”крањнський терм≥н ¤к нац≥онально-культурне ¤вище



”крањнський терм≥н ¤к нац≥онально-культурне ¤вище ≥ дос≥ не став предметом спец≥ального наукового досл≥дженн¤. ћовознавц≥ здеб≥льшого розгл¤дають його ¤к особливий знак серед лексем нац≥ональноњ мови або використовують дл¤ ≥люстрац≥њ теоретичних засад загального терм≥нознавства. „ерез це особливу увагу звертають на семантику терм≥на ≥ особливост≥ про¤ву парадигматичних в≥дношень (синон≥мних, омон≥мних, парон≥мних ≥ родо-видових) в терм≥нн≥й лексиц≥, а також на пошуки доказовоњ бази, що п≥дтверджувала б його тенденц≥ю до однозначност≥. „имало м≥сц¤ займаЇ етимолог≥¤ ≥ словотв≥рна будова терм≥н≥в, що належать до р≥зноман≥тних терм≥носистем, а також ≥стор≥¤ формуванн¤ найменувань спец≥альних пон¤ть [8;9;10;11;18;19]. “ематичн≥ обр≥њ украњнського терм≥нознавства розширюють монограф≥чн≥ досл≥дженн¤, в ¤ких внутр≥шньомовн≥ чинники розвитку терм≥носистем пов'¤зано ≥з теор≥Їю мовного плануванн¤ [3] або проанал≥зовано роль ≥ м≥сце греко-латинських корен≥в у р≥зноман≥тних терм≥носистемах [5] чи розвиток терм≥нолог≥њ пов'¤зано з л≥нгвоцидом украњнськоњ мови в ’’ стол≥тт≥ [7; 17].

≤стор≥¤ наукового терм≥на в нов≥й украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ засв≥дчуЇ, що до основних питань терм≥нознавства завжди належала проблема в≥дбору з найр≥зноман≥тн≥ших вар≥ант≥в Їдиноњ назви спец≥ального пон¤тт¤ ≥ орган≥чного њњ входженн¤ в лексичну п≥дсистему нац≥ональноњ мови. ≤ ¤кщо нове загальновживане слово часто виникало в мов≥ спонтанно, то в≥дб≥р спец≥ального потребував опрацюванн¤ критер≥њв входженн¤ в загальнол≥тературну мову ≥ окрему терм≥носистему. ÷е завданн¤ легше вир≥шувати тод≥, коли ≥снують певн≥ традиц≥њ терм≥нокористуванн¤. ≤ ск≥льки б не наголошували на семантичних чи естетичних критер≥¤х добору терм≥на, ≥стор≥¤ розвитку р≥зних галузей знань засв≥дчуЇ, що найчаст≥ше перевагу надають терм≥ну, що маЇ найтривал≥шу традиц≥ю ужитку, часто усупереч згаданим вище принципам.

—ьогочасну украњнську ситуац≥ю в галуз≥ терм≥нолог≥чного нормуванн¤ ускладнюЇ та обставина, що серед теоретик≥в ≥ практик≥в терм≥нотвору ≥снують прихильники принаймн≥ двох терм≥нотворчих традиц≥й, кожна з ¤ких передбачаЇ р≥зний нац≥ональнокультурний виб≥р: одн≥ зор≥Їнтован≥ на використанн¤ ус≥х на¤вних в украњнськ≥й мов≥ способ≥в ≥ засоб≥в, а ≥нш≥ в≥ддають перевагу калькуванню з мови рос≥йськоњ. ƒискус≥њ на численних терм≥нолог≥чних конференц≥¤х останн≥х рок≥в засв≥дчують, що чи не найважлив≥шою проблемою сучасного украњнського терм≥нознавства залишаЇтьс¤ також питанн¤ про те, ¤к зберегти нац≥ональний дух украњнськоњ терм≥нолог≥њ в умовах широких глобал≥зац≥йних процес≥в сучасност≥, хоча така проблема не дуже хвилюЇ чисельних терм≥нолог≥в-русоф≥л≥в. ¬иб≥р ≥з можливих терм≥нних р¤д≥в найб≥льш ц≥кавить терм≥нолог≥в-практик≥в, особливо украњнську науково-техн≥чну ≥нтел≥генц≥ю. ” њњ середовищ≥ точатьс¤ найгар¤ч≥ш≥ дискус≥њ щодо в≥дбору найприйн¤тн≥ших назв спец≥альних пон¤ть з р¤ду дублетних найменувань, а також щодо способ≥в ≥ засоб≥в лексикограф≥чного опрацюванн¤ ≥ стандартуванн¤ ном≥нац≥й процесових пон¤ть, словотв≥рна структура ¤ких, ¤к в≥домо, найб≥льш в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д аналог≥чних терм≥н≥в ≥нших слов'¤нських мов, насамперед рос≥йськоњ.

ѕроблема украњнського терм≥на ¤к нац≥онально-культурного феномена: у ¤ких тематичних чи ≥нших групах назв спец≥альних пон¤ть ви¤вл¤Їтьс¤ мовна специф≥ка украњнського терм≥на, на ¤к≥ р≥вн≥ мовноњ структури необх≥дно звернути особливу увагу, щоб узгодити семантичн≥ ≥ прагматичн≥ вимоги до терм≥на ≥ не втратити його украњнськомовного духу. јнал≥зован≥ проблеми виход¤ть поза меж≥ суто л≥нгв≥стичних, через що терм≥нознавство приречене виходити поза вузькол≥нгв≥стичн≥ рамки ≥ ставати м≥ждисципл≥нарною галуззю..

—еред власне л≥нгв≥стичних проблем, пов'¤заних з нац≥ональн-культурною специф≥кою украњнських терм≥н≥в, сьогодн≥ можна вид≥лити принаймн≥ ш≥сть:

опрацюванн¤ критер≥њв знерос≥йщенн¤ сучасних терм≥носистем, у зв'¤зку з чим потребуЇ також опрацюванн¤ проблема рос≥¤н≥зму в украњнськ≥й терм≥нолог≥њ;

ви¤вленн¤ англ≥цизм≥в(американ≥зм≥в) у р≥зних терм≥носистемах ≥ наукове обірунтуванн¤ доц≥льност≥ њх ужитку;

з'¤суванн¤ рол≥ ≥ м≥сц¤ ≥нтернац≥онал≥зм≥в ≥ њх нац≥ональних в≥дпов≥дник≥в у р≥зних терм≥носистемах;

способи в≥дбору назв опредметнених д≥й;

способи в≥дбору найменувань опредметнених ознак;

орфоеп≥чн≥ й орфограф≥чн≥ проблеми.

÷≥ проблеми зумовлюють ≥нш≥, наприклад, проблеми практичного терм≥нознавства, насамперед терм≥нограф≥њ, а також викладанн¤ основ наук у середн≥й школ≥ та р≥зноман≥тних наукових дисципл≥н у школ≥ вищ≥й.

” статт≥ зосереджено увагу передус≥м на рол≥ трьох тип≥в терм≥н≥в, рос≥¤н≥зм≥в, англ≥цизм≥в та ≥нтернац≥онал≥зм≥в, у р≥зних терм≥носистемах сучасноњ украњнськоњ мови, ви¤влено способи ≥ засоби њх можливоњ зам≥ни украњнськими в≥дпов≥дниками.

–ос≥¤н≥зми та англ≥цизми активно проникають до новоњ украњнськоњ л≥тературноњ мови в ’’ стол≥тт≥ - рос≥¤н≥зми починаючи з тридц¤тих рок≥в, англ≥цизми - п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ѓх роль ≥ м≥сце в р≥зноман≥тних терм≥носистемах активно почали об