¬ернакул¤рн≥ ландшафтн≥ рег≥они украњни



ѕроблему районуванн¤ в ландшафтознавств≥ в≥днос¤ть до числа в≥дносно добре розроблених. ќсновний напр¤мок розробленн¤ ц≥Їњ проблеми пол¤гаЇ у пошуку принцип≥в ≥ метод≥в ландшафтного районуванн¤, складанн¤ на њхн≥й основ≥ в≥дпов≥дних схем районуванн¤, ¤к≥ вважають за науков≥ та об'Їктивн≥ [3]. ѕитанн¤ ж того, ¤к окрем≥ люди та њхн≥ сп≥льноти сприймають та членують територ≥ю на рег≥они, специф≥чн≥ на њхн≥й погл¤д за ландшафтними рисами, лишаЇтьс¤ недостатньо розробленим. ” ландшафтознавств≥ гуман≥стичного напр¤му виконано низку досл≥джень ≥з сприйн¤тт¤ людиною ландшафту [8,5], а в повед≥нков≥й географ≥њ - рег≥он≥в [1,7,6]. ќднак не з'¤сованим лишаЇтьс¤ те, ¤к окрем≥ ≥ндив≥ди та групи формують своњ у¤вленн¤ щодо ландшафтного р≥зноман≥тт¤ великих за розм≥рами територ≥й ≥ ¤к вони вид≥л¤ють рег≥они, ¤к≥ сприймаютьс¤ ¤к ц≥л≥сн≥ та своЇр≥дн≥ за ландшафтними особливост¤ми. ¬ попередн≥й публ≥кац≥њ розгл¤нуто, ¤к окрем≥ ≥ндив≥ди членують територ≥ю ”крањни на њњ рег≥они [2]. ” ц≥й статт≥ увагу зосереджено на районуванн≥ територ≥њ ”крањни не окремими ≥ндив≥дами, а соц≥альними групами.

 ожна людина маЇ власне у¤вленн¤ про ландшафтний устр≥й певноњ територ≥њ й, зокрема, щодо њњ под≥лу на ландшафтн≥ рег≥они. ”¤вленн¤ людини про цей устр≥й отримало назву ментального районуванн¤ ≥ Ї суто ≥ндив≥дуальним. Ќезважаючи на цю ≥ндив≥дуальн≥сть, можна вести мову ≥ про групове ментальне районуванн¤ територ≥њ, тобто про де¤кий неформально узгоджений погл¤д групи людей на те, ¤к певна територ≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на специф≥чн≥ рег≥они. ¬≥льбур «ел≥нськ≥ дл¤ таких рег≥он≥в запропонував терм≥н "вернакул¤рн≥ рег≥они" й визначив њх ¤к територ≥њ, що сприймаютьс¤ такими, що в≥дзначен≥ ≥ндив≥дуальними рисами людьми, що тут живуть, та\чи людьми поза межами цього рег≥ону [7]. —хему таких рег≥он≥в можна називати вернакул¤рним районуванн¤м, а, ¤кщо ц≥ рег≥они вид≥л¤ють не за соц≥альними, економ≥чними, ≥сторичними чи ≥ншими ознаками, а лише за ландшафтними - то вернакул¤рним ландшафтним районуванн¤м.

¬ернакул¤рне районуванн¤ не варто розгл¤дати ¤к де¤ку штучну схему район≥в, ¤к "середню арифметичну", одержану в≥д узагальненн¤ множини ≥ндив≥дуальних ментальних карт певноњ територ≥њ. ¬оно маЇ глибше п≥дірунт¤. —правд≥, у¤вленн¤ людини про рег≥ональний устр≥й певноњ територ≥њ формуЇтьс¤ п≥д впливом багатьох чинник≥в. „астина з них маЇ суто ≥ндив≥дуальну природу (в≥к, стать, виб≥рков≥сть та ≥нш≥ особливост≥ пам'¤т≥, риси характеру тощо), однак б≥льша частина цих чинник≥в маЇ соц≥альну природу, або ж соц≥ально опосередкован≥. ƒо таких чинник≥в сл≥д в≥днести соц≥альне оточенн¤ людини, пр≥оритетн≥ в певному середовищ≥ морально-етичн≥ норми, особливост≥ соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥да (зокрема, осв≥та та вихованн¤), на¤вн≥ в певному соц≥ум≥ погл¤ди на св≥т ≥ на його рег≥они тощо. Ќа формуванн¤ рег≥ональних у¤влень суттЇво впливають так≥ соц≥альн≥ ≥нституц≥њ, ¤к мас-мед≥а та реклама (у випадку формуванн¤ у¤влень про ландшафтн≥ рег≥они особливу роль в≥д≥граЇ реклама з≥ сфери туристичного б≥знесу). Ќарешт≥, особливост≥ самого ландшафтного устрою територ≥њ впливають на те, що людьми зовс≥м р≥зного соц≥ального статусу та соц≥альноњ належност≥ певн≥ рег≥они будуть вид≥л¤тис¤ ¤к специф≥чн≥ (наприклад, г≥рськ≥ ландшафти  риму та  арпат наст≥льки своЇр≥дн≥, що њх вид≥л¤ють ¤к специф≥чн≥).

ќтже, те, що в сприйн¤тт≥ багатьма людьми ландшафтного устрою де¤коњ територ≥њ Ї де¤ка сп≥льна частина (вернакул¤рн≥ ландшафтн≥ рег≥они та схема њхнього районуванн¤), мають значенн¤ принаймн≥ дв≥ групи чинник≥в: соц≥альна сп≥льн≥сть людей та реальн≥ в≥дм≥нност≥ рег≥он≥в за њх ландшафтами. ¬≥дтак, ¤кщо ментальна карта в≥дображаЇ ≥ндив≥дуальне сприйн¤тт¤ людиною територ≥њ та Ї суб'Їктивною, то вернакул¤рн≥ рег≥они та вернакул¤рне районуванн¤ за суто суб'Їктивн≥ вважати не можна. ¬они об'Їктивн≥ в тому в≥дношенн≥, що, по-перше, в≥дображають де¤к≥ реально ≥снуюч≥ в сусп≥льств≥ у¤вленн¤, а по-друге, - рег≥ональне р≥зноман≥тт¤ ландшафт≥в територ≥њ.

ћетодика ви¤вленн¤ вернакул¤рних рег≥он≥в ”крањни та њхнього групового сприйн¤тт¤ пол¤гала у такому. –еспонденту давали контурну карту ”крањни з по¤снювальним текстом, у ¤кому було сказано, що в≥н маЇ нанести на цю карту рег≥они, ¤к≥ в≥н вважаЇ за специф≥чн≥ за ландшафтними рисами. ƒруге завданн¤ пол¤гало в оц≥нц≥ респондентом (за 10-бальною шкалою) кожного з вид≥лених ним рег≥он≥в за такими характеристиками рег≥ону, ¤к його еколог≥чний стан, мальовнич≥сть, збережен≥сть природних ландшафт≥в, комфортн≥сть дл¤ проживанн¤, своЇр≥дн≥сть (в≥д 1 - "типовий" до 2 - "ун≥кальний"), ≥сторико-культурна ц≥нн≥сть ландшафт≥в.

¬иб≥рково респондентами стали студенти географ≥чних факультет≥в  ињвського, Ћьв≥вського, ќдеського, ’арк≥вського ун≥верситет≥в, механ≥ко-математичного факультету та факультету журнал≥стики  ињвського ун≥верситету, природничого факультету ”н≥верситету  иЇво-ћогил¤нська академ≥¤, ћ≥жнародного ≥нституту ринкових в≥дносин та п≥дприЇмництва (м.  ињв). “акож анкета була заповнена сп≥вроб≥тниками географ≥чного факультету  ињвського ун≥верситету, що мають науковий ступ≥нь. ”сього виб≥рка респондент≥в склала 150 анкет, тобто 150 карт ментального районуванн¤ ”крањни з оц≥нками вид≥лених рег≥он≥в за њхн≥ми вищеперерахованими рисами.

ƒальший анал≥з одержаного масиву карт пол¤гав у вид≥ленн≥ груп респондентт≥в, однакових за: а) м≥сцем проживанн¤, б) осв≥тою (географ≥чна, природнича, гуман≥тарна та студенти-викладач≥); ≥ в) статтю й п≥драхунку частот, з ¤кими респонденти цих груп вид≥л¤ли р≥зн≥ ландшафтн≥ рег≥они.  онтури рег≥он≥в, ¤к≥ були вид≥лен≥ з частотою б≥льше 50%, накладалис¤ один на одного й дл¤ кожного з них ви¤вл¤ли його ¤дро (ареал цього рег≥ону, ¤кий вид≥л¤ють на вс≥х ментальних картах) та перифер≥йну зону (ареал рег≥ону, ¤кий вид≥л¤Ї ¤к рег≥он лише частина респондент≥в). ѕерифер≥йн≥ смуги сум≥жних вернакул¤рних рег≥он≥в перетинаютьс¤. —мугу цього перетину можна вважати за межу м≥ж вернакул¤рними рег≥онами. ќтже, вона маЇ екотонний характер, де за у¤вленн¤ми групи респондент≥в ландшафтн≥ риси одного рег≥ону поступово переход¤ть у риси ≥ншого.

√рупове сприйн¤тт¤ "¤кост≥" вернакул¤рних рег≥он≥в ви¤вл¤ли за допомогою статистичного обробленн¤ ≥ндив≥дуальних оц≥нок њхн≥х характеристик (еколог≥чного стану, мальовничост≥ тощо - див. вище). ƒл¤ кожного з рег≥он≥в п≥драховували середнЇ арифметичне та середнЇ квадратичне в≥дхиленн¤ цих оц≥нок.

ќсновн≥ результати. јнал≥з одержаних карт ментального ландшафтного районуванн¤ ”крањни дав змогу ви¤вити довол≥ ч≥тк≥ дв≥ групи респондент≥в, ¤к≥ по-р≥зному у¤вл¤ють соб≥ ландшафтн≥ рег≥они ”крањни. ќдну групу утворюють респонденти, ментальна карта ”крањни ¤ких досить проста: вона под≥лена здеб≥льшого на п'¤ть ландшафтних рег≥он≥в - "ѕ≥вн≥чний", "ѕ≥вденний", "—х≥дний", "«ах≥дний" та " арпати". ћежа м≥ж "—х≥дною" та "«ах≥дною" ”крањною майже вс≥ма проведена по ƒн≥пру. ѕ≥вденний кордон "ѕ≥вн≥чноњ" ”крањни здеб≥льшого зб≥гаЇтьс¤ з межею м≥ж ѕол≥сс¤м та л≥состепом, а кордон "ѕ≥вденноњ" ”крањни - з ландшафтною межею м≥ж степовою та л≥состеповою зонами. ÷ю групу респондент≥в становл¤ть переважно студенти не-географи, а також значна частина студент≥в-географ≥в ќдеського ун≥верситету.

ћентальн≥ карти респондент≥в другоњ групи складн≥ш≥ й на них вид≥лено в≥д 10 до 22 ландшафтних рег≥он≥в (в середньому - по 12-13). ÷≥каво й те, що ц≥й груп≥ респондент≥в також властивий под≥л ”крањни на п'¤ть рег≥он≥в, ¤к≥ одностайно вид≥л¤ють респонденти першоњ групи. ўоправда, де¤к≥ з цих рег≥он≥в представлен≥ не "монол≥тно", а дек≥лькома меншими рег≥онами. “ак, наприклад, "—х≥дна ”крањна" у¤вл¤Їтьс¤ здеб≥льшого ¤к така, що складаЇтьс¤ з двох рег≥он≥в, - "—х≥дноњ ”крањни" ("Ћ≥вобережж¤", "—лобожанщини") та "ƒонбасу". ¬одночас останн≥й рег≥он в у¤вленн≥ багатьох студент≥в охоплюЇ «апор≥жж¤ та ƒн≥пропетровськ. Ѕ≥льш≥сть студент≥в-географ≥в ки¤н та льв≥в'¤н у межах "«ах≥дноњ ”крањни" вид≥л¤ють "ѕод≥лл¤", "√аличину", "Ѕуковину", "ѕридн≥пров'¤" ("Ќаддн≥пр¤нщину"). ћенше число студент≥в розр≥зн¤Ї так≥ ландшафтн≥ рег≥они, ¤к ∆итомирське,  ињвське та „ерн≥г≥вське ѕол≥сс¤, "Ѕессараб≥¤", "«адн≥стров'¤", "ѕриазов'¤", "÷ентр", "—теповий  рим", "ѕрикарпатт¤". ƒе¤к≥ студенти-льв≥в'¤ни малюють докладн≥ ментальн≥ карти рег≥он≥в  арпат з вид≥ленн¤м Ѕойк≥вщини, Ћемк≥вщини тощо, тод≥ ¤к декотр≥ ки¤ни ¤к окрем≥ ландшафтн≥ рег≥они вид≥л¤ють "„орнобильську зону" та " ан≥вщину" (останн≥й - через те, що в≥домий студентам-географам  ињвського ун≥верситету ¤к м≥сце навчальноњ практики).

ƒруга група респондент≥в - це студенти-географи  ињвського, Ћьв≥вського та ’арк≥вського ун≥верситет≥в. ƒо нењ належать також ≥ викладач≥ географ≥чного факультету з науковим ступенем. ÷≥каво те, що вони укладають приблизно так≥ сам≥ карти ландшафтних рег≥он≥в ”крањни, ¤к ≥ њхн≥ студенти. якщо студенти вид≥л¤ють в середньому 11,33 ландшафтних рег≥он≥в, то викладач≥ - 12,66.

’оча чолов≥ки схильн≥ укладати дещо докладн≥ш≥ карти ландшафтних рег≥он≥в рег≥он≥в, ан≥ж ж≥нки, однак на р≥вн≥ статистично достов≥рних оц≥нок ц¤ в≥дм≥нн≥сть не п≥дтверджуЇтьс¤. “ак само не мають впливу на вид≥ленн¤ ментальних ландшафтних рег≥он≥в в≥к ≥ м≥сце народженн¤ респондент≥в. Ќатом≥сть м≥сце проживанн¤ (воно ж - навчанн¤) респондента позначилос¤ на сприйн¤тт≥ ним ландшафтного устрою ”крањни. як вказувалос¤ вище, студенти-географи ќдеського ун≥верситету схильн≥ до спрощеного у¤вленн¤ цього устрою, тод≥ ¤к њхн≥ кињвськ≥, льв≥вськ≥ та харк≥вськ≥ колеги вид≥л¤ють набагато б≥льше ландшафтних рег≥он≥в (по 12-15 проти 5-6). ќтже, у випадку сприйн¤тт¤ ландшафтних рег≥он≥в ”крањни нав'¤зуваний у мас-мед≥а под≥л украњнського соц≥уму на "сх≥дний" та "зах≥дний" не справджуЇтьс¤. «начно б≥льш ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ ≥снують м≥ж респондентами з географ≥чною та не-географ≥чною осв≥тою. якщо географи вид≥л¤ють в середньому 9 рег≥он≥в, то не-географи - 5-6.

ћожемо зробити висновок, що переважна б≥льш≥сть респондент≥в, незалежно в≥д њхньоњ осв≥ти, м≥сц¤ проживанн¤, в≥ку та стат≥, вид≥л¤Ї п'¤ть ландшафтних рег≥он≥в ”крањни: "ѕ≥вн≥ч", "—х≥д", "«ах≥д", "ѕ≥вдень" та " арпати". «начна частина респондент≥в у межах цих рег≥он≥в (чи пор¤д ≥з ними) вид≥л¤Ї ≥ ≥нш≥ - "ѕод≥лл¤", "¬олинь", "ƒонбас" тощо. ÷¤ менша частина респондент≥в узгоджено вид≥л¤Ї др≥бн≥ш≥ ландшафтн≥ рег≥они ("Ѕессараб≥ю", "ѕриазов'¤" та ≥н.). «а частотою вид≥ленн¤ рег≥он≥в довол≥ ч≥тко виокремлена ≥Їрарх≥¤ вернакул¤рних ландшафтних рег≥он≥в ”крањни, граф ¤коњ наведений на рис.1. ” наведен≥й схем≥ були в≥дображен≥ лише рег≥они, що були вид≥лен≥ не менш, н≥ж 10% респондент≥в. –ег≥они, ¤к≥ були вид≥лен≥ лише дек≥лькома респондентами до вернакул¤рних (таких, ¤к≥ вид≥л¤Ї певна група людей) нами не в≥днесен≥.

 √раф вернакул¤рного ландшафтного районуванн¤ ”крањни

–ис.1. √раф вернакул¤рного ландшафтного районуванн¤ ”крањни

’оча сл≥д зазначити, що низка рег≥он≥в, ¤к≥ були вид≥лен≥ окремими респондентами, мають ч≥тко виражену ландшафтну ≥ндив≥дуальн≥сть (напр., " ерченський п≥востр≥в", "≤ндустр≥альне ѕридн≥пров'¤", "—иваш" тощо).

ћ≥ж графом схеми вернакул¤рного та наукового ландшафтного районуванн¤ ”крањни ≥снуЇ чимало в≥дм≥нностей. Ќе розгл¤даючи докладно це питанн¤, варто звернути увагу на дв≥ важлив≥ розб≥жност≥. ѕо-перше, схема наукового ландшафтного (ф≥зико-географ≥чного) районуванн¤ ”крањни детальн≥ша ≥ в н≥й вид≥лено б≥льше рег≥он≥в, ан≥ж в схем≥ вернакул¤рного районуванн¤. “ак, за схемою, наведеною в робот≥ [4], територ≥ю ”крањни розбито на 79 ландшафтних рег≥он≥в р≥зних ранг≥в (в≥д крањн до областей), тод≥ ¤к респонденти в ”крањн≥ вид≥л¤ють лише 23 ландшафтних рег≥они. ƒруга в≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ у тому, що ≥Їрарх≥¤ ландшафтних рег≥он≥в р≥зних ранг≥в, вид≥лених за принципами ф≥зико-географ≥чного районуванн¤, б≥льш струнка, н≥ж вернакул¤рних ландшафтних рег≥он≥в. —трунк≥сть першоњ схеми про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що њњ граф майже в ус≥х своњх г≥лках не маЇ пропущених р≥вн≥в, тобто рег≥он рангу "n" розбито на дек≥лька рег≥он≥в рангу "n+1". √раф вернакул¤рного ландшафтного районуванн¤ хоч ≥ Ї графом-деревом, тобто описуЇ на¤вну ≥Їрарх≥ю рег≥он≥в, однак це дерево значно менш структуроване за ≥Їрарх≥чними (таксоном≥чними) р≥вн¤ми (див. рис.1).

Ќакладанн¤ карт ментального районуванн¤ ”крањни за вищеописаною методикою дало можлив≥сть отримати схему њњ вернакул¤рного районуванн¤ (рис. 2).

 ¬ернакул¤рне ландшафтне районуванн¤ територ≥њ ”крањни

–ис. 2. ¬ернакул¤рне ландшафтне районуванн¤ територ≥њ ”крањни (карта складена разом ≥з ћ. √родзинським).

—в≥тлим фоном вид≥лен≥ ¤дра рег≥он≥в, затемненим - њхн≥ перех≥дн≥ (перифер≥йн≥) зони. –ег≥они першого р≥вн¤: ≤ - "ѕ≥вн≥ч" ("ѕол≥сс¤"), ≤≤ - "«ах≥дна ”крањна", ≤≤≤ - "—х≥дна ”крањна", IV - "ѕ≥вдень" ("—теп"). –ег≥они другого р≥вн¤: ¬л(2) - "¬олинь", ѕд.(2) - "ѕод≥лл¤", ƒб(2) - "ƒонбас",

 √(2) - " римськ≥ гори" (" рим"). –ег≥они третього р≥вн¤: « (3) - "«акарпатт¤", √ал(3) - "√аличина", Ѕук(3) - "Ѕуковина", Ѕес(30 - "Ѕессараб≥¤", ѕрƒн(3) - "ѕридн≥пров'¤". –ег≥они четвертого р≥вн¤: ∆ѕ(4) - "∆итомирське ѕол≥сс¤",  ѕ(4) - " ињвське ѕол≥сс¤", „ѕ(4) - "„ерн≥г≥вське ѕол≥сс¤, ѕ (4) - "ѕередкарпатт¤ (ѕрикарпатт¤"), ÷(4) -"÷ентр", —Ћ(4) - "—лобожанщина" ("Ћ≥вобережж¤"), «он(4) - "«адн≥стров'¤"), ѕрј(4) - "ѕриазов'¤", — р(4) - "—теповий  рим" ("–≥внинний  рим"), ѕЅ (4) - "ѕ≥вденний Ѕерег  риму"

ѕор≥вн¤нн¤ схеми вернакул¤рного ландшафтного районуванн¤ ”крањни (рис. 2) з≥ схемою њњ наукового ф≥зико-географ≥чного районуванн¤ [4] св≥дчить, що на р≥вн≥ крањн, зон ≥ нав≥ть крањв вони загалом под≥бн≥. ј в у¤в≥ респондент≥в ландшафтн≥ рег≥они ѕол≥сс¤ ви¤вилис¤ такими самими, ¤к ≥ його област≥ у схем≥ ф≥зико-географ≥чного районуванн¤ (щоправда, жоден ≥з респондент≥в не виокремив такого рег≥ону, ¤к Ќовгород-—≥верське ѕол≥сс¤).

Ќа в≥дм≥ну в≥д схеми ф≥зико-географ≥чного районуванн¤ ”крањни, в ¤к≥й ƒонецький край належить до степовоњ зони, в очах ус≥х респондент≥в цей рег≥он сприймаЇтьс¤ ¤к належний до "—х≥дноњ" ”крањни. ≤ загалом, ¤к степ ними сприймаЇтьс¤ не степова ф≥зико-географ≥чна зона, а його середньо- та п≥вденностепов≥ п≥дзони.

¬ очах респондент≥в "ѕод≥лл¤" ви¤вилос¤ зм≥щеним на сх≥д в≥д його положенн¤ на схем≥ ф≥зико-географ≥чного районуванн¤. ядром цього вернакул¤рного рег≥ону став —ередньобузький л≥состеп ≥ зах≥д ѕридн≥провськоњ височинноњ област≥. ѕод≥лл¤ ж у межах ’мельницькоњ та “ерноп≥льськоњ адм≥н≥стративних областей (ц≥й його частин≥ в≥дпов≥дають «ах≥дно- та —х≥днопод≥льска област≥ ф≥зико-географ≥чного районуванн¤) б≥льш≥стю респондент≥в сприймаютьс¤ ¤к "«ах≥дна ”крањна" або такий њњ рег≥он, ¤к "√аличина". ќчевидно, на такому просторовому сприйн¤тт≥ ѕод≥лл¤ позначилис¤ ≥сторичн≥ та пол≥тичн≥ чинники.

—воЇр≥дний статус маЇ ѕередкарпатт¤. ѕоловина респондент≥в в≥дносить його до "«ах≥дноњ ”крањни", друга половина - до " арпат". “акож "екотонний" м≥ж  арпатами та «ах≥дною ”крањною статус маЇ ≥ Ѕуковина.

Ќайб≥льш ч≥тк≥ меж≥ проведено м≥ж —х≥дною та «ах≥дною ”крањною (вздовж ƒн≥пра). Ћ≥н≥йною Ї також межа «адн≥стров'¤ (його межа - ƒн≥стровський лиман). Ќайб≥льш розмитою Ї межа такого рег≥ону, ¤к "ѕ≥вдень" ("—теп"). …ого перех≥дна смуга охоплюЇ середньо- та п≥вн≥чностепову п≥дзони ф≥зико-географ≥чного районуванн¤ ”крањни, а ¤дро становить «адн≥стров'¤, ѕричоронморсько-ѕриазовський сухостеповий край та  римський степовий край. ћежа "ѕ≥вн≥чного" ("ѕол≥ського") рег≥ону проведена б≥льш узгоджено й загалом в≥дпов≥даЇ ф≥зико-географ≥чн≥й меж≥ зони м≥шаних л≥с≥в. ѕроте, б≥льш≥сть респондент≥в включаЇ л≥состепове ¬олинське ќп≥лл¤ до "ѕ≥вноч≥", а область ћалого ѕол≥сс¤ - до "«ах≥дноњ ”крањни" чи до "√аличини". –озмит≥сть меж≥ "ѕол≥сс¤" зростаЇ ≥з заходу на сх≥д. ѕоказово те, що Ќовогород-—≥верське ѕол≥сс¤, особливо його п≥вденно-сх≥дну частину з лесовими височинами з с≥рими л≥совими ірунтами, значна частина респондент≥в в≥дносить не до ѕол≥сс¤, а до "—х≥дноњ ”крањни" чи до "—лобожанщини".

¬исновки. ”¤вленн¤ людей про ландшафтн≥ рег≥они ”крањни, хоча й Ї ≥ндив≥дуальними, проте в багатьох рисах под≥бними. ÷¤ под≥бн≥сть даЇ змогу побудувати схему вернакул¤рного ландшафтного районуванн¤ територ≥њ ”крањни, ¤ка в≥дображаЇ "масов≥" стереотипи сприйн¤тт¤ њњ територ≥њ. «нанн¤ цих стереотип≥в маЇ не лише наукове та п≥знавальне значенн¤, але й практичне. ќстаннЇ пов'¤зане з можливост¤ми вдосконаленн¤ та корегуванн¤ програм у галуз≥ географ≥чноњ осв≥ти, врахуванн¤ вернакул¤рних рег≥он≥в у передбаченн≥ м≥грац≥йноњ, туристичноњ та ≥нших форм просторовоњ повед≥нки населенн¤.

Ћ≥тература

√олд ƒж. ѕсихологи¤ и географи¤: ќсновы поведенческой географии. ћ., 1990.

√родзинська ќ.ё. ѕерцепц≥йне районуванн¤ територ≥њ ”крањни // ¬: "Ћандшафт ¤к ≥нтегруюча концепц≥¤ ’’≤ стор≥чч¤".  ., 1999.

»саченко ј.√. Ћандшафтоведение и физико-географическое районирование. ћ., 1991.

ћаринич ќ.ћ., Ўищенко ѕ.√. ‘≥зична географ≥¤ ”крањни. ѕ≥дручник.  ., 2003.

Kaplan R., Kaplan S. The Experience of Nature: A Psychological Perspective. Cambridge, 1989.

Norton W. Exploration in the Understanding of Landscape: A Cultural Geography. New York, 1989.

Zelinski W. North America's vernacular regions // Annals of the Association of American Geographers, 1980. Vol. 70. No 1.

Zube E.H. Themes in landscape assessment theory // Landscape Journal, 1984. No 3.



Ќа головну



Hosted by uCoz