«а концепц≥Їю сталого розвитку ¤к≥сть житт¤ громад¤н Ї найвищим критер≥Їм ефективност≥ функц≥онуванн¤ держави. як≥сть житт¤ ще не параметиризоване пон¤тт¤. ќчевидним Ї лише те, що це високо≥нтегрована характеристика (показник) розвитку сусп≥льства.

≤снуЇ багато р≥зних трактувань "¤кост≥ житт¤", але вони враховують лише т≥льки де¤к≥ аспекти цього пон¤тт¤. ” крањнах колишнього —–—– питанн¤ ¤кост≥ житт¤ розгл¤даЇтьс¤ лише в аспект≥ критики буржуазноњ ≥деолог≥њ. ™диною сферою, де використовувавс¤ цей терм≥н були арх≥тектура та житлове буд≥вництво. “ут насамперед ставилис¤ питанн¤ комфортабельност≥ житла. «окрема, на ”крањн≥, у 70-80-т≥ роки склалас¤ школа ¤кост≥ житт¤ в арх≥тектур≥ ≥ цив≥льному буд≥вництв≥: —.ћ.  абакова, √.≤. ‘≥льваров, √.≤. —мол¤р, Ќ.ћ. ƒем≥н та ≥н. ” 80-х роках був запропонований "≥ндекс ф≥зичноњ ¤кост≥ житт¤" (≤‘я∆). …ого вивод¤ть ¤к середню величину з р≥вн¤ грамотност≥, передбачуваноњ тривалост≥ житт¤ й р≥вн¤ дит¤чоњ смертност≥. ƒе¤к≥ аспекти ¤кост≥ житт¤ м≥ст¤тьс¤ у склад≥ параметр≥в ≥ндексу людського розвитку, а саме: найважлив≥ший показник ¤кост≥ житт¤ людини - здоров'¤ людини, а також багато показник≥в соц≥альноњ складовоњ ¤кост≥ житт¤. ё.ћ. ћер≥нов розрахував еколого-соц≥альну комфортн≥сть м≥ського середовища –остова-на-ƒону. ≤.ћ. ћалахов зробив спробу к≥льк≥сно оц≥нити ¤к≥сть житт¤ через його середню тривал≥сть та в≥льний час людини. ¬≥н визначаЇ ¤к≥сть житт¤ людини через два агрегованих, взаЇмозалежних параметри - б≥олог≥чну та соц≥альну складов≥. ‘.ћ. ћ≥льков вважаЇ, що саме "геоеколог≥¤ - це наука про комфортн≥сть географ≥чного середовища". ≤ншими словами, "геоеколог≥¤ в≥дпов≥даЇ на питанн¤: наск≥льки спри¤тлив≥, комфортн≥, а ¤кщо н≥ , то чому, умови мешканн¤ та виробничоњ д≥¤льност≥ людини на дан≥й територ≥њ". “ому автор визначаЇ ¤к≥сть житт¤ людини через геоеколог≥чну та соц≥альну складов≥ .

—оц≥альна складова ¤кост≥ житт¤ людини виражаЇ так≥ сторони , ¤к р≥вень економ≥чного розвитку та цив≥л≥зованост≥ сусп≥льства, пол≥тичн≥ в≥дносини, особливост≥ економ≥ки та ≥деолог≥њ, ступ≥нь соц≥альноњ та духовноњ свободи, р≥вень матер≥ального добробуту населенн¤.

√еоеколог≥чну складову визначають за геоеколог≥чними чинниками, що впливають ¤к на ф≥зичний стан людини, так ≥ на моральний. “ак, на ф≥зичний стан людини впливають так≥ геоеколог≥чн≥ чинники, ¤к забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, забрудненн¤ водних об'Їкт≥в, рад≥ац≥йне та акустичне забрудненн¤. ƒо геоеколог≥чних чинник≥в, що визначають моральний стан людини в м≥ському середовищ≥, можна в≥днести на¤вн≥сть зелених насаджень, а також на¤вн≥сть м≥сць дл¤ в≥дпочинку.

ќкр≥м соц≥альноњ та геоеколог≥чноњ складовоњ пон¤тт¤ "¤кост≥ житт¤" маЇ ще й вим≥р, укор≥нений у ментальн≥й сфер≥, тобто з соц≥ально-психолог≥чними установками ≥ндив≥дуума. —аме тому дл¤ кожного народу ¤к≥сть житт¤ асоц≥юЇтьс¤ з р≥зним зм≥стом ≥ сприйн¤тт¤м, тобто Ї пон¤тт¤м ≥ндив≥дуальним. як≥сть житт¤ маЇ суб'Їктивний показник задоволенн¤ людини навколишн≥м середовищем.

як≥сть житт¤ - це високо≥нтегрована характеристика розвитку сусп≥льства, ¤ку визначають соц≥альн≥ та геоеколог≥чн≥ складов≥, закладена у ментальн≥й сфер≥: сприймаЇтьс¤ психоемоц≥йною сферою того чи ≥ншого народу, ≥ найважлив≥шим показником ¤кого Ї стан здоров'¤ населенн¤.

—тан здоров'¤ населенн¤ Ї найважлив≥шим показником ¤кост≥ житт¤. –≥вень захворюваност≥ залежить в≥д багатьох чинник≥в ≥ визначаЇтьс¤ насамперед економ≥чними ≥ соц≥альними умовами, еколог≥чною обстановкою ≥ р≥внем медичноњ допомоги в м≥сц¤х проживанн¤, спалахами еп≥дем≥й. Ќа стан здоров'¤ окремого ≥ндив≥дуума суттЇво впливаЇ пал≥нн¤, наркоман≥¤, зловживанн¤ алкоголем, г≥подинам≥¤, стреси, спадков≥сть, ¤к≥сть харчуванн¤ ≥ житлов≥ умови .

«б≥льшенн¤ випадк≥в тих чи ≥нших вид≥в захворювань може бути спричинено забрудненн¤м навколишнього природного середовища.

ќтже, з'¤вл¤Їтьс¤ актуальна проблема к≥льк≥сноњ оц≥нки геоеколог≥чноњ складовоњ ¤кост≥ житт¤ людини в м≥ському середовищ≥.

ќц≥нюванн¤ починаЇтьс¤ з в≥дбору оц≥нкових показник≥в, тобто тих геоеколог≥чних чинник≥в, ¤к≥ суттЇв≥ дл¤ ц≥лей оц≥нки. јвтор визначаЇ ¤к≥сть житт¤ людини через геоеколог≥чну та соц≥альну складов≥. √еоеколог≥чн≥ чинники вливають ¤к на ф≥зичний стан людини, так ≥ на моральний. Ќа ф≥зичний стан людини впливають так≥ геоеколог≥чн≥ чинники забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, забрудненн¤ водних об'Їкт≥в, рад≥ац≥йне забрудненн¤ та акустичне забрудненн¤. ƒо геоеколог≥чних чинник≥в, що визначають моральний стан людини в м≥ському середовищ≥, можна в≥днести на¤вн≥сть зелених насаджень, а також на¤вн≥сть м≥сць дл¤ короткочасного в≥дпочинку. ƒл¤ оц≥нки кожного геоеколог≥чного чинника ¤кост≥ житт¤ людини була розроблена п'¤тибальна оц≥нювальна шкала (в≥д 0 до 4 бал≥в).

ƒл¤ оц≥нюванн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ був використаний комплексний ≥ндекс забрудненн¤ атмосфери м≥ста ( ≤«ј) - к≥льк≥сна характеристика р≥вн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, що створюЇтьс¤ n-речовинами, на¤вними в атмосфер≥ м≥ста (району м≥ста). ÷ей ≥ндекс використовуЇтьс¤ дл¤ пор≥вн¤нн¤ ступен¤ забрудненн¤ атмосфери у р≥зних м≥стах або районах м≥ста.

ѕри оц≥нц≥ забрудненн¤ водних об'Їкт≥в використовувавс¤ ≥ндекс забрудненн¤ вод (≤«¬). ќц≥нюванн¤ за показником ≤«¬ даЇ змогу пор≥вн¤ти ¤к≥сть вод р≥зних водних об'Їкт≥в м≥ж собою, незалежно в≥д на¤вност≥ р≥зних забруднюючих речовин, ви¤вити тенденц≥ю ¤кост≥ вод у час≥.

ќсновн≥ внесок у забруднювач≥ територ≥њ - це ≥зотопи цез≥ю-134,137, стронц≥ю-90, плутон≥ю. “оксичн≥сть рад≥о≥зотоп≥в стронц≥ю та плутон≥ю набагато вища в≥д цез≥ю, а стронц≥й маЇ ще й значн≥ м≥грац≥йн≥ властивост≥. “ому рад≥ац≥йне забрудненн¤ територ≥њ м≥ста оц≥нювалос¤ за щ≥льн≥стю забрудненн¤ стронц≥Їм-90. ќц≥нювальна шкала розробл¤лас¤ за щ≥льн≥стю забрудненн¤ стронц≥Їм-90, адекватно 4-й та 3-й зонам ( 4-та зона - це зона посиленого рад≥олог≥чного контролю, 3-т¤ - зона добров≥льного гарантованого в≥дселенн¤).

јкустичне забрудненн¤ оц≥нювалос¤ за сан≥тарними нормами, ¤к≥ прийн¤т≥ в ”крањн≥, а також р≥внем гучност≥ шуму (допустимий 1-80 дЅ; гранично допустимий 80-110 дЅ; недопустимий - б≥льше 110дЅ). ¬изначаючи р≥вень звуку на територ≥њ житловоњ забудови, враховують специф≥ку прим≥щень (житлов≥ будинки, л≥карн≥, гуртожитки та ≥н.) та час доби.

ѕор¤д ≥з сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними функц≥¤ми зелен≥ насадженн¤ виконують роль найважлив≥шого компонента системи задоволенн¤ естетичних та рекреац≥йних потреб мешканц≥в м≥ста. јле на територ≥њ м≥ста зелен≥ насадженн¤ розм≥щен≥ нер≥вном≥рно, ≥ тому озелененн¤ територ≥њ м≥ста л≥пше оц≥нювати у в≥дсотках в≥д загальноњ площ≥ територ≥альноњ одиниц≥ оц≥нюванн¤.

ќц≥нку на¤вност≥ м≥сць дл¤ короткочасного в≥дпочинку, ¤к геоеколог≥чного чинника ¤кост≥ житт¤ людини в м≥ському середовищ≥, можна виконати за транспортною доступн≥стю.

ѕри ≥нтегральн≥й оц≥нц≥ геоеколог≥чних чинник≥в ¤кост≥ житт¤ людини в м≥ському середовищ≥ використовувавс¤ спос≥б комб≥нуванн¤ додаванн¤ ≥ множенн¤, запропонований ћух≥ною у 1974р. (бали другор¤дних чинник≥в додають, а пот≥м отриману суму множать на бал "головного" чинника). “ому ≥нтегральна оц≥нка геоеколог≥чних чинники ¤кост≥ житт¤ людини в м≥ському середовищ≥ розраховували за формулою, що комб≥нуЇ додаванн¤ другор¤дних геоеколог≥чних чинник≥в (озелененн¤ територ≥њ ≥ короткочасний в≥дпочинок) ≥ множенн¤ "головних" (атмосферне, рад≥ац≥йне, акустичне забрудненн¤ ≥ забрудненн¤ водних об'Їкт≥в):

«атм Х «вод Х «рад Х «акуст Х (ќз + ¬≥д) = ≤оц

–озроблена методика апробована на територ≥њ м≥ста  иЇва. ” результат≥ була отримана ≥нтегральна оц≥нка геоеколог≥чних чинник≥в ¤кост≥ житт¤ людини в м≥ст≥  иЇв≥. Ќайб≥льш спри¤тливими територ≥¤ми за геоеколог≥чними чинниками ¤кост≥ житт¤ людини в м.  иЇв≥ Ї територ≥њ п≥вденно-центральноњ частини м≥ста ≥ п≥вн≥чна частина заплавних р≥внин р≥чки ƒн≥про, спри¤тливими - сх≥дна частина л≥вобережж¤, в≥дносно спри¤тливими - п≥вденно-зах≥дна частина м≥ста, малоспри¤тливими - зах≥дна, центрально-п≥вн≥чна, центральна та п≥вденна частина заплавних р≥внин р≥чки ƒн≥про, задов≥льними - територ≥¤ в центр≥ м≥ста  иЇва б≥л¤ р≥чки Ћиб≥дь.

Ћ≥тература

»саченко ј.√. ћетоды прикладных ландшафтних исследований. Ћ., 1980.

ћалахов ».Ќ.  ачество жизни. ќпыт экологического прочтени¤.  р.–ог, 1999.

ћиценко ≤.ћ. «абезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ людини в навколишньому середовищ≥.  ≥ровоград, 1998.

–уковод¤щий документ. –уководство по контролю загр¤знени¤ атмосфери. –ƒ 52.04.186-89. ћ., 1991.

ѕелешенко ¬.≤. , ’≥льчевський ¬. . «агальна г≥дролог≥¤.  ., 1997.

Ёкологи¤ города / —тольберг ‘.¬.  ., 2000.