«апозиченн¤ в „еськ≥й економ≥чн≥й терм≥нолог≥њ



 ≥нець ’’ - початок ’’≤ стол≥тт¤ - пер≥од активних ≥нтегральних та глобал≥зац≥йних процес≥в, ¤к≥ не оминули ≥ „еськоњ –еспубл≥ки. ѕол≥тична та економ≥чна ситуац≥¤ на теренах держави спри¤Ї њњ активному залученню в св≥тов≥ ≥нтеграц≥йн≥ процеси. ÷е, безперечно, впливаЇ ≥ на чеську л≥тературну мову загалом, ≥ на терм≥нолог≥ю ¤к на одну з њњ галузей зокрема. «агальнов≥домо, що запозиченн¤ ≥ншомовних сл≥в Ї законом≥рним процесом розвитку мови. ” галуз≥ терм≥нолог≥њ поповненн¤ словникового складу мови ≥ншомовними словами особливо пом≥тне, бо р≥зн≥ науков≥ сфери дедал≥ б≥льше залежать в≥д м≥жнародного сп≥вроб≥тництва учених, ≥ цей процес в≥дбуваЇтьс¤ невпинно: кожна наука пост≥йно вдосконалюЇ свою терм≥нолог≥ю.

Ќезважаючи на притаманн≥й чехам мовний пуризм, њх ставленн¤ до запозичень сьогодн≥ толерантн≥ше, н≥ж ран≥ше. «начна частина чеських мовознавц≥в схил¤Їтьс¤ до думки, що в р≥зних терм≥нолог≥¤х ≥нтернац≥онал≥зми та запозиченн¤ необх≥дн≥, поза¤к зам≥на багатьох ≥з них може призвести до неточностей вислову науковоњ думки або недостатнього розум≥нн¤ спец≥ального тексту [9]. ” процес≥ розвитку чеську наукову терм≥нолог≥ю поповнювали запозиченн¤ з р≥зних мов. ѕрот¤гом довгого пер≥оду особливий статус у ™вроп≥ належав латин≥, ¤ка була Їдиною мовою науки. “ому латинська лексика перетворилас¤ на одне з основних джерел поповненн¤ терм≥нолог≥й сучасних Ївропейських мов. ѕоза¤к у латинськ≥й мов≥ була велика к≥льк≥сть грецьких запозичень, то ≥ грецька лексика в≥д≥гравала схожу роль. Ќезважаючи на те, що латинська мова вже давно не Ї мовою науки, терм≥ноелементи греко-латинського походженн¤ займають свою н≥шу у терм≥нотворенн≥. ѓх особлив≥сть пол¤гаЇ у тому, що вони набули статусу Ївропењзм≥в.

—еред мовознавц≥в тривають дискус≥њ про л≥нгв≥стичний статус названих вище терм≥ноелемент≥в, хоч вони не дос¤гли консенсусу. √реко-латинськ≥ за походженн¤м корен≥ називають аф≥ксоњдами, аф≥ксальними радиксоњдами, м≥жнародними терм≥ноелементами, нап≥ваф≥ксами [3, с. 36]. ќднак ≥ в склад≥ терм≥на вони збер≥гають особливост≥ кореневоњ чи аф≥ксальноњ семантики, тому можна вважати ц≥ терм≥ноелементи в≥дпов≥дно корен¤ми, преф≥ксами чи суф≥ксами. √рецьк≥ та латинськ≥ корен≥ та преф≥кси насамперед вход¤ть до складу сучасних чеських економ≥чних терм≥н≥в. —еред них:

а) грецьк≥ корен≥ та преф≥кси: agro- (agroexport, agroimport, agrokomodita, agroobchod, agroobchodnik, agropodnikani, agropodnikatel, agropodnikatellsky, agroproducent, agroprodukce, agrovyvoz); anti- (antidumpingovy, antimonopolni, antisocialni, antitrustovy); hyper- (hyperinflace, hyperprodukce); pseudo- (pseudoekonomicky, pseudoinvesticni, pseudoobchod, pseudoponikani, pseudopodnikatel, pseudopodnikatelsky, pseudoprivatizace, pseudoprivatizator, pseudoprivatizovany, pseudovlastnik); mikro- (mikroekonomie, mikromarketing); makro -(makroekonomie, makromarketing).

б) латинськ≥ корен≥ та преф≥кси: multi- (multibanking, multibankingovy, multipodnikatel); re- (redesign, reeskont, reexport, reimport, reinzenyring, reinvestice, refinancovani, reseller), sub-(subholding, subholdingovy, subkontrakt, subkontraktace, subkontraktacni, subkontraktor, subleasing); super- (superbanka, superbyznys, superdistrubitor, superfinancnik, superfirma, superholding, superkargo, superkarta, superkoncern, supermanazer, supermarket, supermarketovy, superpodnikatel, supersleva, supersmlouva, supervyrobce, superznacka).

—учасна чеська економ≥чна терм≥нолог≥¤ ( дал≥ „≈“) також зберегла у своЇму склад≥ генетично латинськ≥ cсловосполученн¤, ¤к≥ можна вважати терм≥нними варваризмами. ¬арваризмом називають ≥ншомовне або створене за ≥ншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаним, не в≥дпов≥дають нормам даноњ мови ≥ збер≥гають своЇ конотативне забарвленн¤ [8, с. 59]: res communis, res controversa, res nullis. ƒо варваризм≥в досл≥джуваноњ терм≥носистеми належать так≥ латинськ≥ за походженн¤м абрев≥атури: P.A. - rocne, za rok, P.Q. ctvrtletne, za ctvrtleti, P.S. - za polleti.  ожне з названих словосполучень маЇ чеський в≥дпов≥дник, але у науковому текст≥ продовжують функц≥онувати латинськ≥ абрев≥атури. ѕри цьому ви¤вл¤Їтьс¤ притаманна сучасн≥й „≈“ тенденц≥¤ до мовноњ економ≥њ.

 р≥м греко-латинських морфем сучасна „≈“ м≥стить чималу к≥льк≥сть лексичних запозичень з латинськоњ мови. «начна частина таких терм≥н≥в м≥стить формальн≥ ознаки мови-джерела позичанн¤. ќдн≥Їю з найхарактерн≥ших ознак таких терм≥н≥в, окр≥м корен¤, Ї на¤вн≥сть ф≥нал≥ -ac(e): afilace, akceptace, deflace, defraudace, devalvace, indexace, inflace, kapitalizace, kompenzace, konsignace, obligace, privatizace, regulace. “ак≥ терм≥ни морфолог≥чно адаптувалис¤ в сучасн≥й чеськ≥й мов≥: вони в≥дм≥нюютьс¤ ¤к ≥менники ж≥ночого роду з основою на м'¤кий приголосний: kompenzace - kompenzace - kompenzaci - kompenzace - o kompenzac≥ - kompenzaci. Ѕ≥льш≥сть ≥з названих лексем стали вершинами словотв≥рних гн≥зд чеських економ≥чних терм≥н≥в, напр.: akceptace - akceptacni - akceptovat - akceptovany; devalvace - devalvovat - devalvacni -devalvovany; kvalifikace - kvalifikacni - kvalifikovany - kvalifikovat; privatizace - privatizovat - privatizator - privatizovany - privatizovatelnost - privatizovatelny - zprivatizovany.

” „≈“ також ви¤влено р¤д латин≥зм≥в з ф≥наллю -ismus: dogmatismus, fundamentalismus, liberalismus, merkantilismus, monetarismus. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д терм≥н≥в на ac(e), вони зберегли свою чужор≥дн≥сть (мають специф≥чну парадигму в≥дм≥нюванн¤, не Ї словотв≥рною базою пох≥дних терм≥н≥в).

якщо грецизми ≥ латин≥зми в≥ддавна поповнювали чеську економ≥чну терм≥нолог≥ю, то на сучасному етап≥ њњ розвитку к≥льк≥сть запозичених сл≥в зростаЇ насамперед за рахунок англ≥цизм≥в. ќдним з чинник≥в, ¤к≥ спри¤ють зб≥льшенню к≥лькост≥ англ≥йських запозичень, Ї тепер≥шн≥й статус англ≥йськоњ мови ¤к мови св≥тового б≥знесу. ўе одним впливовим чинником Ї на¤вн≥сть у ¬еликобритан≥њ добре розвиненоњ банк≥вськоњ системи.

” науков≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ розум≥нн¤ пон¤тт¤ "англ≥цизм". ” ц≥й статт≥ п≥д англ≥цизмом розум≥Їмо слово, його окреме значенн¤, а також словосполуку, ¤к≥ запозичен≥ з англ≥йськоњ мови безпосередньо, перекладен≥ з нењ чи утворен≥ за њњ зразком [ 8, с. 25].

« погл¤ду ном≥нативноњ необх≥дност≥ англ≥цизми в „≈“ можна розд≥лити на дв≥ групи:

1) англ≥цизми, ¤к≥ мають власне чеськ≥ в≥дпов≥дники (dovoz - import, hotove penize - cash, podnikatel - byznysman, uver - kredit, vyvoz - export);

2) англ≥цизми на позначенн¤ нових пон¤ть за в≥дсутност≥ автохтонного найменуванн¤ спец≥ального пон¤тт¤ (barter, clearing/kliring, jobber, management, marketing). “ерм≥ни ц≥Їњ групи передовс≥м називають пон¤тт¤ з ф≥нансовоњ сфери, насамперед банк≥вськоњ справи.

—еред структурних моделей запозичених у чеську мову англ≥йських ф≥нансово-економ≥чних терм≥н≥в можна вид≥лити так≥ типи:

1.односл≥вн≥ терм≥ни: boom, broker, cash, clearing, delisting, diskont, font, holding, input, insider, investor, management, leasing, leader, output, outsider, overdraft, router;

2. двосл≥вн≥ (б≥нарн≥) терм≥ни, представлен≥ в чеськ≥й мов≥ найб≥льш продуктивною моделлю "прикметник (д≥Їприкметник) + ≥менник": brain drain, clearing house, direct marketing, home banking, forward operace, interim management, future operace, market leader, opportunity cost, sales promotion, temporary help, top manager, trade mark.

—еред двокомпонентних сполук трапл¤ютьс¤ терм≥ни зм≥шаного типу - коли один елемент запозичений, а ≥нший власне чеський: bankovni panika, danova defraudace, drobny byznys, sit?ovy marketing, vrcholny management, zdatny manazer), clearingova mena, clearingovy obchod dumpingova cena, dumpingovy vyvoz, holdingova spolecnost, leasingovy prodej, leasingova spolecnost.

≈коном≥чн≥ англ≥йськ≥ терм≥ни чеська терм≥носистема засвоювала р≥зними способами. —еред них: граф≥чно-фонетична адаптац≥¤, морфолог≥чна адаптац≥¤, словотв≥рне пристосуванн¤.

√раф≥чно-фонетична адаптац≥¤

ѕри граф≥чно-фонетичн≥й адаптац≥њ англ≥йських економ≥чних терм≥н≥в виникаЇ проблема, зумовлена р≥зницею м≥ж письмовою ≥ усною формою терм≥на, ¤ка в англ≥йськ≥й мов≥ ¤к≥сно ≥нша, н≥ж у чеськ≥й. ÷е спричин¤Ї подв≥йне написанн¤ терм≥н≥в - один вар≥ант стаЇ чех≥зованим, де запозиченн¤ передане засобами чеськоњ мови, а ≥нший залишаЇтьс¤ в так≥й сам≥й граф≥чн≥й форм≥, ¤ка ≥снуЇ в англ≥йськ≥й мов≥. Ќаприклад: cash/kes, leader/ lidr, marketing/ marketink.

ѕорушенн¤м норм фонетичноњ структури чеськоњ мови Ї те, що де¤к≥ англ≥цизми збер≥гають вимову, ¤ка в≥дм≥нна в≥д написанн¤ (таке ¤вище природне дл¤ англ≥йськоњ л≥тературноњ мови ≥ не притаманне чеськ≥й), напр.: dumping [dampi-], management [menydzment], managering [menydzeri-]. ƒо граф≥чно-фонетичних порушень можна зарахувати не типов≥ дл¤ чеськоњ мови сполученн¤ приголосних: franchising, offshore, phonebanking, thread. ‘онетичн≥ та граф≥чн≥ розходженн¤ властив≥ переважно новим англ≥йських запозиченн¤м, ¤к≥ ще не зайн¤ли своЇњ н≥ш≥ у нов≥тн≥й чеськ≥й економ≥чн≥й терм≥нолог≥њ.

ƒе¤к≥ терм≥ни при запозиченн≥ зберегли свою перв≥сну англ≥йську форму, ≥ про њх чех≥зац≥ю н≥коли не йшлос¤, наприклад: fair-play, come-back. “ак≥ перв≥сн≥ запозиченн¤ притаманн≥, ¤к правило, терм≥нолог≥чн≥й сфер≥. ≈коном≥чн≥ терм≥ни, ¤к≥ чеська мова запозичила пор≥вн¤но недавно, мають тенденц≥ю до подальшоњ адаптац≥њ (branding, summit, labelling, leasing, merchandising). „ас покаже, чи збережуть вони св≥й перв≥сний вигл¤д чи п≥ддадутьс¤ процесу чех≥зац≥њ.

ћорфолог≥чна адаптац≥¤ (граматичн≥ особливост≥ адаптац≥њ)

ћорфолог≥чноњ адаптац≥њ зазнають насамперед терм≥ни - ≥менники та прикметники. —ловозм≥нн≥ засвоЇнн¤ лексеми не вимагаЇ адаптац≥њ фонетичноњ та граф≥чноњ. ќсновною морфолог≥чною проблемою у процес≥ запозичанн¤ англ≥йських економ≥чних терм≥н≥в у чеську мову Ї анал≥тичн≥сть англ≥йськоњ мови та флективн≥сть чеськоњ. ƒосл≥дженн¤ терм≥н≥в-англ≥цизм≥в на граматичному р≥вн≥ чеськоњ мови показуЇ, що абсолютна б≥льш≥сть односл≥вних англомовних запозичень ув≥йшла до лексико-граматичного розр¤ду ≥менника, що повн≥стю в≥дпов≥даЇ загальним тенденц≥¤м запозиченн¤ ≥ншомовноњ лексики. Ќайлегше морфолог≥чно адаптуютьс¤ т≥ терм≥ни, ¤к≥ найб≥льш наближен≥ до чеських ≥менник≥в за вимовою. ќсновними граматичними зм≥нами при освоЇнн≥ англ≥цизм≥в Ї втрата артикл¤ та набутт¤ ≥менником граматичноњ категор≥њ роду. Ѕ≥льш≥сть терм≥н≥в - ≥менник≥в, у тому числ≥ ≥ композит≥в набули в економ≥чн≥й терм≥носистем≥ чеськоњ мови чолов≥чого роду, бо њх основа зак≥нчуЇтьс¤ на приголосний: byznys, dumping, manager, sek. ѕравописно пристосован≥ складн≥ терм≥ни, ¤к ≥ однокоренев≥ лексеми, мають в чеськ≥й мов≥ чолов≥чий р≥д (byznysmen, kroscek). ќрфограф≥чно неадаптован≥ композити теж набувають родових ознак ≥ належать передовс≥м до чолов≥чого (billboard, сash&carry, cash flow, joint venturе), ≥нколи до середнього (fair-play) роду. ” вс≥х трьох родах уживаЇтьс¤ терм≥н know-how.

Ќаступним ступенем адаптац≥њ ≥менника Ї здатн≥сть в≥дм≥нюватис¤ за в≥дм≥нками, що також не властиво ≥менникам у анал≥тичних мовах. ќдноскладов≥ адаптован≥ ≥менники в≥дм≥нюютьс¤ за зразком чеських ≥менник≥в в≥дпов≥дноњ парадигми. Ќаприклад, brand, byznys, tendr в≥дм≥нюють за зразком ≥менника byt (чолов≥чий р≥д, не≥стота, основа зак≥нчуЇтьс¤ на твердий приголосний); investor за зразком ≥менника student (чолов≥чий р≥д, ≥стота, основа зак≥нчуЇтьс¤ на твердий приголосний): investor, investora, investorovi, investora, investorovi, investorem, investore.

¬≥дхиленн¤м в≥д норм чеськоњ л≥тературноњ мови Ї незм≥нюван≥сть ≥менник≥в. ¬ сучасну економ≥чну терм≥нолог≥ю проникло р¤д ≥менник≥в, ¤к≥ залишаютьс¤ незм≥нними: company, jobber. ’оча зважаючи на п≥двищену флективн≥сть чеськоњ мови, можна припустити, що через пер≥од часу так≥ терм≥ни набудуть здатност≥ в≥дм≥нюватис¤.

јнгл≥йськ≥ запозичен≥ терм≥ни - ≥менники, ¤к правило, збер≥гають за собою числову приналежн≥сть: ≥менники, що в мов≥-продуцент≥ вживаютьс¤ в однин≥ ≥ множин≥ збер≥гають за собою цю здатн≥сть ≥ в мов≥ рецип≥Їнт≥ (в≥дпов≥дно до граматично-фонетичних особливостей мови-рецип≥Їнта):broker - brokeri. “е саме правило д≥Ї ≥ щодо ≥менник≥в, ¤к≥ вживаютьс¤ лише в однин≥ або лише в множин≥ у мов≥-продуцент≥: leasing, merchandising.

ќднак сл≥д звернути увагу ≥ на випадки, коли економ≥чний терм≥н-≥менник англ≥йського походженн¤ в чеськ≥й мов≥ вживаЇтьс¤ лише, наприклад в однин≥, тод≥ ¤к в англ≥йськ≥й у множин≥ ≥ в однин≥: англ.export - exports, чеськ. export; англ.import - imports, чеськ. import.

√раматичн≥ особливост≥ лексичних запозичень зумовлюють по¤ву морфолог≥чних ≥ синтаксичних ≥нновац≥й у мов≥ рецеп≥Їнт≥. “ак, наприклад де¤ким запозиченн¤м притаманний частковий синкретизм, ¤кий не Ї типовим дл¤ чеськоњ мови. јнгл≥йськ≥ запозиченн¤ збер≥гають в чеськ≥й мов≥ часткову пол≥функц≥ональн≥сть, вар≥анти ¤коњ реал≥зуютьс¤, ¤к ≥ в мов≥ - ориг≥нал≥, в залежност≥ в≥д пор¤дку сл≥в в реченн≥. Ќаприклад, граматичн≥ функц≥њ ≥менника ≥ прикметника виконують лексеми company, euro, internet, credit, market. ƒе¤к≥ терм≥ни здатн≥ виконувати потр≥йну функц≥ю: ≥менника, прикметника та присл≥вника cash.

Ќа окрему увагу заслуговуЇ морфолог≥чна адаптац≥¤ запозичених економ≥чних терм≥н≥в - композит≥в. ƒо орфограф≥чно та морфолог≥чно адаптованих складних сл≥в зараховують так≥ економ≥чн≥ терм≥ни, обидва компоненти ¤ких були адаптован≥ в чеськ≥й мов≥, ≥ вони в≥дм≥нюютьс¤ ¤к власне чеськ≥ складн≥ слова - bankokarta (bank card), bukmejkr, byznysmen (businessman), kreditkarta (credit card), kroscek (croocheck). ѕоодинок≥ англ≥йськ≥ композити м≥ст¤ть лише один складник, на¤вний в чеськ≥й мов≥ (freeshop).

« синтактико-семантичного погл¤ду (насамперед залежно в≥д синтаксичних в≥дношень м≥ж компонентами) в нов≥тн≥й чеськ≥й економ≥чн≥й терм≥нолог≥њ можна вид≥лити так≥ два р≥зновиди англ≥йських композит≥в:

1. сур¤дн≥, в ¤ких компоненти семантично р≥вноц≥нн≥: сash&carry, fifty-fifty, cash and freight;

2. п≥др¤дн≥, в ¤ких один компонент основний, а ≥нший залежний в≥д нього: (byznysmen, goodwill, freeshop, jukebox, kreditkarta, phonebanking, salesman).

—ловотв≥рна адаптац≥¤

—ловотв≥рна адаптац≥¤ терм≥н≥в-англ≥цизм≥в пов'¤зана з граф≥чно- фонетичним та морфолог≥чним пристосуванн¤м.

«апозичуючи англ≥цизми, чеська економ≥чна терм≥нолог≥¤ маЇ здатн≥сть утворювати в≥д них пох≥дн≥ деривати, використовуючи при цьому власне чеськ≥ словотворч≥ засоби. Ќайпоширен≥шим Ї морфолог≥чний спос≥б творенн¤.

ќсоблива риса чеськоњ мови - здатн≥сть утворювати ≥менники на позначенн¤ ос≥б ж≥ночого стат≥ з суф≥ксом -k/а .“в≥рними дл¤ них часто виступають запозичен≥ ≥менники чолов≥чого роду: byznysmen - byznysmenka, deponent - deponentka, disrtibutor - distributorka, externista - externistka, manazer - manazerka.

ƒл¤ творенн¤ прикметник≥в з ≥ншомовними корен¤ми найчаст≥ше використовують суф≥кси:-ovy kliringovy, leasingovy; -ni diskontni, dumpingovy, kreditni, - ky brokersky, dealersky, makroekonomicky, manazersky, maketingovy.

ѕри словотв≥рн≥й адаптац≥њ економ≥чних терм≥н≥в-д≥Їсл≥в чеська мова використовуЇ таку схему: основа + суф≥кс (найчаст≥ше суф≥кс -ova) + ≥нф≥н≥тивний суф≥кс t(≥): exsportovat, importovat, kreditovat, lizovat.

ќкремо треба вид≥лити англ≥йськ≥ абрев≥атури, ¤к≥ запозичила ≥ продовжуЇ запозичувати чеська економ≥чна терм≥нолог≥¤. ѓх, ¤к ≥ давн≥ш≥ латинськ≥ запозиченн¤, можна вважати терм≥нними варваризмами. “ак≥ скороченн¤ функц≥онують лише у спец≥альному текст≥ ≥ Ї зрозум≥лими лише дл¤ вузького кола спец≥ал≥ст≥в. Ќаприклад, s.d.r. - special drawing rights; tqm - total quality managemen; mbo - management by objectives.

¬ анал≥зованому матер≥ал≥ заф≥ксовано невелику к≥льк≥сть запозичень з ≥нших Ївропейських мов. «окрема, ≥тал. banka, franco, saldo; ≥спанськ.embargo; н≥м. makler.

ќтже, у сучасн≥й чеськ≥й економ≥чн≥й терм≥нолог≥њ ви¤влено р¤д запозичень з р≥зних Ївропейських мов. ¬агомий вплив на становленн¤ чеськоњ економ≥чноњ терм≥носистеми мали класичн≥ мови (грецька ≥ латинська). ” н≥й збережено значну частину корен≥в ≥ аф≥ксальних морфем греко-латинського походженн¤.

Ќаприк≥нц≥ ’’ - початку ’’≤ стол≥тт¤ в чеську економ≥чну терм≥нолог≥ю активно проникають англ≥цизми. —туп≥нь њх адаптац≥њ насамперед залежить в≥д хронолог≥чного чинника. ƒавн≥ш≥ запозиченн¤ адаптовано фонетично та граф≥чно, вони також набули морфолог≥чних ознак чеськоњ мови (здатн≥сть в≥дм≥нюватись, на¤вн≥сть формальних показник≥в роду тощо). Ќайнов≥ш≥ ж запозиченн¤ часто збер≥гають дублетн≥ правописн≥ форми, не набувають здатност≥ в≥дм≥нюватись, тобто процес њх адаптац≥њ сьогодн≥ ще не завершений. «апозиченн¤ з ≥нших мов представлен≥ поодинокими прикладами.

¬ступ „еськоњ –еспубл≥ки до ™вросоюзу, зростанн¤ ваги англомовноњ економ≥чноњ л≥тератури, роль англ≥йськоњ мови ¤к м≥жнародноњ в процес≥ наукового обм≥ну загалом -- ось лиш де¤к≥ позамовн≥ чинники, ¤к≥ спри¤ють широкому проникненню англ≥цизм≥в (на в≥дм≥ну в≥д запозичень з ≥нших мов) в нов≥тню чеську економ≥чну терм≥нолог≥ю.

Ћ≥тература

ƒаниленко Ћ. Ћексико-семантичн≥ ≥нновац≥њ в сучасн≥й чеськ≥й мов≥ // ћовознавство. 2001. є3. —.104-112.

»ваницка¤ ј. «аимствование ино¤зычной лексики и еЄ освоение.  ., 1980.

 очан ≤. ƒинам≥ка ≥ кодиф≥кац≥¤ терм≥н≥в з м≥жнародними компонентами в сучасн≥й украњнськ≥й мов≥. Ћьв≥в, 2004.

Ћотка ќ. јнгломовна терм≥нолог≥¤ ф≥нансово-кредитних взаЇмин. јвтореф. дис. канд. ф≥л. наук.  ., 2000.

ѕопова Ќ. јнглийские заимствовани¤ на ”краине в 90-е годы ’’ ст. // Ћ≥нгв≥стичн≥ досл≥дженн¤: «б. наук.пр. ’арк≥в, 2000. ¬ип.5. —. 65-72.

—≥монок ¬.ѕ. «акони мови ≥ процес запозичуванн¤ // Ћ≥нгв≥стичн≥ досл≥дженн¤ : «б.наук. пр. / «а заг.ред. Ћ.ј. Ћисенка. ’арк≥в, 2000. —. 85-90.

—≥монок ¬.ѕ. «апозичен≥ назви ос≥б ≥ њх адаптац≥¤ в сучасн≥й украњнськ≥й мов≥ // —истема ≥ структура сх≥днослов'¤нських мов: ƒо 200-р≥чч¤ з дн¤ народженн¤ ¬.≤. ƒал¤: «б.наук.пр.  ., 2001. —.275-282.

”крањнська мова. ≈нциклопед≥¤.  ињв, 2000.

Danes F. a kolektiv Cesky jazyk na prelomu tisicileti. Praha, 1997.

Rejzek J. K formalni adaptaci anglicizmu // Nase rec. 1993. є 1. S. 26-30.



Ќа головну



Hosted by uCoz