≥дносин та зм≥цненн¤ стаб≥льност≥ пол≥етн≥чного сусп≥льства"[7, с. 7-8]. «м≥ст пон¤тт¤ м≥стить важливу ознаку про компонент зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ пол≥тики держави, ¤кий впливаЇ на мовну ситуац≥ю в крањн≥ [11, с. 67]. ќтже, виробленню Їдиноњ деф≥н≥ц≥њ терм≥на мовноњ пол≥тики перешкоджаЇ багатоаспектн≥сть ≥ неоднор≥дн≥сть досл≥джуваного ¤вища, а також паралельне функц≥онуванн¤ ≥нших терм≥н≥в: мовна пол≥тика, мовне облаштуванн¤, мовне плануванн¤ [8, с. 6].

ƒл¤ широкого загалу читач≥в терм≥н реал≥зуЇ два значенн¤: 1) мовна пол≥тика ¤к частина нац≥ональноњ пол≥тики певноњ держави, 2) мовна пол≥тика ¤к "сукупн≥сть заход≥в, спр¤мованих на певний мовний розвиток (уведенн¤ нових або збереженн¤ старих мовних норм, ун≥ф≥кац≥¤ ≥ стандартизац≥¤ л≥тературних форм, реформи в галуз≥ орфограф≥њ ≥ пунктуац≥њ тощо)" [5, с. 329]. “ак у значенн≥ в≥дображаЇтьс¤ обов'¤зковий компонент пон¤тт¤ - вплив, заходи ( пор.: "св≥домий ≥ ц≥леспр¤мований вплив, ¤кий маЇ на мет≥ спри¤ти ефективному функц≥онуванню мови в р≥зних сферах њњ застосуванн¤; сукупн≥сть ≥деолог≥чних принцип≥в та практичних заход≥в щодо розв'¤занн¤ мовних проблем у соц≥ум≥, держав≥; сукупн≥сть пол≥тичних ≥ адм≥н≥стративних заход≥в, спр¤мованих на наданн¤ мовному розвитку бажаного спр¤муванн¤" [“ам само]). ќтже, у соц≥ол≥нгв≥стичн≥й систем≥ назв терм≥н мовна пол≥тика багатозначний (пол≥сем≥¤ в терм≥нолог≥њ хоч ≥ не Ї позитивним ¤вищем, але досить поширена).

ѕон¤тт¤ "синон≥м" в терм≥нолог≥њ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д цього ж пон¤тт¤ в л≥тературн≥й мов≥ [4, с. 32]. —инон≥мами Ї "терм≥ни, що належать до одного й того ж денотата, але мають в≥дм≥нност≥ у пон¤т≥йному план≥, а також в≥др≥зн¤ютьс¤ семантикою словотворчих елемент≥в, етимолог≥Їю, ступенем сучасност≥ та функц≥онуванн¤" [15, с. 181]. ¬ ≥деал≥ кожен в≥дт≥нок пон¤тт¤ отримуЇ в середин≥ терм≥носистеми власне позначенн¤, тому на р≥вн≥ парадигматики дл¤ терм≥нолог≥њ характерна швидше дублетн≥сть, а не синон≥м≥¤. ¬ивчений зм≥ст пон¤тт¤ мовна пол≥тика дозвол¤Ї нам стверджувати, що до назви терм≥нолог≥чного м≥кропол¤ мовна пол≥тика не ≥снуЇ синон≥м≥чного в≥дпов≥дника: терм≥ни мовна пол≥тика ≥ мовне плануванн¤ часто вживаютьс¤ у близьких контекстах, другий функц≥онуЇ в зах≥дн≥й соц≥ол≥нгв≥стичн≥й традиц≥њ, вживаЇтьс¤ пор¤д з терм≥ном мовна пол≥тика, але його визнають за г≥пон≥м до г≥перон≥ма мовна пол≥тика [8, с. 6] .

Ћог≥чна природа антон≥м≥њ, прихована у звичайному слов≥, сильн≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ в мов≥ науки ≥ змушуЇ говорити не ст≥льки про антон≥м≥ю, ск≥льки про пон¤т≥йн≥ терм≥нолог≥чн≥ опозиц≥њ[6, с. 41-42]. —аме так≥ опозиц≥њ ≥люструють терм≥ни: зовн≥шн¤ мовна пол≥тика - внутр≥шн¤ мовна пол≥тика; ретроспективна мовна пол≥тика -- перспективна мовна пол≥тика. ” под≥бних в≥дношенн¤х перебувають терм≥ни м≥сцева мовна пол≥тика - загальнодержавна мовна пол≥тика; м≥сцева мовна пол≥тика - рег≥ональна мовна пол≥тика; рег≥ональна мовна пол≥тика - загальнодержавна мовна пол≥тика; загальнодержавна мовна пол≥тика - м≥жнародна мовна пол≥тика (р≥зн¤тьс¤ семантичною ознакою "поширенн¤ на певн≥й територ≥њ").

“ерм≥ни ретроспективна мовна пол≥тика та перспективна мовна пол≥тика в≥дображають зм≥ну чи збереженн¤ мовноњ ситуац≥њ в держав≥. –етроспективна мовна пол≥тика позначаЇ не лише стан мови в минулому, але й ор≥Їнтац≥ю на заходи щодо посиленн¤ культури мови ≥ мовленн¤, передбачаЇ увагу до мовноњ ситуац≥њ, ¤ка ≥снуЇ в крањн≥; перспективна мовна пол≥тика, навпаки, покликана зм≥нювати мовну ситуац≥ю завд¤ки мовному плануванню [9, с. 616-617]. ќпозиц≥¤ терм≥н≥в внутр≥шн¤ мовна пол≥тика ≥ зовн≥шн¤ мовна пол≥тика в≥дображаЇ спр¤мован≥сть д≥њ мовноњ пол≥тики у межах чи за межами кордон≥в держави за аналог≥Їю до нац≥ональноњ пол≥тики держави.

ќсновним ≥ розвинутим видом парадигматичних зв'¤зк≥в в терм≥нолог≥њ Ї г≥перо-г≥пон≥м≥чн≥ в≥дношенн¤. Ѕудь-¤ка галузева терм≥носистема маЇ њх у своњй основ≥ ¤к показовий приклад лог≥чних в≥дношень, ¤к≥ Ї водночас вертикальними в≥дношенн¤ми суперординац≥њ (в≥дношенн¤ роду до виду) ≥ субординац≥њ (в≥дношенн¤ виду до роду) [6, с. 43; 23, с. 91]. ÷≥ в≥дношенн¤ релевантн≥ ≥ в орган≥зац≥њ соц≥ол≥нгв≥стичноњ терм≥нолог≥њ, оск≥льки процес терм≥нолог≥чноњ ном≥нац≥њ забезпечуЇтьс¤ за допомогою ви¤ву синтагматичних властивостей терм≥на. —интагматичн≥ значенн¤ виникають завд¤ки л≥н≥йним контактам м≥ж знаками (родовий терм≥н ≥ видов≥ терм≥ни) в л≥н≥йному р¤д≥, ¤кий ≥люструЇ звуженн¤ значенн¤ родового терм≥на за допомогою терм≥нолог≥чноњ семи або сем. ¬ основ≥ цього процесу - взаЇмозв'¤зок м≥ж родовим ≥ видовим пон¤тт¤м. "”творенн¤ нових видових пон¤ть - процес об'Їктивний. “ому дл¤ ном≥нац≥њ нового зм≥сту - видового пон¤тт¤ - одного родового терм≥на недостатньо ≥ вона зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок актуал≥зац≥њ мовною одиницею синтагматичних властивостей, тобто з опорою на значенн¤ лексичного конкретизатора" [12, с. 10-14]. ” результат≥ в терм≥носистем≥ вибудовуютьс¤ г≥перо-г≥пон≥м≥чн≥ зв'¤зки. ≤де¤ розвитку синтагматичноњ ц≥нност≥ словесного знака в терм≥носистем≥, ¤ку обірунтувала √.ѕ.ћацюк, ви¤вилас¤ продуктивною дл¤ опису системних характеристик терм≥н≥в [15, с. 192; 14, с. 377]. ѓњ в≥дображають так≥ р¤ди приклад≥в: мовна пол≥тика - внутр≥шн¤ мовна пол≥тика, зовн≥шн¤ мовна пол≥тика, м≥сцева мовна пол≥тика, рег≥ональна мовна пол≥тика, нац≥ональна мовна пол≥тика, загальнодержавна мовна пол≥тика, м≥жнародна мовна пол≥тика, ретроспективна мовна пол≥тика, перспективна мовна пол≥тика. ” кожн≥й ≥з наведених терм≥носполук синтагматичн≥ властивост≥ реал≥зуютьс¤ через значенн¤ лексичного конкретизатора.

¬≥дношен¤ м≥ж терм≥нами-г≥пон≥мами розгл¤даЇмо ¤к багатогранну опозиц≥ю, що грунтуЇтьс¤ на сп≥льност≥ категор≥альних ознак. “ому терм≥ни, видов≥ назви, м≥ст¤ть ознаки значенн¤ терм≥на, виразника родового пон¤тт¤, а також додатков≥, що звужують об'Їм њхнього значенн¤.

√≥перон≥мом до ус≥х ≥нших терм≥н≥в виступаЇ терм≥н мовна пол≥тика, тобто терм≥н-виразник родового пон¤тт¤, ≥нш≥ терм≥ни Ї г≥пон≥мами. ѕравда, в родо-видовому дерев≥ вони можуть бути г≥перон≥мами до ≥нших г≥пон≥м≥в. “ак, г≥пон≥м зовн≥шн¤ мовна пол≥тика виступаЇ г≥перон≥мом до терм≥на мовна пол≥тика ≥нтернац≥онал≥зац≥њ. «а семантичною ознакою "мовна ситуац≥¤ в держав≥" довкола терм≥на мовна пол≥тика групуютьс¤ сп≥вг≥пон≥ми: мовна пол≥тика стратег≥чноњ багатомовност≥, мовна пол≥тика оф≥ц≥йноњ одномовност≥, мовна пол≥тика диференц≥йованого юридичного статусу, мовна пол≥тика оф≥ц≥йноњ двомовност≥ або тримовност≥(багатомовност≥). “ерм≥н пол≥тика оф≥ц≥йноњ двомовност≥ або тримовност≥(багатомовност≥) - один ≥з сп≥вг≥пон≥м≥в до родовоњ назви мовна пол≥тика, Ї родовим пон¤тт¤м до нових видових назв: необмежений територ≥ально оф≥ц≥йний б≥л≥нгв≥зм, територ≥альний оф≥ц≥йний б≥л≥нгв≥зм, оф≥ц≥йна двомовн≥сть (багатомовн≥сть). ” родо-видовому дерев≥ терм≥на мовна пол≥тика Ї дек≥лька груп г≥пон≥м≥в, в основ≥ виокремленн¤ ¤ких р≥зн≥ диференц≥йн≥ ознаки. “ак, за ознакою "м≥сце д≥њ мовноњ пол≥тики" поЇднуЇмо терм≥ни м≥сцева мовна пол≥тика, рег≥ональна мовна пол≥тика, загальнодержавна мовна пол≥тика, м≥жнародна мовна пол≥тика; за ознакою "поширенн¤ мовноњ пол≥тики у межах держави чи за њњ кордонами" (в≥дпов≥дно до загальнонац≥ональноњ державноњ пол≥тики) - терм≥ни зовн≥шн¤ мовна пол≥тика та внутр≥шн¤ мовна пол≥тика.

ќкремо вид≥л¤Їмо терм≥ни л≥нгвоцид та асим≥л¤ц≥йна мовна пол≥тика. јсим≥л¤ц≥йна мовна пол≥тика створюЇ напругу в м≥жетн≥чних стосунках ≥ Ї джерелом конфл≥кту [8, с. 10]. “ерм≥н л≥нгвоцид належить до одного парадигмор¤ду з терм≥нами геноцид, етноцид (наприклад, л≥нгвоцид - це преамбула етноциду ≥ його нев≥д'Їмний супутник [1, с. 74]). “ерм≥н зараховуЇмо до р¤ду сп≥вг≥пон≥м≥в терм≥на мовна пол≥тика, оск≥льки в≥н позначаЇ посл≥довну пол≥тику держави стосовно знищенн¤ нац≥ональноњ мови. ќкремо в≥д наведених назв функц≥онуЇ терм≥н мовна пол≥тика с≥м'њ, ¤кий ще не маЇ ч≥ткоњ деф≥н≥ц≥њ, але використовуЇтьс¤ дл¤ позначенн¤ стратег≥й щодо вибору ≥ застосуванн¤ мови у дво- чи багатомовн≥й с≥м'њ [1, с. 172].

ѕарадигмор¤ди терм≥н≥в вибудовуЇмо на основ≥ сп≥льноњ семантичноњ ≥нформац≥њ. “ерм≥н мовна пол≥тика позначаЇ р≥зновид нац≥ональноњ пол≥тики держави, а також комплекс д≥њ, що регулюЇ аспекти етнопол≥тики. “ому терм≥н мовна пол≥тика потрапл¤Ї в парадигмор¤д на п≥дстав≥ сп≥льноњ семи "аспекти державноњ пол≥тики" з такими одиниц¤ми: нац≥ональна пол≥тика, нац≥ональна меншина, нац≥ональна мова, нац≥¤, етнопол≥тика, етнос, мова нац≥ональноњ меншини, р≥дна мова, мовн≥ конфл≥кти, державна мова. «а допомогою актуал≥зованоњ семи "д≥њ, скерован≥ на розвиток мовноњ системи" терм≥н мовна пол≥тика Ї членом нового парадигмор¤ду одиниць: нормал≥зац≥¤, кодиф≥кац≥¤, стандартизац≥¤, мовна норма, вар≥ативн≥сть норми, культура мови, л≥тературна мова, узус. —п≥вг≥пон≥ми терм≥на мовна пол≥тика, ¤к≥ мають сему "мовна ситуац≥¤ в держав≥", пов'¤зан≥ з терм≥нами м≥кропол¤ мовна ситуац≥¤ (точн≥ше, ном≥нац≥¤ми, що позначають типи мовноњ ситуац≥њ): мовна ситуац≥¤ одномовност≥ (ендоглосна мовна ситуац≥¤), мовна ситуац≥¤ багатомовност≥ (екзоглосна мовна ситуац≥¤), в≥дпов≥дно двомовн≥сть (б≥л≥нгв≥зм) ¤к р≥зновид багатомовност≥ (пол≥л≥нгв≥зму), збалансована мовна ситуац≥¤, незбалансована мовна ситуац≥¤. ћ≥кропол¤ мовна пол≥тика ≥ мовна ситуац≥¤ вход¤ть до макропол¤ макросоц≥ол≥нгв≥стика, ¤ке поЇднуЇ терм≥ни, що позначають процеси ≥ ¤вища, характерн≥ дл¤ сусп≥льства в ц≥лому.

ќтже, терм≥н мовна пол≥тика маЇ розгалужен≥ системн≥ зв'¤зки. —еред парадагматичних в≥дношень найб≥льш продуктивними Ї г≥перо-г≥пон≥м≥чн≥. ¬≥дношенн¤ антон≥м≥њ представлен≥ к≥лькома опозитивними парами. —инон≥м≥¤ дл¤ даного фрагмента терм≥носистеми не характерна, що п≥дтверджуЇ сформован≥сть м≥кропол¤ мовна пол≥тика. ѕроанал≥зован≥ в≥дношенн¤ м≥ж терм≥нами дають змогу стверджувати про ¤дро, ¤ке формують ус≥ сп≥вг≥пон≥ми терм≥на мовна пол≥тика. ќтже, використанн¤ категор≥й парадигматичн≥ ≥ синтагматичн≥ значенн¤, м≥крополе, ¤дро пол¤, г≥перо-г≥пон≥м≥чне дерево терм≥на Ї перспективним дл¤ анал≥зу ≥нших макросоц≥ол≥нгв≥стичних назв, тому що воно забезпечуЇ характеристику системно-структурноњ орган≥зац≥њ новоњ системи терм≥н≥в, соц≥ол≥нгв≥стичноњ, ¤ка перебуваЇ ще на стад≥њ формуванн¤.

Ћ≥тература

јжнюк Ѕ.ћ. ћовна Їдн≥сть нац≥њ: д≥аспора й ”крањна.  : –≥дна мова, 1999.

Ѕондарчук ћ. —труктурно-семантичн≥ особливост≥ анал≥зу ав≥ац≥йноњ терм≥носистеми "рух л≥тального апарата" // ¬≥сник державного ун≥верситету "Ћьв≥вська ѕол≥техн≥ка": ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ. Ћьв≥в, 2000. є402. с.244-246.

™рмоленко —.я., Ѕибик —.ѕ., “одор ќ.√. ”крањнська мова. “лумачний словник л≥нгв≥стичних терм≥н≥в / «а ред. —.я. ™рмоленко.  .: Ћиб≥дь, 2001.

 очан ≤.ћ. —инон≥м≥¤ у терм≥нолог≥њ // ћовознавство. 1992. є3. —.32-34.

 очерган ћ.ѕ. «агальне мовознавство: ѕ≥дручник.  : ¬ид. ÷ентр "јкадем≥¤", 2003.

 уликова ».—., —алмина ƒ.¬. ¬ведение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии). —ѕб:—ј√ј, 2002.

 уць ќ.ћ. ћовна пол≥тика в державотворчих процесах ”крањни: Ќавч пос≥бник. ’: ’Ќ” ≥м. ¬.Ќ.  араз≥на, 2004

Ћазаренко Ћ. ƒосв≥д мовних пол≥тик св≥ту й украњнська перспектива (≥нформац≥йно-анал≥тичний огл¤д) // ”крањнська мова, 2003, є4. —.3-22

Ћингвистический энциклопедический словарь. ћ., 1990.

ћасенко Ћ. ћова ≥ сусп≥льство: ѕостколон≥альний вим≥р.  .: " ћјкадем≥¤", 2004

ћатвеЇв ¬.≤., «аремба ќ.¬. јктуальн≥ питанн¤ сучасноњ мовноњ пол≥тики у св≥тл≥ концепц≥њ Ќаума Ўт≥фа (штрихи до вивченн¤ мовноњ повед≥нки Їврењв) // ћовознавство. 1996, є1. —.3-10.

ћацюк √.ѕ. «м≥ни значень загальновживаних сл≥в («”—) у терм≥носистемах // ”крањнське мовознавство. –еспубл≥канський м≥жв≥домчий науковий зб≥рник. ¬ип.15.  .: ¬ид. "¬ища школа", 1988. —.10-14.

Ќовиков Ћ.ј —емантика русского ¤зыка. ћ.: ¬ысш. школа, 1982.

ќнуфр≥Їнко √. —интагматичн≥ властивост≥ г≥бридних дериват≥в у правнич≥й терм≥нолог≥њ// ¬≥сник державного ун≥верситету "Ћьв≥вська ѕол≥техн≥ка": ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ. Ћьв≥в, 2000. є402. —.375-379.

ѕанько “.≤.,  очан ≤.ћ., ћацюк √.ѕ. ”крањнське терм≥нознавство: ѕ≥дручник. Ћьв≥в: —в≥т, 1994.

ѕлотников Ѕ.ј. ќсновы семасиологии. ћинск: ¬ысша¤ школа, 1984.

ѕопова «.ƒ., —тернин ».ј. Ћексическа¤ система ¤зыка (внутренн¤¤ организаци¤, категориальный аппарат и приемы изучени¤). ¬оронеж: »зд. ¬оронежского ун-та., 1984.

ѕрад≥д ё. ћовна пол≥тика ÷ентральноњ –ади // ”крањнська мова, 2003, є3. —.15-22.

—имоненко Ћ.ќ. ‘ормуванн¤ украњнськоњ б≥олог≥чноњ терм≥нолог≥њ.  .: Ќаук. думка, 1991.

—уперанска¤ ј.¬., ѕодольска¤ Ќ.¬, ¬асильева Ќ.¬. ќбща¤ терминологи¤: вопросы теории. ћ.: Ќаука, 1989.

“араненко ќ.ќ ћовна ситуац≥¤ та мовна пол≥тика в сучасн≥й ”крањн≥ (на загальнослов'¤нському тл≥) // ћовознавство, 2003, є2-3. —.30-55.

”крањнська мова. ≈нциклопед≥¤.  .: ¬ид. "”кр. енцикл.", 2000

Ўелов —.ƒ. “ермин. “ерминологичность. “ерминологические определени¤. —ѕб: ‘илологический факультет —ѕб√”, 2003.



Ќа головну



Hosted by uCoz