≈колого-геоморфолог≥чн≥ та г≥дроеколог≥чн≥ проблеми р≥чкових систем «акарпатт¤



“еритор≥¤ «акарпатськоњ област≥ належить до рег≥он≥в з≥ значним порушенн¤м природноњ р≥вноваги у геосистемах, про що св≥дчать под≥њ, ¤к≥ в≥дбулис¤ на њњ територ≥њ. «окрема, катастроф≥чн≥ паводки у листопад≥ 1998 та березн≥ 2001 рр., актив≥зац≥¤ сучасних геоморфолог≥чних процес≥в, виникненн¤ локальних еколог≥чних кризових ситуац≥й п≥д впливом зростанн¤ антропогенного навантаженн¤ на територ≥ю тощо. Ќезважаючи на численн≥ геоеколог≥чн≥ досл≥дженн¤ територ≥њ «акарпатськоњ област≥, ц≥кав≥ результати та розроблен≥ рекомендац≥њ [1, 2, 5, 8, 9, 11 та ≥н.], головна умова екорозвитку ≥ функц≥онуванн¤ рег≥ону - забезпеченн¤ пр≥оритетност≥ природоохоронних заход≥в, њхньоњ в≥дпов≥дност≥ насл≥дкам впливу людини ≥ сусп≥льства на природне довк≥лл¤, не виконуЇтьс¤, тому пост≥йно виникають загрози економ≥чним ≥ соц≥альним пр≥оритетам [13]. ƒоки цю умову не виконають, досл≥дженн¤ еколог≥чного стану та розробка шл¤х≥в його пол≥пшенн¤ будуть актуальними.

√оловна мета наших досл≥джень - анал≥з сучасних еколого-геоморфолог≥чних та г≥дроеколог≥чних проблем р≥чкових систем територ≥њ «акарпатськоњ област≥, визначенн¤ тенденц≥й њхн≥х зм≥н прот¤гом 1992-2002 рр. та обірунтуванн¤ шл¤х≥в пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤ рег≥ону.

≈колого-геоморфолог≥чними та г≥дроеколог≥чними проблемами басейнових систем називаЇмо таке поЇднанн¤ умов, чинник≥в ≥ процес≥в у системах, ¤ке зумовлюЇ пог≥ршенн¤ њхнього еколог≥чного стану, негативно впливаЇ на стан та ¤к≥сть водних ресурс≥в, зменшуЇ ст≥йк≥сть флюв≥ального рельЇфу, створюЇ загрозу актив≥зац≥њ схилових процес≥в ≥ ризик функц≥онуванн¤ господарських об'Їкт≥в та комун≥кац≥й, пог≥ршуЇ умови проживанн¤ населенн¤.

–≥чков≥ системи «акарпатськоњ област≥ Ї оптимальним об'Їктом еколого-геоморфолог≥чних та г≥дроеколог≥чних досл≥джень. ÷ей висновок випливаЇ з таких передумов: по-перше, басейни головних р≥чок (за вин¤тком басейну р. ”ж) охоплюють територ≥ю «акарпатськоњ област≥, що створюЇ спри¤тлив ≥ передумови дл¤ анал≥зу њх ≥з

системних позиц≥й та спрощуЇ опрацюванн¤ антропогенного впливу; по-друге, ≥деальним Ї поЇднанн¤ ф≥зико-географ≥чних умов ≥з розм≥ром та видами нтропогенного навантаженн¤ у межах р≥знорангових басейнових системах. Ќаприклад, басейни головних р≥чкових систем охоплюють г≥рську, передг≥рську та р≥внинну частини «акарпатт¤. «розум≥ло, що розм≥р ≥ вид антропогенного навантаженн¤ на ц≥ частини басейн≥в будуть суттЇво в≥дм≥нними; по-третЇ, транскордонне положенн¤ р≥чки “иси та њњ головних доплив≥в зумовлюЇ м≥жнародне зац≥кавленн¤ у проведенн≥ таких досл≥джень. яскравим прикладом Ї под≥њ в –умун≥њ 2000 р., зокрема, надходженн¤ важких метал≥в у р. “иса п≥д час авар≥йного скиданн¤ ц≥ан≥д≥в та важких метал≥в на завод≥ Ѕай¤-Ѕорша.

ѕроблемам досл≥дженн¤ та оц≥нки еколого-геоморфолог≥чного ≥ г≥дроеколог≥чного стан≥в р≥чкових систем територ≥њ «акарпатськоњ област≥ присв¤чено низку праць [1, 6-8, 10-12, 14]. ” них проанал≥зовано еколог≥чний стан р≥чкових систем на певний часовий пер≥од, визначено головн≥ причини його формуванн¤ та шл¤хи пол≥пшенн¤ ситуац≥њ. Ќадзвичайно ц≥кав≥ публ≥кац≥њ та дисертац≥йна робота ≤.ћ. Ћогви, де обчислено комплексний еколог≥чний ≥ндекс дл¤ паводкових вод р. “иси в березн≥ 2001 р., що зроблено дл¤ ц≥Їњ територ≥њ вперше.

¬иконаний нами анал≥з, що ірунтуЇтьс¤ на результатах власних польових досл≥джень (1999-2003), матер≥алах «акарпатського облводгоспу, «акарпатського виробничого управл≥нн¤ з мел≥орац≥њ ≥ водного господарства, ƒержавного ком≥тету з г≥дрометеоролог≥њ, обласноњ санеп≥демстанц≥њ, опрацюванн≥ л≥тератури тощо, засв≥дчив на¤вн≥сть таких двох головних еколого-геоморфолог≥чних та г≥дроеколог≥чних проблем: забрудненн¤ головних р≥чок «акарпатт¤ та поширенн¤ й актив≥зац≥¤ сучасних екзогенних процес≥в у њхн≥х басейнах п≥д впливом господарськоњ д≥¤льност≥ людини.  оротко проанал≥зуЇмо першу проблему.

ƒл¤ оц≥нки розм≥ру антропогенного навантаженн¤ на р≥чков≥ басейни враховано так≥ його види: житлове, аграрне, транспортне, промислове, мел≥оративне, рекреац≥йне, рад≥ац≥йне та ≥н. ќкремим показником оц≥нено стан л≥сового покриву «акарпатт¤ ≥ його приурочен≥сть до окремих форм та елемент≥в рельЇфу [4].

як засв≥дчили досл≥дженн¤, максимальне еколог≥чне навантаженн¤ дл¤ р≥внинноњ та передг≥рськоњ територ≥й створюЇ с≥льське господарство. ÷е зумовлено високою часткою р≥лл≥ в структур≥ земельного фонду, використанн¤м заплав п≥д с≥льськогоспо-дарськ≥ уг≥дд¤, а також вирощуванн¤м просапних культур з поздовжн≥м розм≥щенн¤м пос≥в≥в. —таном на перше с≥чн¤ 2001 р. у структур≥ земельного фонду ¬иноград≥вського, ћукач≥вського, ”жгородського, “¤ч≥вського та ’устського район≥в площа с≥льсько-господарських уг≥дь становила, в≥дпов≥дно, 1482, 2211, 3284, 358 та 277 га. « них на р≥ллю припадало 94,5-97,6 %. Ќаприклад, у ¬иноград≥вському район≥ р≥лл¤ становила 1400 га, у ћукач≥вському - 2109 га, в ”жгородському - 3204 га. Ќегативний вплив на стан довк≥лл¤ пол¤гаЇ в надм≥рному внесенн≥ в ірунт м≥неральних добрив та пестицид≥в. ” 1997 р. в район≥ використано 31,4 т пестицид≥в. ќброблено 22,8 тис. га с≥льсько-господарських культур, ≥з них герб≥цидами 10,1 тис. га, ≥нсектицидами - 6,8, фуг≥цидами - 5,9 тис. га. ѕестицидне навантаженн¤ на 1 га становить у садах та виноградниках 10,4 кг/га, на р≥лл≥ 1,5 кг/га.

ƒл¤ г≥рськоњ територ≥њ еколог≥чне напруженн¤ створюЇ ¤к с≥льське господарство, так ≥ нерац≥ональне використанн¤ л≥сових ресурс≥в. «а останн≥ два стол≥тт¤ в≥дсоток л≥систост≥ знизивс¤ до критичного. “епер у г≥рськ≥й зон≥ л≥сист≥сть становить 53%, а в р≥внинн≥й ≥ передг≥рськ≥й - лише 25,2%. ¬≥домо, що оптимальна л≥сист≥сть  арпат повинна становити 60-65% [13]. ’оча законодавством заборонено рубати л≥с у

прируслов≥й частин≥ р≥чок, поток≥в ≥ на схилах, що безпосередньо прил¤гають до русла, однак цю вимогу повсюдно не виконують. Ќадм≥рн≥ вирубуванн¤ л≥с≥в значно зумовили розвиток небезпечних екзогенних процес≥в у межах басейнових систем «акарпатт¤, негативно вплинули на г≥дролог≥чний режим р≥чок.

¬еликою помилкою в галуз≥ л≥сового господарства, ¤ку робили прот¤гом багатьох рок≥в, було масове створенн¤ однов≥кових монокультур смереки (зам≥сть зм≥шаних ¤лицево-букових та смереково-¤лицево-букових л≥с≥в), що пог≥ршило ф≥зико-х≥м≥чн≥ й б≥олог≥чн≥ властивост≥ л≥сових ірунт≥в, г≥дролог≥чн≥ та г≥дрогеолог≥чн≥ умови в басейнах р≥чок ≥ призвело до в≥тровал≥в, сн≥голом≥в, зумовило зниженн¤ стаб≥льност≥ г≥рських ірунт≥в ≥ л≥с≥в та њхн≥х захисних функц≥й [13].

«начне антропогенне навантаженн¤ на територ≥ю чин¤ть нафто- ≥ газопроводи. ћаг≥стральн≥ трубопроводи в 10 тис. м≥сць перетинають р≥чки, а внасл≥док природного зношенн¤ ≥ стар≥нн¤ систем на них часто трапл¤ютьс¤ авар≥њ. «а ос≥нь-весну 1995-1996 рр. таких авар≥й було одинадц¤ть, у результат≥ у водойми област≥ вилилось 550 т нафтопродукт≥в, ще б≥льше - у навколишн≥ ірунти.

ѕотужний вплив на довк≥лл¤ досл≥джуваноњ територ≥њ чин¤ть промислов≥ об'Їкти. «азначимо, що за даними державного управл≥нн¤ еколог≥чноњ безпеки у «акарпатськ≥й област≥ за останн≥ дес¤ть рок≥в загальн≥ обс¤ги викид≥в забруднювальних речовин знизились удв≥ч≥ завд¤ки зменшенню промислового виробництва. ¬ област≥ працюють 23 п≥дприЇмства деревообробноњ галуз≥, ¤к≥ щор≥чно викидають в атмосферу майже 5,5 тис. т деревного пилу, близько 10 тис. м деревних в≥дход≥в, ¤к≥ потрапл¤ють у звалища. «а р≥к промислов≥ п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ, спалюючи орган≥чне паливо, викидають у пов≥тр¤ близько 31 тис. т шк≥дливих речовин, у тому числ≥ 20 тис. т газопод≥бних (типу окис≥в вуглецю, азоту, анг≥дриту, с≥рчистого водню). ѕромислов≥ виробництва продукують 75 тип≥в газопод≥бних сполук. ћайже 11 тис. т серед викид≥в займають металев≥ в≥дходи, виробничий пил. —еред твердих в≥дход≥в багато свинцю, кадм≥ю, ртут≥, деревного ≥ кам'¤ного пилу.  р≥м того, у водойми област≥ промислов≥ п≥дприЇмства щороку скидають майже 30 млн м3 забрудненоњ води, з ¤коњ 70% постачають комунальн≥ служби. ¬одночас ≥з 14 очисних споруд област≥ з перевантаженн¤м працюють сьогодн≥ в≥с≥м, а неефективно - ш≥сть.

јнал≥з дес¤тил≥тн≥х даних лаборатор≥њ ƒержводгоспу ”крањни «акарпатськоњ област≥, ¤ка контролюЇ ¤к≥сть поверхневих вод, дав змогу ви¤вити незначн≥ коливанн¤ головних г≥дрох≥м≥чних показник≥в у басейн≥ р. “иси. Ќаприклад, ¤к у г≥рськ≥й (смт ¬еликий Ѕичк≥в), так ≥ на р≥внинн≥й (м. „оп) частин≥ Ѕасейну р.“иси вм≥ст розчиненого кисню, сухого залишку, азоту амон≥йного у водах “иси прот¤гом 1990-2001 рр. не зм≥нивс¤. Ѕ≥льше коливавс¤ вм≥ст н≥трит≥в, н≥трат≥в та фосфат≥в, що пов'¤зано з внесенн¤м м≥неральних добрив у ірунти област≥ та з њхньою наступною м≥грац≥Їю ≥з поверхневим та п≥дземним стоком до головних водоток≥в р≥чкових систем. –азом ≥з визначенн¤м головних г≥дрох≥м≥чних показник≥в анал≥зували вм≥ст низки специф≥чних речовин (фенол≥в, нафтопродукт≥в, цинку, хрому, н≥келю, м≥д≥, зал≥за). «агалом њхн≥й вм≥ст у поверхневих водах «акарпатськоњ област≥ в≥дпов≥даЇ вимогам. «аф≥ксовано т≥льки окрем≥ випадки перевищенн¤ граничнодопустимоњ концентрац≥њ (√ƒ ). Ќаприклад, 2001 р. вм≥ст загального зал≥за у вод≥ р. Ћаториц≥ (м. „оп, водозаб≥р) перевищив √ƒ  в два-с≥м раз≥в у дес¤ти випадках, у водах р. “иси (смт ¬еликий Ѕичк≥в та м. „оп) - у три рази. «аф≥ксовано також ≥ п≥двищену концентрац≥ю марганцю у водах р. Ћаториц≥ (м. „оп, водозаб≥р); його концентрац≥¤ у вод≥ перевищувала √ƒ  у 2,0-2,5 раза.

—кладна г≥дроеколог≥чна ситуац≥¤ була на територ≥њ «акарпатськоњ област≥ в пер≥оди паводк≥в у листопад≥ 1998 р. та березн≥ 2001 р. ѕ≥д час анал≥зу даних анал≥-тичноњ лаборатор≥њ контролю за станом поверхневих вод ƒержавного управл≥нн¤ еколог≥њ та природних ресурс≥в у «акарпатськ≥й област≥ з 5 листопада по 3 грудн¤ 1999 р. з'¤совано, що у вод≥ р. “иса вм≥ст розчиненого кисню, нафтопродукт≥в, фенол≥в, н≥трит≥в, сполук свинцю не перевищував √ƒ , а вм≥ст азоту амон≥йного, азоту н≥тратного, зал≥за загального, сполук м≥д≥ та хрому був б≥льшим √ƒ . Ќайб≥льш≥ концентрац≥њ забруднювальних речовин у поверхневих водах «акарпатт¤ заф≥ксован≥ у перш≥ дн≥ п≥сл¤ паводку. Ќаприклад, вм≥ст азоту амон≥йного та зал≥за загального в район≥ м. “¤чева, в≥дпов≥дно, перевищував √ƒ  у 12,2-13,2 та 17,5 раза; у район≥ сел. Ѕуштина - 11,6 та 12,5-13,5 раза, с. “ересва - 15,4 та 11,5-20,5 раза.  р≥м того, заф≥ксовано високе забрудненн¤ вод загальним зал≥зом. ” район≥ м. „оп, поблизу державного кордону концентрац≥¤ зал≥за з 11 по 16 листопада 1999 р. у водах р. Ћаториц≥ перевищувала норми √ƒ  у 22,3-40,0 раз≥в. ѕрот¤гом дес¤ти дн≥в ¤к≥сть води р.“иси пол≥пшилась ≥ стаб≥л≥зувалась. ¬м≥ст таких забруднювальних речовин, ¤к легкоокисн≥ орган≥чн≥ речовини (Ѕ— 5), не перевищував √ƒ , а азоту амон≥йного та н≥тритного був у межах 1-4 √ƒ ; зал≥за загального - 3-7 √ƒ , сполук м≥д≥ - 1-7 √ƒ , хрому - 1-8 √ƒ . «абрудненн¤ поверхневих вод ви¤влено не т≥льки в головних р≥чках, а й у мел≥оративних каналах. Ќаприклад, вода каналу ¬ерке б≥л¤ м. Ѕерегова була забруднена азотом амон≥йним ≥ н≥тритним, зал≥зом загальним. ¬≥дпов≥дно, њхн¤ концентрац≥¤ перевищувала норми √ƒ  у 10,0 ≥ 12,4 та 13,5 раза. ќтже, п≥д час паводк≥в 1998 та 2001 рр. на «акарпатт≥ склалас¤ кризова г≥дроеколог≥чна ситуац≥¤. «азначимо, що в г≥дроеколог≥чних досл≥дженн¤х не враховували так≥ показники, ¤к забруднен≥сть русел р≥чок та територ≥й затопленн¤ сторонн≥ми, головно, побутовими предметами, продуктами ероз≥њ тощо, тобто р≥вень геоеколог≥чного напруженн¤ Ї ще вищим.

 ризова еколого-геоморфолог≥чна ситуац≥¤ склалас¤ у басейнових системах «акарпатт¤ п≥сл¤ зазначених вище катастроф≥чних повеней, ¤к≥ зумовили масову актив≥зац≥ю небезпечних геоморфолог≥чних процес≥в. ÷≥й проблем≥ присв¤чен≥ прац≥ ќ.ћ. јдаменка, √.≤. –удька, ¬.ѕ. ѕал≥Їнко, ћ.√. ƒемчишина, ≤.ѕ.  овальчука, Ѕ.я. √оло¤да та ≥н. ¬ м.”жгород≥ 25-28 лютого в≥дбулас¤ науково-практична конференц≥¤ "¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж" [3]. ” њњ матер≥алах, зв≥тах державних служб, зокрема матер≥алах «акарпатськоњ геолого-розв≥дувальноњ експедиц≥њ, ћ≥н≥стерства з надзвичайних ситуац≥й схарактеризовано особливост≥ поширенн¤ геоморфолог≥чних процес≥в, њхн≥ класиф≥кац≥њ за р≥зними критер≥¤ми, оц≥нено економ≥чн≥ збитки. Ќа нашу думку, в них детально проанал≥зовано геолог≥чн≥, г≥дрометеоролог≥чн≥ й антропогенн≥ чинники формуванн¤ паводк≥в та актив≥зац≥њ небезпечних геоморфолог≥чних процес≥в ≥ недостатньо висв≥тлено вплив геоморфолог≥чних особливостей басейнових систем, ¤к≥ необх≥дно враховувати в раз≥ розробки системи протиероз≥йних та протипаводкових заход≥в. ƒо геоморфолог≥чних особливостей басейнових систем в≥дносимо:

морфолог≥ю басейн≥в р≥чок, зокрема, њхню форму, глибину ероз≥йних ур≥з≥в пост≥йних ≥ тимчасових водоток≥в, тип зчленуванн¤ р≥знорангових р≥чок та њхн≥х басейн≥в;

г≥дрогеолог≥чн≥ особливост≥, насамперед, роль глибини зал¤ганн¤ ірунтових та п≥дземних вод, њхн≥х зв'¤зк≥в з поверхневими водами, ступ≥нь дренованост≥ п≥дземних вод р≥чками;

морфолог≥ю долини та њњ зм≥ни в р≥зних частинах р≥ки;

морфолог≥ю низькоњ та високоњ заплав ≥ надзаплавних терас, њњ зм≥ни в р≥зних частинах долини;

похил русел р≥зно- та однорангових р≥чок на р≥зних д≥л¤нках;

структури р≥чкових систем, њхн≥ морфометричн≥ параметри, ¤к≥ впливають на потенц≥ал паводконебезпеки;

крут≥сть та морфолог≥ю схил≥в, характер њхнього контакту з ероз≥йно-акумул¤тивними формами дна долини, зокрема, з руслом р≥ки, заплавою чи терасами;

л≥толог≥чний склад в≥дклад≥в схил≥в, ступ≥нь њхнього зв≥тренн¤ та потужн≥сть чохла елюв≥ю;

властивост≥ ірунтово-рослинного покриву, ступ≥нь захищеност≥ схил≥в рослинн≥стю та њњ вплив на затриманн¤ ≥ ф≥льтрац≥ю вологи.

ќтже, незважаючи на численн≥ еколог≥чн≥ досл≥дженн¤ територ≥њ «акарпатськоњ област≥, ступ≥нь вивченост≥ еколого-геоморфолог≥чних та г≥дроеколог≥чних проблем ≥ надал≥ недостатн≥й, що зумовлено ¤к економ≥чними причинами, так ≥ високою складн≥стю будови рег≥ону, р≥чкових систем.

«а видом ≥ розм≥ром еколог≥чного напруженн¤ в басейнових системах «акарпатт¤ вид≥л¤ють дв≥ частини - г≥рську ≥ р≥внинну. ¬ г≥рськ≥й частин≥ максимальне еколог≥чне напруженн¤ створюють ¤к с≥льське господарство, так ≥ нерац≥ональне використанн¤ л≥сових ресурс≥в. Ќаприклад, в≥дсоток л≥систост≥ за останн≥ роки знизивс¤ до критичного ≥ становить у середньому 53%. ƒл¤ р≥внинноњ та передг≥рськоњ територ≥й максимальне антропогенне навантаженн¤ зумовлене с≥льським господарством. ÷е по¤снюють високою часткою р≥лл≥ в структур≥ земельного фонду (94,5-97,6%), використанн¤м заплав п≥д с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, а також вирощуванн¤м просапних культур з поздовжн≥м розм≥щенн¤м пос≥в≥в.

ќц≥нка причин формуванн¤ паводк≥в та актив≥зац≥њ небезпечних геоморфолог≥чних процес≥в, розробка системи притиероз≥йних та притипаводкових заход≥в повинн≥ ірунтуватис¤ на ≥нформац≥њ про геолого-геоморфолог≥чн≥ особливост≥ басейнових систем, ступ≥нь антропогенноњ трансформованост≥ довк≥лл¤, потенц≥ал зсувонебезпеки, режим опад≥в ≥ стоку води.

Ћ≥тература

јдаменко ќ.ћ. ѕро одну ≥з причин широкомасштабного про¤ву ≥ важких насл≥дк≥в катастроф≥чного паводку в «акарпатськ≥й област≥ // ¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж: ћатер≥али ≤≤≤ наук.-практ. конф. 25-28 лютого 2002 р., м. ”жгород. -  .: “-во "«нанн¤", 2002. - —.3-4.

јдаменко ќ., –удько √.,  овальчук ≤.ѕ. ≈колог≥чна геоморфолог≥¤: ѕ≥дручник. - ≤вано-‘ранк≥вськ: ‘акел, 2000. - 411с.

¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж: ћатер≥али ≤≤≤ наук.-практ. конф. 25-28 лютого 2002 р., м. ”жгород. -  .: “-во "«нанн¤", 2002. - 133с.

√абчак Ќ.‘. јнтропогенна трансформац≥¤ та еколог≥чний стан р≥чкових систем «акарпатт¤ // Ќаука ≥ осв≥та - 2003: ћатер≥али VI наук.-практ. конф., 20-24 с≥чн¤ 2003. - ƒн≥пропетровськ, 2003. - —. 9-11.

√оло¤д Ѕ.я., √олубчак ќ.≤. «ародженн¤ ≥ розвиток природно-техногенних процес≥в та њх вплив на функц≥онуванн¤ г≥рсько-л≥сових басейнових екосистем ”крањнських  арпат // ¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж: ћатер≥али ≤≤≤ наук.-практ. конф. 25- 28 лютого 2002 р., м. ”жгород. -  .: “-во "«нанн¤", 2002. - —. 37-38.

√ошовський —., –удько √., ѕреснер Ѕ. ≈колог≥чна безпека техногенних геосистем у зв'¤зку з катастроф≥чним розвитком геоморфолог≥чних процес≥в. - Ћьв≥в;  ињв, 2002. - 624 с.

ƒуб≥с Ћ.‘. ћетодика та основн≥ результати еколог≥чних досл≥джень р≥чкових басейн≥в територ≥њ «акарпатськоњ област≥ // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - Ћьв≥в, 1994. - ¬ип.19. - —. 70-79.

 овальчук ≤.ѕ. –ег≥ональний еколого-геоморфолог≥чний анал≥з. - Ћьв≥в: ¬ид-во ≤н-ту украњнознавства, 1997. - 444 с.

 омендар ¬. ѕро повен≥ в  арпатах // –≥дна природа. - 1994. - є1. - —. 16-19.

ѕал≥Їнко ¬.ѕ. √еоморфолог≥чн≥ та геодинам≥чн≥ передумови виникненн¤ екстремальних ситуац≥й у «акарпатт≥ // ”кр. геогр. журн. - 1999. - є1. - —. 42-47.

–удько √.≤. јнал≥з основних прорахунк≥в при вивченн≥ небезпечних геолог≥чних процкс≥в п≥сл¤ њх масовоњ катастроф≥чноњ актив≥зац≥њ в 1998-2001 рр. в  арпатському рег≥он≥ ”крањни // ¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж: ћатер≥али ≤≤≤ наук.-практ. конф. 25 -28 лютого 2002 р., м. ”жгород. -  .: “-во "«нанн¤", 2002. - —. 4-5.

–удько √.≤., Ўута –.«. Ќебезпечн≥ геолог≥чн≥ процеси  арпатського рег≥ону. ћетодолог≥¤ попередженн¤ њх негативних насл≥дк≥в // ¬плив руйн≥вних повеней та зсувних процес≥в на функц≥онуванн¤ ≥нженерних мереж: ћатер≥али ≤≤≤ наук.-практ. конф. 25-28 лютого 2002 р., м. ”жгород. -  .: “-во "«нанн¤", 2002. - —. 6-7.

яцик ј.¬. Ёкологические основы рационального водопользовани¤. -  .: √енеза, 1997. - 640 с.

Kovalchuk I., Krawchuk J., Dubis L. Hydroecological state of Tysa river basin // Proceedings of the second international regional conference on environmetal and economical Development.- Nyiregyhaza, 1997. - –.81-86.



Ќа головну



Hosted by uCoz