—татево-в≥кова структура населенн¤ украњнсько-польського пограничч¤



¬≥д статево-в≥ковоњ структури населенн¤ залежить ¤к спроможн≥сть до в≥дтворенн¤ ≥ характер демограф≥чних процес≥в, так ≥ здатн≥сть до економ≥чноњ активност≥.

¬≥кова структура слугуЇ своЇр≥дною характеристикою режиму в≥дтворенн¤ населенн¤, а також сама Ї результатом його розвитку у минулому та самост≥йним компонентом його розвитку сьогодн≥ [4, с. 49].

” ход≥ розробки методолог≥чних засад статево-в≥ковоњ структури населенн¤ украњнсько-польського пограничч¤ ми ірунтувалис¤ на прац¤х науковц≥в [1, 4, 8, 10], у ¤ких закладено головн≥ науков≥ п≥дходи ≥ запропоновано методи вивченн¤ ц≥Їњ тематики.

”крањнсько-польське пограничч¤, охоплюЇ всю прилеглу до кордону територ≥ю ¬олинськоњ ≥ Ћьв≥вськоњ областей («акарпатська область також Ї пограничною, але на нењ припадаЇ лише 1,5 % в≥д загальноњ довжини украњнсько-польського кордону, ≥ тому ми њњ не досл≥джували). ѕлоща пограничч¤ становить 41 977 км2 (7,0 % площ≥ ”крањни). «а п≥дсумками ¬сеукрањнського перепису населенн¤ 2001 р. к≥льк≥сть њњ жител≥в дор≥внювала 3 663,2 тис. ос≥б, або 7,5 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ крањни.

‘ормуванн¤ статево-в≥ковоњ структури населенн¤ зумовлене, з одного боку, впливом його природного руху, з ≥ншого, - м≥грац≥йними процесами. «вуженн¤ масштаб≥в природного в≥дтворенн¤ та розширенн¤ масштаб≥в м≥грац≥йного зменшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤ рег≥ону зумовили зрушенн¤ в його статево-в≥ков≥й структур≥.

ѕрот¤гом 1979-2002 рр. загальний коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ у рег≥он≥ знизивс¤ з 16,2 до 9,8 Й, у м≥ських поселенн¤х - з 16,3 до 9,3 Й, у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ - з 16,0 до 10,4 Й. ќтож, темпи зменшень народжуваност≥ прот¤гом цього пер≥оду були досить високими, ≥ с¤гали 0,40 % (м≥ського - 0,35, с≥льського - 0,21 %). ўодо показника смертност≥ населенн¤, то в≥н зб≥льшивс¤ на 34,2 %, а коеф≥ц≥Їнт смертност≥ п≥двищивс¤ з 10,0 до 13,3 Й. «азначимо, що розпод≥л померлих за статтю ≥ в≥ком в≥дображаЇ таке: за перший р≥к житт¤ помираЇ ст≥льки д≥тей, ск≥льки за наступних 14 рок≥в (1-15 рок≥в); велика частка померлих серед населенн¤ у працездатному в≥ц≥ (21,3 % серед ус≥х померлих); к≥льк≥сть померлих чолов≥к≥в у 3,1 раза перевищуЇ смертн≥сть ж≥нок (у в≥ц≥

15-69 рок≥в), в≥дпов≥дно, у м≥ських ≥ с≥льських поселенн¤х у 2,8 ≥ 3,7 раза; найб≥льша к≥льк≥сть померлих (77,4 %) припадаЇ на людей п≥сл¤працездатного в≥ку; виражена динам≥ка смертност≥ ж≥нок позначилас¤ на тривалост≥ њхнього житт¤, ¤ка Ї вищою, н≥ж у чолов≥к≥в [6].

ќтже, простежуЇтьс¤ значна тривал≥сть ≥ фактично однонапр¤млен≥сть тенденц≥й у народжуваност≥ населенн¤ у б≥к њњ зменшенн¤, а смертност≥ - в б≥к њњ зб≥льшенн¤, що деформуЇ статево-в≥кову структуру населенн¤ рег≥ону.

Ќайб≥льший вплив пограничного чинника в≥дображений на м≥грац≥њ населенн¤.

ўодо м≥грац≥йних процес≥в, то вони впливають ¤к на к≥льк≥сть населенн¤, так ≥ на њњ статево-в≥кову структуру. «азначимо, що останн≥ми роками м≥грац≥¤ пог≥ршуЇ статево-в≥кову структуру населенн¤ рег≥ону, пришвидшуючи процес стар≥нн¤ населенн¤, ≥ спри¤Ї депопул¤ц≥њ. ≤нтенсивн≥ поњздки населенн¤ рег≥ону за кордон оц≥нюють переважно ¤к трудову м≥грац≥ю. ќск≥льки рег≥он пограничний, то Ї вс≥ спри¤тлив≥ передумови та можливост≥ до м≥грац≥й, зокрема трудових. «акордонн≥ зароб≥тчанськ≥ потоки - головн≥ донори нелегальноњ робочоњ сили на польський ринок прац≥. ўодо показника в≥д'Їмного сальдо м≥грац≥њ, то заф≥ксовано певн≥ в≥дм≥нност≥ серед чолов≥чого ≥ ж≥ночого населенн¤. ≤з загального (100 %) показника 38,3 % припадаЇ на чолов≥че населенн¤, 61,7 % - на ж≥ноче. Ќа в≥дносн≥ розм≥ри в≥кових груп чолов≥чого ≥ ж≥ночого населенн¤ д≥тородного в≥ку впливають безповоротн≥ м≥грац≥њ. «розум≥ло, що значних обс¤г≥в с¤гаЇ ще й прихована трудова м≥гарац≥¤ власне у працездатному в≥ц≥, ¤ку не ф≥ксують статистичн≥ органи. ” в≥ц≥ п≥сл¤ 44 рок≥в зростаЇ додатне сальдо м≥грац≥њ чолов≥чого населенн¤, на в≥дм≥ну в≥д ж≥ночого [5]. ќтже, м≥грац≥йний процес населенн¤ рег≥ону негативно впливаЇ на зм≥ни його статево-в≥ковоњ структури.

ћетодом накладанн¤ статево-в≥ковоњ п≥рам≥ди населенн¤ рег≥ону 1989 р. на статево-в≥кову п≥рам≥ду 2002 р. ми спробували пор≥вн¤ти зм≥ни к≥лькост≥ населенн¤ в ус≥х статево-в≥кових групах, а також зробити певн≥ висновки. «≥вставленн¤ статево-в≥кових п≥рам≥д за 1989 ≥ 2002 рр. св≥дчать про р≥зк≥ зм≥ни њхн≥х параметр≥в (рис. 1). ¬≥дбулос¤ загальне зменшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤ обох статей. « контур≥в рис. 1 можна побачити, що п≥рам≥да 1989 р. пор≥вн¤но з п≥рам≥дою 2002 р. маЇ ширшу основу, що зумовлено значно вищим показником народжуваност≥ (1989 р. - 15,2 Й; 2002 р. - 9,8 Й) ≥, в≥дпов≥дно, великою питомою часткою д≥тей серед усього населенн¤. «а 2002 р. основа п≥рам≥ди значно звужена (що Ї насл≥дком посиленн¤ з 80-х рок≥в, загальноњ тенденц≥њ зниженн¤ народжуваност≥), а њњ верхн¤ частина, де в≥дображене населенн¤ старших в≥кових груп, навпаки, розширено, маЇ надто "важку" [9. —. 184] вершину. Ќа г≥стограм≥ ч≥тко видно, що в останн≥ 20 рок≥в п≥рам≥да ≥нтенсивно звужуЇтьс¤ до основи, виникаЇ наступна "порожнина" п≥сл¤ "порожнини", що в≥дображаЇ втрати населенн¤ рег≥ону п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. √оловн≥ пропорц≥њ в≥кових груп у склад≥ населенн¤ 2002 р. так≥: частка д≥тей у в≥ц≥ до 14 рок≥в - 18,4 %, населенн¤ у в≥ц≥ 15-59 рок≥в - 62,3, частка ос≥б в≥ком 60 рок≥в ≥ старше - 19,3 %. ¬≥дпов≥дно, у ¬олинськ≥й област≥ - 18,6, 51,4, 30 %, у Ћьв≥вськ≥й - 17,8, 52,5, 29,7 %. ѕо ”крањн≥, в≥дпов≥дно, - 18,7, 57,9, 23,4 % [7]. «азначимо, що статево-в≥кова структура населенн¤ рег≥ону менш деформована, н≥ж у ц≥лому по крањн≥.

Ќа територ≥њ пограничч¤ та в ”крањн≥ загалом в≥дбуваЇтьс¤ процес стар≥нн¤ населенн¤ - зб≥льшенн¤ частки л≥тн≥х ≥ старших людей у загальн≥й чисельност≥ населенн¤, що супроводжуЇтьс¤ зменшенн¤м питомоњ частки д≥тей (зазначимо, що ”крањна належить до крањн з найстар≥шим населенн¤м, пос≥даючи 11-те м≥сце за часткою населенн¤ в≥ком 60 рок≥в ≥ старше п≥сл¤ демограф≥чно найстарших крањн [1. —. 216]).

ѕростежуЇтьс¤ "стар≥нн¤ знизу", ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ через поступове зменшенн¤ к≥лькост≥ д≥тей унасл≥док скорочуванн¤ народжуваност≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ поступовий перех≥д в≥д "стац≥онарного" типу в≥ковоњ структури до "регресивного", що характерне вже дл¤ ¬олинськоњ област≥, де частка населенн¤, ¤кому понад 60 рок≥в, с¤гаЇ 30 %. « метою оц≥нити процес постар≥нн¤ населенн¤ будують спец≥альн≥ шкали (ќќЌ, ≈. оссета та ≥н.). Ќайпоширен≥ша шкала ≈. –оссета, ¤ка б≥льше детал≥зуЇ показники оц≥нки демограф≥чноњ старост≥ населенн¤ [8]. ¬ основ≥ ц≥Їњ шкали Ї частки ос≥б в≥ком 60 рок≥в ≥ старше у загальн≥й к≥лькост≥ населенн¤. ”чений вид≥лив молоде населенн¤ ≥з показником до 8 %, 8-10 % - призв≥стка стар≥нн¤, понад 12 % - демограф≥чна стар≥сть. ј за шкалою ќќЌ, коли частка ос≥б в≥ком 60 ≥ б≥льше рок≥в становить 7 %, - це старе населенн¤ [3].

ќтож, ≥з р≥внем 19,3 % рег≥он можна зачислити до категор≥њ дуже високого р≥вн¤ демограф≥чноњ старост≥. «азначимо, що ступ≥нь постар≥нн¤ населенн¤ породжуЇ низку ¤к≥сно р≥зних демограф≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в. Ќаприклад, јльфред —ов≥ - в≥домий демолог, назвав стар≥нн¤ населенн¤ "найменш сп≥рним, найб≥льш просто вим≥рюваним, найб≥льш посл≥довним у своЇму розвитку, найб≥льш пристосованим дл¤ прогнозуванн¤, ≥ мабуть, найб≥льш т¤жким за своњми насл≥дками" [10, с. 70].

«аф≥ксовано певн≥ в≥дм≥нност≥ у пропорц≥¤х в≥кових груп у склад≥ населенн¤ серед м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ (рис. 2). ѕитома частка м≥ських д≥тей до 14 рок≥в становить 17,1 %, с≥льських - 20,0 %, населенн¤ 15-59-р≥чного в≥ку в м≥стах становить 66,7, у селах - 56,6 %, частка населенн¤ в≥ком 60 рок≥в ≥ б≥льше у м≥стах - 16,2, у селах - 23,4 %. Ќайб≥льше розширена вершина простежуЇтьс¤ на г≥стограм≥ с≥льського населенн¤. як бачимо, б≥льший ступ≥нь стар≥нн¤ населенн¤ Ї у селах рег≥ону, де в≥ковий склад населенн¤ наблизивс¤ до "регресивного" типу.

«азначимо, що зростанн¤ питомоњ частки людей п≥сл¤працездатного в≥ку за абсолютного зменшенн¤ к≥лькост≥ працездатних стимулюЇ пог≥ршенн¤ економ≥чноњ структури населенн¤, зб≥льшучи "навантаженн¤" працездатного населенн¤ непрацездатними. «окрема, 2002 р. на 1 000 ос≥б працездатного в≥ку припадало 604,5 непрацездатних, з них 309,8 д≥тей та 294,5 людей п≥сл¤працездатного в≥ку. ¬≥дпов≥дно, у м≥ських поселенн¤х - 498,7, 256,5, 242,2, у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ - 764,8, 352,2, 412,6. ƒосить велике "навантаженн¤", що склалос¤, по¤снюють, насамперед, великою часкою людей похилого в≥ку, та "деф≥цитом", чи незначною часткою працездатного населенн¤. √оловн≥ демограф≥чн≥ чинники, що впливають на зменшенн¤ к≥лькост≥ працезданих ос≥б, - збереженн¤ високого р≥вн¤ смертност≥ у працездатному в≥ц≥ та високого показника в≥д'Їмного сальдо м≥грац≥њ. «азначимо, що "навантаженн¤" д≥тьми зменшуЇтьс¤, а особами похилого в≥ку - зб≥льшуЇтьс¤. ќднак "навантаженн¤" працездатних непрацездатними за 1989-2002 рр. дещо зменшилось унасл≥док "навантаженн¤" д≥тьми (в 1,1 раза), а не людьми похилого в≥ку (в 0,9 раза). ѕобутуЇ думка, що непрацездатне населенн¤ живе за кошт працездатного, економ≥чно "навантажуЇ" його (у нормальних соц≥ально-економ≥чних умовах де¤ких держав ≥з цим не можна погодитись). Ќаприклад, у переважн≥й б≥льшост≥ молоде населенн¤ у працездатному в≥ц≥ змушене утримувати, ¤к не повн≥стю, то, бодай, частково, людей похилого в≥ку. ќтже, життЇв≥ сили працездатного населенн¤ б≥льше спр¤мован≥ не на народженн¤ д≥тей, а на утриманн¤ батьк≥в.

—тосовно територ≥альних особливостей статево-в≥ковоњ структури населенн¤ рег≥ону зазначимо, що найстар≥шою вона Ї у таких адм≥н≥стративних районах Ћьв≥вщини, ¤к ѕеремишл¤нський, де частка ос≥б пенс≥йного в≥ку ≥з загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ становить 30,6 %, ∆идач≥вський - 29,6, ћостиський - 25,2, а питома частка д≥тей - 16,4, 16,4, 18,8 % (рис. 3). –ешта район≥в Ћьв≥вщини також мають високу частку населенн¤ в пенс≥йному в≥ц≥ (в≥д 21,0 до 24,9 %). ƒещо л≥пша статево-в≥кова структура населенн¤ склалась у ƒрогобицькому та явор≥вському районах, де даний показник становить 17,9 ≥ 18,8 %. ” районах ¬олин≥ частка ос≥б у похилому в≥ц≥ коливаЇтьс¤ в≥д 19,6 до 28,0 %. Ќайнижчий показник ви¤влено лише у ћаневицькому район≥ - 13,7 %. «окрема, у Ћьв≥вськ≥й област≥ ц¤ структура населенн¤ сформована дещо л≥пше пор≥вн¤но ≥з ¬олинською, оск≥льки вона б≥льше урбан≥зована й мала б≥льший м≥грац≥йний приплив. «азначимо, що найспри¤тлив≥ша з погл¤ду формуванн¤ трудових ресурс≥в Ї в≥кова структура ≥ндустр≥ально-аграрних район≥в погранничч¤ з високою часткою м≥ського населенн¤. ¬ аграрних районах питома частка працездатного населенн¤ значно нижча.

 ƒемограф≥чне навантаженн¤ та розпод≥л населенн¤ за статтю ≥ в≥ком у 2002 р. ƒемограф≥чне навантаженн¤ на 1000 ос≥б працездатного населенн¤ непрацездатними

ƒемограф≥чне навантаженн¤ та розпод≥л населенн¤ за статтю ≥ в≥ком у 2002 р. ƒемограф≥чне навантаженн¤ на 1000 ос≥б працездатного населенн¤ непрацездатними: 1 - 0-47;

2 - 438-571; 3 - 572-697; 4 - 698-738; 5 - 739-886.

ѕривертають увагу в≥дм≥нност≥ щодо статево-в≥ковоњ структури населенн¤ серед тип≥в поселень. Ќайб≥льше постар≥нн¤ простежуЇтьс¤ серед с≥льського населенн¤, зокрема, у центральних районах ¬олин≥, сх≥дних та карпатських районах Ћьв≥вщини, де питома частка д≥тей у в≥ц≥ до 14 рок≥в у середньому становить 15,3 %, а людей пенс≥йного в≥ку - 33,6 % (див. рис. 3). ¬≥дпов≥дно, дл¤ цих район≥в характерне найб≥льше "навантаженн¤" непрацездатними на 1 000 працездатних. Ќаприклад, у “урк≥в-ському район≥ на 1 000 ос≥б працездатного в≥ку припадаЇ 1 217 непрацездатних, у ѕере-мишл¤нському - 1 015, у явор≥вському - 1 023, у “ур≥йському - 974, у  овельському - 931. ѕор≥вн¤но л≥пша статево-в≥кова структура населенн¤ характерна дл¤ ƒрогобицького, √ородоцького, ѕустомит≥вського, ∆овк≥вського, —окальського,  ам≥нь- аширського та Ћюбеш≥вського район≥в, що зумовлено б≥льшою часткою людей працездатного в≥ку. ќтож, у структур≥ с≥льських мешканц≥в район≥в пограничч¤ простежуютьс¤ б≥льш≥ в≥дсотков≥ значенн¤, характерн≥ ¤к дл¤ населенн¤ допрацездатного, так ≥ старшого в≥д працездатного в≥ку.

ўодо статево-в≥ковоњ структури м≥ського населенн¤ з погл¤ду питомоњ частки працездатного населенн¤ та його "навантаженн¤" непрацездатними, то найг≥рша вона у п≥вденних районах ¬олинськоњ та Ћьв≥вськоњ областей (див. рис. 3). ƒинам≥ка показник≥в, що характеризують цю структуру м≥ського населенн¤, в ус≥х районах пограничч¤ в≥дображаЇ њњ пог≥ршенн¤. —татево-в≥кова структура населенн¤ в≥дм≥нна у р≥зних категор≥¤х м≥ських поселень. Ќайспри¤тл≥в≥ша вона у великих м≥стах - обласних центрах, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ серед середн≥х та малих м≥ст ≥ селищ м≥ського типу дещо б≥льшим притоком м≥грант≥в. «окрема, у Ћьвов≥ та Ћуцьку вища частка населенн¤ у в≥ц≥ 15-59 рок≥в в≥дпов≥дно, 67,7 ≥ 69,1 %.

« огл¤ду на це, у прогнозному вар≥ант≥ можна зазначити, що в≥кова структура населенн¤ надал≥ стар≥тиме головно внасл≥док стар≥нн¤ м≥ського населенн¤, що пов'¤зано з низькими показниками народжуваност≥ в недалекому минулому та й сьогоденн≥.

«азначимо, що у рег≥он≥, ¤к ≥ в ”крањн≥ загалом, Ї статев≥ диспропорц≥њ. ѕитома частка чолов≥к≥в становить 47,3 %, а питома частка ж≥нок - 52,7 %. «а к≥льк≥стю ж≥ноче населенн¤ переважаЇ чолов≥че на 198,5 тис. ос≥б. ќсобливо негативн≥ демограф≥чн≥ насл≥дки мають к≥льк≥сн≥ нев≥дпов≥дност≥ у дит¤чих в≥кових групах до 14 рок≥в, в ¤ких частка чолов≥чоњ та ж≥ночоњ статт≥ становить 66,2 ≥ 33,8 %, у молодих в≥кових групах 15-29 (66,2 ≥ 33,8 %), 30-37 (66,5 ≥ 33,5 %) рок≥в, у ¤ких к≥льк≥сть чолов≥к≥в у 1,9 раза, або на 252,5 тис. ос≥б перевищуЇ к≥льк≥сть ж≥нок (див. рис. 1). ¬≥дпов≥дн≥ диспропорц≥њ склалис¤ ≥ в област¤х рег≥ону. Ќегативний про¤в пол¤гаЇ в тому, що за такого дисбалансу виникаЇ менша к≥льк≥сть подружн≥х пар, ¤ка могла б утворитись, та, в≥дпов≥дно, менша к≥льк≥сть д≥тей, ¤к≥ могли б народитись серед ос≥б цих в≥кових груп, ¤кщо б не було статевоњ диспропорц≥њ. ¬≥дпов≥дн≥ диспропорц≥њ також простежуютьс¤ серед м≥ського та с≥льського населенн¤ рег≥ону, хоча к≥льк≥сне переважанн¤ с≥льських чолов≥к≥в над с≥льськими ж≥нками Ї до 49-р≥чного в≥ку, тод≥, ¤к у м≥стах - до 26-р≥чного. Ќа 1 000 ж≥нок, що перебувають у репродуктивному в≥ц≥ (18-30 рок≥в) перес≥чно при-падаЇ 1 047 чолов≥к≥в, у м≥ських поселенн¤х сп≥вв≥дношенн¤ ж≥ночого ≥ чолов≥чого насе-ленн¤ становить 1000 : 1030, у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ - 1000 : 1073. як бачимо, найменше ж≥нок серед найактивн≥шоњ д≥тородноњ частини заф≥ксовано у селах. √оловна причина зменшенн¤ к≥лькост≥ ж≥нок ц≥Їњ в≥ковоњ групи - ≥нтенсивний м≥грац≥йний в≥дплив, зумовлений виробничим та соц≥альним перевантаженн¤м с≥льських ж≥нок.

“акож досить велика р≥зниц¤ у сп≥вв≥дношенн≥ населенн¤ за статтю характерна дл¤ в≥кових груп, у ¤ких ≥з великим в≥дривом к≥льк≥сно переважають ж≥нки, ≥ цей в≥дрив зб≥льшуЇтьс¤ ≥з кожним наступним (старшим за в≥ком) роком. Ѕ≥льше переважанн¤ ж≥нок над к≥льк≥стю чолов≥к≥в сформувалось у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ћи можемо спостер≥гати, що чим стар≥ше населенн¤, тим б≥льше к≥льк≥сне переважанн¤ ж≥нок над

чолов≥ками. ÷ей факт по¤снюють вищим показником смертност≥ чолов≥чого населенн¤ пор≥вн¤но з ж≥ночим, починаючи з 20-р≥чного в≥ку [6].

ќтже, сучасну статево-в≥кову структуру населенн¤ рег≥ону характеризуЇ постар≥нн¤ населенн¤. «вуженн¤ основи в≥ковоњ п≥рам≥ди Ї та буде (у раз≥ збереженн¤ тепер≥шн≥х демограф≥чних процес≥в) пов'¤зане не лише з≥ зменшенн¤м к≥лькост≥ населенн¤ у близькому майбутньому, а з подальшим "розширеним" процесом стар≥нн¤ населенн¤.

Ћ≥тература

ƒемограф≥чна криза в ”крањн≥. ѕроблеми досл≥дженн¤, витоки, складов≥, напр¤ми протид≥њ / «а ред. ¬. —тешенко. -  ., 2001. - 560 с.

Ќародонаселение: Ёнциклопед. словарь. - ћ.: Ѕольша¤ –осс. энциклопеди¤, 1994. - —. 112-113.

Ќаселенн¤ ¬олинськоњ област≥ в 2002 роц≥: ƒемограф. щор≥чник - Ћуцьк, 2003. - 80 с.

ѕирожков —.». ƒемографические процессы и возрастна¤ структура населени¤. - ћ.: —татистика, 1976. - 136 с.

ѕрицюк Ќ. ћ≥грац≥йн≥ процеси населенн¤ украњнсько-польського пограничч¤ // Ќаук. зап. “ерноп. ун-ту. —ер. географ≥¤. - 2004. є 1. - —. 50-55.

ѕрицюк Ќ. —мертн≥сть населенн¤ украњнсько - польського пограничч¤ // Ќаук. зап. “ерноп. ун-ту. —ер. географ≥¤. - 2003. є 2. - —. 64-70.

–озпод≥л пост≥йного населенн¤ за статтю ≥ в≥ком на 1 с≥чн¤ 2003 року: —татист. зб. -  ., 2003. - 423 с.

–оссет Ёдвард. ѕродолжительность человеческой жизни. - ћ.: ѕрогресс, 1981. - 383 с.

–убл≥ков ј. ƒе¤к≥ тенденц≥њ демограф≥чних процес≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥  арпатського рег≥ону ”крањни // ƒемограф. досл≥дженн¤. -  ., 1998. ¬ип. 20. —. 182-193.

—ови јльфред. —тарение населени¤ и продление жизни // ћетоды демографических исследований. - ћ.: —татистика, 1969. - 134 с.

„исельн≥сть населенн¤ Ћьв≥вськоњ област≥ на 1 с≥чн¤ 2003 року. - Ћьв≥в, 2003 - 50 с.



Ќа головну



Hosted by uCoz