јнал≥з еколог≥чного стану довк≥лл¤ м. хмельницький на п≥дстав≥ мон≥торингових досл≥джень



Ќин≥шню еколог≥чну ситуац≥ю в ”крањн≥ можна схарактеризувати ¤к кризову. ¬она формувалас¤ прот¤гом тривалого пер≥оду через нехтуванн¤ об'Їктивними законами розвитку довк≥лл¤ ≥ неувагу до в≥дтворенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу. ¬≥дбувалис¤ структурн≥ деформац≥њ господарського комплексу, за ¤ких перевагу надавали розвитку в ”крањн≥ сировинно-видобувних, тобто еколог≥чно небезпечних галузей промисловост≥.

≈коном≥ц≥ ”крањни притаманна висока питома вага ресурсом≥стких та енергоЇмних технолог≥й, ¤к≥ впроваджували та нарощували найдешевшим способом - без буд≥вництва в≥дпов≥дних очисних споруд. ÷е було можливим без ефективних правових, адм≥н≥стративних та економ≥чних механ≥зм≥в природокористуванн¤ ≥ без урахуванн¤ вимог охорони довк≥лл¤. ÷≥ та ≥нш≥ чинники, зокрема, низький р≥вень еколог≥чноњ св≥домост≥ сусп≥льства, призвели до значноњ деградац≥њ довк≥лл¤, надм≥рного забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод, пов≥тр¤ ≥ земель, нагромадженн¤ в дуже великих к≥лькост¤х шк≥дливих, у тому числ≥ високотоксичних, в≥дход≥в виробництва.

“ак≥ процеси тривали дес¤тир≥чч¤ми ≥ призвели до р≥зкого пог≥ршенн¤ стану здоров'¤ людей, зменшенн¤ народжуваност≥ та зб≥льшенн¤ смертност≥, а це загрожуЇ вимиранн¤м ≥ б≥олог≥чно-генетичною деградац≥Їю нац≥њ. ¬ин¤тковою особлив≥стю еколог≥чного стану ”крањни Ї те, що еколог≥чно гостр≥ ситуац≥њ на локальному р≥вн≥ мають здатн≥сть поглиблюватис¤ ≥ переходити в ранг великих рег≥ональних криз. „орнобильська катастрофа з њњ довготривалими медико-б≥олог≥чними, економ≥чними та соц≥альними насл≥дками спричинила в ”крањн≥ ситуац≥ю, ¤ка наближаЇтьс¤ до р≥вн¤ глобальноњ еколог≥чноњ катастрофи. ѕод≥бний стан ≥ в б≥льшост≥ великих та середн≥х м≥ст.

≈колог≥чн≥ проблеми м≥ст пов'¤зан≥, головно, з високою концентрац≥Їю на пор≥вн¤но невеликих територ≥¤х населенн¤, транспорту ≥ промислових п≥дприЇмств та з утворенн¤м антропогенних ландшафт≥в, дуже далеких в≥д стану еколог≥чноњ р≥вноваги.

 ругооб≥г речовин та енерг≥њ у м≥стах значно ≥нтенсивн≥ший, н≥ж у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. —ередн¤ густина природного потоку енерг≥њ «емл≥ - 180 ¬т/м2, частка антропогенноњ енерг≥њ в ньому - 0,1 ¬т/м2. ” м≥стах вона зростаЇ до 30-40 ≥ нав≥ть до 150 ¬т/м2 [1. —. 47].

Ќад великими м≥стами атмосфера м≥стить у 10 раз≥в б≥льше аерозолей ≥ в 25 раз≥в б≥льше шк≥дливих газ≥в. Ѕлизько 60-70% газового забрудненн¤ даЇ автомоб≥льний транспорт. јктивн≥ша конденсац≥¤ вологи призводить до зб≥льшенн¤ опад≥в на 5-10%. —амоочищенню атмосфери перешкоджаЇ зниженн¤ на 10-20% сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ швидкост≥ в≥тру, про що св≥дчать результати спец≥альних досл≥джень цих процес≥в [1. —.58].

” раз≥ пов≥льного руху пов≥тр¤ теплов≥ аномал≥њ над м≥стом охоплюють шари атмосфери в 250-400 м, а контрасти температури можуть дос¤гати 5-6 о—. « ними пов'¤зан≥ температурн≥ ≥нверс≥њ, ¤к≥ призвод¤ть до п≥двищенн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ атмосфери, утворенн¤ брудного туману ≥ смогу. ћ≥ста потребують у дес¤ть раз≥в б≥льше води в розрахунку на одну людину, н≥ж с≥льськ≥ райони, а забрудненн¤ водоймищ дос¤г¤Ї катастроф≥чних розм≥р≥в [2. —.140].

ќб'Їми ст≥чних вод дос¤гають 1 м3 за добу в розрахунку на одну людину [10. —.15]. “ому практично вс≥ велик≥ м≥ста в≥дчувають деф≥цит водних ресурс≥в ≥ багато з них отримують воду з в≥ддалених джерел.

¬одоносн≥ горизонти п≥д м≥стами сильно виснажен≥ внасл≥док безперервного в≥дкачуванн¤ п≥дземних вод.  р≥м того, вони забруднен≥ на значну глибину.

ƒокор≥нного перетворенн¤ зазнав у м≥стах ірунтовий покрив. Ќа великих площах п≥д маг≥страл¤ми ≥ кварталами в≥н ф≥зично знищений, а в рекреац≥йних зонах - парках, скверах, дворах - сильно деградований, забруднений побутовими в≥дходами, шк≥дливими речовинами з атмосфери, збагачений важкими металами, а знищенн¤ рослинного покриву грунт≥в спри¤Ї активному розвитку водноњ та в≥тровоњ ероз≥њ.

–ослинний покрив м≥ст майже повн≥стю зам≥нений культурними насадженн¤ми - парками, скверами, газонами, кв≥тниками, але¤ми. —труктура антропогенних ф≥тоценоз≥в не в≥дпов≥даЇ зональним ≥ рег≥ональним типам природноњ рослинност≥. “ому розвиток зелених насаджень м≥ст в≥дбуваЇтьс¤ у середовищ≥, значно в≥ддаленому в≥д його природних аналог≥в, тому його пост≥йно п≥дтримуЇ людина. Ѕагатор≥чн≥ рослини в м≥стах розвиваютьс¤ в умовах сильного пригноблюванн¤.

”с≥ ц≥ факти св≥дчать про надзвичайну актуальн≥сть спец≥альних досл≥джень еколог≥чного стану м≥ських геосистем.

Ќайповн≥ше сут≥ таких досл≥джень в≥дпов≥даЇ система урбоеколог≥чного мон≥торингу [5, 6]. «м≥ст ц≥Їњ системи досл≥джень пол¤гаЇ у створенн≥ мереж≥ об'Їкт≥в мон≥торингу рельЇфу, ірунт≥в, поверхневих ≥ п≥дземних вод, рослинного покриву, атмосферного пов≥тр¤, ус≥х вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, природних ≥ техногенних процес≥в та розробц≥ програми спостережень ≥ њњ реал≥зац≥њ з метою отриманн¤ детальноњ ≥нформац≥њ про еколог≥чний стан компонент≥в довк≥лл¤ м≥ста ≥ функц≥онуванн¤ його урбосистеми, обірунтуванн¤ процесорегулювальних заход≥в. ѕроблема урбо-еколог≥чного мон≥торингу останн≥ми роками привертаЇ щораз б≥льшу увагу науковц≥в ≥ практик≥в, про що св≥дчить зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ публ≥кац≥й у фахових виданн¤х ≥ монограф≥чних досл≥джень [6. —.10].

«в≥сно, що на початкових етапах досл≥джень еколог≥чного стану урбосистеми найб≥льше уваги треба прид≥л¤ти вивченню стану геолог≥чного середовища ≥ рельЇфу, грунт≥в, рослинного покриву, поверхневих ≥ п≥дземних вод та атмосферного пов≥тр¤.

—тан рельЇфу ≥ геолог≥чного середовища м. ’мельницького оц≥нила ќ.¬.  олтун [7]. ≤нш≥ компоненти урболандшафту вивчен≥ г≥рше. “ому, на жаль, вичерпноњ ≥ повноњ оц≥нки еколог≥чного стану урбосистеми ’мельницького дос≥ нема, що зумовлено такими причинами:

оц≥нка еколог≥чного стану м≥ста повинна ірунтуватис¤ на визначенн≥ широкого спектра показник≥в забрудненн¤ компонент≥в довк≥лл¤ р≥зних частин м≥ста п≥дприЇмствами, транспортом, ≥ншими чинниками;

таку оц≥нку доц≥льно давати територ≥¤м п≥дприЇмств ≥ њхн≥х виробничих зон, транспортних маг≥стралей, житлових масив≥в, рекреац≥йних зон тощо, однак через брак кошт≥в ≥ недосконалу систему еколог≥чного мон≥торингу природного довк≥лл¤ м≥ста потр≥бноњ ≥нформац≥њ нема або вона недостатньо точна ≥ над≥йна;

отримана ≥нформац≥¤ повинна бути систематизована, тобто зведена в Їдину систему, добре продуману, лог≥чну ≥ ц≥л≥сну;

на¤вна система збиранн¤ та узагальненн¤ отриманих даних про еколог≥чний стан м. ’мельницького побудована без ц≥л≥сноњ науковоњ концепц≥њ, часто не узгоджена, њњ п≥дтримують не вс≥ орган≥зац≥њ ≥ служби, в≥дпов≥дальн≥ за вир≥шенн¤ еколог≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних проблем м≥ста. “ому побудова еколог≥чноњ модел≥ ’мельницького - важливе завданн¤ вчених нашого м≥ста.

”загальнен≥ дан≥ св≥дчать про складний еколог≥чний стан урбосистеми ’мельницького. ¬икиди забруднювальних речовин у пов≥тр¤ний басейн м≥ста 2000 р. становили 9 928,072 т, зокрема, в≥д стац≥онарних джерел - 2 928,072 т, (у т≥м числ≥ р≥дких та газопод≥бних - 2 601,86 т), що на 4,8% б≥льше в≥д показник≥в 1999 р. - 2 794,735 (у т≥м числ≥ р≥дких та газопод≥бних - 2 506,497 т). ÷е по¤снюють тим, що 2000 р. зросли обс¤ги промислового виробництва. ќбс¤ги промисловоњ продукц≥њ у пор≥вн¤льних ц≥нах становили 110,3% до попереднього пер≥оду, зокрема, товар≥в широ-кого споживанн¤ - 100,4%. «б≥льшилас¤ загальна к≥льк≥сть автотранспорту (табл. 1), викиди ¤кого с¤гають 70% в≥д загального об'Їму викид≥в [3. —. 8]. ” 2001-2003 р. тривало зростанн¤ антропопрес≥њ на м≥ське середовище.

“аблиц¤ 1

Ќа¤вн≥сть автотранспортних засоб≥в

та головн≥ показники роботи транспорту в м. ’мельницькому

 Ќа¤вн≥сть автотранспортних засоб≥в

√оловними забруднювачами атмосферного пов≥тр¤ в≥д стац≥онарних джерел Ї кому-нальн≥ п≥дприЇмства м≥ста, а саме: ћ ѕ "’мельницьктеплокомуненерго" (961,741 т/р) та ќѕ "«ах≥дна котельна" (291,865 т/р). « метою зниженн¤ обс¤гу викид≥в забруднювальних речовин у пов≥тр¤ний басейн м≥ста ц≥ п≥дприЇмства у 2003 р. виконали еколого-режимне налагодженн¤ 36 котл≥в на загальну суму 95 780 грн.

 ƒинам≥ка викид≥в забруднювальних речовин в атмосферне пов≥тр¤

–ис. 1. ƒинам≥ка викид≥в забруднювальних речовин в атмосферне пов≥тр¤

м. ’мельницького: 1 - стац≥онарн≥ джерела; 2 - автомоб≥льий транспорт.

« метою зменшенн¤ обс¤г≥в забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ у м≥ст≥ запроваджено автоматичну систему керуванн¤ дорожн≥м рухом (ј— ƒ–). —аме завд¤ки њй пол≥пшилась ¤к≥сть пов≥тр¤ в центр≥ м≥ста (рис. 1, 2), не кажучи вже про зручн≥сть просуванн¤ транспорту та безпеку п≥шоход≥в.

 Ѕагатор≥чна ≥ сезонна динам≥ка забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤

–ис. 2. Ѕагатор≥чна ≥ сезонна динам≥ка забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤

урбосистеми ’мельницького (по м≥с¤ц¤х). –оки: 1 - 2001; 2 - 2002; 3 - 2003; 4 - 2004.

 онтроль за станом атмосферного пов≥тр¤ веде комплексна лаборатор≥¤ спостережень забрудненн¤ природного середовища ’мельницького г≥дрометцентру на два пости (ѕќ—“-2). «а даними ц≥Їњ лаборатор≥њ, у 2000 р. проведено 18 494 спостереженн¤ за концентрац≥¤ми шк≥дливих речовин в атмосферному пов≥тр≥ м. ’мельницького за такими ≥нгред≥Їнтами: пилом, оксидом вуглецю, двоокисом с≥рки, двоокисом азоту, окисом азоту, фенолами, формальдег≥дом, ам≥аком, хлористим воднем, с≥рчаною кислотою та розчинними сульфатами. Ќа посту спостереженн¤ забруднень є1, що на територ≥њ в≥йськового шпиталю, в≥д≥брано проби на вм≥ст важких метал≥в та бензоп≥рену в пов≥тр≥. —постереженн¤ засв≥дчують, що середньом≥с¤чн≥ концентрац≥њ цих ≥нгред≥Їнт≥в поступово зб≥льшуютьс¤.  р≥м цих показник≥в, пост≥йно в≥дстежують ≥ метеоролог≥чн≥ параметри, тому що забрудненн¤ значно залежить в≥д впливу метеоролог≥чноњ ситуац≥њ.

јнал≥з даних мон≥торингу св≥дчить, що за вм≥стом у пов≥тр≥ двоокису с≥рки, розчинних сульфат≥в та хлористого водню простежуЇтьс¤ незначне пол≥пшенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ. ѕор≥вн¤но з 1999 р. середньор≥чн≥ концентрац≥њ розчинних сульфат≥в, хлористого водню та формальдег≥ду практично не зм≥нилис¤, а щодо ≥нших ≥нгред≥Їнт≥в, то њхн¤ концентрац≥¤ зб≥льшилас¤.

” жовтн≥ 2000 р. зареЇстровано два випадки високого р≥вн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ м. ’мельницького двоокисом азоту, ¤ке було пов'¤зане з неспри¤тливими метеоролог≥чними умовами та спалюванн¤м опалого лист¤.

ќсобливу шкоду атмосферному пов≥трю, рослинному покриву ≥ ірунтам завдають автомоб≥л≥, техн≥чн≥ параметри роботи двигун≥в ¤ких не в≥дпов≥дають сучасним вимогам ≥ призвод¤ть до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ пов≥тр¤. ¬ихлопн≥ гази автомоб≥л≥в м≥ст¤ть багато свинцю, а зношенн¤ шин зумовлюЇ надходженн¤ в атмосферу ≥ ірунт цинку, в≥д дизельних двигун≥в - кадм≥ю. ÷≥ важк≥ метали належать до сильних токсикант≥в. ѕромислов≥ п≥дприЇмства викидають дуже багато пилу, окисл≥в азоту, зал≥за, кальц≥ю, магн≥ю, кремн≥ю, ≥ хоча ц≥ сполуки не так≥ токсичн≥, ¤к зазначен≥ вище, проте вони знижують прозор≥сть атмосфери, п≥двищують на 50% к≥льк≥сть дн≥в з туманами, на 10% зб≥льшують к≥льк≥сть опад≥в, на 30% знижують сон¤чну рад≥ац≥ю [9. —.102].

«а даними ћ ѕ "’мельницькводоканал", у 2000 р. дл¤ потреб населенн¤ та п≥дприЇмств м≥ста забрано 24,88 млн м3 св≥жоњ води, у т≥м числ≥ з п≥дземних джерел - 24,32 млн м3, з поверхневих водойм - 0,564 млн м3. « ц≥Їњ к≥лькост≥ на господарсько-питн≥ потреби використано 22,31 млн м3 водних ресурс≥в, на виробнич≥ - 2,358, дл¤ риборозведенн¤ - 0,219 млн м3. ” системах зворотного та повторного використанн¤ м≥ститьс¤ 8,809 млн. м3 води, у т≥м числ≥ зворотного - 8,542 млн м3, повторного - 0,267 млн м3, що далеко в≥д св≥тових г≥дроеколог≥чних норм.

Ќа територ≥њ м≥ста ’мельницького нал≥чують 187 артез≥анських свердловин, з ¤ких за дозволами на спец≥альне водокористуванн¤ беруть воду 33 водокористувач≥.

” 2000 р. у поверхнев≥ водн≥ об'Їкти скинуто 21,32 млн м3 ст≥чних вод, з них нормативно очищених майже 20,44 млн м3, а недостатньо очищених - 0,880 млн м3.

” ст≥чн≥ води урбосистеми ’мельницького скинуто так≥ забруднювальн≥ речовини, тис. т: н≥трати - 0,253; —ѕј– - 2,627; жири - 0,096; зал≥зо - 4,714; м≥дь - 0,309; цинк - 0,112; хром шестивалентний - 0,173; Ѕ—  пов. - 0,338; нафтопродукти - 0,631; зависл≥ речовини - 0,272; сухий залишок - 13,31; сульфати - 1,277; хлориди - 1,800; азот амон≥йний - 0,093; н≥трити - 0,004; фосфати - 36,01; усього - 62,019. як бачимо, у структур≥ забруднень ст≥чних вод найб≥льша частка припадаЇ на фосфати, сухий

залишок, зал≥зо, —ѕј–, хлориди ≥ сульфати та ≥нш≥ ≥нгред≥Їнти, ¤к≥ св≥дчать про пол≥компонентн≥сть забрудненн¤ водного середовища.

Ќайб≥льший обс¤г ст≥чних вод скидаЇ ћ ѕ "’мельницькводоканал" - 4017,2 т за р≥к.  р≥м того, недостатньо очищен≥ води скидаЇ “ќ¬ "ћ'¤сний дв≥р ѕод≥лл¤"- 61,91 т. за р≥к. ¬ажливу роль у структур≥ довк≥лл¤ урбосистеми ’мельницького в≥д≥граЇ рельЇф та елементи г≥дрограф≥чноњ мереж≥, зокрема, долина р. ѕ≥вденний Ѕуг ≥ басейни р≥чок ѕлоска, —амець.

–≥чка ѕлоска належить до басейну ѕ≥вденного Ѕугу ≥ Ї його правою притокою. Ѕасейн р≥чки розм≥щений у межах л≥состеповоњ зони. ѕрот≥каЇ ѕлоска по територ≥њ ’мельницькоњ област≥. ¬ит≥к р≥чки Ї на висот≥ 360 м над р≥внем мор¤ за 2 км зах≥дн≥ше с. ’оменц≥ ’мельницького району. –≥чка належить до категор≥њ малих, а басейн - до сильно освоЇних (табл. 2).

“аблиц¤ 2

√оловн≥ г≥дрограф≥чн≥ параметри р. ѕлоска

 √оловн≥ г≥дрограф≥чн≥ параметри

«агальна к≥льк≥сть ставк≥в ≥ водосховищ, ¤к≥ регулюють м≥сцевий ст≥к, станом на 01.01.1992 р. становила 19 шт, а њхн≥й сумарний об'Їм - 4,50 млн м3. ¬оди р≥чки належать до г≥дрокарбонатного класу, њхн¤ жорстк≥сть - 5,0-6,4 мг-екв/дм3, загальна м≥нерал≥зац≥¤ 300-400 мг/дм3. ¬исокий ступ≥нь еродованост≥ ірунт≥в басейну св≥дчить про значне еколог≥чне напруженн¤, ¤ке створюють тут екзогенн≥ процеси (див. табл. 2), та про небезпеку х≥м≥чного ≥ механ≥чного забрудненн¤ поверхневих вод (табл. 3).

“аблиц¤ 3

√оловн≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактер≥олог≥чн≥ характеристики ¤кост≥ води р. ѕлоска

 √оловн≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактер≥олог≥чн≥ характеристики ¤кост≥ води

јнал≥з г≥дрох≥м≥чного стану р≥чки ѕлоска у г≥дростворах перед ≥ п≥сл¤ њњ виходу з м≥ста св≥дчить про пог≥ршенн¤ майже вс≥х показник≥в: зб≥льшенн¤ м≥нерал≥зац≥њ води на 20% ≥ вм≥сту б≥огенних речовин у чотири-с≥м раз≥в, зростанн¤ загальноњ твердост≥ ≥ зменшенн¤ ступен¤ насиченн¤ киснем (табл. 3, 4), по¤ву важких метал≥в, забрудненн¤ води нафтопродуктами. ¬с≥ ц≥ ознаки св≥дчать про необх≥дн≥сть детальн≥ших досл≥джень ¤к ц≥Їњ, так ≥ де¤ких ≥нших малих р≥чок м≥ста, бо вони створюють загрозу.

“аблиц¤ 4

ƒодатков≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактереолог≥чн≥ характеристики

¤кост≥ води р. ѕлоска

 ƒодатков≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактереолог≥чн≥ характеристики

–≥чка —амець належить до басейну р≥чки ѕ≥вденний Ѕуг ≥ Ї њњ правою притокою. Ѕасейн р≥чки розм≥щений у межах л≥состеповоњ зони. ѕрот≥каЇ р≥чка по територ≥њ м≥ста ’мельницького та област≥. ¬она належить до категор≥њ малих, а басейн маЇ високий р≥вень господарського освоЇнн¤ та еродованост≥ ірунтового покриву (табл. 5).

“аблиц¤ 5

√оловн≥ г≥дрограф≥чн≥ параметри р. —амець

 √оловн≥ г≥дрограф≥чн≥ параметри

«агальна к≥льк≥сть ставк≥в ≥ водосховищ, ¤к≥ регулюють м≥сцевий вит≥к, станом на 01.01.1992 р. становила 19, а њхн≥й сумарний об'Їм - 4,50 млн м3.

¬оди р≥чки належать до г≥дрокарбонатного класу, њхн¤ тверд≥сть становить 6,0- 8,1 мг-екг/дм3, загальна м≥нерал≥зац≥¤ - 300-780 мг/дм3 (табл. 6).

√оловним джерелом забрудненн¤ р. —амець Ї очисн≥ споруди ’мельницького м'¤сокомб≥нату, що розташован≥ на в≥дстан≥ 0,5 км в≥д гирла р≥чки ≥ функц≥онують з перевантаженн¤м. Ѕ≥олог≥чний норматив очищенн¤ становить 1,3 тис. м3/добу, а концентрац≥¤ забруднювальних речовин у ст≥чних водах така, мг/л: Ѕ—  - 159; зависл≥ речовини - 121; сухий залишок - 835.

“аблиц¤ 6

√оловн≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактер≥олог≥чн≥ характеристики

¤кост≥ води р. —амець (2001)

 √оловн≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактер≥олог≥чн≥ характеристики

“аблиц¤ 7

ƒодатков≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактереолог≥чн≥ характеристики

¤кост≥ води р. —амець (2001)

 ƒодатков≥ г≥дрох≥м≥чн≥ та бактереолог≥чн≥ характеристики

—тосовно параметр≥в г≥дроеколог≥чного стану р. —амець, то њњ р≥вень забрудненн¤ Ї пом≥тно вищим (див. табл. 6), особливо за вм≥стом азоту амон≥йного ≥ н≥тратного, важких метал≥в, пестицид≥в тощо (табл. 7), що зумовлено ≥нтенсивн≥шим використанн¤м земельних ресурс≥в, вищим ступенем еродованост≥ ірунт≥в та с≥льськогосподарськоњ освоЇност≥, б≥льшою часткою уг≥дь, в≥дведених п≥д забудову ≥ промислове використанн¤.

–езультати мон≥торингових спостережень на сер≥њ поперечних перетин≥в русел р≥чок у м. ’мельницькому в≥дображають тенденц≥њ зм≥ни г≥дрох≥м≥чного, режиму цих водних об'Їкт≥в за 1999-2002 р.

—постереженн¤ за ¤к≥стю води ѕ≥вденного Ѕугу в 1999-2000-х роках.

ѕеретин 1. –озташований вище м. ’мельницького у передм≥ст≥ √речани. —тан р≥чки ѕ≥вденний Ѕуг тут майже не зм≥нивс¤. ќрган≥чне забрудненн¤ пом≥рне, вм≥ст солей н≥келю ≥ м≥д≥ не перевищуЇ √ƒ , нафтопродукт≥в та солей цинку не ви¤влено. √≥дро-х≥м≥чна характеристика води ѕ≥вденного Ѕугу перед входом р≥чки у меж≥ м≥ста така: м≥нерал≥зац≥¤ - 378,0/332,3 мг/дм3; Ѕ— повн. - 6,05/5,85 мг/дм3; NH4 - 0,26/0,26 мг/дм3. ¬м≥ст солей зал≥за перевищуЇ норму √ƒ  у 2 рази.

ѕеретин 80. –озташований в м. ’мельницькому в м≥сц≥ впад≥нн¤ р. ѕлоскоњ у р. ѕ≥вденний Ѕуг. Ќалежить до рег≥ональноњ мереж≥ спостереженн¤. —тан р≥чки ѕлоскоњ не зм≥нивс¤. «алишаЇтьс¤ високим вм≥ст орган≥чних речовин (2,1 √ƒ ). ѕроте концентрац≥¤ солей н≥келю Ї у межах норми, нафтопродукт≥в та солей цинку не ви¤в-лено. √≥дрох≥м≥чна характеристика така: м≥нерал≥зац≥¤ - 378,0/390,5 мг/дм3; Ѕ— повн. - 6,3/8,05 мг/дм3; NH4 - 0,35/0,48 мг/дм3. ¬м≥ст солей зал≥за перевищуЇ норму √ƒ  в 2,4 раза, м≥д≥ - в 1,3 раза.

ѕеретин 81. –озташований у м. ’мельницькому в район≥ м≥ського пл¤жу. —твор рег≥ональний. —тан р≥чки стаб≥льний, орган≥чне забрудненн¤ становить 2,0 √ƒ . Ќафтопродукт≥в та солей цинку не ви¤влено. «абрудненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док надходженн¤ зливових сток≥в м≥ста. √≥дрох≥м≥чн≥ показники так≥, мг/дм3: м≥нерал≥зац≥¤ - 430,7/319,0; Ѕ— повн. - 6,12/8,6; NH4 - 0,53/0,35. ¬м≥ст солей зал≥за перевищуЇ норму √ƒ  у 3,7 раза, м≥д≥ - в 1,3 раза, н≥келю - в 1,2 раза.

ѕеретин 82. –озташований у м. ’мельницькому в м≥сц≥ впад≥нн¤ р.  удр¤нки у р. ѕ≥вденний Ѕуг. —твор рег≥ональний. ћ≥нерал≥зац≥¤ стоку р≥чки - 396,0/415,5 мг/дм3; Ѕ— повн. - 7,14/7,58 мг/дм3; NH4 - 1,028/0,47 мг/дм3. ¬м≥ст солей зал≥за перевищуЇ норму √ƒ  у 3,1 раза, м≥д≥ - у 2,0 раза. ¬м≥ст солей н≥келю не перевищуЇ √ƒ , нафтопродукт≥в та солей цинку не ви¤влено. √оловн≥ забруднювач≥ - м≥ськ≥ ќ— є1 та ¬ј“ ",ћ'¤сний дв≥р ѕод≥лл¤".

ѕеретин 2. –озташований нижче м. ’мельницького у с. „ервона «≥рка. √оловн≥ забруднювач≥ - м≥ськ≥ ќ— є2 (с. ƒавидк≥вц≥), п≥дприЇмства м. ’мельницького, м≥ськ≥ зливов≥ канал≥зац≥њ. ќрган≥чне забрудненн¤ становить 2,15 √ƒ , амон≥й сольовий - 7,4 √ƒ . Ќафтопродукт≥в та цинку не ви¤влено. ћ≥нерал≥зац≥¤ р≥чковоњ води становить - 454,3/440,75 мг/дм3; Ѕ— повн. - 6,45/9,48 мг/дм3; NH4 - 3,71/1,94 мг/дм3. ¬м≥ст солей зал≥за перевищуЇ норму √ƒ  у 3,4 раза, м≥д≥ - в 1,3 раза, н≥келю - в 1,7 раза.

–езультати спостережень за де¤кими показниками у 2002 р. зображен≥ на рис. 3.

¬одн≥ ресурси використовують нерац≥онально, у великоњ к≥лькост≥ приватних домогосподарств нема л≥чильник≥в води, у б≥льшост≥ район≥в так званого приватного сектору нема госпфекальноњ канал≥зац≥њ, мешканц≥ користуютьс¤ септиками, ¤к≥ не в≥дпов≥дають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним вимогам, або приЇднуютьс¤ до зливовоњ канал≥зац≥њ, внасл≥док чого забруднюють ¤к п≥дземн≥, так ≥ поверхнев≥ води.

 ѕеревищенн¤ √ƒ  зал≥за (1), фенол≥в (2) ≥ хрому (3) у водах р≥чки ѕ≥вденний Ѕуг

–ис. 3. ѕеревищенн¤ √ƒ  зал≥за (1), фенол≥в (2) ≥ хрому (3)

у водах р≥чки ѕ≥вденний Ѕуг (2002).

«а медико-статистичними даними управл≥нн¤ охорони здоров'¤ ’мельницькоњ м≥ськоњ ради, простежуютьс¤ певн≥ в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х захворюваност≥ та поширенн¤ де¤ких груп захворювань у р≥зних м≥крорайонах м≥ста. «окрема, сечокам'¤ну хворобу в зон≥ д≥¤льност≥ м≥ськоњ пол≥кл≥н≥ки є3 (м≥крорайон –акове) реЇструють част≥ше, н≥ж в ≥нших м≥крорайонах м≥ста (у 2002 р. п≥д диспансерним нагл¤дом перебувало 11 на 1 тис. дорослого чолов≥чого населенн¤, в пол≥кл≥н≥ц≥ є1 - 3,3, у пол≥кл≥н≥ц≥ є2 - 2,9, у пол≥кл≥н≥ц≥ є4 - 6). јлерг≥чн≥ рен≥ти реЇстрували минулого року част≥ше в зонах пол≥кл≥н≥к є3 (3,2 на 1 тис¤чу дорослого населенн¤) ≥ є 4 (2,3), тод≥ ¤к у зонах д≥¤льност≥ пол≥кл≥н≥к є1 та 2, в≥дпов≥дно, 1,5 та 1,7 раза та 1 тис¤чу дорослого населенн¤. ÷≥ приклади можна пов'¤зати з певним негативним впливом чинник≥в навколишнього середовища (¤кост≥ питноњ води в першому випадку та забрудненост≥ атмосферного пов≥тр¤ в ≥ншому).

ќтже, першочерговими заходами, що спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ урбоеколог≥чноњ ситуац≥њ, повинн≥ бути: анал≥з стану довк≥лл¤ на п≥дстав≥ мон≥торингових досл≥джень; побудова еколог≥чних моделей урбан≥зованих територ≥й; збереженн¤ та в≥дновленн¤ прибережно-р≥чкових ≥ заплавних, озерних та болотних, лучних ≥ л≥сових екосистем на територ≥њ м≥ста ≥ прилегл≥й до нього зон≥; збереженн¤ зникаючих вид≥в рослин та њхн≥х попул¤ц≥й; еколог≥чне оздоровленн¤ урболандшафт≥в ≥ територ≥й ≥нтенсивного веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ (прим≥ська зона); еколог≥зац≥¤ агроландшафт≥в та агротехнолог≥й, метод≥в господарюванн¤ у л≥совому, рибному, мисливському, водному та земельному секторах економ≥ки м≥ста ≥ прим≥ськоњ територ≥њ; створенн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ (системи зелених коридор≥в) ¤к складовоњ частини плану оздоровленн¤ м≥ськоњ системи ’мельницького.

Ћ≥тература

√олубець ћ.ј. ћ≥сто ¤к еколог≥чна ≥ соц≥альна система // ¬≥сн. јЌ ”–—–. - 1989. - є 12. - —. 47-58.

ƒмитрук ќ.ё. ”рбан≥стична географ≥¤ з основами урбоеколог≥њ (ландшафтознавчий аспект): Ќавч. пос≥бн. -  .: ¬ид.-пол≥граф. центр " ињвський ун≥верситет", 2000. - 140 с.

≈ко-’мельницький. ћ≥ський еколог≥чний бюлетень. ¬ип. є1. - ’мельницький, 2001. - 78 с.

«агальна г≥г≥Їна з основами еколог≥њ / «а ред. ¬.ј.  ондратюка. - “ерноп≥ль: ”крмедкнига, 2003. -149 с.

 овальчук ≤.ѕ. ≈колого-геоморфолог≥чний анал≥з урбосистем // ”крањнська геоморфолог≥¤: стан ≥ перспективи: ћатер≥али м≥жнар. наук.-практ. конф. - Ћьв≥в: ћеркатор, 1997. - —. 202-204.

 овальчук ≤., ¬олошин ѕ. ”рбоекогеоморфолог≥чний анал≥з ≥ синтез // √еоморфолог≥чн≥ досл≥дженн¤ в ”крањн≥: минуле, сучасне, майбутнЇ: ћатер≥али м≥жнар. наук.-практ. конф. до 50-р≥чч¤ кафедри геоморфолог≥њ ≥ палеогеограф≥њ ЋЌ” ≥м. ≤вана ‘ранка. - Ћьв≥в: ¬идавничий центр ЋЌ” ≥м. ≤вана ‘ранка, 2002. - —. 9-12.

 олтун ќ.¬. јнтропогенна трансформац≥¤ рельЇфу м≥ста ’мельницького: јвтореф. дис. ... канд. геогр. наук. - Ћьв≥в, 2002. - 19 с.

 учер¤вий ¬.ѕ. ”рбоеколог≥¤. - Ћьв≥в: —в≥т, 1999. - 422 с.

ћус≥Їнко ћ.ћ., —еребр¤ков ¬.¬., Ѕрайон ќ.¬. ≈колог≥¤ ≥ охорона природи: —ловник-дов≥дник. -  .: «нанн¤, 2002. - 550 с.

—татистичний зб≥рник основних показник≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку ’мельницькоњ област≥ за 1999 р≥к. - ’мельницький, 2000.



Ќа головну



Hosted by uCoz