Ќезаперечним Ї той факт, що складен≥ терм≥ни Ї нев≥д'Їмною частиною кожноњ галузевоњ терм≥носистеми, ¤кщо не сказати б≥льше - саме так≥ ном≥нац≥њ к≥льк≥сно значно перевищують терм≥ни-однослови. —кладеним терм≥нам, ¤к≥ займають одне з перших м≥сць у будь-¤к≥й терм≥носистем≥, в≥ддають перевагу тому, що вони здатн≥ найб≥льш повно в≥добразити необх≥дн≥ розр≥знювальн≥ ознаки певного пон¤тт¤. Ќа думку ћ. √одованоњ, причина того, що анал≥тичн≥ терм≥ни Ї б≥льш продуктивними, пол¤гаЇ в тому, що, на в≥дм≥ну в≥д терм≥н≥в-однослов≥в, вони ви¤вл¤ють б≥льшу здатн≥сть до конкретизац≥њ значень "завд¤ки њхн≥й можливост≥ надавати додатков≥ уточнювальн≥ галузев≥ характеристики загальновживаним словам" [4, с.101]. « л≥нгв≥стичноњ теор≥њ в≥домо, що складений терм≥н - це синтаксична конструкц≥¤, що складаЇтьс¤ з к≥лькох компонент≥в, певним чином м≥ж собою пов'¤заних. ќсобливост≥ таких терм≥нолог≥чних сполук анал≥зували у своњх прац¤х ¬. ƒаниленко, –. —тецюк, Ѕ. ћихайлишин, ƒ. Ћотте, Ѕ. √олов≥н та ≥н.

ћета роботи - виокремити продуктивн≥ структурн≥ модел≥ складених терм≥н≥в ≥з семою вода, ¤к≥ заф≥ксован≥ у лексикограф≥чних прац¤х з теплоенергетики, рад≥отехн≥ки, електротехн≥ки, еколог≥њ тощо, з'¤сувати роль означуваного та означеного компонент≥в.

”чен≥ по-р≥зному п≥дход¤ть ≥ до структури складених терм≥н≥в, ≥ до њх визначенн¤. Ќа думку ¬. ƒаниленко [6], надзвичайно важливо, щоб у терм≥н≥ розп≥знавалос¤ значенн¤ його складових частин ≥ щоб ц≥ значенн¤ не суперечили зм≥стовност≥ самого терм≥на. “ому ¬. ƒаниленко за ступенем розкладанн¤ складених терм≥н≥в пропонуЇ вид≥л¤ти так≥ типи: [6, с.105], ≥ саме такий розпод≥л використовуЇмо дл¤ тих терм≥н≥в-словосполучень, що становл¤ть предмет нашого досл≥дженн¤:

1. Ќерозкладн≥ терм≥ни-словосполученн¤: у склад≥ таких терм≥н≥в нема частин, ¤к≥ були б терм≥нами чи техн≥чними словами, що використовують у њх пр¤мому значенн≥. ” терм≥нах цього типу в≥дображаютьс¤ лише де¤к≥ зовн≥шн≥ ознаки ≥менованих предмет≥в ≥ пон¤ть. Ќаприклад: водна г≥г≥Їна - "забезпеченн¤ задов≥льного стану води у водному об'Їкт≥" [1, с. 278]: ¤к бачимо, властивий медицин≥ терм≥н г≥г≥Їна частково втрачаЇ своЇ значенн¤, адже вживаЇтьс¤ стосовно стану води, а не здоров'¤ людини; водний г≥ацинт - "плодючий докучливий бур'¤н, що засм≥чуЇ судноплавн≥ русла" [1, с.278]: у ц≥й терм≥ноодиниц≥ терм≥н б≥олог≥њ г≥ацинт, що означаЇ кв≥тку ¤скраво-червоного кольору, збер≥гаЇ лише де¤к≥ ознаки - очевидно, зовн≥ бур'¤н схожий саме на таку кв≥тку; така ж тенденц≥¤ простежуЇтьс¤ в терм≥нах р≥чкова сл≥пота - "хвороба спричинена бактер≥¤ми, поширеним у вод≥" [1, с. 219], цв≥т≥нн¤ води - "масовий розвиток планктонних водоростей, що спричин¤Ї "цв≥т≥нн¤" води, ¤ке негативно позначаЇтьс¤ на водопостачанн≥" [10, с. 301] тощо.

2. ‘ормально розкладн≥, ¤к≥ розд≥л¤ють на два п≥дтипи:

а) 1 - й п≥дтип: сюди зараховують словосполученн¤, що складаютьс¤ з елемент≥в терм≥нолог≥чного характеру ≥ ¤к≥ збер≥гають самост≥йн≥сть пон¤ттЇвого зм≥сту кожного з≥ сл≥в-терм≥н≥в (вода г≥гроскоп≥чна, вода грав≥тац≥йна, вода кап≥л¤рна, ірунтов≥ води, ≥нвентаризац≥¤ вод, артез≥анськ≥ води, атмосферна вода, режим теч≥њ, метод "дощу" тощо);

б) 2 - й п≥дтип: терм≥ни-словосполученн¤, у ¤ких один ≥з компонент≥в може не бути терм≥ном (фаза парова, латунь морська, п≥дперта вода, п≥дв≥шена вода, вода недоступна, вода тала, вода тверда тощо).

¬ищезазначен≥ типи анал≥тичних терм≥н≥в властив≥ лише двокомпонентним модел¤м, оск≥льки у трикомпонентних значенн¤ терм≥ноодиниц≥ виводитьс¤ з≥ значенн¤ складових частин. “ому пропонуЇмо детальн≥ше розгл¤нути модел≥ складених терм≥н≥в ≥з семою вода.

ƒвокомпонентн≥:

1. ћодель "прикметник + ≥менник" об'ЇднуЇ терм≥ни-словосполученн¤, у ¤ких:

а) терм≥ном Ї атрибутивна частина (прикметник), а ≥менник - загальновживана лексема: артез≥анськ≥ води, кап≥л¤рна вода, озонна р≥ка, ірунтов≥ води, вода грав≥тац≥йна, мезотропн≥ озера тощо;

б) терм≥ном Ї ≥менник, атрибутивна частина - загальновживане слово: фаза парова, латунь морська, водна г≥г≥Їна, водний г≥ацинт, р≥чкова сл≥пота тощо;

в) обидв≥ частини не Ї терм≥нами: висок≥ води, внутр≥шнЇ море, рожева вода тощо.

2. ћодель "д≥Їприкметник + ≥менник": мандруюча р≥ка, незарегульована р≥ка, падаюча хвил¤, б≥жуча хвил¤, упор¤дкована пара, зв'¤зана вода, заражена вода, в≥дпрацьована вода, осв≥тлена вода, дистрофуюч≥ озера.

3. ћодель "≥менник + ≥менник" може мати:

а) безприйменникову конструкц≥ю "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": рух р≥дини, проба води, проф≥ль р≥вчака, водоносн≥сть р≥ки, дзеркало води, доб≥ганн¤ води, долина р≥ки, "хв≥ст" хвил≥, к≥льк≥сть теч≥њ, точка роси, витрати води, агресивн≥сть води, оздоровленн¤ р≥ки, в'¤зк≥сть р≥дини тощо;

б) прийменников≥ конструкц≥њ (трапл¤ютьс¤ нечасто) такого типу:

- "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник в орудному в≥дм≥нку": м≥грац≥¤ з водою, спаданн¤ з дощем тощо;

- "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у м≥сцевому в≥дм≥нку": гартуванн¤ в вод≥, охолодженн¤ в вод≥ тощо;

- "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": в≥дбитт¤ в≥д дощу тощо;

- "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у знах≥дному в≥дм≥нку": за¤вка на воду тощо.

” складених терм≥нах, що представл¤ють таку модель, трапл¤ютьс¤ так≥, у котрих:

а) стрижневе слово Ї терм≥ном: рух р≥дини, проф≥ль р≥вчака, дзеркало води, к≥льк≥сть теч≥њ, оздоровленн¤ р≥ки, м≥грац≥¤ з водою;

б) обидв≥ частини не Ї терм≥нами: доб≥ганн¤ води, витрати води.

ƒвокомпонентн≥ модел≥ складених терм≥н≥в ≥з семою вода Ї найпродуктивн≥шими.  р≥м того, у своњй структур≥ вони можуть м≥стити ¤к елементи терм≥нолог≥чного характеру, що належать до р≥зних наукових галузей, зокрема, рад≥отехн≥ки, електромехан≥ки, еколог≥њ, машинобудуванн¤ тощо, так ≥ загальновживан≥ слова.

ћенш уживаними Ї трикомпонентн≥ терм≥ни, що охоплюють так≥ модел≥: "≥менник + прикметник (д≥Їприкметник) + ≥менник", "прикметник (д≥Їприкметник) + ≥менник + ≥менник", "д≥Їприкметник (прикметник) + прикметник + ≥менник", ≥ р≥дше трапл¤ютьс¤ чотирикомпонентн≥ ("прикметник + ≥менник + прикметник + ≥менник", "≥менник + прикметник + ≥менник + ≥менник").

–озгл¤немо детальн≥ше трикомпонентн≥ модел≥ складених терм≥н≥в ≥з семою вода:

1. ћодель "прикметник + прикметник + ≥менник" (вар≥ант - "прикметник + д≥Їприкметник + ≥менник") - вс≥ компоненти у називному в≥дм≥нку: внутр≥шн≥й водний шл¤х, фонтанне артез≥анське джерело, регенерован≥ ст≥чн≥ води, неочищен≥ ст≥чн≥ води, замкнута водна петл¤.

2. ћодель "≥менник у називному в≥дм≥нку + [прикметник (д≥Їприкметник) у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку]": джерело ст≥чних вод, в≥дв≥д охолоджувальноњ води, басейн про¤сненоњ води, зм'¤кшуванн¤ п≥дземних вод, вторгненн¤ морськоњ води, витрати ірунтовоњ води, л≥нза п≥дземних вод, м≥тка високих вод, рух ірунтових вод тощо.

” терм≥ноодиниц¤х такого типу немаЇ прийменникових конструкц≥й.

3. ћодель "прикметник (д≥Їприкметник) у називному в≥дм≥нку + [≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку або м≥сцевому в≥дм≥нку (прийменникова конструкц≥¤)]":

а) безприйменников≥ конструкц≥њ: сумарна жорстк≥сть води, хвилевий рух р≥дини, естетична ц≥нн≥сть водостоку, мертвий об'Їм водосховища, вих≥дна ¤к≥сть води, вихровий рух р≥дини, державний обл≥к води, спок≥йний стан потоку тощо;

б) прийменников≥: сон¤чна осв≥тлен≥сть у вод≥ тощо.

4. ћодель "д≥Їприкметник у називному в≥дм≥нку + ≥менник в орудному в≥дм≥нку + ≥менник у називному в≥дм≥нку" (така модель трапл¤Їтьс¤ р≥дко): продута пов≥тр¤м р≥дина тощо.

5. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у м≥сцевому в≥дм≥нку" (така модель трапл¤Їтьс¤ нечасто): кругооб≥г води в природ≥, баланс води в ірунт≥ тощо.

6. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + прикметник в орудному в≥дм≥нку + ≥менник в орудному в≥дм≥нку": вода з нульовою жорстк≥стю тощо.

7. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у м≥сцевому в≥дм≥нку + прикметник у називному в≥дм≥нку": завис≥ у вод≥ механ≥чн≥ тощо.

8. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": вода дл¤ компенсац≥њ втрат тощо.

„отирикомпонентн≥:

1. ћодель "словосполученн¤ [прикметник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у називному в≥дм≥нку] + [прикметник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку]": ст≥чна вода високоњ рад≥оактивност≥, масовий розвиток планктонних водоростей, п≥дземне сховище питноњ води, б≥олог≥чне очищенн¤ ст≥чних вод, насичена зона п≥дземноњ води.

2. ћодель "≥менник у називному в≥дм≥нку + [прикметник + ≥менник + ≥менник] (ус≥ три компоненти у родовому в≥дм≥нку)": обрис п≥дземного ст≥канн¤ води тощо.

3. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": водойма дл¤ збереженн¤ запасу води тощо.

4. ћодель "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + прикметник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": система подаванн¤ чистоњ води, коливанн¤ р≥вн¤ п≥дземних вод тощо.

5. ћодель (ус≥ компоненти - у називному в≥дм≥нку) "≥менник + прикметник + прикметник + прикметник": пара вод¤на суха насичена тощо.

6. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + прикметник у м≥сцевому в≥дм≥нку + ≥менник у м≥сцевому в≥дм≥нку": ¤к≥сть води у водному об'Їкт≥ тощо.

7. ћодель "прикметник у називному в≥дм≥нку + прикметник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку + ≥менник у родовому в≥дм≥нку": водний б≥олог≥чний вид рослин тощо.

8. ћодель (прийменникова) "≥менник у називному в≥дм≥нку + прикметник в орудному в≥дм≥нку + прикметник в орудному в≥дм≥нку + ≥менник в орудному в≥дм≥нку": вода з≥ складними льодовими умовами тощо.

9. ћодель "присл≥вник + д≥Їприкметник у називному в≥дм≥нку + прикметник у називному в≥дм≥нку + ≥менник у називному в≥дм≥нку": прогресивно очищена ст≥чна вода тощо.

Ѕагатокомпонентн≥ терм≥ни ≥з семою вода менш продуктивн≥, оск≥льки, виражаючи самост≥йне науково-техн≥чне пон¤тт¤, кожен терм≥н сприймаЇтьс¤ ¤к дещо ц≥ле. ќднак дл¤ системност≥ надзвичайно важливо, щоб у терм≥н≥ розп≥знавалос¤ значенн¤ його складових частин ≥ щоб ц≥ значенн¤ не суперечили значенню ц≥лого терм≥на. [9: 76] —еред багатокомпонентних моделей терм≥н≥в можна вид≥лити так≥:

а) прийменников≥ конструкц≥њ: р≥ка з активною динам≥кою руслових процес≥в, реакц≥йн≥ норми ¤кост≥ води у водному об'Їкт≥, придатному дл¤ рекреац≥њ, ступ≥нь придатност≥ водостоку дл¤ рекреац≥њ, вода, що в≥дпов≥даЇ вимогам електронноњ промисловост≥, навантаженн¤ води у водному об'Їкт≥ забруднювальними речовинами тощо;

б) безприйменников≥: звичайна система очищенн¤ ст≥чних вод, г≥дродинам≥чний контроль конусноњ теч≥њ забрудненоњ п≥дземноњ води, автоматична станц≥¤ контролю ¤кост≥ води, вода системи авар≥йного охолодженн¤ активноњ зони (¤дерного реактора), д≥л¤нка теч≥њ з недостатньо ¤к≥сною водою тощо.

ќтже, складен≥ терм≥ни ≥з семою вода, що мають у своЇму склад≥ три ≥ б≥льше елемент≥в, переважно утворюютьс¤ шл¤хом розширенн¤ й уточненн¤ значень двокомпонентних терм≥н≥в. јтрибутивн≥ компоненти, що додаютьс¤ до структури двокомпонентних моделей, уточнюють значенн¤ терм≥на словосполученн¤. ” структур≥ складеного терм≥на замкнута водна петл¤ простежуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ пон¤ть категор≥њ предмет≥в (петл¤) за функц≥Їю (замкнута) та м≥сцем знаходженн¤ (водна). ƒодатковий атрибутивний компонент, що вказуЇ на певну функц≥ю характерний дл¤ таких терм≥н≥в: регенерован≥ ст≥чн≥ води, неочищен≥ ст≥чн≥ води.

“рапл¤ютьс¤ модел≥, у ¤ких додатковий елемент вказуЇ на м≥сце переб≥гу д≥њ чи процесу. “ак, у складеному терм≥н≥ сон¤чна осв≥тлен≥сть у вод≥ стрижневе слово (осв≥тлен≥сть), вказуЇ на функц≥ональну ознаку (процес), пов'¤зану з д≥Їсловом осв≥тлювати, залежне слово виражене прикметником (сон¤чна) ≥ передаЇ атрибутивну ознаку. ”точненн¤ цього двокомпонентного словосполученн¤ додатковим елементом, вираженим ≥менником з прийменником (у вод≥), вказуЇ на м≥сце переб≥гу процесу, даЇ змогу вид≥лити ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ терм≥ноодиниц≥. ƒодатковий елемент, що вказуЇ на м≥сце переб≥гу д≥њ чи процесу Ї, наприклад, у терм≥н≥ внутр≥шн≥й водний шл¤х.

 р≥м того, додатковий елемент у трикомпонентних модел¤х терм≥н≥в може виражати функц≥ональн≥ ознаки: регенерован≥ (процес, пов'¤заний з д≥Їсловом регенерувати) ст≥чн≥ води, неочищен≥ ст≥чн≥ води ≥ т. п.

«ауважимо, що процес залученн¤ додаткових елемент≥в до структури двокомпонентних моделей складених терм≥н≥в ≥з семою вода не порушуЇ семантичноњ ц≥л≥сност≥ терм≥ноодиниц≥, а лише уточнюЇ њњ.

” вс≥х типах терм≥н≥в-словосполучень, що становл¤ть предмет нашого розгл¤ду, складов≥ частини перебувають у сп≥вв≥дношенн≥ означуваного до означеного.

ќзначувана частина може виражатис¤ р≥зними частинами мови:

- прикметником: важка вода, грав≥тац≥йна вода, вод¤ний пил, в≥льна теч≥¤, кисла вода, водна блоха, водний г≥ацинт, р≥чковий узор, вода в≥льна, агресивна вода, вода недоступна, вода кап≥л¤рна тощо;

- д≥Їприкметником: незарегульована р≥ка, мандруюча р≥ка, наступаюче море, зв'¤зана вода, вода п≥дживлювальна, п≥дперта вода, вода в≥дмивна, заражена вода, в≥дпрацьована вода, дистрофуюч≥ озера тощо ;

- ≥менником у непр¤мому в≥дм≥нку без прийменника: глибина теч≥њ, проба води, напруга теч≥њ, точка роси, розчин в≥дн≥манн¤, витрати води, оздоровленн¤ р≥ки, доб≥ганн¤ води, мутн≥сть води, аерац≥¤ води тощо ;

- ≥менником у непр¤мому в≥дм≥нку з р≥зними прийменниками: м≥грац≥¤ з водою, гартуванн¤ в вод≥, охолодженн¤ в вод≥, пливти за теч≥Їю, за¤вка на воду тощо.

” б≥льш складних конструкц≥¤х терм≥носполук ≥з семою вода ¤к означувана, так ≥ означена частина можуть виражатис¤ словосполученн¤м.  р≥м того, означувана частина може бути ¤к без прийменника (джерело ст≥чних вод, м≥тка високих вод, рух ірунтових вод, л≥нза п≥дземних вод, затримка талих вод, втрати поливноњ води, зм'¤кшуванн¤ п≥дземних вод, вторгненн¤ морськоњ води тощо), так ≥ з прийменником (водойма дл¤ збереженн¤ запасу води, кругооб≥г води в природ≥, вода з нульовою жорстк≥стю тощо). ќзначена частина, виражена словосполученн¤м, притаманна таким складеним терм≥нам: сон¤чна осв≥тлен≥сть у вод≥, естетичний вплив на воду, звичайн≥ забруднювач≥ води, осв≥тлен≥ ст≥чн≥ води, неочищен≥ ст≥чн≥ води, замкнута водна петл¤ тощо.

’оча ми проанал≥зували структуру далеко не вс≥х складених терм≥н≥в ≥з семою вода, спостереженн¤ дають змогу говорити про те, що форма анал≥тичноњ конструкц≥њ здатна б≥льш точно в≥дтворити зм≥ст конкретного пон¤тт¤ техн≥чноњ галуз≥.

—емантично базовим у цих складних найменуванн¤х Ї ≥менник, ¤кий у структур≥ свого значенн¤ м≥стить ту сему, що формуЇ пон¤т≥йний зм≥ст терм≥носполуки. Ќезважаючи на те, означуваною частиною анал≥тичного терм≥на Ї сема вода (та њњ пох≥дн≥ - водний, р≥чковий, озерний тощо) чи означеною, вона збер≥гаЇ наступн≥ значенн¤, подан≥ у —ловнику украњнськоњ мови [11, с. 716]:

1. ѕрозора, безбарвна р≥дина, що становить собою найпрост≥шу х≥м≥чну сполуку водню з киснем: аерована вода, атмосферн≥ ст≥чн≥ води, зв'¤зана вода, солона вода, знесолена вода тощо.

2. Ќап≥й або розчин ¤коњсь речовини: реакц≥йн≥ норми ¤кост≥ води, придатна вода, вода п≥дживлювальна, вода сира, норми питноњ води, живильна вода, м≥нерал≥зована вода тощо.

3. ¬одна маса / водна поверхн¤ джерел, озер, р≥чок, мор≥в, океан≥в: кол≥рн≥сть води, насичена зона п≥дземноњ води, вода водних джерел, водоростевий ставок, водна екосистема.

Ћ≥тература

Ѕалабан “. јнгл≥йсько-украњнський словник-дов≥дник ≥нженер≥њ довк≥лл¤: Ѕлизько 15000 терм≥н≥в. Ћьв≥в: ¬идавництво ƒержавного ун≥верситету "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка", 2000. 400 с.

¬иноградов ¬. ќсновные типы лексических значений слова // ¬опросы ¤зыкознани¤. 1953. є 5. —. 3 - 29.

¬ойналович ќ., ћоргунюк ¬. –ос≥йсько-украњнський словник науковоњ ≥ техн≥чноњ мови (терм≥нолог≥¤ процесових пон¤ть).  .: ¬ир≥й, —талкер, 1997. 256 с.

√одована ћ. —ловосполученн¤ ¤к джерело поповненн¤ украњнськоњ терм≥нолог≥њ // ”крањнська терм≥нолог≥¤ ≥ сучасн≥сть: «б. наук. ѕраць. ¬ип. VI. / ¬≥дп. ред. Ћ.ќ.—имоненко.  .:  Ќ≈”, 2005. 448 с.

√оршкова “.ћ.   вопросу о природе терминологического словосочетани¤ // “ермин и слово. ѕредметна¤ отнесенность и функционирование терминов. √орький: »здание √√”, 1983. 140 с.

ƒаниленко ¬.ѕ. –усска¤ терминологи¤. ќпыт лингвистического описани¤. ћ.: Ќаука, 1977. 246 с.

 ороткий рос≥йсько-украњнський електротехн≥чний словник / ред. ¬.—. ѕерхач. Ћьв≥в: Ћѕ≤, 1990. 126 с.

 ороткий рос≥йсько-украњнський словник сучасних математичних ≥ економ≥ко-математичних терм≥н≥в / ”кладач≥ Ћ. √. Ѕо¤рова, ќ. ѕ.  орж. ’.: ќснова. 96 с.

Ћотте ƒ.—. ќсновы построени¤ научно-технической терминологии. ћ.: »зд-во јЌ ———–, 1961. 158 с.

–ос≥йсько-украњнський тлумачний теплоенергетичний словник / «а ред. …. ћисака, ћ.  рука. Ћьв≥в: ¬идавництво Ќац≥онального ун≥верситету "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка", 2001. 412 с.

—ловник украњнськоњ мови: в 11 т. “. 1./ √ол. ред. ≤.  . Ѕ≥лод≥д.  ., 1970.