¬ивченн¤ еколог≥чного стану довк≥лл¤ Ї предметом еколог≥њ. ќб'Їкт вивченн¤ еколог≥њ - система людина-навколишнЇ середовище, або антропоеколог≥чна система, в центр≥ ¤коњ перебуваЇ людина, колективи людей, сусп≥льство та њхнЇ здоров'¤. ѕоказником стану системи Ї населенн¤. «доров'¤ населенн¤ - головна ознака, властив≥сть будь-¤кого людського сусп≥льства. јнал≥з чинник≥в природного та соц≥ального середовища, що впливають на життЇд≥¤льн≥сть ≥ здоров'¤ населенн¤, пошуки шл¤х≥в забезпеченн¤ нормальноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ у м≥ських ≥ с≥льських поселенн¤х можуть допомогти у вир≥шенн≥ багатьох ¤к еколог≥чних, так ≥ медико-географ≥чних, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних проблем.

–еакц≥¤ орган≥зму на вплив р≥зних природно-господарських чинник≥в дуже складна, тому врахуванн¤ ус≥х зм≥н довк≥лл¤ набуваЇ особливо важливого значенн¤ в раз≥ реал≥зац≥њ системи мон≥торингу стану здоров'¤ населенн¤ [5]. « огл¤ду на це спробуЇмо оц≥нити вплив параметр≥в довк≥лл¤ –озтоцького рег≥ону на здоров'¤ його мешканц≥в.

ѕочаток мон≥торингових досл≥джень сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ (—≈—) у Ћьв≥вськ≥й област≥ припадаЇ на 1944-1946 рр. —аме в цей пер≥од створено обласний, районн≥ та м≥ськ≥ в≥дд≥ли охорони здоров'¤, у структур≥ ¤ких передбачено функц≥онуванн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних служб та лаборатор≥й. ’оч у цей час про мон≥торинг не йшлос¤, та фактично ц≥ служби ≥ ф≥ксували, ≥ контролювали, ≥ регулювали сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чну ситуац≥ю.

–ада ћ≥н≥стр≥в —–—– 29 травн¤ 1949 р. ухвалила ѕостанову "ѕро заходи боротьби з забрудненн¤м атмосферного пов≥тр¤ ≥ про покращанн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов поселень". « метою охорони атмосферного пов≥тр¤ в≥д забрудненн¤ викидами попелу, газ≥в та ≥нших небезпечних речовин, л≥кв≥дац≥њ втрат чорних, кольорових метал≥в ≥ ц≥нних х≥м≥чних продукт≥в унасл≥док викиданн¤ в атмосферу ≥ пол≥пшенн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов поселень –ада ћ≥н≥стр≥в —оюзу –—– дозволила ћ≥н≥стерству охорони здоров'¤ —–—– орган≥зувати в склад≥ ƒержавноњ сан≥тарноњ ≥нспекц≥њ —–—– групу з п'¤ти спец≥ал≥ст≥в дл¤ контролю за сан≥тарною охороною атмосферного пов≥тр¤ в≥д забрудненн¤ промисловими викидами. ÷¤ постанова мала важливе значенн¤ дл¤ реал≥за-ц≥њ спостережень за забрудненн¤м атмосфери у великих промислових центрах ≥ рег≥онах.

 р≥м того, 22 кв≥тн¤ 1960 р. –ада ћ≥н≥стр≥в —–—– затвердила ѕостанову "ѕро заходи з впор¤дкуванн¤ використанн¤ ≥ посиленн¤ охорони водних ресурс≥в —–—–", зг≥дно з ¤кою ћ≥н≥стерству охорони здоров'¤ —–—– доручено затвердити правила охорони поверхневих ≥ п≥дземних вод в≥д забрудненн¤.

ƒал≥, 29 грудн¤ 1972 р. ухвалено ѕостанову ÷   ѕ–— ≥ –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– "ѕро посиленн¤ охорони природи ≥ покращанн¤ використанн¤ природних ресурс≥в", зг≥дно з ¤кою ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ —–—– повинно було провадити державний контроль за заходами, спр¤мованими на л≥кв≥дац≥ю ≥ попередженн¤ забрудненн¤ навколишнього природного середовища, зокрема, з л≥кв≥дац≥њ ≥ попередженн¤ забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод, ¤к≥ використовують дл¤ задоволенн¤ питних, побутових, оздоровчих та ≥нших потреб населенн¤. ‘актично з ухваленн¤м ц≥Їњ постанови розпочавс¤ новий етап у ставленн≥ до природи, у досл≥дженн¤х еколог≥чноњ ситуац≥њ - етап орган≥зац≥њ ≥ веденн¤ мон≥торингу атмосферного пов≥тр¤ ≥ водного середовища. ѕевна увага у цих ѕостановах прид≥лена ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним аспектам оц≥нки впливу забруднень пов≥тр¤ ≥ води на людину та середовище њњ життЇд≥¤льност≥.

“ретього с≥чн¤ 1989 р. –ада ћ≥н≥стр≥в ”крањнськоњ –—– ухвалила ѕостанову є2 "ѕро орган≥зац≥ю виконанн¤ ѕостанови –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–" в≥д 6.12.1984 року "ѕро додатков≥ заходи з запоб≥ганн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ м≥ст, ≥нших населених пункт≥в ≥ промислових центр≥в".

—ьомого липн¤ 1998 р. в≥дпов≥дно до п. 8 "ѕоложенн¤ про державну систему мон≥торингу довк≥лл¤", затвердженого постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30 березн¤ 1998 р. є 391 ≥ листа заступника головного державного сан≥тарного л≥кар¤ ”крањни в≥д 19.05.98 р. є 5.02.05/7-119 санеп≥дслужбою Ћьв≥вськоњ област≥ було оприлюднено наказ є 29 ¬ќ "ѕро зд≥йсненн¤ мон≥торингу навколишнього природного середовища закладами держсанеп≥дслужби област≥". ÷ей наказ зобов'¤зав державних сан≥тарних л≥кар≥в м≥ст ≥ район≥в област≥ забезпечити: 1) проведенн¤ досл≥джень об'Їкт≥в природного середовища: атмосферного пов≥тр¤ (вм≥ст шк≥дливих речовин); поверхневих вод суш≥ ≥ питноњ води (х≥м≥чн≥, бактер≥олог≥чн≥, рад≥олог≥чн≥, в≥русолог≥чн≥ визначенн¤); ірунт≥в (вм≥ст пестицид≥в, важких метал≥в, бактер≥олог≥чн≥, в≥русолог≥чн≥ визначенн¤, на¤вн≥сть ¤Їць гельм≥нт≥в); ф≥зичних чинник≥в (шум, електромагн≥тн≥ пол¤, рад≥ац≥¤, в≥брац≥¤ тощо); 2) щор≥чно до 1 грудн¤ подавати в обласн≥ —≈— за¤вки на виконанн¤ лабораторних досл≥джень та ≥нструментальних зам≥р≥в лаборатор≥¤ми —≈— з в≥дпов≥дною аргументац≥Їю щодо њхнього виконанн¤; 3) передбачати р≥чними планами роботи м≥ських та районних —≈— обс¤ги досл≥джень довк≥лл¤ зг≥дно з ѕрограмою мон≥торингу; 4) у м≥стах ≥ районах з п≥двищеними р≥вн¤ми поширенн¤ захворювань певними нозолог≥¤ми (г≥поплаз≥¤ емал≥ зуб≥в та ≥н.) забезпечити ц≥леспр¤мован≥сть у проведенн≥ лабораторних досл≥джень об'Їкт≥в довк≥лл¤; 5) щоквартально узагальнювати отриман≥ результати досл≥джень довк≥лл¤, оц≥нювати вплив довк≥лл¤ на стан здоров'¤ населенн¤; 6) забезпечити наданн¤ ≥нформац≥њ в органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про негативн≥ тенденц≥њ або кризов≥ зм≥ни стану здоров'¤ внасл≥док пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ; 7) узагальнен≥ матер≥али оц≥нки впливу забрудненн¤ довк≥лл¤ про стан здоров'¤ населенн¤ разом з результатами проведених досл≥джень об'Їкт≥в навколишнього природного середовища зг≥дно з програмою мон≥торингу подавати в обласну —≈— до 1 лютого ≥ 1 липн¤ щор≥чно; 8) акти рад≥ац≥йного контролю житлових та громадських споруд у раз≥ прийн¤тт¤ об'Їкт≥в в експлуатац≥ю направл¤ти у рад≥олог≥чний в≥дд≥л з р≥чними зв≥тами за формою 18.

Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в ’’-на початку ’’≤ ст. ц¤ робота набула ¤к≥сно нового р≥вн¤. ѕро це св≥дчать, по-перше, п≥дготовка та публ≥кац≥¤ ≥нформац≥йно-дов≥дкових видань про сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чну ситуац≥ю ≥ здоров'¤ населенн¤ Ћьв≥вськоњ област≥ [2,10,11]; по-друге, опубл≥кована сер≥¤ статистичних дов≥дник≥в, у ¤ких м≥ст¤тьс¤ розд≥ли, присв¤чен≥ в≥дображенню медико-географ≥чноњ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ ситуац≥њ ≥ тенденц≥й њњ зм≥ни; по-третЇ, детальн≥ досл≥дженн¤ кризових з медико-географ≥чного погл¤ду рег≥он≥в ≥ ситуац≥й (—осн≥вка, „ервоноград, явор≥в, ћиколањв та ≥н.), результати ¤ких частково опубл≥ковано [1, 9].

«в≥сно, що цим коротким огл¤дом не вичерпуЇтьс¤ ≥стор≥¤ досл≥джень —≈— ≥ здоров'¤ населенн¤ Ћьв≥вщини. ќднак нав≥ть наведен≥ тут дан≥ засв≥дчують гостроту медико-географ≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних, сан≥тарно-еп≥дем≥чних проблем у досл≥джуваному рег≥он≥ та необх≥дн≥сть њхнього досконал≥шого мон≥торингу ≥ ц≥леспр¤мованого вир≥шенн¤.

ќстанн≥ми дес¤тир≥чч¤ми нам≥тилис¤ зм≥ни у п≥дходах до оц≥нки впливу чинник≥в довк≥лл¤ на здоров'¤ населенн¤: в≥д оц≥нки природного середовища ¤к чогось, що ,,саме собою зрозум≥ле", до спроби оц≥нити цей вплив ¤к≥сно та к≥льк≥сно. ќсобливо важливе вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми дл¤ рег≥онального р≥вн¤ природокористуванн¤. ќск≥льки ж детальних досл≥джень медико-географ≥чних проблем –озтоцького рег≥ону дос≥ не проводили, а дл¤ задоволенн¤ потреб рег≥онального розвитку ц¤ ≥нформац≥¤ вкрай необх≥дна, то виникла потреба виконати так≥ досл≥дженн¤.

«авданн¤ медико-географ≥чних досл≥джень –озтоцького рег≥ону - з'¤сувати роль природно-антропогенних чинник≥в у висок≥й захворюваност≥ м≥сцевого населенн¤ на р≥зн≥ хвороби. ¬ир≥шити це завданн¤ можна за допомогою п≥дходу, в ¤кому здоров'¤ поставлене в центр≥ системи природа-господарство, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ њњ мон≥торинг. “ак можна обірунтувати систему пропозиц≥й щодо оптим≥зац≥њ природокористуванн¤ та пол≥пшенн¤ здоров'¤ населенн¤.

«доров'¤ населенн¤ може формуватис¤ п≥д впливом ¤к внутр≥шн≥х - спадкових (властивих окремому ≥ндив≥ду), так ≥ зовн≥шн≥х параметр≥в довк≥лл¤, його еколог≥чного стану, розвитку геоморфолог≥чних процес≥в тощо та соц≥альних (умов житт¤ населенн¤, розвитку соц≥альноњ ≥ реаб≥л≥тац≥йноњ сфери тощо).

«дорове еколог≥чне середовище - це передус≥м таке, ¤ке спри¤Ї збереженню здоров'¤ населенн¤, попередженню його захворювань, забезпечуЇ нормальн≥ умови прац≥, побуту, в≥дпочинку тощо. “ому здоров'¤ населенн¤ може слугувати критер≥Їм ¤кост≥ довк≥лл¤ [3] та напруженн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ.

≈ксперти ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤ ви¤вили, що стан здоров'¤ на 50-52% залежить в≥д способу житт¤, на 20-22 - в≥д спадковост≥, на 18-20 - в≥д стану довк≥лл¤ ≥ на 10-12% - в≥д системи охорони здоров'¤ [7].

Ќай≥нтенсивн≥ше забруднюЇтьс¤ атмосферне пов≥тр¤ - найрухом≥ший компонент середовища. —аме пов≥тр¤ вин¤тково впливаЇ на формуванн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ та ¤к≥сть довк≥лл¤. ѕо-перше, воно п≥дл¤гаЇ найб≥льшому забрудненню викидами промислових п≥дприЇмств, транспорту; по-друге, пов≥тр¤ безпосередньо передаЇ в орган≥зм людини небезпечн≥ речовини (через органи диханн¤); по-третЇ, воно поширюЇ забрудненн¤ на значн≥ в≥дстан≥; випадаючи з пов≥тр¤, забрудники концентруютьс¤ в ≥нших об'Їктах ≥ компонентах природи (водах, ірунтах, рослинност≥) [14].

’≥м≥чне, рад≥оактивне та бактер≥олог≥чне забрудненн¤ пов≥тр¤, води, ірунту, продукт≥в харчуванн¤ спричинюють в орган≥змах людей важк≥ патолог≥чн≥ ¤вища, глибок≥ генетичн≥ зм≥ни (див. таблицю).

¬плив параметр≥в довк≥лл¤ на здоров'¤ людини, складено за [4, 6, 12, 13, 15]

як в≥домо [8], в середньому 45% токсичних речовин потрапл¤Ї в орган≥зм людини з продуктами харчуванн¤, 30% - з питною водою, а решта - через пов≥тр¤.

ѕр¤мими насл≥дками загостренн¤ еколог≥чних проблем Ї зменшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤, народжуваност≥, зниженн¤ природного приросту, пог≥ршенн¤ в≥ковоњ структури, поширенн¤ хвороб ≥ зб≥льшенн¤ спектра захворювань. ≤ндикатором цих процес≥в частково може слугувати динам≥ка населенн¤.

ѕрот¤гом дес¤ти рок≥в (1989-1999) к≥льк≥сть населенн¤ ∆овк≥вського району зменшилась на 0,8 тис. ос≥б (0,72%), а явор≥вського - зб≥льшилась на 1,9 тис. ос≥б (1,57%). Ќароджуван≥сть у розрахунку на 1 000 ос≥б зменшилась у ∆овк≥вському район≥

з 16,3 до 11,7 а в явор≥вському - з 18,2 до 12,4. —мертн≥сть зросла, в≥дпов≥дно, з 11,0 до 12,5 ≥ з 9,2 до 10,6, що зумовило зниженн¤ природного приросту. ” 1995 р. в ∆овк≥вському район≥ вперше заф≥ксовано природне зменшенн¤ населенн¤. ÷¤ тенденц≥¤ триваЇ ≥ нин≥.

¬≥дбулис¤ зм≥ни також у в≥ков≥й структур≥ населенн¤.  ≥льк≥сть дорослого населенн¤ ∆овк≥вського району за 1994-1999 рр. зросла на 0,24% (200 ос≥б), а явор≥вського - на 0,70% (600 ос≥б); д≥тей зменшилось, в≥дпов≥дно, на 3,86 (1 тис. ос≥б) ≥ 6,71 (2,2 тис. ос≥б).  ≥льк≥сть населенн¤ п≥дл≥ткового в≥ку в ∆овк≥вському район≥ зб≥льшилась на 5,13% (200 ос≥б), а в явор≥вському - на 24% (1,2 тис. ос≥б) [10].

ѕерше м≥сце за причиною смерт≥ населенн¤ рег≥ону пос≥дають хвороби орган≥в кровооб≥гу, друге - новоутворенн¤, дал≥ - захворюванн¤ орган≥в диханн¤, травми та отруЇнн¤ (рис. 1).

«а пер≥од 1989-1999 рр. к≥льк≥сть померлих д≥тей зменшилась приблизно на 55% (рис. 2). Ќайвищий показник дит¤чоњ смертност≥ припадаЇ на 1996 р. —еред причин смерт≥ д≥тей переважають перинатальна патолог≥¤, вроджен≥ вади та ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, спричинен≥ х≥м≥чним, рад≥оактивним, бактер≥олог≥чним забрудненн¤м пов≥тр¤, води, ірунту, продукт≥в харчуванн¤, а також шумом, в≥брац≥Їю, електромагн≥тними пол¤ми тощо.

” структур≥ захворюваност≥ д≥тей –озтоцького рег≥ону переважають травми та отруЇнн¤ (1Й станом на 1999 р.). «окрема, у ∆овк≥вському район≥ цей показник у 2,9

раза вищий, н≥ж у явор≥вському. ƒ≥т¤м властивий високий показник захворюваност≥ на пневмон≥ю (0,7Й), хоча в≥н в 1,4 раза менший, н≥ж 1993 р. “ретЇ м≥сце серед дит¤чоњ захворюваност≥ пос≥дають ендокринопат≥њ (0,6 Й). Ќаприклад, у явор≥вському район≥ цей показник у 2,2 раза б≥льший, н≥ж у ∆овк≥вському. ѕереважанн¤ д≥тей, хворих на ендокринопат≥њ, в явор≥вському район≥ спричинене на¤вн≥стю низько- та середньо¤к≥сних орних земель, нестачею м≥кроелемент≥в у ірунт≥ (зокрема, йоду), а, в≥дпов≥дно, ≥ зниженим його вм≥стом у продукц≥њ землеробства.

“равми та отруЇнн¤ дом≥нують також серед захворюваност≥ п≥дл≥тк≥в –озтоцького рег≥ону (2 Й станом на 1999 р.). ” розрахунку на 1 000 п≥дл≥тк≥в њхн¤ частка у 2,2 раза б≥льша у ∆овк≥вському район≥, н≥ж у явор≥вському. ѕор≥вн¤но з 1993 р. частка цих хвороб у структур≥ захворюваност≥ зменшилась у 4,7 раза в ∆овк≥вському ≥ в 6,5 раза у явор≥вському районах. ¬исоким на досл≥джуван≥й територ≥њ Ї показник захворюваност≥ п≥дл≥тк≥в на гастрит ≥ дуоден≥т (1,3 Й), що зумовлено на¤вн≥стю шк≥дливих ≥нгред≥Їнт≥в у питн≥й вод≥, њњ тверд≥стю. ѕор≥вн¤но з 1993 р. у 1999 частка гастриту ≥ дуоден≥ту у структур≥ захворюваност≥ зросла у 2,2 раза. ≤нш≥ поширен≥ захворюванн¤ - холецистит ≥ холанг≥т (0,9 Й). ” ∆овк≥вському район≥ питома вага цих захворювань у п'¤ть раз≥в вища, н≥ж у явор≥вському. ѕор≥вн¤но з 1993 р. њхн¤ частка зросла 1999 р. в межах ∆овк≥вського району у 2,5 раза, а в межах явор≥вського не зм≥нилась. «начний в≥дсоток становить захворюван≥сть п≥дл≥тк≥в на ендокринопат≥њ та ≥нфекц≥њ нирок - по 0,7 Й. ” 1993 р. питома вага ендокринопат≥й у структур≥ захворюваност≥ п≥дл≥тк≥в у явор≥вському район≥ перевищувала цей показник у ∆овк≥вському в 6,5 раза. ” 1999 р. ситуац≥¤ в обидвох районах була майже однаковою.

—еред дорослого населенн¤ –озтоцького рег≥ону найб≥льшу частку в структур≥ захворюваност≥ становл¤ть гастрит ≥ дуоден≥т (2,6 Й). ѕрот¤гом усього досл≥джуваного пер≥оду питома вага цього захворюванн¤ в обидвох районах коливаЇтьс¤ у межах 3 Й. Ќа другому м≥сц≥ - травми та отруЇнн¤. ” 1999 р. ц≥ хвороби у ∆овк≥вському район≥ (3,12 Й) простежувалис¤ у 2,2 раза част≥ше, н≥ж у явор≥вському. “ретЇ м≥сце серед захворювань дорослих пос≥даЇ хрон≥чний бронх≥т (1,8 Й), пов'¤заний, передус≥м, ≥з забрудненн¤м атмосферного пов≥тр¤. ” ∆овк≥вському район≥ його частка в 1,4 раза б≥льша, н≥ж у явор≥вському, що зумовлено зниженн¤м обс¤г≥в виробництва на явор≥вщин≥, зокрема, на яƒ√’ѕ "—≥рка".

¬исоку частку серед зареЇстрованоњ захворюваност≥ дорослого населенн¤ станом на 1999 р. мають ендокринопат≥њ (1,6 Й), виразкова хвороба, холецистит ≥ холанг≥т (1,5 Й), хвороби серц¤ (1 Й).

” населенн¤ –озтоцького рег≥ону простежуЇтьс¤ висока уражен≥сть тканин пародонту (рис. 3). ÷е пов'¤зано з б≥ох≥м≥чними особливост¤ми середовища, вм≥стом високотоксичних сполук с≥рки у пов≥тр≥, ірунт≥, нестачею фтору у вод≥. „астка населенн¤, що потребуЇ санац≥њ, у 1999 р. становила 74% в≥д огл¤нутих. «окрема, у межах ∆овк≥вського району вона с¤гала 71%, а явор≥вського - 77% [4].

—еред захворювань населенн¤ досл≥джуваного рег≥ону дом≥нуЇ отруЇнн¤. ѕричиною отруЇнь людей Ї забрудненн¤ ірунту свинцем, с≥ркою, марганцем, пестицидами, компонентами м≥неральних добрив та ≥ншими ≥нгред≥Їнтами, ¤к≥, в≥дпов≥дно, забруднюють продукти харчуванн¤ рослинного ≥ тваринного походженн¤, воду. Ќасл≥дками твердост≥ води Ї захворюванн¤ на гастрит ≥ дуоден≥т, виразкову хворобу. «ахворюванн¤м населенн¤ рег≥ону на ендокринопат≥њ спри¤Ї деф≥цит йоду у вод≥ та њњ висока тверд≥сть. ѕереважанн¤ у структур≥ зареЇстрованих захворювань хрон≥чного бронх≥ту в дорослих ≥ пневмон≥њ у д≥тей зумовлене насиченим шк≥дливими газами пов≥тр¤м, ≥нфекц≥¤ми, низькою оп≥рн≥стю орган≥зму, низьким р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку.

ќтже, медико-географ≥чним досл≥дженн¤м в≥двод¤ть ч≥льне м≥сце у систем≥ еколог≥чних досл≥джень. «'¤сувати роль чинник≥в у захворюваност≥ населенн¤ можна за допомогою п≥дходу, у ¤кому здоров'¤ Ї в центр≥ системи природа-господарство, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ њњ мон≥торинг. ћедико-географ≥чна складова геоеколог≥чного анал≥зу

св≥дчить про суттЇву роль природно-антропогенних чинник≥в у висок≥й захворюваност≥ м≥сцевого населенн¤ –озтоцького рег≥ону на р≥зн≥ хвороби.

Ћ≥тература

јдаменко ќ., –удько √.,  овальчук ≤. ≈колог≥чна геоморфолог≥¤. - ≤вано-‘ранк≥вськ: ‘акел, 2000. - 411 с.

јнал≥з сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ у Ћьв≥вськ≥й област≥ та показники д≥¤льност≥ санеп≥дслужби за 1997-1999 роки. - Ћьв≥в, 2000. - 210 с.

Ѕарановський ¬. ј. “еритор≥альн≥ умови переходу ”крањни на модель еколог≥чного сталого розвитку (теор≥¤ ≥ практика картограф≥чного досл≥дженн¤). -  ., 1998. - 72 с.

ƒаценко ».». ¬оздушна¤ среда и здоровье. - Ћьвов: ¬ища школа, 1981. - 103 с.

ƒаценко ≤.≤., √абович –.ƒ. ѕроф≥лактична медицина. «агальна г≥г≥Їна з основами еколог≥њ. Ќавч. пос≥бн. -  .: «доров'¤, 1999. - 694 с.

ќснови соц≥оеколог≥њ / «а ред. √. ќ. Ѕачинського. -  .: ¬ища школа, 1995. - 238 с.

ѕелех ћ. –ег≥ональн≥ особливост≥ сусп≥льного здоров'¤ в ”крањн≥ // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - 1999. - ¬ип. 24. - —. 56-59.

ѕономарьов ѕ.’.,  овальчук ћ.ѕ. ¬плив забрудненн¤ б≥осфери на небезпеку харчових продукт≥в, питноњ води ≥ стан здоров'¤ населенн¤ // ≈колог≥¤ ≥ економ≥ка: ћатер≥али ¬сеукр. наук.-практ. конф. - Ћьв≥в, 1997. - —. 99.

–удько √.≤., —мол¤к ћ.≤. , —катинський ё.ѕ. та ≥н. ≈колог≥чна оц≥нка стану геолог≥чного середовища „ервоноградського г≥рничо-промислового району у зв'¤зку з масовим захворюванн¤м д≥тей флюорозом. -  .: «нанн¤, 1996. - 78 с.

—татистичний дов≥дник показник≥в стану здоров'¤ населенн¤ та д≥¤льност≥ л≥кувально-проф≥лактичних установ Ћьв≥вськоњ област≥. - Ћьв≥в, 1995. - 174 с.; 1996. - 136 с.; 1997. - 142 с.; 1998. - 162 с.; 1999. - 172 с.; 2000. - 176 с.

—татистичний щор≥чник Ћьв≥вськоњ област≥. - Ћьв≥в, 1996. - 72 с.

“опчиев ј.√. √еоэкологи¤: географические аспекты природопользовани¤. - ќдесса: јстропринт, 1996. - 392 с.

’ар≥чков —. . ‘актори виникненн¤ еколог≥чних небезпек ≥ њх вплив на стан довк≥лл¤ ”крањни // —тратег≥¤ еколог≥чноњ безпеки (рег≥ональний контекст). - Ћьв≥в, 1999. - —. 49-57.

Ўевченко ¬.ј. ћедико-географическое картографирование территории ”краины. -  .: Ќаук. думка, 1994. - 158 с.

Ўовкун “.ћ. —тан оточуючого середовища ¤к критер≥й стану здоров'¤ населенн¤ // √еоморфолог≥¤ в ”крањн≥: нов≥тн≥ напр¤мки ≥ завданн¤. -  ., 1999. - —. 140-143.