ѕрактика запов≥данн¤ в ”крањн≥ засв≥дчуЇ нерозроблен≥сть науково-методичних основ вид≥ленн¤ категор≥й запов≥дних геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в, њхн≥й незначний в≥дсоток у новостворених об'Їктах, недооц≥нку геор≥зноман≥тност≥ у наукових ≥ планувальних досл≥дженн¤х дл¤ на¤вних ≥ проектованих великопросторових охоронних об'Їкт≥в - запов≥дник≥в, нац≥ональних ≥ ландшафтних парк≥в. јктуальн≥сть досл≥джень з геоконсервац≥њ пов'¤зана з необх≥дн≥стю розробки науково-методичного забезпеченн¤ охорони геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини та наданн¤ практичних рекомендац≥й з охорони рельЇфу на державному та рег≥ональному р≥вн≥. ќб'Їкт нашого досл≥дженн¤ - головн≥ морфолог≥чн≥ ≥ генетичн≥ типи, а також р≥знорангов≥ таксони низовинного, височинного ≥ г≥рського рельЇфу «ах≥дноњ ”крањни.

√оловн≥ завданн¤ цього досл≥дженн¤ так≥:

оц≥нка рельЇфу «ах≥дноњ ”крањни щодо критер≥њв геоохорони (консервац≥њ) та збереженн¤ геор≥зноман≥тност≥ й б≥оландшафтноњ р≥зноман≥тност≥;

анал≥з сучасного стану запов≥данн¤ геоморфолог≥чних об'Їкт≥в дл¤ головних геоморфолог≥чних рег≥он≥в «аходу ”крањни: «ах≥дного ѕол≥сс¤, ¬олинськоњ височини, ћалого ѕол≥сс¤, –озтоцько-ќп≥льськоњ височини, ѕод≥льськоњ височини, ѕередкарпатськоњ височини, г≥рськоњ частини ”крањнських  арпат ≥ «акарпатськоњ низовини;

≥нвентаризац≥¤ природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в та розробка пропозиц≥й щодо њхнього перспективного плануванн¤.

ѕроблематику охорони рельЇфу розгл¤немо у рамках спец≥ального напр¤му прикладноњ геоморфолог≥њ - природоохоронноњ геоморфолог≥њ [9, 19]. ѕредметом досл≥дженн¤ природоохоронноњ геоморфолог≥њ Ї анал≥з ≥ оц≥нка рельЇфу дл¤ потреб запов≥данн¤ (консервац≥њ) та збереженн¤ геор≥зноман≥тност≥ та б≥оландшафтноњ р≥зноман≥тност≥. ÷¤ прикладна геоморфолог≥чна галузь маЇ т≥сн≥ м≥ждисципл≥нарн≥ зв'¤зки з природоохоронними дисципл≥нами - запов≥дною справою та геоконсервац≥Їю,

з дисципл≥нами ≥нтегрально-еколог≥чного типу - геоеколог≥Їю та ландшафтною еколог≥Їю, а також сум≥жними дисципл≥нами - ≥нженерною та еколог≥чною геоморфолог≥Їю. ƒл¤ природоохоронноњ геоморфолог≥њ можна вид≥лити так≥ напр¤ми наукових досл≥джень та практично-проектних реал≥зац≥й:

консервац≥йний, у т≥м числ≥ геоконсервац≥йний;

анал≥з ≥ оц≥нка рельЇфу ¤к фактора формуванн¤ геор≥зноман≥тност≥ та б≥о-ландшафтноњ р≥зноман≥тност≥;

збереженн¤ рельЇфу за р≥зних вид≥в природокористуванн¤.

ѕ≥д час досл≥джень на природоохоронно-геоморфолог≥чну тематику важливим Ї дотриманн¤ хол≥стичного п≥дходу, за ¤кого рельЇф розгл¤дають у взаЇмозв'¤зках з ≥ншими компонентами природи ≥ типами природокористуванн¤.

 онсервац≥йний аспект у раз≥ охорони рельЇфу ≥ геолог≥чних утворень ірунтуЇтьс¤ на геотопних (охорона ц≥нних об'Їкт≥в л≥тосфери) та геосайтних (охорона м≥сць з ц≥нною геолого-геоморфолог≥чною ≥нформац≥Їю) п≥дходах [30, 34, 37]. «аруб≥жна ≥ в≥тчизн¤на практика збереженн¤ геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в засв≥дчуЇ, що найчаст≥ше вони представлен≥ малоплощинними запов≥дними категор≥¤ми типу пам'¤ток природи, заказник≥в [4, 30, 36]. ¬они можуть також бути у склад≥ великоплощинних природоохоронних територ≥й - запов≥дник≥в, нац≥ональних ≥ ландшафтних парк≥в. ќхоронн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти, ¤к≥ утворюють окрему групу геоспадщини, пропонуЇмо розд≥лити на класи (природн≥, антропогенн≥, ун≥кальн≥, типов≥), групи (науков≥, осв≥тн≥, пейзажн≥, рекреац≥йн≥), п≥дгрупи (морфолог≥чн≥, генетичн≥, в≥ков≥) та типи ≥ р≥зновиди (форми рельЇфу, ¤к≥ найчаст≥ше охорон¤ють) [6]. «окрема, найчаст≥ше запов≥дними геоморфолог≥чними об'Їктами Ї скел≥, печери, каньйони, поверхнев≥ карстов≥, вулкан≥чн≥ та льодовиков≥ форми. √еоконсервац≥йна оц≥нка рельЇфу повинна охоплювати визначенн¤ њхньоњ науково-осв≥тньоњ, еколог≥чноњ, рекреац≥йноњ та пейзажноњ ц≥нност≥ [36].

Ќаукова ц≥нн≥сть цих об'Їкт≥в визначена њхньою геоморфолог≥чною значим≥стю (оц≥нюваний об'Їкт Ї власне геоморфолог≥чним утворенн¤м, особливо ц≥нним у науково-п≥знавальному аспект≥). √оловне джерело ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ науковоњ ц≥нност≥ природоохоронних об'Їкт≥в рельЇфу - науков≥ публ≥кац≥њ, фондов≥ матер≥али, результати польових досл≥джень тощо.

” випадку визначенн¤ культурно-≥сторичноњ ц≥нност≥ запов≥дних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в головним критер≥Їм оц≥нюванн¤ Ї на¤вн≥сть у межах об'Їкта культурних та ≥сторичних пам'¤ток.

≈стетична ц≥нн≥сть геоморфолог≥чних об'Їкт≥в зумовлена њхньою приваблив≥стю, ¤ка залежить в≥д екзотичност≥ (незвичност≥) об'Їкта, його мальовничост≥ чи монументальност≥, особливоњ форми (об'Їкт маЇ форму людськоњ постат≥ чи голови, нагадуЇ тварину тощо).

ќсв≥тн¤ (дидактична) ц≥нн≥сть геоморфолог≥чних об'Їкт≥в визначена передус≥м њхньою науковою варт≥стю (рангом), осв≥тн≥м потенц≥алом та доступн≥стю до огл¤данн¤.

–екреац≥йну (спортивно-туристичну) ц≥нн≥сть мають геоморфолог≥чн≥ об'Їкти, ¤к≥ використовують дл¤ р≥зних тип≥в туристичних зан¤ть (альп≥н≥зм, спелеотуризм тощо).

≈колог≥чна ц≥нн≥сть геоморфолог≥чних об'Їкт≥в пов'¤зана з визначальним впливом рельЇфу на рослинн≥сть (об'Їкт забезпечуЇ збереженн¤ та проростанн¤ р≥дк≥сних чи екзотичних вид≥в рослин) ≥/або житт¤ тварин та геосистеми.

” раз≥ селекц≥њ ≥ плануванн¤ охоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в треба врахо-вувати так≥ критер≥њ природоохоронн≥ (репрезентативност≥, типовост≥, ун≥кальност≥,

р≥дк≥сност≥), науково-осв≥тн≥ (ступ≥нь вивченост≥, придатност≥ дл¤ осв≥тн≥х ц≥лей, доступност≥) та господарськ≥ (ступ≥нь антропогенного навантаженн¤, територ≥ально-господарська структура). ¬ багатьох крањнах провод¤ть роботи з ≥нвентаризац≥њ (паспортизац≥њ) геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини дл¤ визначенн¤ рангу запов≥данн¤ (м≥жнародний, державний, рег≥ональний) та забезпеченн¤ оптимального менеджменту охорони цих об'Їкт≥в [30, 37].

ƒл¤ територ≥њ «аходу ”крањни, що вир≥зн¤Їтьс¤ значною р≥зноман≥тн≥стю морфогенетичних тип≥в рельЇфу, проблематика збереженн¤ рельЇфу дл¤ науково-п≥знавальних ≥ естетико-рекреац≥йних ц≥лей досить актуальна. ≤стор≥¤ геоморфолог≥чних досл≥джень цього рег≥ону св≥дчить, що досл≥дники звертали увагу на науково-п≥знавальну ц≥нн≥сть та ун≥кальн≥сть певних категор≥й рельЇфу й окремих форм. «окрема, п≥д час вивченн¤ рельЇфу ≥ четвертинних в≥дклад≥в р≥внини «ах≥дного ѕол≥сс¤ заф≥ксовано ц≥нн≥сть рел≥ктових льодовикових та карстових форм рельЇфу [16, 18, 25, 32]. ќсобливо широкий спектр ун≥кальних ≥ р≥дк≥сних форм рельЇфу ви¤вили досл≥дники дл¤ –озтоцько-ќп≥льськоњ височини та ѕод≥лл¤. —еред них - рельЇф “овтрового пасма ¤к палеогеограф≥чне рифогенне утворенн¤ ≥ структурно-л≥толог≥чний феномен [5, 12], ѕ≥вн≥чнопод≥льський уступ ¤к р≥дк≥сне тектон≥чно-денудац≥йне утворенн¤ [29], каньйон ƒн≥стра з сер≥Їю терас та численними геолог≥чними в≥дслоненн¤ми палеозойських ≥ мезозойських пор≥д [33], а також п≥дземний г≥псовий карст ѕридн≥стер'¤ [1]. ≤ншим рег≥оном на «аход≥ ”крањни, що вир≥зн¤Їтьс¤ багатою науково-осв≥тньою проблематикою та естетичною ≥ рекреац≥йною ц≥нн≥стю рельЇфу, Ї г≥рська частина ”крањнських  арпат. ƒо ун≥кальних ≥ р≥дк≥сних у  арпатськ≥й дуз≥ досл≥дники зачислювали форми давньольодовикового зледен≥нн¤ [11, 17, 31, 35], вулкан≥чний рельЇф [22], скельн≥ комплекси [14]. «начну увагу на р≥зних етапах досл≥джень прид≥л¤ли сучасному морфогенезу, особливо у  арпатському рег≥он≥ (грав≥тац≥йн≥ та ероз≥йн≥ процеси).

–езультати р≥зночасових досл≥джень геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини стали основою дл¤ плануванн¤ запов≥дних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в у 50-80-х роках ’’ ст. ¤к пам'¤ток природи та створенн¤ на њхн≥й баз≥ великоплощинних природних об'Їкт≥в, зокрема  арпатського ≥ Ўацького нац≥ональних парк≥в. ”загальнений опис на¤вних ≥ проектованих геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в досл≥джуваного рег≥ону зроблено у вигл¤д≥ дов≥дника "√еологические пам¤тники ”краины" (1987). ¬одночас значну увагу прид≥л¤ли попул¤ризац≥њ геоспадщини в рег≥он≥, зокрема, г≥псових печер, каньйону р. ƒн≥стер та “овтрового пасма на ѕод≥лл≥ [21], вулкан≥чного рельЇфу, скельних утворень та вапн¤кових печер у г≥рськ≥й частин≥  арпат [15, 24, 27].

Ќовий етап досл≥дженн¤ ≥ менеджменту природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в, що розпочавс¤ у 90-х роках ’’ ст. пов'¤заний ≥з проведенн¤м спец≥альних роб≥т з ≥нвентаризац≥њ геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в, у тому числ≥ реал≥зац≥њ останн≥ми роками загальноукрањнськоњ програми з кадаструванн¤ геолог≥чноњ спадщини [28]. ¬иконано науково-осв≥тню оц≥нку геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини запов≥дник≥в ≥ нац≥ональних парк≥в [2, 20], розроблено пропозиц≥њ щодо включенн¤ ц≥нних геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в «аходу ”крањни до –еЇстру Ївропейськоњ спадщини [28, 39]. ќбірунтовано концепц≥ю створенн¤ транс'Ївропейських природоохоронних по¤с≥в з уведенн¤м об'Їкт≥в геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини «ах≥дноњ ”крањни [38], розпочато плануванн¤ спец≥ал≥зованих наукових тур≥в (геотр≥п≥в) з в≥дв≥данн¤м об'Їкт≥в неживоњ природи [8, 23].

” природно-запов≥дному фонд≥ ”крањни запов≥дн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти Ї, головно, у вигл¤д≥ геолог≥чних (геоморфолог≥чна та естетична групи) пам'¤ток природи. ¬ окремих випадках њм в≥дпов≥дають й ≥нш≥ типи малоплощинних елемент≥в природно-запов≥дного фонду: комплексн≥, г≥дролог≥чн≥ та ботан≥чн≥ пам'¤тки природи, комплексн≥ (ландшафтн≥), л≥сов≥, ботан≥чн≥, зоолог≥чн≥ та орн≥толог≥чн≥ заказники, окрем≥ запов≥дн≥ урочища, ц≥нн≥сть ¤ких здеб≥льшого визначена ц≥нн≥стю власне геоморфолог≥чних утворень. «начим≥сть геоморфолог≥чного компоненту таких запов≥дних об'Їкт≥в часто заф≥ксована у њхн≥й назв≥, що маЇ геоморфолог≥чний зм≥ст: комплексна пам'¤тка "—кел≥ ƒовбуша" ≥ ботан≥чна пам'¤тка "„ортова гора", скельно-л≥сов≥ урочища √орган≥в тощо.

ƒо групи охоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в пропонуЇмо зачислити також особливо ц≥нн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти великоплощинних запов≥дних територ≥й: запов≥дник≥в, ландшафтних ≥ нац≥ональних парк≥в, великих заказник≥в. Ќаголосимо, що запов≥дн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти завжди мають достатньо високу ц≥нн≥сть саме ¤к рельЇфн≥ (геоморфолог≥чн≥) утворенн¤. ÷¤ ц≥нн≥сть в одних випадках в≥д≥граЇ визначальну роль у вид≥ленн≥ запов≥дного об'Їкта й зумовлюЇ його спец≥ал≥зац≥ю (геоморфолог≥чна група геолог≥чних пам'¤ток природи), в ≥нших - лише п≥двищуЇ, а часто ≥ зумовлюЇ загальну ц≥нн≥сть запов≥дного об'Їкта (територ≥њ).

¬ивченн¤ природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в «аходу ”крањни засв≥д-чило, що ц≥ геоморфолог≥чн≥ утворенн¤ здеб≥льшого представлен≥ окремими формами рельЇфу - скел≥, печери, горби-останц≥, карстов≥ л≥йки, водоспади. ќц≥нено рельЇф ре-г≥он≥в «ах≥дноњ ”крањни на р≥вн≥ форм ≥ комплекс≥в форм рельЇфу за природоохоронними критер≥¤ми. –озгл¤нуто представлен≥сть ун≥кальних ≥ р≥дк≥сних форм рельЇфу у загаль-ноукрањнському масштаб≥ дл¤ головних природних рег≥он≥в «аходу ”крањни (табл. 1). « погл¤ду науково-осв≥тньоњ проблематики щодо морфогенезу та еволюц≥њ рельЇфу «аходу ”крањни можна вид≥лити так≥ ун≥кальн≥ та р≥дк≥сн≥ форми рельЇфу: карстов≥ озерн≥ улоговини та льодовиков≥ ≥ водно-льодовиков≥ форми на «ах≥днопол≥ськ≥й р≥внин≥, рел≥ктов≥ перигл¤ц≥альн≥ форми на ¬олинськ≥й височин≥ [3], останцев≥-денудац≥йн≥ форми на ћалому ѕол≥сс≥, структурно-денудац≥йн≥ уступи та водно-льодовиков≥ форми на –озтоцько-ќп≥льськ≥й височин≥, г≥псов≥ карстов≥ печери, товтров≥ утворенн¤, каньйони р. ƒн≥стер ≥ його приток на ѕод≥льськ≥й височин≥, поверхн≥ вир≥внюванн¤, псевдовулкан≥чн≥ утворенн¤, терасов≥ комплекси на ѕередкарпатт≥ [13], давньольодовиков≥ й вулкан≥чн≥ форми, скельн≥ комплекси, псевдокарстов≥ печери та рел≥ктов≥ перигл¤ц≥альн≥ утворенн¤ у г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат, форми сольового карсту ≥ д≥ап≥ризму, остр≥вн≥ в≥дпрепарован≥ гори на «акарпатт≥. Ѕагато ≥з зазначених форм охоплен≥ об'Їктами певних категор≥й запов≥данн¤ - в≥д пам'¤ток природи загальнодержавного значенн¤ до запов≥дник≥в ≥ нац≥ональних парк≥в. ƒе¤к≥ форми ≥ комплекси рельЇфу проанал≥зованих рег≥он≥в можна розгл¤дати з погл¤ду критер≥њв р≥дк≥сност≥ (особливост≥) ≥ типовост≥ њхнього поширенн¤ на рег≥ональному р≥вн≥ (див. табл.1). «окрема, рег≥ональну специф≥ку рег≥он≥в утворюють еолов≥ (дюнн≥) форми на «ах≥дному ≥ ћалому ѕол≥сс≥, скельн≥ форми на ѕод≥льськ≥й височин≥ та г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат, ¤ропод≥бн≥ балки –озтоцько-ќп≥льськоњ височини, молод≥ поверхн≥ вир≥внюванн¤ на «акарпатт≥.

«деб≥льшого рег≥онально-р≥дк≥сн≥ (особлив≥) геоморфолог≥чн≥ утворенн¤ Ї у запов≥дному фонд≥ ¤к малоплощинн≥ природоохоронн≥ об'Їкти - пам'¤тки природи ≥ заказники м≥сцевого значенн¤.

“аблиц¤ 1

ѕриродоохоронн≥ форми ≥ комплекси форм «аходу ”крањни

Ќауково-методичн≥ розробки та практика геоконсервац≥њ св≥дчать про значну увагу до охорони типових форм рельЇфу ≥ геолог≥чних утворень, ц≥нн≥сть ¤ких зумовлена њхньою вивчен≥стю та ≥нформац≥йно-осв≥тн≥м значенн¤м [30, 37]. ѓх можна охоплювати охороною через зачисленн¤ до великопросторових територ≥й типу нац≥ональних ≥ ландшафтних парк≥в, значних за розм≥рами заказник≥в. “иповими формами, ¤к≥ часто охоплен≥ великопросторовим запов≥данн¤м на «аход≥ ”крањни, Ї р≥чков≥ долини на «ах≥дному ѕол≥сс≥, ѕередкарпатт≥ ≥ «акарпатт≥, структурно-денудац≥йн≥ форми –озтоцько-ќп≥льськоњ височини та г≥рськоњ частини  арпат.

“аблиц¤ 2

–озпод≥л природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в за категор≥¤ми запов≥дност≥

на заход≥ ”крањни

јнал≥з сучасного стану щодо запов≥данн¤ геоморфолог≥чних об'Їкт≥в «ах≥дноњ ”крањни грунтувавс¤ на вивченн≥ реЇстр≥в природно-запов≥дного фонду восьми адм≥н≥стративних областей: ¬олинськоњ, –≥вненськоњ, Ћьв≥вськоњ, “ерноп≥льськоњ, ’мельницькоњ, ≤вано-‘ранк≥вськоњ, „ерн≥вецькоњ ≥ «акарпатськоњ. ѕо рег≥онах визначено розпод≥л природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в у структур≥ малоплощинних запов≥дних категор≥й «аходу ”крањни - пам'¤ток природи, заказник≥в, запов≥дних урочищ (табл. 2). Ќайчисленн≥шу запов≥дну групу утворюють охоронн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти (геоморфолог≥чна група) у геолог≥чних пам'¤тках природи - 189 об'Їкт≥в. ÷е найб≥льша група серед ≥нших (тектон≥чн≥, стратиграф≥чн≥, л≥толог≥чн≥) геолог≥чних пам'¤ток «ах≥дноњ ”крањни. √еоморфолог≥чна складова важлива дл¤ запов≥данн¤ г≥дролог≥чних пам'¤ток ≥ заказник≥в (озера, водоспади), комплексних пам'¤ток та ландшафтних заказник≥в (див. табл. 2). Ќайб≥льше геоморфолог≥чних об'Їкт≥в охоплено запов≥данн¤м у вигл¤д≥ малоплощинних об'Їкт≥в на –озтоцько-ќп≥льськ≥й ≥ ѕод≥льськ≥й височинах - 143 об'Їкти, з ¤ких 96 власне геоморфолог≥чн≥, та у г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат - 114 об'Їкт≥в, з ¤ких 73 об'Їкти запов≥данн¤ геоморфолог≥чного типу. ƒо рег≥он≥в, що недостатньо представлен≥ у перел≥ку об'Їкт≥в геоморфолог≥чноњ спадщини «аходу ”крањни, належать ¬олинська височина (5 об'Їкт≥в), ћале ѕол≥сс¤ (8 об'Їкт≥в), ѕередкарпатт¤ (12 об'Їкт≥в) та «акарпатська низовина, що не маЇ жодного природоохоронного геоморфолог≥чного об'Їкта. —еред р≥зновид≥в форм рельЇфу, що охоплен≥ малоплощинними категор≥¤ми запов≥данн¤, передус≥м вид≥л¤ють печери - 47 об'Їкт≥в, з ¤ких 29 на ѕод≥льськ≥й височин≥, скельн≥ утворенн¤ - 74 об'Їкти, з ¤ких 37 у г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат, а 34 на ѕод≥льськ≥й височин≥, водоспади - 18

об'Їкт≥в, з ¤ких 14 в ”крањнських  арпатах, поверхнев≥ карстов≥ форми - 38 об'Їкт≥в, з ¤ких 32 на «ах≥дному ѕол≥сс≥.

”крањнська практика геоконсервац≥њ поки що в≥дстаЇ в≥д практики Ївропейських держав у веденн≥ комплексноњ документац≥њ природоохоронних геолого-геоморфолог≥чних об'Їкт≥в. «окрема, не розроблен≥ стандартизован≥ описи дл¤ об'Їкт≥в геоспадщини, дл¤ б≥льшост≥ геолог≥чних пам'¤ток природи «аходу ”крањни описи неповн≥ з акцентом лише на окрем≥ аспекти (генетичн≥, морфолог≥чн≥, пейзажн≥) охоронних об'Їкт≥в [4]. ѕевн≥ зрушенн¤ у цьому напр¤м≥ можна пов'¤зати з проведенн¤м √еолог≥чною службою ”крањни всеукрањнськоњ ≥нвентаризац≥њ об'Їкт≥в геоспадщини.

Ћаборатор≥Їю ≥нженерно-географ≥чних, природоохоронних ≥ туристичних досл≥джень Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ≤вана ‘ранка у рамках науково-досл≥дноњ тематики розпочато розробки стандартизованих опис≥в дл¤ поширених охоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в - скель, печер, водоспад≥в, поверхневих карстових форм, останцевих форм. ÷≥ описи грунтуютьс¤ на врахуванн≥ Ївропейських стандарт≥в ≥нвентаризац≥њ геолого-геоморфолог≥чноњ спадщини [30]. ѕриродоохоронна паспортизац≥¤ скель охоплюЇ дв≥ складов≥: ≥нвентаризац≥йну та оц≥нну. ≤нвентаризац≥йна складова м≥стить граф≥чн≥, параметричн≥ та субстратн≥ дан≥ скельних утворень, оц≥нна передбачаЇ репрезентац≥ю науковоњ, культурно-≥сторичноњ, естетичноњ, дидактичноњ, рекреац≥йноњ та еколог≥чноњ ц≥нност≥ об'Їкт≥в, а також можливих загроз њхньому ≥снуванню (див. табл. 2). «окрема, дл¤ опису скельних утворень ”крањнських  арпат (”рицьк≥ скел≥, —кел≥ ƒовбуша) використано так≥ параметри паспортизац≥йного опису: назва, положенн¤ об'Їкта, геоморфолог≥чне положенн¤, загальна морфолог≥чна характеристика, морфометричн≥ параметри, другор¤дн≥ форми та елементи рельЇфу, м≥крорельЇф, характеристика скельних пор≥д, ц≥нн≥сть об'Їкта (п≥знавальна, рекреац≥йна, естетична) та можлив≥ загрози ≥снуванню скель [7]. ƒл¤ г≥псових карстових печер ѕод≥льськоњ височини (ќптим≥стична, ћлинки,  ривчецька, ”гринська та ≥н.): назва, геоморфолог≥чне положенн¤, координати входу печери, морфолог≥¤ ≥ морфометр≥¤ печер, геолог≥¤ кор≥нних пор≥д ≥ печерних в≥дклад≥в, походженн¤ й антропогенне перетворенн¤ печери, ≥стор≥¤ вивченост≥ об'Їкта та б≥бл≥ограф≥чн≥ дан≥ [10].

ƒ≥агностика й оц≥нка сучасного стану запов≥данн¤ геоморфолог≥чних об'Їкт≥в в «ах≥дн≥й ”крањн≥ даЇ змогу нам≥тити де¤к≥ пр≥оритетн≥ напр¤ми формуванн¤ ≥ природоохоронного менеджменту дл¤ ц≥Їњ групи геоохорони. —еред напр¤м≥в оптим≥зац≥њ мереж≥ запов≥дного рельЇфу та його багатоаспектного використанн¤ можна вид≥лити так≥:

розширенн¤ спектра запов≥дних форм рельЇфу «ах≥дноњ ”крањни шл¤хом вз¤тт¤ п≥д охорону льодовикових ≥ водно-льодовикових форм (ози, ками), а також дюн у «ах≥дному ѕол≥сс≥, перигл¤ц≥альних рел≥ктових форм (м≥кроулоговинний рельЇф) на ¬олинськ≥й височин≥, поверхневих карстових форм у крейд≥ на ћалому ѕол≥сс≥, фрагмент≥в ѕ≥вн≥чнопод≥льського уступу, воднольодовикових форм, ¤рковопод≥бних балок (дебр) у –озтоцько-ќп≥льському та ѕод≥льському рег≥онах, терасових комплекс≥в у ѕередкарпатт≥, рел≥ктових перигл¤ц≥альних утворень (кам'¤н≥ р≥ки - греготи), зсувних та ¤ркових (звори) форм у г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат та форм сольового карсту й остр≥вних г≥р на «акарпатт≥;

пол≥пшенн¤ репрезентативност≥ геоморфолог≥чноњ спадщини таких рег≥он≥в, ¤к ¬олинська височина, ћале ѕол≥сс¤, ѕередкарпатська височина та «акарпатська р≥внина у списку природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в через вз¤тт¤ п≥д охорону ун≥кальних, р≥дк≥сних, рег≥онально особливих ≥ типових форм рельЇфу (див. табл. 2);

актуальними стають стандартизован≥ описи (паспортизац≥¤) головних р≥зновид≥в геоморфолог≥чних об'Їкт≥в - скель, печер, водоспад≥в, поверхневих карстових форм та ≥нш≥ генетичн≥ форм «ах≥дноњ ”крањни, що перебувають п≥д охороною ¤к пам'¤тки природи чи заказники. “ак≥ стандартизован≥ описи можуть стати основою дл¤ коректуванн¤ рангу запов≥дност≥ об'Їкт≥в (загальнодержавного чи м≥сцевого значенн¤), а також њхнього в≥дбору до списку ™вропейськоњ геоспадщини;

на пор¤дку денному питанн¤ розширенн¤ категор≥њ запов≥дност≥ дл¤ об'Їкт≥в неживоњ природи ”крањни. √еоморфолог≥чн≥ об'Їкти можуть бути у склад≥ запов≥дних краЇзнавчо-культурних утворень (нова запов≥дна категор≥¤ у ѕольщ≥) та геопарк≥в. √еопарки - це великопросторов≥ охоронн≥ територ≥њ з р≥зноман≥тною геолого-геоморфолог≥чною спадщиною. ƒо територ≥й, що можуть стати потенц≥йними геопарками на «аход≥ ”крањни, можна зачислити  ременецьк≥ гори, “овтрове пасмо та каньйон ƒн≥стра на ѕод≥льськ≥й височин≥, ¬игорлат-√утинський хребет, √органи ≥ „орногора у г≥рськ≥й частин≥ ”крањнських  арпат;

важливою Ї розробка стратег≥чного та оперативного природоохоронного менеджменту дл¤ кожного з рег≥он≥в «ах≥дноњ ”крањни. ¬они повинн≥ охоплювати питанн¤ щодо плануванн¤ мереж≥ об'Їкт≥в геоспадщини, њхньоњ комплексноњ документац≥њ, забезпеченн¤ ≥ мон≥торинг природоохоронного статусу та ц≥льового екоосв≥тнього й екотуристичного використанн¤.

Literatura

Ѕачинський √.ќ., ƒубл¤нський ¬.ћ.  арстов≥ печери зах≥дних областей ”крањни // ќхорона природи зах≥дних областей ”крањни. - Ћьв≥в: ¬ид-во Ћьв≥в. ун-ту, 1966.

Ѕ≥ор≥зноман≥тт¤  арпатського б≥осферного запов≥дника / «а ред. ё. Ўел¤г-—осонко. -  ., 1997.

Ѕогуцький ј.Ѕ. √еолог≥чна будова ≥ корисн≥ копалини // ѕрирода ¬олинськоњ област≥. «а ред.  .≤. √еренчука. - Ћьв≥в: ¬ид-во Ћьв≥в. ун-ту, 1975. - —.12-29.

√еологические пам¤тники ”краины. —правочник-путиводитель. -  иев, 1987.

√еренчук  .». ѕодольськие толтры (геоморфологический почерк). - »зв. ¬сесоюз. геогр. общ-ва, 1949. - “. 81. - ¬ып. 5 - —. 57-69.

«iнько ё.  ласиф≥кац≥¤ ≥ територ≥альне плануванн¤ природоохоронних геоморфолог≥чних об'Їкт≥в // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - ¬ип. 21. - —. 190-193.

«≥нько ё., Ѕрусак ¬., √натюк –.,  обз¤к –. «апов≥дн≥ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти ”крањнських  арпат: структура, особливост≥ поширенн¤ та використанн¤ // ѕроблеми геоморфолог≥њ ≥ палеогеограф≥њ ”крањнських  арпат ≥ прилеглих територ≥й. - Ћьв≥в, 2004. - —. 260-281.

«≥нько ё., Ѕогуцький ј., ¬олошин ѕ. ќрган≥зац≥¤ геотр≥п≥в у басейн≥ Ѕугу // “уристично-краЇзнавч≥ досл≥дженн¤.  ињв, 1998. - ¬ип. 1

«≥нько ё.¬.,  овальчук ≤.ѕ.,  равчук я.—. ѕриродоохоронна концепц≥¤ в геоморфолог≥њ // ‘ундаментальн≥ географ≥чн≥ досл≥дженн¤: стан, перспективи, напр¤мки. -  ., 1999. - —. 76-78.

«≥нько ё., –усенко ј., Ўевчук ќ. ѕриродоохоронна паспортизац≥¤ печер под≥льського ѕридн≥стров'¤ // ”крањнська геоморфолог≥¤: стан ≥ перспективи. - Ћьв≥в, 1997. - —. 225-226.

≤ванов Ѕ.Ќ. —леды оледенени¤ ”краинских  арпат // Ќаук. зап. „ерн≥в. ун-ту. —ер. геол.-геогр. наук. - 1950. - “. 8 - ¬ип. 2. - —. 142-251.

 оролюк ». . ѕодольськие толтры и услови¤ их образовани¤ // “р. »н-та геол. наук. —ер. геол. - 1952. - ¬ып. 110. - є 56. - —. 235-248.

 равчук я. √еоморфолог≥¤ ѕередкарпатт¤. - Ћьв≥в, 1999.

 руглов —.—. ћармарошские утесы как следствие развити¤ глубинного разлома. ƒоклады  арпатско-Ѕалканской геол. ассоциации. - —офи¤, 1965.

Ћазаренко ≈. ѕо ¬улканическим  арпатам. - ”жгород, 1978.

ћаринич ќ.ћ. ѕро карстов≥ форми рельЇфу ¬олинського ѕол≥сс¤ // √еогр. зб. - 1960. - є 4.

ћ≥ллер √.ѕ. Ћьодовиков≥ озера „орногори // ¬≥сн. Ћьв≥в. ун-ту. —ер. геогр. - 1964. - ¬ип. 2.

ќрел ћ.ƒ. ѕро дюни ≥ дюнн≥ комплекси на межир≥чч≥ ѕрип'¤т≥ ≥ “ур≥њ // √еогр. зб. - 1959. - ¬ип. 5.

ѕал≥Їнко ≈. ѕриродоохоронна геоморфолог≥¤ в ”крањн≥ // ”крањнська геоморфолог≥¤: стан ≥ перспективи. - Ћьв≥в, 1997. - —. 58-60.

ѕрирода  арпатського нац≥онального парку // «а ред. ћ.ј. √олубц¤, —.ћ. —тойка. -  .: Ќаук. думка, 1993. - 216 с.

–адз≥Ївський ¬.ќ., Ѕурма ¬.ќ. ћедобори. ѕут≥вник. - Ћьв≥в:  амен¤р, 1975.

–удницький —. ќснови морфолог≥њ ≥ геолог≥њ ѕ≥дкарпатськоњ –ус≥ ≥ «акарпатт¤ взагал≥. „. 1. - ”жгород, 1925.

—винко …., ¬олЇк ќ. “равертинов≥ скел≥ —ереднього ѕридн≥стров'¤: ѕос≥бник-пут≥вник. - “ерноп≥ль, 2004.

—тойко —., ™рмоленко ё.  арпати очима допитливих. - Ћьв≥в:  амен¤р, 1980.

“утковський ѕ. ƒрумл≥новий краЇвид на ”крањн≥ // ¬≥сн. природн. секц≥њ ”кр. наук. т-ва. - 1922. - “.1.

÷ись ѕ. √еоморфолог≥¤ ”–—–. - Ћьв≥в, 1962.

„ерныш ».¬. ѕо сталактитовым пещерам «акарпать¤ //  арпатские заповедники. - ”жгород, 1966.

Ivchenko A., Gerasimenko N. Geosites of the Ukrainian Carpatians-draft candidate list // Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. Warshawa, 1999. - S. 47-53.

Jan A. Morfogeneza i wiek polnocnej krawedzi Podola w dorzeczu Ikwy // Raczniki U-tu M.Curie-Skladowskiej w Lublinie. Dzial B. - 1946. - T.1.

Ochrona georoznorodnosci w Polskich Karpatach. - Warszawa, 2000.

Pawlowski St. Slady glacialne na Gorganach // Prace Tow. Nauk. - Warszawa, 1926.

Pawlowski St. Zjawiska krasowe na Polesiu // Czasopisma geogr. - 1930. - T. 8. - Z. 3.

Romer E. Historya doliny Dniestru // Kosmos. - 1906. - R. 31.

Sturm B. The geotope concept: geological nature concervation by town and country planning // Geological and Landscape Conservation. Geological Society. - London, 1994. - P. 27-31.

Swiderski B. Geomorfologia Czarnohory. - Warszawa, 1938.

Waloryzacja przyrody nieozywiony obszarow i obiectow chronionych w Polscze / Pod redakcja Z. Alexandrowicz. - Warszawa, 1992.

Wimbledon W.A.P. Geosites - an International of Geological Sciences initiative to conserve our geological heritage // Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. - Warshawa, 1999. - S. 5-9.

Zinko Y., Kravchuk Y., Brusak V., Rakowski G. Trans-European Nature-Protection Belts: Eco-touristic aspect // Condition of the foreign tourism development in Central and Eastern Europe. - Wroclaw, 1997. - P. 171-185.

Zinko Y., Bogutskiy A. The most valuable geosites of Volyn-Podillia Upland // Draft candidate list of geosites representative of Central Europe. - Krakow, 1997. - P. 15.