ћузична лексика ’-’V≤ стол≥ть



Ќев≥д'Їмною частиною украњнськоњ культури час≥в  ињвськоњ –ус≥ була музика. ћожна вид≥лити три основн≥ напр¤мки њњ побутуванн¤: народну музику, профес≥йну ≥нструментальну музику (св≥тську та ратну) ≥ профес≥йний церковний сп≥в.

ѕро народну музику час≥в  ињвськоњ –ус≥ дов≥дуЇмос¤ з р≥зних писемних джерел - л≥топис≥в, твор≥в красного письменства ("—лово про пох≥д ≤гор≥в), давн≥х малюнк≥в, зображень на ювел≥рних виробах, монетах тощо; в украњнських народних п≥сн¤х заф≥ксовано чимало старовинних музичних назв (гусл≥, сопел≥, клепало, било, дзвони). Ќародн≥ ум≥льц≥ - гудц≥, глумц≥, скоморохи ≥снували ще в ¤зичницьк≥ часи, њхн¤ д≥¤льн≥сть модиф≥кувалас¤ прот¤гом тис¤чол≥ть, особливо п≥сл¤ прийн¤тт¤ христи¤нства.

Ѕагатством ≥ р≥зноман≥тн≥стю в≥дзначавс¤ музичний побут кн¤жого двору. ѕри двор≥ кн¤з¤ був ц≥лий штат руських та ≥ноземних (наприклад, з ¬≥зант≥њ) музикант≥в-ум≥льц≥в [6, с.16]. Ѕула у  ињвськ≥й –ус≥ й ратна, тобто в≥йськова музика, ¤ку виконували за допомогою труб, сурм, бубн≥в. ” л≥тературних пам'¤тках  ињвськоњ –ус≥ згадано ≥мена таких музикант≥в: гудець ќр, що сп≥вав половецьк≥ п≥сн≥ (≤пат≥њвський л≥топис, 1201), та галицький "славутний сп≥вець" ћитуса (≤пат≥њвський л≥топис, 1241). Ћегендарною постаттю був славнозв≥сний Ѕо¤н, осп≥ваний у "—лов≥ про пох≥д ≤гор≥в". ”любленц¤ми народу були також скоморохи, ¤ких називали веселими людьми або веселими молодц¤ми. ” билинному епос≥ згадують скоморох≥в, ¤к≥ грають "на гусельках, гудочках, свирел¤х" ≥ з п≥сн¤ми "по уличках походжають".

ѕоширенн¤ та розвиток музичноњ культури спри¤ли виникненню в лексичн≥й систем≥ мови специф≥чних найменувань. ƒосл≥джуючи пам'¤тки XI-XIV ст., ¬.‘≥л≥ппов [11] вид≥л¤Ї ц≥лий пласт музичноњ лексики, серед ¤коњ найб≥льш частотними Ї слова ≥грець, гудець, пл¤сець, смичець. јнал≥з цих найменувань св≥дчить, що це були не окрем≥ вкрапленн¤, а системно орган≥зован≥ елементи музичноњ терм≥нолексики. ƒоказом цього Ї специф≥чна модель терм≥н≥в: д≥Їсл≥вний кор≥нь + суф≥кс -ець-.

ƒо найдавн≥ших сл≥в, що позначали музичн≥ пон¤тт¤, належать: бубон, голос, грати, гуд≥ти, гусла, дуда, п≥сн¤, свир≥ль, скрип, сп≥вати та ≥н., ¤к≥ Ї праслов'¤нськими за походженн¤м.

≤з впровадженн¤м христи¤нства в  ињськ≥й –ус≥ почала розвиватись ≥ церковна музика. ” друг≥й половин≥ XI ст. у  иЇво-ѕечерському монастир≥ була заснована школа сп≥ву, з'¤вились ≥ своњ майстри церковного сп≥ву - розсп≥вщики. ”же в т≥ часи ≥снували два види церковного сп≥ву - кондакарний ≥ стихирарний, записували церковн≥ насп≥ви за допомогою спец≥альних знак≥в - крюк≥в, знамен [1, с.153-154].

–озвиток украњнськоњ церковно-музичноњ терм≥нолог≥њ досл≥джував ќ.√орбач у науков≥й розв≥дц≥ "« ≥стор≥њ украњнськоњ церковно-музичноњ терм≥нолог≥њ". јвтор проанал≥зував музичну лексику, заф≥ксовану в писемних джерелах ’≤-’V≤≤≤ стол≥ть, починаючи в≥д рукописних зб≥рник≥в, молитовник≥в, псалтир≥в до музикознавчоњ прац≥ ћ.ƒилецького та лексикограф≥чних праць ѕ.Ѕеринди, ћ.—мотрицького, ™.—лавинецького, ≤.—резневського, Ћ.«изан≥¤, ≤.ћаксимовича; ќ.√орбач заф≥ксував музичн≥ терм≥ни у водев≥л≥ ≤. отл¤ревського "ћоскаль-чар≥вник". јвтор зробив висновок, що "вс¤ терм≥нолог≥¤ нашоњ церковноњ - а отже найдавн≥шоњ вченоњ музики в основному грецька: Ескр≥зь ≥детьс¤ або про безпосередн≥ позиченн¤ з грецького або про кальки-переклади грецьких терм≥н≥в на церковнослов'¤нщину" [3, с.3]. Ќа думку вченого, церковно-музична терм≥нолог≥¤ засв≥дчуЇ "сильну п≥вденну, в≥зант≥йсько-болгарську хвилю, зм≥нену згодом зах≥дньою, польсько-латинською чи - ≥тал≥йською" [3, с.3].

ќсобливе зац≥кавленн¤ викликаЇ музична лексика, почерпнута з давньоукрањнських пам'¤ток ≥ заф≥ксована в "ћатериалах дл¤ словар¤ древнерусского ¤зыка" ≤.—резневського [10], "—ловаре древнерусского ¤зыка (’≤-’≤V)" за редакц≥Їю –.јванесова [7], "—ловнику староукрањнськоњ мови ’≤V-’Vст."[8], "—ловнику украњнськоњ мови ’V - першоњ половини ’V≤≤ ст." [9] .

” пер≥од ’≤-’≤V ст. вже ≥снував розвинений пласт музичноњ лексики, що охоплював р≥зн≥ тематичн≥ групи, серед ¤ких найпоширен≥шими були назви музичних ≥нструмент≥в, назви ос≥б, назви вид≥в ≥ жанр≥в музики та назви процес≥в, пов'¤заних з музикою.

—еред назв музичних ≥нструмент≥в вид≥л¤Їмо так≥ ном≥нац≥њ: загальн≥ назви - съсuдъ, сосuдъ, със@дъ, мuсикы" - "музыкальный инструмент "[10, 3, с.166']; струнн≥ музичн≥ ≥нструменти та њх детал≥ - бр<цало, гuсли, гоусли, гuсль, г@сль (на¤вн≥ форми множини й однини), лура (л≥ра), пhснивьць, пhсмица, пhснивица, пhсница, пhсньница - "муз. инстр. въ родh арфы, цhвница" [10, 2, с. 1786,1788], псалътырь, псалтырь - "струнный инструментъ, родъ арфы" [10, 2, с.1721], струна, търн<", торн<", трьн<", тери" - "лира" [10, 3, с.1056], цhвьница, цьвьница - "струна; лира" [10, 3, с.1448]; ударн≥ музичн≥ ≥нструменти - било, бuбънъ, бuбьнъ, бuбонъ, бuбенъ, варганъ, звонъ, звоньць, клаколъ, колоколъ, колокольць, клепало, кимвалъ, кuмвалъ, коумвалъ, кимбалъ, к?мбалъ, к?мболъ, к?мвалъ, набломъ, тuтuнбазъ, тuмпанъ; духов≥ музичн≥ ≥нструменти: пипела, пипола - "свирhль" [10, 2, с.932], пищаль, свирhль, сопль, сопhль, сuрна, трuба, тр<ба, тръстьца; органъ, оръганъ, арганъ, ерганъ, ~рганъ. “рапл¤ютьс¤ найменуванн¤ музичних ≥нструмент≥в - анал≥тичн≥ конструкц≥њ модел≥ "≥менник + прикметник": духовные гоусли, труба благогласна¤, труба духовна¤.

√рупа на позначенн¤ д≥¤ч≥в у царин≥ музикуванн¤ ц≥кава з лексичного та структурного боку. “иповими у цьому пер≥од≥ розвитку музичноњ лексики Ї пох≥дн≥ складн≥ слова, у ¤ких можна вид≥лити к≥лька основ: псалмописьць, псалъмопhвьць, пhвцелюбьць, пhснопои, пhснопhвьць, пhснословъ, пhснословьць, пhснотворъ, св<топhвць.

ѕродуктивними ви¤вились назви ≥з суф≥ксом -ник-, що виник ще в сп≥льнослов'¤нську епоху ≥ швидко актив≥зувавс¤ в аіентивн≥й функц≥њ в давньоукрањнськ≥й мов≥ [4:54]: демествьникъ, деместв<ник, деместьникъ, игрьникъ, каноньникъ, ликъствьникъ, мuсичьникъ, пhсниникъ, пhсникъ, пhсеник, пищальникъ, свирhльникъ, слuжьбьникъ, слuжебникъ, сопhльникъ, трuбникъ, цhвникъ. ” давн≥х пам'¤тках трапл¤ютьс¤ поодинок≥ утворенн¤ з суф≥ксом -ик-: деместик, демьстикъ, доместикъ.

Ќизка аіентивних назв музичного проф≥лю м≥стить суф≥кс -ьць- (-hць-) - суч. -ець-: глоумьць, гоудьць, гuдьць, игрьць, игрhць, игрець, пhвьць, пhснивьць, пhвецъ, свирьць, свирець, сопьць.

ѕоруч ≥з утворенн¤ми чолов≥чого роду вживали паралельн≥ назви ж≥ночого роду ≥з суф≥ксом -ниц-: бuбъница, бубеньница, играньница, тuмпальница, тuмпаньница, коущьница.

≤з прийн¤тт¤м христи¤нства в  ињвськ≥й –ус≥ вагому частину музичноњ культури становили христи¤нськ≥ церковн≥ сп≥ви. ѕри храмах було засновано хоров≥ колективи, ¤к≥ супроводжували богослуж≥нн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д народних п≥сень, ¤к≥ передавались в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤ усно, церковн≥ в≥дправи записували. « ¬≥зант≥њ до нас прийшла невменна (знакова) нотац≥¤, почала формуватис¤ фахова церковно-музична терм≥нолог≥¤ на позначенн¤ р≥зних жанр≥в, церковних в≥дправ, крюкових знак≥в; серед цих назв переважали запозиченн¤ з грецькоњ мови, а також утверджувалис¤ назви, почерпнут≥ з народноњ мови.

” тематичн≥й груп≥ жанр≥в ≥ вид≥в музики, частин богослужебних в≥дправ на¤вн≥ так≥ запозиченн¤, переважно з грецькоњ мови: акаfистъ, антифонъ, аллилоуарь, аллилоуи", ~ксапсалмъ, ектени", коланды, каланьды, каланьди, коледа, кол<да, канuнъ, канонъ, кенаникъ, кондакъ, коньдакъ, лЏтерги", литuрги", литорги", ексапсалмъ, оксапсалмъ, прокименъ, прокимонъ, прокыменъ, псалъмосъ, пьсалъмосъ, псалъмъ, пьсалъмъ, стихира, стихыра, стихhра, стихера, тропарь, трепарь.

” ц≥й тематичн≥й груп≥ трапл¤ютьс¤ назви, ¤к≥ виникли на слов'¤нськ≥й основ≥. “ак, нац≥ональним в≥дпов≥дником грецького терм≥на л≥тург≥¤ Ї служба, пhти~. ќкрем≥ музичн≥ назви мають суф≥кс -л-, наприклад, отъпhло, припhло, а в субстантивованих прикметниках натрапл¤Їмо на суф≥кси -льн-, -ньн-: сhдальна, сhдильна, сhдhльна, трьпhсньна, четверопhсньна. ” давн≥х пам'¤тках заф≥ксовано чимало церковно-музичних терм≥н≥в анал≥тичноњ структури - ("прикметник + ≥менник"): канонъ великый, канонъ възкрьсьныи, прежесв<щена¤ литоурги".

ѕ≥сл¤ оф≥ц≥йного запровадженн¤ христи¤нства в  ињвськ≥й –ус≥ було поширено необх≥дн≥ дл¤ церковних в≥дправ та обр¤д≥в р≥зноман≥тн≥ книги, серед ¤ких заф≥ксовано так≥ запозичен≥ з грецькоњ мови назви: апостолъ, ~вангели~, ермолои, кондакарь, мине", стихера, стихирарь, октоикъ, октаикъ, охътаикъ, охтаихъ, слuжьбьникъ, слuжебникъ.

—еред назв, пов'¤заних ≥з звукоутворенн¤м, трапл¤ютьс¤ ≥менники переважно в≥дд≥Їсл≥вного походженн¤: гласъ, голосъ, звuкъ, зв@къ, звоукъ, звонъ, глоумъ, игрь (заф≥ксовано синон≥м≥чн≥ назви до цього терм≥на з суф≥ксами -ищ- та пох≥дних в≥д нього -нищ-, -алищ-: игрище, игрьнище, игралище), пискъ, свистъ, ликъ.

ѕродуктивними ви¤вились ≥менники з суф≥ксом -н'≥i- (-т'≥i-), ¤к≥ означають опредмечен≥ процеси, д≥њ або абстрактн≥ пон¤тт¤ за назвою д≥њ: бр<цаниЇ, въспhвани~, въспhни~, въспhти~, глашень~, глоумлени~, гоудени~, гuдени~, гuжени~, глашени~, звонени~, зв<цани~, играни~, клепани~, ликовани~, пhти~, свистани~, слuждени~, слuжени~, ударени~.

—еред музичних терм≥н≥в, пов'¤заних ≥з вираженн¤м динам≥чноњ ознаки (д≥њ) у процес≥ њњ триванн¤, знаходимо значну к≥льк≥сть утворень на позначенн¤ звукодобуванн¤, це, зокрема, так≥ д≥Їслова: гuсти, звонити, звенhти, звьнhти, звhнhти, звhцати, зв<цати, зв<кнuти, пипеловати, пиполовати, пискати, пискнuти, свиревати, свирити, свир"ти, свиснuти, свистати, сопсти, сопhти, троскотати, трuбити, тр@бити.

Ѕ≥льш≥сть ≥з зазначених д≥Їсл≥в стали мотивац≥йною базою дл¤ утворенн¤ ≥менник≥в - назв музичних ≥нструмент≥в, частина з ¤ких ≥снувала в пер≥од  ињвськоњ –ус≥: бр<цати - бр<цало, гuсти - гuсль, г@сль, гuсли, звонити - звонъ, клатати - клаколъ, колоколъ, клепати - клепало, сопhти - сопль, сопохъ, сопuхъ, сопhль; ≥нш≥ ≥менники утворились згодом, вони заф≥ксован≥ у словнику за редакц≥Їю Ѕ.√р≥нченка, у лексикограф≥чних прац¤х ћ.”манц¤ ≥ ј.—п≥лки, ™.∆елех≥вського ≥ —.Ќед≥льського та побутують у народних гов≥рках ≥ дос≥ [2]: свистати - свистак, свисток, соп≥ти - соп≥лка, троскотати - троскотало.

ќкремо вид≥л¤Їмо д≥Їслова на позначенн¤ узагальненоњ д≥њ, пов'¤заноњ ≥з витворенн¤м звучанн¤: гласити, играти, плескати - "бр¤цать на кимвалh""" [10:2:962], пhвати, пhти, рокотати, тuтьнhти, тuтнhти, uдар"ти, uдарати, ударить, кол<довати, литоuргисати, литоргисати, шпильманити.

ѕрикметники вказують на в≥дношенн¤ до музики, до музичних ≥нструмент≥в, гравц≥в, до назв жанр≥в, церковних в≥дправ, наприклад, игрьныи, мuсикиинъ, мuсичьскыи, мuсикыискыи; гuсльныи, органьскыи, органьныи, пищальскыи, свирhльныи, сиризинъ, сирининъ, трuбьныи, тр@бьныи, цhвьничьныи, пhвьчьскы, пhснивыи, скомрашьскыи, шпильманьскыи, октоичьныи, октаичьныи, пhснивьныи, пhсньныи, пhсньскы. ѕрикметники великыи, възкрьсьныи набувають терм≥нного значенн¤ лише у сполученн≥ з ≥менникам: канонъ великыи, канонъ възкрьсьныи.

ѕрикметники ≥з складними основами скомпонован≥ з двох тв≥рних основ, що супроводжуЇтьс¤ суф≥ксац≥Їю: прикметник + ≥менник: благопохвальныи, гласохвальныи, доброгласьныи, любогласьнъ, твьрдогласьныи; займенник сам, все + прикметник: самогласьныи, вьсесъставьныи - многострунный; числ≥вник + ≥менник: дес<тьстроуньныи, осмогласьныи.

ѕер≥од зародженн¤ украњнськоњ музичноњ терм≥нолексики (’-’V≤ ст.) залишаЇтьс¤ мало досл≥дженим. –≥зн≥ тогочасн≥ богослужебн≥ п≥вч≥ книги - октоњхи, осьмогласники, кондакар≥, каноники, трактати-сказанн¤, устави-типики, типикони, нотн≥ книги або зошити-поголосники не опубл≥кован≥ ≥ не розшифрован≥.

ѕершою спробою систематизац≥њ, упор¤дкуванн¤ та по¤сненн¤ музичних назв давнього пер≥оду Ї "—ловник терм≥н≥в ≥ сл≥в украњнського церковного сп≥ву" ¬.‘.≤ванова [5], виданий 1998 року в ћиколаЇв≥. ” ц≥й сучасн≥й лексикограф≥чн≥й прац≥ представлена музична лексика ’-’’ ст. ¬ид≥л¤Їмо так≥ тематичн≥ групи церковно-музичноњ лексики пер≥оду ’-’V≤ ст.:

- музичн≥ ≥нструменти: било (дерев'¤на або металева дошка, ударом об ¤ку скликали до молитви в≥рних, коли в христи¤нськ≥й церкв≥ ще не були введен≥ дзвони), клепало (до ¬ечерн≥, на ¤к≥й сп≥вали "Ѕлажен муж", вдар¤ли в зал≥зне клепало), благов≥ст, благов≥сник (один ≥з вид≥в церковного дзвону), кимвал (музичний ≥нструмент, ¤кий складаЇтьс¤ з двох металевих тар≥лок, що вдар¤ють одна об одну; церковн≥ дзвони), тимпан (р≥д м≥дних тар≥лок). ÷¤ тематична група невелика, адже назви музичних ≥нструмент≥в не в≥дпов≥дають тематиц≥ словника - "терм≥ни ≥ слова украњнського церковного сп≥ву";

- назви профес≥й в царин≥ церковного сп≥ву: вершники (виконавц≥ верхнього голосу в знаменному трир¤дковому сп≥в≥), головщик (до ’V≤≤ ст. ведучий ≥ перший сп≥вак на крилос≥, найдосв≥дчен≥ший засп≥вувач ≥ кер≥вник церковного хору, знавець сп≥вочих традиц≥й, крюковоњ нотац≥њ), демественник (сол≥ст в демественному сп≥в≥, вчитель сп≥ву в  ињвськ≥й –ус≥), доместик (вчитель ≥ начальник хору в грецьк≥й церкв≥; назва доместик≥в-п≥вчих засв≥дчена в руських л≥тописах ’≤-’≤≤ ст.), димарх (кер≥вник хору), доброп≥сневий (старовинна назва церковного п≥вчого, ¤кий добре знав богослужбовий сп≥в), канонарх (кл≥рик - розпор¤дник церковного сп≥ву), кл≥рик (той, хто належить до кл≥ру, в тому числ≥ ≥ крилосний п≥вчий, реіент), нижники (виконавц≥ нижнього голосу у трир¤дковому сп≥в≥), паламар (нижчий церковний служитель, що допомагаЇ св¤щенику п≥д час богослуж≥нн¤, бере участь у крилосному сп≥в≥); п≥снивець, п≥сельник, п≥сенник (п≥вчий, ¤кий у хор≥ сп≥вав церковн≥ п≥снесп≥ви), п≥снеп≥вець, п≥снесп≥вець, п≥снесловець (п≥вч≥, ¤к≥ в старовину виконували духовн≥ п≥сн≥, псалми), п≥снеписець, п≥снетворець (автор, ¤кий писав духовн≥ п≥сн≥, складав або обробл¤в церковн≥ п≥снесп≥ви), протопсалт, протопсалтис (кер≥вник хору в  ињвськ≥й –ус≥), путники (виконавц≥ головного голосу у трир¤дковому сп≥в≥);

- назви сп≥вацьких голос≥в та њх рег≥стр≥в: бас (низький чолов≥чий голос), алтембас (високий бас, те ж саме, що бас-ексцелент, бас-гоф, бас-крижак, тенор-бас), путь (в трир¤дковому сп≥в≥ середн≥й голос, ¤кий виконував головну парт≥ю);

- назви музичних колектив≥в: хор церковний (колектив п≥вчих з в≥руючих), капела (об'Їднанн¤ духовних ос≥б, ¤к≥ служили при двор≥);

- назви д≥й, процес≥в прац≥ в галуз≥ музики: хейроном≥¤ (старовинний спос≥б керуванн¤ хором за допомогою системи умовних рух≥в руками ≥ пальц¤ми; використовували також при цьому м≥м≥ка ≥ рух головою), Їдиноглас≥Ї (злагоджене ансамблеве ≥нтонуванн¤ в церковному сп≥в≥), переченн¤ (неприЇмна дл¤ слуху по¤ва хроматичного зм≥неного тону в одному з голос≥в хорового твору тод≥, ¤к в ≥ншому голос≥ перебуваЇ той же тон в незм≥неному вигл¤д≥), солодкосп≥в (приЇмний сп≥в), солодкоглас≥Ї (приЇмне, чар≥вне звучанн¤ п≥вчого голосу);

- назви вид≥в, жанр≥в музики, окремих музичних твор≥в та њх складових частин: ≥зводи (м≥сцев≥ музично-поетичн≥ вар≥анти старовинних церковних п≥снесп≥в≥в), ≥рмос (назва першого стихира-тропар¤ в кожн≥й п≥сн≥ канону), канон (п≥снесп≥в, складений за в≥домим правилом ≥ розм≥ром), катавас≥¤ (≥рмоси, ¤к≥ сп≥ваютьс¤ в кожн≥й п≥сн≥ канону), п≥снеслов≥Ї (духовна п≥сн¤), кондак (коротка п≥сн¤, ¤ка м≥стить в соб≥ похвалу св¤тому або виражаЇ суть св¤та), стих (короткий п≥снесп≥в або п≥сн¤, вибрана з псалм≥в або з ≥нших книг —в¤того ѕисанн¤), стихира (п≥снесп≥в в≥зант≥йського походженн¤ на в≥рш≥ строф≥чноњ будови з силаб≥чним складом ≥ одного розм≥ру), псальма (духовна п≥сн¤-г≥мн, створена на тексти в≥ршово оброблених б≥бл≥йних псалм≥в), подобен (п≥снесп≥в, ¤кий прийн¤тий за зразок побудови тексту ≥ насп≥ву дл¤ виконанн¤ по ньому ≥нших п≥снесп≥в≥в), п≥снесп≥в (узагальнена назва церковного одноголосного твору), розсп≥в (система церковних мелод≥й, дл¤ ¤коњ характерн≥ визначальн≥ мотиви-посп≥вок ≥ законом≥рност≥ њх орган≥зац≥њ в сп≥в≥ —лужби Ѕожоњ), тропар (невеличкий п≥снесп≥в, в ¤кому коротко розкриваЇтьс¤ суть св¤та або згадуЇтьс¤ пам'¤ть св¤того; цей жанр використовувавс¤ у в≥зант≥йському богослуж≥нн≥, а п≥зн≥ше перейшов у староукрањнське);

- назви граф≥чних знак≥в, ¤к≥ використовували дл¤ запису музики: знаменна нотац≥¤ (один з р≥зновид≥в невменних середньов≥чних нотац≥й; знаменна нотац≥¤ розроблена давньоукрањнськими п≥вчими на основ≥ невменноњ в≥зант≥йськоњ нотац≥њ в ’ст.), знам'¤, знамено (в украњнському сп≥в≥ ще з час≥в  ињвськоњ –ус≥ знаменом називали вс≥ безл≥н≥йн≥ ноти (крюки)), ≥н≥ц≥али (в абзацах старовинних нотних рукопис≥в початков≥ букви тексту, виконан≥ у зб≥льшеному розм≥р≥ ≥ прикрашен≥ орнаментом, малюнками, часто ≥з зображенн¤м духовних ос≥б, гусл¤р≥в), ≥стиннореч≥Ї (текст безл≥н≥йних рукопис≥в, що збереглис¤ в≥д перших час≥в христи¤нства в –ус≥), кондакарна нотац≥¤ (р≥зновид невменних середньов≥чних нотац≥й, заф≥ксована в староукрањнських п≥вчих рукописах ’≤-’≤V ст.), кондакарне знам'¤ (музичн≥ знаки, ¤кими написан≥ кондакар≥ або зб≥рники кондак≥в; ≥снувало в сп≥воч≥й богослужебн≥й практиц≥ з к≥нц¤ ’≤ до початку ’≤V ст.), крюки, знамена (знаки староукрањнськоњ п≥вчоњ ≥деограф≥чноњ нотац≥њ (один з вид≥в невменного письма), ¤к≥ використовувались дл¤ запису п≥снесп≥в≥в; в≥дом≥ з к≥нц¤ ’≤ - початку ’≤≤ ст.), невменна нотац≥¤ (один з ранн≥х засоб≥в запису музики, що поширювалас¤ приблизно з ’≤ ст.), невми (умовн≥ граф≥чн≥ знаки, за допомогою ¤ких записували музику в епоху раннього середньов≥чч¤; тип (або зовн≥шн≥й вигл¤д) граф≥чного письма), криж (назва невменного знака в систем≥ знаменного сп≥ву), нота (умовний граф≥чний знак дл¤ того або ≥ншого музичного тону (звуку); ще у ≤≤ ст. п≥сл¤ –≥здва ’ристового це слово використовували в цьому значенн≥), палка, паракл≥т (назва невменного знака в систем≥ знаменного письма);

- назви прикрас мелодичного рисунка: аненайка (мелодична прикраса в староукрањнському мел≥зматичному церковному сп≥в≥; з ’≤ ст. стала в≥домою в сп≥воч≥й практиц≥  ињвськоњ –ус≥), кратимата (прикраса церковноњ мелод≥њ, ¤ку використовували в давньогрецьк≥й церкв≥; вживалась у церковному сп≥в≥  ињвськоњ –ус≥, про що св≥дчать нотн≥ книги ’≤ ст.);

- назви м≥сць розташуванн¤ сп≥вак≥в: капела (м≥сце в≥дправленн¤ церковноњ служби), крилас, крилос, кл≥рос, жереб (м≥сце в передн≥й частин≥ храму, призначене дл¤ читц≥в ≥ п≥вчих), соле¤ (м≥сце в грецьк≥й церкв≥, де перебувають п≥вч≥; в стародавн≥й –ус≥ соле¤ ≥снувала в церквах, але з часом була л≥кв≥дована; в≥д нењ залишились сучасн≥ крилоси), хори (м≥сце дл¤ сп≥вак≥в в храмах, на ¤кому п≥д час богослуж≥нн¤ сп≥ваЇ церковний хор);

- назви р≥зних вид≥в вокально-хорового сп≥ву: красний сп≥в (вираз, попул¤рний в характеристиц≥ ≥ оц≥нц≥ благозвучного церковного сп≥ву), стовповий сп≥в (те ж саме, що знаменний сп≥в), знаменний розсп≥в (найдавн≥ший ≥з розсп≥в≥в ≥ основний вид староукрањнського церковного сп≥ву), демество (тип староукрањнського церковного сп≥ву), демественний сп≥в (один з вид≥в староукрањнського церковного сп≥ву, що ≥снував ще в часи  ињвськоњ –ус≥);

- назви церковних п≥вчих книг, трактат≥в, зошит≥в, устав≥в, правил: антифолог≥он, трефолог≥й, св¤ткова м≥не¤ (богослужбов≥ книги, ¤к≥ м≥ст¤ть службу √осподських, Ѕогородичних, ¬еликих —в¤т), ≥рмолог≥й, ≥рмолог≥он (церковна книга, ¤ка м≥стить ≥рмоси), кондакар≥ (староукрањнськ≥ п≥вч≥ книги к≥н. ’≤ - поч. ’≤V ст.), книги нотн≥, книги п≥вч≥ (богослужебн≥ книги, призначен≥ дл¤ крилосного сп≥ву; в православн≥й церкв≥ в≥дом≥ з ’≤ ст.), м≥не¤ (12 церковних книг ≥з службами дл¤ св¤т на кожний день), номоканон (з≥бранн¤ закон≥в або церковних правил (≥ правил богослужбового сп≥ву); в≥домий у православн≥й церкв≥ ще з час≥в  ињвськоњ –ус≥), октоњх, осьмигласник (церковна книга, ¤ка м≥стить восьмитижневий стовп п≥снесп≥в≥в, пов'¤заних з системою восьмиглас≥¤), симфон≥¤, конкорданц≥¤ б≥бл≥йна (з≥бранн¤ вс≥х сл≥в, вислов≥в ≥ фраз (≥ щодо сп≥ву), що трапл¤ютьс¤ в Ѕ≥бл≥њ), стихирар (книга, ¤ка м≥стить з≥бранн¤ стихир), типик, тип≥кон (церковна книга (устав), ¤ка подаЇ правила дл¤ проведенн¤ богослуж≥нь).

ќгл¤д музичноњ терм≥нолексики ’-’V≤ ст., заф≥ксованоњ у "ћатериалах дл¤ словар¤ древнерусского ¤зыка" ≤.—резневського, "—ловаре древнерусского ¤зыка (’≤-’≤V)" за редакц≥Їю –.јванесова, "—ловнику староукрањнськоњ мови ’≤V-’Vст.", "—ловнику украњнськоњ мови ’V - першоњ половини ’V≤≤ ст.", "—ловнику терм≥н≥в ≥ сл≥в украњнського церковного сп≥ву" ¬.‘.≤ванова, даЇ п≥дстави стверджувати , що в цей пер≥од закладено основу, на ¤к≥й ірунтуЇтьс¤ ≥ вдосконалюЇтьс¤ сучасна украњнська музична терм≥носистема. Ќа украњнському мовному ірунт≥ виникли ≥ закр≥пились назви жанр≥в та окремих музичних твор≥в, народних музичних ≥нструмент≥в (гањвка, знаменний розсп≥в, клепало, соп≥лка). ”крањнська церковно-музична терм≥нолог≥¤ позначена пом≥тним п≥вденнов≥зант≥йським впливом - б≥льш≥сть запозичених лексем потрапила ≥з грецькоњ мови (гексахорд, ≥рмос, канонарх, кондак, кондакар, м≥не¤, монод≥¤, невми, октоњх, стихира, тропар, хейроном≥¤). ’оча в≥дчутн≥ намаганн¤ впроваджувати в церковно-музичну терм≥носистему ≥ давньоукрањнськ≥ ном≥нац≥њ (аненайка, благов≥ст, благов≥сник, било, знаменний розсп≥в, клепало, вершник, головщик, нижник, осьмоглас≥Ї, п≥снеписець, стовповий сп≥в).

Ћ≥тература

1. Ѕоровик ћ. ƒавньоруський церковний сп≥в // ≤стор≥¤ украњнськоњ музики в шести томах.  .: Ќаук. думка, 1989. “. ≤. —. 148-171.

2. Ѕулик-¬ерхола —.«. Ќазви народних духових ≥нструмент≥в у музичн≥й терм≥носистем≥ украњнськоњ мови // ¬≥сник ƒержавного ун≥верситету "Ћьв≥вська пол≥техн≥ка". ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ. ћатер≥али 6-њ м≥жнародноњ науковоњ конференц≥њ. Ћьв≥в, 2000. є 402. —. 349-354. Ѕулик-¬ерхола —.«. Ќазви украњнських народних музичних ударних ≥нструмент≥в у мовн≥й картин≥ св≥ту // —емантика мови ≥ тексту. «б. статей V≤ м≥жнародноњ конференц≥њ. ≤вано-‘ранк≥вськ, 2000. —. 84-89.

3. √орбач ќ. « ≥стор≥њ украњнськоњ церковно-музичноњ терм≥нолог≥њ. ћюнхен, 1965. 40 с.

4. «акревська я. Ќазви д≥ючоњ особи // Ќариси з д≥алектного словотвору в ареальному аспект≥.  .: Ќаук. думка, 1976. —. 52-82.

5. ≤ванов ¬. —ловник терм≥н≥в ≥ сл≥в украњнського церковного сп≥ву (пос≥бник-дов≥дник). ћиколањв, 1998. 244 с.

6. ћайборода  . ћузична культура  ињвськоњ –ус≥ // ≤стор≥¤ украњнськоњ дожовтневоњ музики.  .: ћуз. ”крањна, 1969. —. 10-21.

7. —ловарь древнерусского ¤зыка (’≤-’≤V). ѕод ред. –.јванесова. ћ.: –усский ¤зык, 1988-1991. “.≤-≤V.

8. —ловник староукрањнськоњ мови ’≤V-’V ст. у двох томах.  .: Ќаук. думка, 2000. “. ≤-≤≤.

9. —ловник украњнськоњ мови ’V - першоњ половини ’V≤≤ ст. Ћьв≥в, 1994-2000. ¬ип. 1-7.

10. —резневский ». ћатериалы дл¤ словар¤ древнерусского ¤зыка по письменнымъ пам¤тникамъ. —анкт-ѕетербургъ, 1893-1903. “. ≤-≤≤≤.

11. ‘илиппов ¬.   терминологии музыкально-исполнительского и театрального искусства (на материале письменных пам¤тников ’V-’VIII веков) // »сследовани¤ по словообразованию и лексикологии древнерусского ¤зыка. ћ.: Ќаука, 1969. —. 194-195.



Ќа головну



Hosted by uCoz